Книгарня "Сяйво" таки під загрозою?
04/03/2006 | Горицвіт
КНИГАРНЯ „СЯЙВО”
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІПОВІДАЛЬНІСТЬЮ
м. Київ, вул. Червоноармійська, 6 тел.235-61-44
Вельмишановний Леоніде Михайловичу!
Натхненні Вашими заявами, про те, що Ваше обрання на пост мера Києва – «подарунок для всієї України» і Ви станете «рідним батьком для усіх киян», а тому звертатися до Вас може «кожен кому болить», звертаємося до Вас Ми, трудовий колектив легендарної письменницької книгарні «Сяйво», що на Червоноармійській, 6. Нас, 26 чоловік, 9 з них – її засновники, люди літні, які присвятили роботі з книгою усе своє трудове життя, і які, попри всі економічні проблеми, власними зусиллями й винахідливістю попри чинне законодавство та інші скрути вберегли книгарню. Сьогодні «Сяйво» – сучасне книготорговельне підприємство. Комп’ютеризоване, з відкритим доступом до книги, з асортиментом близько 60 тисяч найменувань, воно є чи не єдиним у столиці, де реалізація саме виданих в Україні книг сягає 50 (а не 2 – 5) відсотків. На полицях книгарні представлена література з усіх куточків України та з усіх галузей гуманітарних наук.
Звичайно, будь-яка, навіть така делікатна, як книжкова торгівля – то бізнес. І наш бізнес – і шляхетний, і прибутковий, але не дає наддоходів, а лише стільки, щоб мати пристойну зарплатню, утримувати на належному рівні книгарню і чесно сплачувати податки.
Але ми гадаємо, що те, що книгарня протягом усього свого шістдесятирічного життя є Храмом українського духу і красного Слова, Парнасом для письменників і духовною Меккою для українських читачів – найвища для нас винагорода. Тож старанно плекаємо молоду зміну – інші 15 працівників, молоді люди, які продовжать справу старшого покоління.
Та, на жаль, до нашого приміщення у самому серці Столиці весь час простягаються загребущі руки нинішніх товстосуми, які жирують нині на ярмарку марнослів’я і марнослав’я.
З 1992 року ми тримаємо кругову оборону, але Ваша команда і, справді, «молода злагоджена і високопрофесійна» виявилася, як і обіцяла, «нездоланною».
Маємо крихту надії, що Ви, обтяжені більш серйозними справами, не обізнані з усіма тонкощами роботи «пташат свого гнізда». Ваша справа, і це справедливо, нарощувати капітал, набувати нерухомість тощо, але хотілося б, аби не забували Ви і про порядність, чесність та мораль.
Наїзд Вашої команди почався ще у 2003 році.
5й номер Вашого виборчого списку до Київради Анатолій Чуб явився до нас із пропозицією віддати його довірителю свої частки у статутному фонді книгарні. Щоправда, Ваше ім’я він тоді не назвав, а натякав, що його патрон має донецькі корені. Тоді було усе – спроба підкупу, залякування, переконання у недоцільності займатися таким малоприбутковим бізнесом, як книжки, і… передбачення невідворотності нашого кінця.
З’явився цей добродій і після «помаранчевої революції» і діловито пояснив, що його довіритель уже «помаранчевий». Мовляв, начувайтеся...
І пішло… поїхало…
Одержавши одкоша від усіх засновників «Сяйва», яких він методично обдзвонював по домівках (а з деякими і зустрічався особисто), перекинувся на наших ділових партнерів і таки знайшов шпарину.
Книгарня «Сяйво», яка діяла як ТОВ з серпня 1993 року, у квітні 2001 року, аби вижити, підписала засновницький договір із книготорговельною фірмою «Орфей-1».
«Орфей-1» на той час позичив нам на рік кошти, аби ми вижили під час вимушеної бездіяльності під час реконструкції Бессарабського кварталу і передав у тимчасове користування обладнання. Внесок «Орфею-1» у статутний фонд книгарні склав 5900 гривень.
Усі взаємини велися на умовах встановлених законом фінансових взаєморозрахунків. За всіма своїми зобов’язаннями перед «Орфей-1» «Сяйво» повністю розрахувалося. Повернуло тимчасову позику, викупило передане «Орфеєм-1» обладнання. На пільгових умовах, як реалізатор, за найнижчими націнками, аби скоротити час обігу коштів «Орфею-1», «Сяйво» реалізувало партнерам продукції на суму 1 мільйон 600 тисяч у закупівельних цінах. Коли «Орфей-1» почав згортати свою діяльність, втрачати активи, кредиторів тощо «Сяйво» викупило в «Орфея-1» залишок нереалізованого товару на 661 тисячу гривень, значний залишок якого й досі нереалізовано, бо він перетворився на малоліквідний. Зрештою, повернуто «Орфею-1» і його внесок у Статутний фонд – 5900 гривень.
На спільних зборах засновників 8 грудня 2004 року було зафіксовано розпад цього швидкоплинного союзу «Сяйва» та «Орфея-1». Зі складу засновників «Сяйва» було виведено «Орфей-1», а його двоє засновників увійшли до нас як фізичні особи.
Саме це і виявилося ахіллесовою п’ятою «Сяйва». Один із орфеєвців, його директор Корнієнко Р.А., виводить на світ божий інших Ваших, Леоніде Михайловичу, «спритних, енергійних та високопрофесійних «пташенят»:
№-3 Вашого списку до Київради Дениса Комарницького
№-7 – того ж таки списку – В’ячеслава Супруненка, до речі Вашого зятя, депутата Київради від Солом’янського р-ну (зауважте Солом’янського!)
№-2 – списку у Деснянському районі – Самохіна Олексія Юрієвича – члена Християнсько-Ліберальної партії України (Вашої партії, пане Чернівецький, і другий за вами у списку кандидатів у депутати цього ж таки району) – «талановитий юрист», один з тих, хто і представляв інтереси Корнієнка Р.А. у Солом’янському суді.
Слід зауважити: ці хлопці на розмовах у книгарні вели себе коректно і тактовно, та не зважили на застереження, що вирішувати усі справи щодо часток у статутному фонді слід винятково на зборах засновників (напевне, пан Чуб переконав їх, що то марна справа, звихнуті ідеалісти – не спокусяться на зелені).
То не біда – існують і інші добре відпрацьовані рейдерські схеми розвалу підприємства – судова тяганина. А вже щодо шпарин у Законі …а якщо ще й «підметушитися»… та при грошах…у потрібному місті та в потрібний час…то й говорити годі! За допомоги Вашої команди пан Корнієнко виграє судову справу. «Законність» його виграшу надійно забезпечена спритною командою Ваших «високопрофесійних пташат».
У хід було пущено усе – і «підробка» документів, і затягування процесу, і оголошення рішення суду, після півторарічної тяганини, саме на другий день після виборів.
Підсумок: 50% відсотків статутного фонду ТОВ «Книгарні «Сяйво» – повертають доведеному до банкрутства ще у 2004 році «Орфею-1».
Звісно, без бою ми не здамося, але гадаємо, він і не знадобиться, бо Ви, як справедливий нині батько усіх киян з благодійною щедрістю пробачите Вашим пташатам надурно витрачені кошти у п’ятизначному доларовому вимірі, на пана Корнієнка, який виступив у всій цій справі підсадною качкою.
Нас – не сваритиме за нашу сміливість і відвертість (бо не маємо сумніву), бо Ваші «юристи завзяті» спритно знайдуть , як «довести» – що то не я – і хата не моя, мовляв, наклеп зводять бісові діти.
А нагородою усім киянам і гостям столиці буде і надалі процвітаюча без усякої сторонньої допомоги «Книгарня «Сяйво».
З повагою і надією на співпрацю,
Трудовий колектив Книгарні «Сяйво»
Ю. БруквенкоВ. ВерещакІ ГаєваО. ГлавацькаЛ. ДіденкоМ. ДолгаМ. Зайцев А. ДячукЕ. КадайтесЛ. КорецькаЮ. КлочанР. КузьмінецьА. ЛазуткінаН. Павлюк А. РешетніковаТ. СтрукТ. СтаростінаВ. ХаджиноваЄ.ЯнчукО. ОвдієнкоА. МалишкоО. Калюжний
(Джерело: http://community.livejournal.com/interesniy_kiev/432767.html)
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІПОВІДАЛЬНІСТЬЮ
м. Київ, вул. Червоноармійська, 6 тел.235-61-44
Вельмишановний Леоніде Михайловичу!
Натхненні Вашими заявами, про те, що Ваше обрання на пост мера Києва – «подарунок для всієї України» і Ви станете «рідним батьком для усіх киян», а тому звертатися до Вас може «кожен кому болить», звертаємося до Вас Ми, трудовий колектив легендарної письменницької книгарні «Сяйво», що на Червоноармійській, 6. Нас, 26 чоловік, 9 з них – її засновники, люди літні, які присвятили роботі з книгою усе своє трудове життя, і які, попри всі економічні проблеми, власними зусиллями й винахідливістю попри чинне законодавство та інші скрути вберегли книгарню. Сьогодні «Сяйво» – сучасне книготорговельне підприємство. Комп’ютеризоване, з відкритим доступом до книги, з асортиментом близько 60 тисяч найменувань, воно є чи не єдиним у столиці, де реалізація саме виданих в Україні книг сягає 50 (а не 2 – 5) відсотків. На полицях книгарні представлена література з усіх куточків України та з усіх галузей гуманітарних наук.
Звичайно, будь-яка, навіть така делікатна, як книжкова торгівля – то бізнес. І наш бізнес – і шляхетний, і прибутковий, але не дає наддоходів, а лише стільки, щоб мати пристойну зарплатню, утримувати на належному рівні книгарню і чесно сплачувати податки.
Але ми гадаємо, що те, що книгарня протягом усього свого шістдесятирічного життя є Храмом українського духу і красного Слова, Парнасом для письменників і духовною Меккою для українських читачів – найвища для нас винагорода. Тож старанно плекаємо молоду зміну – інші 15 працівників, молоді люди, які продовжать справу старшого покоління.
Та, на жаль, до нашого приміщення у самому серці Столиці весь час простягаються загребущі руки нинішніх товстосуми, які жирують нині на ярмарку марнослів’я і марнослав’я.
З 1992 року ми тримаємо кругову оборону, але Ваша команда і, справді, «молода злагоджена і високопрофесійна» виявилася, як і обіцяла, «нездоланною».
Маємо крихту надії, що Ви, обтяжені більш серйозними справами, не обізнані з усіма тонкощами роботи «пташат свого гнізда». Ваша справа, і це справедливо, нарощувати капітал, набувати нерухомість тощо, але хотілося б, аби не забували Ви і про порядність, чесність та мораль.
Наїзд Вашої команди почався ще у 2003 році.
5й номер Вашого виборчого списку до Київради Анатолій Чуб явився до нас із пропозицією віддати його довірителю свої частки у статутному фонді книгарні. Щоправда, Ваше ім’я він тоді не назвав, а натякав, що його патрон має донецькі корені. Тоді було усе – спроба підкупу, залякування, переконання у недоцільності займатися таким малоприбутковим бізнесом, як книжки, і… передбачення невідворотності нашого кінця.
З’явився цей добродій і після «помаранчевої революції» і діловито пояснив, що його довіритель уже «помаранчевий». Мовляв, начувайтеся...
І пішло… поїхало…
Одержавши одкоша від усіх засновників «Сяйва», яких він методично обдзвонював по домівках (а з деякими і зустрічався особисто), перекинувся на наших ділових партнерів і таки знайшов шпарину.
Книгарня «Сяйво», яка діяла як ТОВ з серпня 1993 року, у квітні 2001 року, аби вижити, підписала засновницький договір із книготорговельною фірмою «Орфей-1».
«Орфей-1» на той час позичив нам на рік кошти, аби ми вижили під час вимушеної бездіяльності під час реконструкції Бессарабського кварталу і передав у тимчасове користування обладнання. Внесок «Орфею-1» у статутний фонд книгарні склав 5900 гривень.
Усі взаємини велися на умовах встановлених законом фінансових взаєморозрахунків. За всіма своїми зобов’язаннями перед «Орфей-1» «Сяйво» повністю розрахувалося. Повернуло тимчасову позику, викупило передане «Орфеєм-1» обладнання. На пільгових умовах, як реалізатор, за найнижчими націнками, аби скоротити час обігу коштів «Орфею-1», «Сяйво» реалізувало партнерам продукції на суму 1 мільйон 600 тисяч у закупівельних цінах. Коли «Орфей-1» почав згортати свою діяльність, втрачати активи, кредиторів тощо «Сяйво» викупило в «Орфея-1» залишок нереалізованого товару на 661 тисячу гривень, значний залишок якого й досі нереалізовано, бо він перетворився на малоліквідний. Зрештою, повернуто «Орфею-1» і його внесок у Статутний фонд – 5900 гривень.
На спільних зборах засновників 8 грудня 2004 року було зафіксовано розпад цього швидкоплинного союзу «Сяйва» та «Орфея-1». Зі складу засновників «Сяйва» було виведено «Орфей-1», а його двоє засновників увійшли до нас як фізичні особи.
Саме це і виявилося ахіллесовою п’ятою «Сяйва». Один із орфеєвців, його директор Корнієнко Р.А., виводить на світ божий інших Ваших, Леоніде Михайловичу, «спритних, енергійних та високопрофесійних «пташенят»:
№-3 Вашого списку до Київради Дениса Комарницького
№-7 – того ж таки списку – В’ячеслава Супруненка, до речі Вашого зятя, депутата Київради від Солом’янського р-ну (зауважте Солом’янського!)
№-2 – списку у Деснянському районі – Самохіна Олексія Юрієвича – члена Християнсько-Ліберальної партії України (Вашої партії, пане Чернівецький, і другий за вами у списку кандидатів у депутати цього ж таки району) – «талановитий юрист», один з тих, хто і представляв інтереси Корнієнка Р.А. у Солом’янському суді.
Слід зауважити: ці хлопці на розмовах у книгарні вели себе коректно і тактовно, та не зважили на застереження, що вирішувати усі справи щодо часток у статутному фонді слід винятково на зборах засновників (напевне, пан Чуб переконав їх, що то марна справа, звихнуті ідеалісти – не спокусяться на зелені).
То не біда – існують і інші добре відпрацьовані рейдерські схеми розвалу підприємства – судова тяганина. А вже щодо шпарин у Законі …а якщо ще й «підметушитися»… та при грошах…у потрібному місті та в потрібний час…то й говорити годі! За допомоги Вашої команди пан Корнієнко виграє судову справу. «Законність» його виграшу надійно забезпечена спритною командою Ваших «високопрофесійних пташат».
У хід було пущено усе – і «підробка» документів, і затягування процесу, і оголошення рішення суду, після півторарічної тяганини, саме на другий день після виборів.
Підсумок: 50% відсотків статутного фонду ТОВ «Книгарні «Сяйво» – повертають доведеному до банкрутства ще у 2004 році «Орфею-1».
Звісно, без бою ми не здамося, але гадаємо, він і не знадобиться, бо Ви, як справедливий нині батько усіх киян з благодійною щедрістю пробачите Вашим пташатам надурно витрачені кошти у п’ятизначному доларовому вимірі, на пана Корнієнка, який виступив у всій цій справі підсадною качкою.
Нас – не сваритиме за нашу сміливість і відвертість (бо не маємо сумніву), бо Ваші «юристи завзяті» спритно знайдуть , як «довести» – що то не я – і хата не моя, мовляв, наклеп зводять бісові діти.
А нагородою усім киянам і гостям столиці буде і надалі процвітаюча без усякої сторонньої допомоги «Книгарня «Сяйво».
З повагою і надією на співпрацю,
Трудовий колектив Книгарні «Сяйво»
Ю. БруквенкоВ. ВерещакІ ГаєваО. ГлавацькаЛ. ДіденкоМ. ДолгаМ. Зайцев А. ДячукЕ. КадайтесЛ. КорецькаЮ. КлочанР. КузьмінецьА. ЛазуткінаН. Павлюк А. РешетніковаТ. СтрукТ. СтаростінаВ. ХаджиноваЄ.ЯнчукО. ОвдієнкоА. МалишкоО. Калюжний
(Джерело: http://community.livejournal.com/interesniy_kiev/432767.html)
Відповіді
2006.04.03 | Горицвіт
ще
"Коментар до нижче наведеного листа щодо "книголюбства" ЧерновецькогоЛист є реакцією на суд, що відбувся на другий день після виборів (справа
слухалася у Соломянському райсуді м.Києва) і вирішив справу на користь
позивачів до книгарні, за якими, зі слів директора "Сяйва" Марини Довгої,
стоїть новообраний мер столиці Леонід Черновецький (всі ці факти викладено в
листі, причому пані Довга обіцяє підтвердити і імена, і суми, які їй
пропонувалися за книгарню, в інтервю кожному журналісту). Щодо книгарні
застосовано класичну рейдерську схему відбору бізнесу (в даному разі
можновладних рейдерів цікавить не так бізнес, як нерухоме майно книгарні в
центрі Києва).
Застосована схема є дуже добре відпрацьованою: перший крок - захопити
невеличкий відсоток акцій через суд (уже!), наступний (якщо не вдаються,
підкуп, шантаж, залякування, "мутіння болота", тобто бунт міноритарних
акціонерів проти власного директора...) - припустімо - довести судовою
тяганиною підприємство до банкрутства, потім - "жест доброї волі" -
збільшення статутного фонду підприємства, за умови... змінити головного
бухгалтера та директора... тощо - схеми класичні, проте варіативні. Саме за
цим алгоритмом в центрі Києва уже насильно зникли всі "малоприбуткові"
торгівельні прідприємства, проте Марина Павлівна поки перша людина, яка
погодилася відверто говорити на цю тему й озвучувати усі прізвища. Добра
нагода поцікавитися, чиїми стали приміщення колишніх гастрономів, книгарень,
аптек? Хто є фактичним власником приміщень, в яких нині продаються елітні
годинники та хутра? Поки що можна лише впевнено говорити, що рейдерство - це
улюблений бізнес (чи хоббі?) деяких українських можновладців. В листі
Марини Павлівни згадується тільки один клан, повязаний із новим київським
мером Леонідом Черновецьким, проте побіжний огляд історії зникнення тільки
самих книгарень в центрі столиці відкриє ще кілька досить іменитих осіб від
депутатів райрад, голів деяких судів аж до депутатів парламенту і членів
уряду.
Книгарня "Сяйво" відкрита в лютому 1944 року (завважте: за кілька місяців
після звільнення Києва). На фасаді магазина – 8 меморіальних дощок
найвідоміших українських літераторів, що були постійними відвідувачами
книгарні, вважали це місце своїм літературним клубом. Саме приміщення (367
кв.м на вул. В. Васильківскій, 6А) було колись у списку культурних памяток.
Контактні телефони: Довга Марина Павілвна - тел. (044) 2356144; моб. 8 050 358 1700.
Контакти з пресою: Леся Ганжа - 8 050 3 444 313. "
(джерело: http://community.livejournal.com/interesniy_kiev/432944.html)
2006.04.03 | Ivan66
Re: Книгарня "Сяйво" таки під загрозою?
Блін... Якщо вже проводити в Києві "майданні" акції, то не такі дубові, як заклеювання ура-патріотичними наліпками дошок з назвою історичної вулиці Московської, а стати на захист "Сяйва" - однієї з справді дуже КИЇВСЬКИХ книгарень....2006.04.03 | Горицвіт
власне
Ivan66 пише:> ... стати на захист "Сяйва" - однієї з справді дуже КИЇВСЬКИХ книгарень....
Ставлячи ці листи, я сподівався такої реакції. Треба вияснити, яка допомога потрібна, і справді провести якісь акції.
2006.04.04 | Ivan66
Re: власне
Горицвіт пише:
>
> Ставлячи ці листи, я сподівався такої реакції. Треба вияснити, яка допомога потрібна, і справді провести якісь акції.
Я - ЗА!!!
2006.04.07 | jz99
про це був днями репортаж на 1+1
і цього разу доволі докладний.Крім ”Сяйва”, той же самий клопіт має ”Знання”.
Черновецький, до речі, послідовний — кажучи про те, що забудови у центрі Києва і варварські ”ущільнення” він припинить, мовчить про те, чи треба зберігати культурні заклади в їхніх приміщеннях. Втім, його поки що про це і не питали у прямому етері…
Гадаю, справа закінчиться тим, що залишиться лише одна з цих двох багатостраждальних крамниць, і то лише за умови, що половину площі вона відведе під л-ру Сандея Аделаджі та харизматичного латвійського проповідника ”нового світового порядку” Ледяєва.
2006.04.07 | Ivan66
Re: про це був днями репортаж на 1+1
Я не бачив того репортажу. Там прямо вказаний Черновецький, як джерело тиску на книгарні чи хтось з його оточення?2006.04.07 | jz99
Re: про це був днями репортаж на 1+1
Ivan66 пише:> Я не бачив того репортажу. Там прямо вказаний Черновецький, як джерело тиску на книгарні чи хтось з його оточення?
Лише зі слів тієї працівниці ”Сяйва”, в котрої брали інтерв’ю, не з боку журналістів ”1+1”. Власне, вона повторила те ж саме, про що йдеться у листі-зверненні на початку теми.
Директорка ”Знання” Черновецького, здається, не згадувала.
2006.04.07 | Ivan66
Re: про це був днями репортаж на 1+1
То тоді це лиш здогад. Інша справа, шо хто б не наїздив на книгарні, треба йому давати відлуп. В принципі.2006.04.11 | Mary
була така ідея акції
рівно два місяці тому була в мене ідея акції, але підтримки в колі майданівських активістів вона тоді не знайшла зовсім. тому якщо хтось хоче - беріть і робіть. Зараз часи змінилися, вибори пройшли, можна культурою зайнятися.Ось воно:
---------------------------------
Чи є бажаючі взяти участь в акції на підтримку київських книгарень?
http://maidan.org.ua/n/news/1139592294
осьо новина.
в мене з'явився поклик ГК Треба!, і я би із задоволенням взяла участь в якійсь акції з цього приводу, і приклалася, чим зможу, до організації.
Я буду в Україні від 17 березня, і якщо знайдеться кілька бажаючих допомогти зробити таку акцію десь між цим, і, очевидно, виборами, готова робити все що треба віртуально для приготування акції, ну і реальна участь - то само собою.
можна її провести в ключі чмирення/вимог Омелі, а можна зробити типу аполітичною - як люди вважають за потрібне.
в залежності від того, скільки буде бажаючих (і чи будуть взагалі) на це діло - можна подумати, наскільки широкою робити акцію, скільки чого залучати, і т.д. Місяць з гаком часу ще є - можна дідька лисого напридумувати і втілити. (ПС, якщо хтось вважає, що то треба робити вже (не чекаючи поки я приїду) і готовий - я не проти, звичайно, і теж допоможу чим зможу).
Ідеї приблизно такі: акція має помітити територію біля всіх магазинів - як ще діючих, так і тих, які на грані, і вже почивших також. Для почивших крамниць можна принести типу похоронні вінки, і якось їх десь там присобачити, або щось інше - щоб дешевше - можна траурні таблички з "роками життя", квіти, свічки, абощо, для тих що на грані - або те саме, або щось інше. Для тих що ще живі - теж можна шось придумати. Пройти весь маршрут, закінчити можна біля київради якоюсь фігнею.
листівки - само собою. можливо прапор Майдану.
якщо буде кому це зробити - можна спробувати залучити до того всього діла і самих крамникарів - на приклад, піти до них із листівками за тиждень до акції, запросити на акцію, та запропонувати, щоб вони запрошували на акцію підтримки крамниць своїх покупців, даючи їм листівку з інфою про акцію.
цікаво було би прозондувати на предмет спротиву-неспротиву до акції власників гєшефтів, які прийшли на місце померлих книжкових крамниць. Можливо якісь із них теж би не проти приєднатися до акції - ми ж не їх звинувачуватимемо, а владу загалом, і байдуже суспільство. оце було би прикольно в них взяти якесь інвертю, чи шо...
Якщо є застереження - кажіть, що публікувати, а що ні, якщо є застереження ідейного характеру - типу чи замішувати омелю, чи ні, що робити, якщо політичні сили захочуть підтримати, чи має акція бути політичною взагалі, в якому форматі робити віртуальну координацію, і т.д. - також кажіть.
Мені особисто похвіг вище згадані запитання, єдине що для мене було б відносно принциповим - то реклама Майдану як організатора і координатора акції, бажаною але зовсім необов'язковою була б реклама ГК Треба! як натхненниці
що скажете, актівісти?
-----------------------------
Актівісти нічого обнадійливого не сказали, тому акції такої не було.
Зараз можна адаптувати і зробити, якщо є на це діло бажаючі.
Я тут (у Львові), нажаль, лише до кінця квітня, і в мене дуже фіговий інтернет. Я буду в Києві 17-18, буду зайнята, але на коротку зустріч, думаю, скажімо 18 ввечері, час би знайшовся - але мені це треба би ще узгодити (або можу залишитися на 19, якщо знайдеться де заночувати з 18 на 19).
Ну і якщо акцію (або першу з акцій) вдасться провести до 28 квітня - обов'язково приїду до Києва на акцію (а взагалі з цього можна би було зробити цілу кампанію - тобто серію акцій, і т.д.). Тому можу допомогти в приготуванні акції, скільки зможу, але координувати мусів би хтось інший. Якщо є бажаючі - банзай.
Ось мій мобільник, якшо шо - дзвоніть: 095 5077037 (Мар'яна Сварник), ну і цю гілку я регулярно перевірятиму. Ну і мило mary@maidanua.org
2006.04.12 | Ivan66
Re: була така ідея акції
З ме6не поганий організатор таких акцій, але участь взяв би обовязково.2006.04.12 | Mary
з мене ще гірший, бо я у Львові, а з травня у Фрайбурзі(-)
2006.04.24 | ОК
перрша декада трравня
На початку травня Смолоскип проводить свій "Ірпінський семінар творчої молоді", тобто з*їздяться молоді люди з різних регіонів до Ірпеня, з 2 по 5 політологічна частина, з 5 по 9 - мистецька. сайт www.smoloskyp.kiev.ua, так от, я маю відношення до оргкомітету, можна було б обговорити дещо: наприклад, запросити означену "творчу молодь" на мітинг чи акцію, якщо така матиме місце, або там ще що? Якщо це когось цікавить, залиште тут мейл, я напишу. На жаль, реактивних темпів відповідей не гарантую.2006.04.24 | Ivan66
Re: перрша декада трравня
На сайті Смолоскипу є інфо лиш про семінар 2005 року. Ви пишете таки про 2006-й?2006.04.27 | ОК
Re: перрша декада трравня
Було б дивно, якби я писав про 2005 рік:)))отож, будуть ідеї - сигналізуйте. можна було б хоча б якесь мінімальне інформповідомлення плюс запрошення на акцію, якщо вона у той час буде. хоча багато людей навряд чи піде. там санаторій, публіка розслаблена:)))...
2006.04.23 | Богдан Логвиненко
Re: Книгарня "Сяйво" таки під загрозою?
Майданівці! Приєднуйтеся!http://sumno.com/index.php?option=com_content&task=view&id=1141
2006.04.23 | Ivan66
Re: Книгарня "Сяйво" таки під загрозою?
Якийсь дитсадок... "Сумно культурі без політики"... Ідея ніби хороша, але от певна істеричність закликів насторожує. Чи то просто дитячість?2006.04.23 | Mary
Тетяна Монтян казала
(якщо я нічого не наплутала від втоми),що захищатиме книгарню Сяйво в апеляційному суді.
Казала, що якщо є бажаючі підтримувати - най свистять їй.
2006.05.10 | r_m
які останні новини? (-)