Україно-німецький брудершафт
12/19/2005 | Riesenschnauzer
Україно-німецький брудершафт
або
Українці – Німці - Бхай-Бхай!
Кінець 2005 року. Як завжди в цю пору маємо грудень. Попльовуючи на погоду, десь під курткою, поряд з пачкою цигарок (все не так погано на сьогодні!) викохувалась надія, що сьогодні вже нарешті всі все зрозуміють! Що “все” “всі” повинні зрозуміти, я не дуже собі уявляв, але відчуття чогось знакового та потужного футболило серце туди-сюди, майже як перед побаченням. Хоча останнім часом в Києві можна побачити та почути багато цікавих гуртів та виконавців, але на загал в трохи іншому форматі. Згуртоване коло ентузіастів за підтримки амбасади Німеччини в Україні зробили звичайне диво: влаштували тур дуже динамічного електронного дуету братів Тайхманнів та однієї з найцікавіших музичних формацій України – Фоа Хоки. Ті хто не зрозумів “всього”, мабуть зацікавляться що в цьому турі чудового. Я поясню. Брати Тайхманни сьогодні – це дуже відомі в Європі музиканти. Фоа Хока в останні три роки трансформувалась у розвинутий медіа-проект, що виступає пропагувачем сучасної української електронної культури в Європі. Дмитро Куровський з гуртом єдинодумців зібрав актуальний матеріал для супер-альбому реміксів на музику Фоа Хоки за участю провідних електронних музикантів України, Німеччини, Австрії та Росії. Альбом вийшов на SALE Records (www.salerecords.com.ua) у вигляді двох компакт-дисків з аудіо та відео-матеріалами. Фактично тур відбувся в його підтримку. Все це зроблене за півроку. І зроблене на гідному рівні. Це – явище. Тому й стрибало серце по дорозі до “Бабуїну”.
А “Бабуїн” зустрів новорічним вбранням, дівчатками у ковпачках, як в Санта Клауса і знайомими обличчями. Камери, оператори, “Перша Експедиція”... Посеред цього Тайхманни зі своїми електронними прибамбасами та Куровський у шапочці а-ля Ману Чао, як справжній “волохатий огірок”, як зазвичай люблять журналісти трансформувати назву Фоа Хока, проводячи паралелі з оспіваним Туром Хейердалом екзотичним овочем. Переважна більшість присутніх тим чи іншим чином причетна до виходу альбому чи до діяльності Фоа Хоки взагалі. Телевізійники узурпували весь час до виступу, добряче зачепили і час концерту, перетворивши прес-конференцію у гарний, але дуже камерний, “тільки для себе ”, поміжсобійчик, який, як потім з’ясувалось, з’їв три останні номери Фоа Хоки, бо в “Бабуїні” традиційно все повинно закінчуватись у встановлені терміни, це ж кав’ярня – книгарня, а не якийсь там клаб.
На сцену вийшла Фоа Хока: Дмитро Куровський - вокал, флейта, ефекти; Сергій Дубровський (DJ Dubmasta) - семпли, ефекти; Кирило Мачинський - бас, мелодіка, ефекти.
Без зайвих слів хлопці ввімкнули проектор і на екрані з’явились птахи, а у динаміках загула бас-гітара Кирила Мачинського, Куровський підійшов до мікрофону. Привіт тобі, Києве! Віртуальний привіт із флешбеком, як кажуть музиканти Фоа Хоки! “Співаю в мікрофон, в один і в другий!”
Фоа Хока цікава насамперед своїми постійними змінами у подачі при традиційно мистецькому підході до музики. Живий бас та не доступні оку дії Сергія Дубровського ака Dubmasta, який керував ефектами, додавали випромінюючого груву. Апгрейд, рефреш та респект! Це вам не попса для гнутих пупсиків, справжній андеграунд! Виступ наближався до шоу, але у шоу, на жаль так і не перетворився, проекційний екран відокремив увагу глядачів від музикантів, бо на екрані якраз і відбувалось справжнє відео-шоу, дякуючи Олегу Чорному і Генадію Хмаруку з Sampled Pictures. На попередніх виступах фронтман Фоа Хоки Дмитро Куровський горазд був співати безпосередньо у променях проектору, додаючи, як справжній лицедій, рухами своєї тіні динамічних еволюцій, і те було більш яскраво.
Презентація альбому реміксів “Foa Hoka Worldwide Remixed” була дуже лаконічною та полягала у пропозиції придбати зазначену продукцію SALE Records, яку демонстрували привабливі дівчатка, що преподносили диски безпосередньо перед світлі очі глядачів, тобто прямо під ніс.
Оскільки телевізійники з’їли багацько часу, Фоа Хока згорнула свій виступ на три номери раніше та лишила сцену братам Тайхманнам. Енді (Andi) та Ганс (Hannes) Тайхманни (Teichmann) вийшли до глядачів у білих сорочках з чорними краватками, Гансова краватка була прикрашена написом IRAN IRAK IKEA. І почалося... Техно-ритм і оригінальна мелодійність нікого байдужим не лишили, хотілося рухатись, танцювати, тупати ногами і кивати головою в такт. Німці є німці! Брати рухались як ді-джеї 80-х, пританцьовуючи за своїми електронними приладами (16 каналів на пульті всі забиті, чувак! (с) Dubmasta), та сплетали справжнє! сучасне! актуальне! драйвове! музичне полотно, яке вібрувало всіма частотами, входячи у небезпечний резонанс з коливаннями діафрагм слухачів. Ви коли-небудь катались на американських гірках? Коли спочатку догори, напруга зростає, м’язи напружуються, в голові трохи паморочиться.. А потім униз!! Свобода, політ! Летимо на музичних крилах! Й-є-є-є!!! Коротка пауза і знову... й-є-є-є-є-є!! Все пульсує, брати усміхаються і додають ще обертів!
Годинний виступ промайнув на єдиному диханні. Останнє похлюпування динаміків і стало порожньо. Музика згорнулась, розчинилась у дротах, припинила усміхатись світлодіодами. Але не пішла назовсім.
Музиканти завантажились у мікроавтобус та поїхали до Одеси передавати естафету україно-німецького брудершафту. Німці – українці бхай-бхай! Українці-німці – бхай-бхай!
або
Українці – Німці - Бхай-Бхай!
Кінець 2005 року. Як завжди в цю пору маємо грудень. Попльовуючи на погоду, десь під курткою, поряд з пачкою цигарок (все не так погано на сьогодні!) викохувалась надія, що сьогодні вже нарешті всі все зрозуміють! Що “все” “всі” повинні зрозуміти, я не дуже собі уявляв, але відчуття чогось знакового та потужного футболило серце туди-сюди, майже як перед побаченням. Хоча останнім часом в Києві можна побачити та почути багато цікавих гуртів та виконавців, але на загал в трохи іншому форматі. Згуртоване коло ентузіастів за підтримки амбасади Німеччини в Україні зробили звичайне диво: влаштували тур дуже динамічного електронного дуету братів Тайхманнів та однієї з найцікавіших музичних формацій України – Фоа Хоки. Ті хто не зрозумів “всього”, мабуть зацікавляться що в цьому турі чудового. Я поясню. Брати Тайхманни сьогодні – це дуже відомі в Європі музиканти. Фоа Хока в останні три роки трансформувалась у розвинутий медіа-проект, що виступає пропагувачем сучасної української електронної культури в Європі. Дмитро Куровський з гуртом єдинодумців зібрав актуальний матеріал для супер-альбому реміксів на музику Фоа Хоки за участю провідних електронних музикантів України, Німеччини, Австрії та Росії. Альбом вийшов на SALE Records (www.salerecords.com.ua) у вигляді двох компакт-дисків з аудіо та відео-матеріалами. Фактично тур відбувся в його підтримку. Все це зроблене за півроку. І зроблене на гідному рівні. Це – явище. Тому й стрибало серце по дорозі до “Бабуїну”.
А “Бабуїн” зустрів новорічним вбранням, дівчатками у ковпачках, як в Санта Клауса і знайомими обличчями. Камери, оператори, “Перша Експедиція”... Посеред цього Тайхманни зі своїми електронними прибамбасами та Куровський у шапочці а-ля Ману Чао, як справжній “волохатий огірок”, як зазвичай люблять журналісти трансформувати назву Фоа Хока, проводячи паралелі з оспіваним Туром Хейердалом екзотичним овочем. Переважна більшість присутніх тим чи іншим чином причетна до виходу альбому чи до діяльності Фоа Хоки взагалі. Телевізійники узурпували весь час до виступу, добряче зачепили і час концерту, перетворивши прес-конференцію у гарний, але дуже камерний, “тільки для себе ”, поміжсобійчик, який, як потім з’ясувалось, з’їв три останні номери Фоа Хоки, бо в “Бабуїні” традиційно все повинно закінчуватись у встановлені терміни, це ж кав’ярня – книгарня, а не якийсь там клаб.
На сцену вийшла Фоа Хока: Дмитро Куровський - вокал, флейта, ефекти; Сергій Дубровський (DJ Dubmasta) - семпли, ефекти; Кирило Мачинський - бас, мелодіка, ефекти.
Без зайвих слів хлопці ввімкнули проектор і на екрані з’явились птахи, а у динаміках загула бас-гітара Кирила Мачинського, Куровський підійшов до мікрофону. Привіт тобі, Києве! Віртуальний привіт із флешбеком, як кажуть музиканти Фоа Хоки! “Співаю в мікрофон, в один і в другий!”
Фоа Хока цікава насамперед своїми постійними змінами у подачі при традиційно мистецькому підході до музики. Живий бас та не доступні оку дії Сергія Дубровського ака Dubmasta, який керував ефектами, додавали випромінюючого груву. Апгрейд, рефреш та респект! Це вам не попса для гнутих пупсиків, справжній андеграунд! Виступ наближався до шоу, але у шоу, на жаль так і не перетворився, проекційний екран відокремив увагу глядачів від музикантів, бо на екрані якраз і відбувалось справжнє відео-шоу, дякуючи Олегу Чорному і Генадію Хмаруку з Sampled Pictures. На попередніх виступах фронтман Фоа Хоки Дмитро Куровський горазд був співати безпосередньо у променях проектору, додаючи, як справжній лицедій, рухами своєї тіні динамічних еволюцій, і те було більш яскраво.
Презентація альбому реміксів “Foa Hoka Worldwide Remixed” була дуже лаконічною та полягала у пропозиції придбати зазначену продукцію SALE Records, яку демонстрували привабливі дівчатка, що преподносили диски безпосередньо перед світлі очі глядачів, тобто прямо під ніс.
Оскільки телевізійники з’їли багацько часу, Фоа Хока згорнула свій виступ на три номери раніше та лишила сцену братам Тайхманнам. Енді (Andi) та Ганс (Hannes) Тайхманни (Teichmann) вийшли до глядачів у білих сорочках з чорними краватками, Гансова краватка була прикрашена написом IRAN IRAK IKEA. І почалося... Техно-ритм і оригінальна мелодійність нікого байдужим не лишили, хотілося рухатись, танцювати, тупати ногами і кивати головою в такт. Німці є німці! Брати рухались як ді-джеї 80-х, пританцьовуючи за своїми електронними приладами (16 каналів на пульті всі забиті, чувак! (с) Dubmasta), та сплетали справжнє! сучасне! актуальне! драйвове! музичне полотно, яке вібрувало всіма частотами, входячи у небезпечний резонанс з коливаннями діафрагм слухачів. Ви коли-небудь катались на американських гірках? Коли спочатку догори, напруга зростає, м’язи напружуються, в голові трохи паморочиться.. А потім униз!! Свобода, політ! Летимо на музичних крилах! Й-є-є-є!!! Коротка пауза і знову... й-є-є-є-є-є!! Все пульсує, брати усміхаються і додають ще обертів!
Годинний виступ промайнув на єдиному диханні. Останнє похлюпування динаміків і стало порожньо. Музика згорнулась, розчинилась у дротах, припинила усміхатись світлодіодами. Але не пішла назовсім.
Музиканти завантажились у мікроавтобус та поїхали до Одеси передавати естафету україно-німецького брудершафту. Німці – українці бхай-бхай! Українці-німці – бхай-бхай!