02/24/2006 | Mary

прочитала за один вечір, валяючись на гостинній канапі гостинного помешкання

і шо я можу сказати...

Взагалі воно цікаве, більше схоже на щоденники ніж на літературу, і саме це мені водночас і подобається, і не подобається.

Подобається тим, що воно таке якесь до болю і до дзвону щире і просте - дійсно як удар нижче пояса (як було десь там в передмові). Гарно написане, і цікаве. Правда під кінець типу філософські роздуми мені трохи псують враження, але то моє особисте. Воно тебе бере, і не відпускає. Тримає в полоні ще довго. Як, втім, будь-яка добра книжка...

Але разом з тим, власне цією обеззброючою щирістю також і не подобається. Бо ця щирість виходить якась аж занадто агресивна. Занадто воно якесь особисте, і коли це читаєш, то мимоволі чуєшся, ніби випадково підглянув в чужу спальню чи ванну. Ніби автор розпахнув перед тобою двері в ту кімнату, в якій тобі робити нічого. Ніби запросив тебе в гості, а сам ходить голий по хаті. От і хотілобися, щоб він накинув хоч якогось халата. Чи майку якусь, ну чи костюма, або джінси. Або те чи інше по черзі... тобто щоб герой прохаська, навіть коли він тим самим прохаськом і є, хоч би видавав себе за "героя прохаська", але нагло казав, от так, це я, справжній-справжнісінький, яким мати народила, подобається це вам чи ні...

Оце розмежування між автором і його героєм, ця хоч би позірна завуальованість героя - вона видається чомусь необхідною умовою літератури (художньої). Чомусь хочеться, щоб персонажі були створеними, а не реальним. Щоб хоч шати їхні були пошиті... Бо інакше де ж тоді творчість? Тільки в мистецтві переповідати реальність, нанизувати слова, робити гердани?

Ні, я не проти щоденників. Навпаки, я тащуся від щоденників. Та й хто від них не тащиться... Але можливо(?) я за розділення щоденників і художньої літератури. За художню літературу без ексбіціонізму.

Чи може я плутаю якісь поняття?

Чи я надто багато хочу?

Чи просто упереджена?

Одним словом, велкам коментувати.

ПС. Як бачите, я по трохи беруся за виконання програми мінімум з укрсучліту . Скоро знову поїду в Україну і затарюся черговою партією рекомендованих вами в іншій гілці книжок. І буду їх читати сидячи в потягах, автобусах і де інде також