Брати Капранови - офіцери ППО!
12/12/2006 | Олесь Бережний
Брати Капранови, як завжди, смалять так, що аж шкварчить довкола - і, як завжди, важко не погодитися зі слушністю їхніх думок. Зокрема, мені сподобалася думка щодо пакту про ненапад між "своїми" - я оте виділив жирним шрифтом нижче:
«Брати Капранови закликали українську інтелігенцію брати владу у свої руки (дізнатись більше можна в Полтаві 15.12, в Кременчузі 16.12, в Дніпрі 17.12)» 12 грудня 2006
http://www.artvertep.dp.ua/news/1041.html
Відомі українські літератори та видавці брати Віталій і Дмитро Капранови закликали українську інтелігенцію, взагалі всіх представників гуманітарної сфери не плентатися в хвості у політиків і бізнесменів, які, за словами братів, остаточно себе дискредитували і знаходяться зараз «у ямі», а зайнятися своєю прямою справою — сіяти добре, розумне, вічне.
Про це літератори заявили вчора на прес-конференції у Києві.
На думку Капранових, «наші політики і, так би мовити, економісти, зійшлися на тому, що культурні запити суспільства зводяться до дівок і футболу», більш того, за допомогою політологів досить успішно навіюють суспільству, що бруд, який властивий політиці та бізнесу, властивий усім.
З метою знищення моральних орієнтирів «реформується» навіть українська мова: «Негідника називають перспективним політиком, підлість — спритним маневром і т.п.».
Капранови відзначили, що у них від того, що відбувається навколо, виникає відчуття «брудних рук» — «включили радіо — хочеться прийняти душ, включили телевізор — треба відмиватися в сауні».
Особливо турбує письменників той факт, що суспільство в цілому й інтелігенція приймають правила нав’язуваної гри.
Наприклад, при здійсненні тим або іншим політиком аморального вчинку «всі обговорюють, чи не за гроші він це зробив і за які гроші», тоді як власне факт аморальності діяння залишається поза увагою.
Капранови заявили, що вони не наївні люди і не вважають, що в інших країнах політикою займаються порядні люди.
Проте в демократичних країнах політики вимушені йти після гучних скандалів — до цього їх примушує тиск суспільства.
«У нас такого тиску на політиків немає», — констатували письменники.
Віталій і Дмитро, нагадавши, що вони, крім іншого, ще й офіцери ППО, закликали інтелігенцію визначитися в координатах «свій-чужий» і укласти з «своїми» пакт про ненапад.
На думку Капранових, українські гуманітарії дуже багато сили витрачають на «стрілянину по своїх», тоді як «армія, де один полк обстрілює інший, приречена».
Письменники заявили, що суспільство зараз остаточно розчарувалося в політиках, які забрехалися, і саме це і дає «шанс на повернення до нормальних людських цінностей».
Ці цінності якраз і повинні нести суспільству гуманітарії, простіше кажучи, їхнє завдання — розповідати людям, «що таке добре і що таке погано».
Після всього очевидного бруду, що демонструє політика та бізнес, «у суспільства об’єктивно виникла потреба в нормальних добрих словах», вважають Капранови.
Взагалі, на їх переконання, інтелігенції час брати владу у свої руки, — але не в політичному сенсі, саме «політикою їй займатися протипоказано», а в сенсі впливу на стан мізків.
І тут кожному представникові гуманітарної сфери «належить працювати за десятьох», оскільки «тонкий прошарок, що мислить».
Що стосується критеріїв, відповідно до яких належить визначати «своїх» і «чужих», то, за словами літераторів, «кожен повинен зробити це самостійно».
Детальніше свої ідеї автори виклали у філософський-хуліганському романі «Розмір має значення», книга зараз у вільному продажі.
Андрій Лубенський, Новий регіон
«Брати Капранови закликали українську інтелігенцію брати владу у свої руки (дізнатись більше можна в Полтаві 15.12, в Кременчузі 16.12, в Дніпрі 17.12)» 12 грудня 2006
http://www.artvertep.dp.ua/news/1041.html
Відомі українські літератори та видавці брати Віталій і Дмитро Капранови закликали українську інтелігенцію, взагалі всіх представників гуманітарної сфери не плентатися в хвості у політиків і бізнесменів, які, за словами братів, остаточно себе дискредитували і знаходяться зараз «у ямі», а зайнятися своєю прямою справою — сіяти добре, розумне, вічне.
Про це літератори заявили вчора на прес-конференції у Києві.
На думку Капранових, «наші політики і, так би мовити, економісти, зійшлися на тому, що культурні запити суспільства зводяться до дівок і футболу», більш того, за допомогою політологів досить успішно навіюють суспільству, що бруд, який властивий політиці та бізнесу, властивий усім.
З метою знищення моральних орієнтирів «реформується» навіть українська мова: «Негідника називають перспективним політиком, підлість — спритним маневром і т.п.».
Капранови відзначили, що у них від того, що відбувається навколо, виникає відчуття «брудних рук» — «включили радіо — хочеться прийняти душ, включили телевізор — треба відмиватися в сауні».
Особливо турбує письменників той факт, що суспільство в цілому й інтелігенція приймають правила нав’язуваної гри.
Наприклад, при здійсненні тим або іншим політиком аморального вчинку «всі обговорюють, чи не за гроші він це зробив і за які гроші», тоді як власне факт аморальності діяння залишається поза увагою.
Капранови заявили, що вони не наївні люди і не вважають, що в інших країнах політикою займаються порядні люди.
Проте в демократичних країнах політики вимушені йти після гучних скандалів — до цього їх примушує тиск суспільства.
«У нас такого тиску на політиків немає», — констатували письменники.
Віталій і Дмитро, нагадавши, що вони, крім іншого, ще й офіцери ППО, закликали інтелігенцію визначитися в координатах «свій-чужий» і укласти з «своїми» пакт про ненапад.
На думку Капранових, українські гуманітарії дуже багато сили витрачають на «стрілянину по своїх», тоді як «армія, де один полк обстрілює інший, приречена».
Письменники заявили, що суспільство зараз остаточно розчарувалося в політиках, які забрехалися, і саме це і дає «шанс на повернення до нормальних людських цінностей».
Ці цінності якраз і повинні нести суспільству гуманітарії, простіше кажучи, їхнє завдання — розповідати людям, «що таке добре і що таке погано».
Після всього очевидного бруду, що демонструє політика та бізнес, «у суспільства об’єктивно виникла потреба в нормальних добрих словах», вважають Капранови.
Взагалі, на їх переконання, інтелігенції час брати владу у свої руки, — але не в політичному сенсі, саме «політикою їй займатися протипоказано», а в сенсі впливу на стан мізків.
І тут кожному представникові гуманітарної сфери «належить працювати за десятьох», оскільки «тонкий прошарок, що мислить».
Що стосується критеріїв, відповідно до яких належить визначати «своїх» і «чужих», то, за словами літераторів, «кожен повинен зробити це самостійно».
Детальніше свої ідеї автори виклали у філософський-хуліганському романі «Розмір має значення», книга зараз у вільному продажі.
Андрій Лубенський, Новий регіон