Отцы и дети
12/30/2006 | професор Ушкалов
Учора, десь по дев’ятій вечора, я зручно вмостився біля телевізора, щоб трохи посмакувати моїм улюбленим “світлим монастирським”. Пробіг по каналах – футбола ніде нема. Пробіг іще раз і, не знаю якого біса, зупинився на п’ятому каналі. У студії сиділа трійця: якесь чорняве дівча та двоє чоловіків. І на масть ті чоловіки були геть несхожі один на одного. Один – Драч, другий – Ульянов. Один – старий, другий – молодий. Один поет, другий – критик. Один – пасивний, другий – активний. Один – у чорних нардепівських строях, другий – у пістрявих ганчірках. Один говорив “по-наському”, тобто так, як і має говорити дядько з Київської області, а другий – “на языке любви и молодости”, себто по-російськи… ну, нехай не зовсім по-російськи, а десь так, як Голохвастов, але все-таки… Коротко кажучи, “отцы и дети” української культури. Одне-єдине, що трохи псувало цю сидячу бінарну опозицію, – обидва персонажі мали дуже ефектні жіночі зачіски.
І теревенили вони про щойно згадану українську культуру. У тій культурі ані один, ані другий, як на лихо, геть нічого не тямили, та обоє гордо тримали її поперед себе, неначе гівно на трісці: один – “традиційну”, а другий – “модную, хвутуристическую”…
Десь за п’ять хвилин я став помічати дві дивні речі: по-перше, те, що Драч і Ульянов схожі не тільки зачісками – у таких “отцов” мали бути саме отакі ото “дети”, а по-друге, те, що починаю дратуватися. Одним словом, від гріха подалі я швиденько перемкнув канал, щоб моє пиво не перетворилось чого доброго на помиї.
І теревенили вони про щойно згадану українську культуру. У тій культурі ані один, ані другий, як на лихо, геть нічого не тямили, та обоє гордо тримали її поперед себе, неначе гівно на трісці: один – “традиційну”, а другий – “модную, хвутуристическую”…
Десь за п’ять хвилин я став помічати дві дивні речі: по-перше, те, що Драч і Ульянов схожі не тільки зачісками – у таких “отцов” мали бути саме отакі ото “дети”, а по-друге, те, що починаю дратуватися. Одним словом, від гріха подалі я швиденько перемкнув канал, щоб моє пиво не перетворилось чого доброго на помиї.
Відповіді
2007.01.03 | ЛФ
Re: Отцы и дети
Єдине, з чим не погоджуюся: що "світле монастирське" -- добре пиво. Все інше -- абсолютна правда... ще й класно написано!2007.01.03 | ва
Re: Отцы и дети
Дуже влучний периший пост. Просто в щелепу обом. Дякую ЛФ за репліку. Влучно. Чи, може, то просто вже не ваш літературний клієнт?На мою думку, Ульянов - це просто розпереазний молодик, котрого, з огляду на його російське походження й становише батька (сплєтня!)дуже поважає весь київський кугутський літбомонд.
2007.01.04 | Горицвіт
а хто його батько? +
ва пише:> На мою думку, Ульянов - це просто розпереазний молодик, котрого, з огляду на його російське походження й становише батька (сплєтня!)дуже поважає весь київський кугутський літбомонд.
Не чув цієї сплєтні.
Наскільки я знаю, Ульянова люблять за те, що він милий хлопчик, приємний в спілкуванні.
В принципі його (дитяча) провокаційність скоріше корисна. А російськомовність дає погляд на українську культуру ніби збоку. От якби ще хтось польсько- чи англійськомовний занурився в українську літературу і робив такі провокації.
Ну і, звісно, хотілось би провокацій на вищому рівні, грамотніших. Але де там. Хто вміє більш-менш писати, має освіту, начитаність, свіжий погляд, відкриту свідомість (а таких людей одиниці), - заробляє гламурними публікаціями або взагалі в інших галузях працює. Навколокультурне поле, на жаль, ще майже голе.
2007.01.04 | ЛФ
Re: а хто його батько? +
Шановна ва! Не зрозумів, про якого літературного клієнта Ви говорите. Якщо про проф. Ушкалова, то дійсно з ним співпрацюємо і будемо це робити надалі (якщо буде на те його ласка). А ні Ульянова, ні Драча ніколи не друкували і начебто не збираємося.Хто батько Ульянова? Та на мій погляд сам Ленін -- більшовицькі методи і повна відсутність культури. Революція заради революції. Знає декілька прізвищ і користується ними при кожній можливості.
А взагалі проф. Ушкалов все сказав, нема що додати!
2007.01.05 | ва
Re: а хто його батько? +
Саме так!2007.01.04 | куць
Re: Отцы и дети
100% !!!І про пиво, і про голе поле і про корисність провокацій
Слід би було подякувати тим батькам і синам за чудові контрасти які вони нам дарують:)
Єдине в чому я не впевнений це „А російськомовність дає погляд на українську культуру ніби збоку”
Пан Ульянов є не просто носієм російськомовного погляду, а швидше українофобських маразмів. Та й не в одній українофобії, напевне, справа. Все це блювотиння, що його переповнює, весь цей сморід, який він з таким поросячим захватом ізригає з себе без кінця безперечно більше мають стосунку до особистості, ніж до мовності, чи там національності. Глибокі комплекси? Мажорська дурь? Патологічна самозакоханість? Психотравми, фізіологія?..
Але як би не було особисто я віддаю належне його провокативності. Зрозуміло , на голому полі і реп*ях квітка, і це, погодьтеся прикольніше, ніж її відсутність.
З іншого боку той факт, що хлопчисько не в змозі з цим усім лайном в собі розібратися і не збирається цього робити ставить під сумнів цінність усіх його тез, висновків і взагалі думок.
2007.01.04 | wunderkit
Ацци і дєті
не знаю щодо Драча - особисто з ним не знайомий і жодного разу не спілкувався, та й передачі не бачив. але от щодо Уллянова - то дозвольте заперечити Вам, шановні. я майже певен, що будь-які нападки на свою персону Толічька розцінює як піар і тихенько посміюється дзьобиком у свою манішку.Ульянов в сучукрлітпроцесі посів досить дивну але - незаповнену нішу. Це ніша такого собі претензійного невключеного оглядача. Невключеність досягається належністю до іншої культури - як мінімум - культури мовної. Толічька російськомовний, і я чув як він намагався якось україномоити - виходило у нього кепсько. Але. чи не здається вам, що цим досягається ефект стороннього спостереження, але - зсередини. бо одна річ, коли про щось на своєму сайтику крапає (шановний пан) Кухарук, а зовсім інша - коли (ш. п.) Ульянов. бо якщо Кухарук бере інтерв"ю в Коцарева чи Романенка, то Ульянов - явно кручє - бо може взяти інтерв"ю в того ж Іздрика чи (навіть) в шановного ЛФ.
та навіть не в крутості ресурсів річ. Ульянов дає критику, але не завжди науково виважену і ґрунтовну. він свідомо грається в марґінала і клоуна, влаштовуючи підліткові провокації на кшталт "третього качиного аванґарду". і горе Вам якщо ви на ці провокації поведетесь!! погодьтесь - ідіота по ТВ не показували. а от Толю можна побачити іноді і на М1, і на 5му каналі і ще будь-де. він насправді вміє оперувати інформацією. в мене є кілька знайомих, які всерйоз стають на толіні позиції - і щиро вірять разом з ним в поезію роботів і в те, що порнографія - теж неабияке мистецтво.
хто вірить Драчу?
покажіть мені молодь, що вірить Драчу.
я маю на увазі не маленьких НСПУшників що пишуть про неньку-україну, а досить адекватну молодь
+
чому лише Ульянов в сучасній критиці і т.зв. критиці апелює до молодих, до їх сили і креативності. коли інші зациклилися на Андруховичі, а, слухаючи його, на Дереші чи Карпі - Ульянов згадує інших.
і хоча б тому варто його іноді слухати і читати, бо під маскою уточькі він каже досить здорові і конструктивні речі: треба тільки ВМІТИ слухати, а не клєйміть при першій-ліпшій нагоді
2007.01.04 | ЛФ
Re: Ацци і дєті
Чи то піар, чи то не піар робиться Ульянову, то мені особисто байдуже. інтервью йому звісно давати не буду, бо він, нє-нє не провокатор,а звичайнісеньке (якби це по-м'якше сказати) звичайнісеньке брехло! І біда не в тому, що про щось дивне пише, а в тому, що "свобода молодєцкая" прикрниває елементарне невігластво та неосвтченість. Мрію про провокаторів, мрію про піарників, мрію про представників старої гвардії, які різко та конкретно вчать, або допомогають вчити. А от про революціонерів-маргіналів якось не мрію, оскільки користі від них катма (може тільки собі коханим, а дурниць -- вагон та ще й валізка на додачу.2007.01.04 | wunderkit
Re: Ацци і дєті
може я чогось не розумію?http://www.proza.com.ua/culture/vnekulturnyj_gnev.shtml
по мені - хай цвітуть всі квіти
2007.01.04 | ЛФ
Re: Ацци і дєті
Це, друже, не інтервью. Це Ульянов зробив те, що завжди. Опинившись у приватній розмові зі мною придурком --- викрутився за рахунок свободи слова та пересмикувань з хворої голови на здорову: це ми вже проходили, нічого нового. А про квіти, що повинні розквітати молоді та старі, то добре, але... бажано не в моєму садочку-городі.2007.01.05 | ziggy_freud
Ацкіє ацци і нідалєко упавшыє дєті
wunderkit пише:> може я чогось не розумію?
> http://www.proza.com.ua/culture/vnekulturnyj_gnev.shtml
Так само, як аццкій аффтар пропонував п. Фінкельштейну вступити в культурну дискусію з МАУПівцями, мені кілька разів пропонували вступити з ними в наукову дискусію. Останній раз - на ВФ Майдану. Але науки там приблизно стільки, скільки й культури. Просто є фінансування певної діяльності. Певними силами, як зараз модно казати. Жодного разу не вважаю себе семітом, та щиро вважаю науковцем. Тому позиція ЛФ мені зрозуміла. За винятком: менше робити ПР цим мудакам.
В різних контекстах аз єсьм носієм (мало)почесних звань русофоба, московського запроданця і жидо-марсіанина. І чьто с етово?
> по мені - хай цвітуть всі квіти
Мій скромний внесок в питання аццов і дітєй:
Аццкій аффтар дійсно намагається виконувати суспільно корисні функції, які більш ніхто на себе не бере. Бо страшно, гидко чи бракує тями. Виходить із змінним успіхом.
З фахової точки зору зауважу: в Ульянова дуже часто помітно розгубленість _особи без певної національності_ перед особами з явною національною ідентичністю. І надкомпенсацію цієї розгубленості. Мати едіпів комплекс до старших колег - це нормально. Мати його щодо мертвих, скажімо, Шевченка - це вже некрофілія...
Паралель з Драчем вважаю дотепною, згаданого галубово екрана нібачив, психоаналіз Драча поки відкладаю
2007.01.05 | jr
Re: Ацци і дєті
шановний вундеркоте, от ви говорите про так звану “крутість”… інтерв’ю з іздриком, скажімо… але про яку крутість може йтися, якщо толічька називає всіх літераторів, включно із іздриком, “звєрушкамі”, яких критики мають “атхлопать”, щоби ті не зазнавалися… а ще мені чогось здається, що толічька знає, яких літературних “звєрушок” можна “хлопать”, а яких не можна, хіба не так?2007.01.09 | wunderkit
Re: Ацци і дєті
ну як же, Уллянов послідовно підриває канонізацію літератури і взагалі культури в суспільстві. це досить крайній, проте дієвий прийом - інфантилізація а отже - оголення справжніх, щирих сторін культури. Це властиво багатьом цілком науковим напрямкам починаючи від психоаналізу і закінчуючи критичним переосмисленням полістилістичної культури перехідної від моностилізму (якою є культура українська) і позбавлення такої лзнаки моностилізму як культ серйозності - і в культурі також.2007.01.09 | ЛФ
Re: Ацци і дєті
Все, що Ви написали -- настільки мудро і для мене, не досить освіченої людини, на зовсім зрозуміло, що я наважаюся лише на одне запитання:А чи обов'язковим чинником боротьби із канонізацію є сповзання у каналізацію?
2007.01.09 | ziggy_freud
канонізація і каналізація
ЛФ пише:> А чи обов'язковим чинником боротьби із канонізацію є сповзання у каналізацію?
Головне, щоб _сучасне мистецтво_ зберегло певний зв*язок з реальністю за межами своєї арт-тусівки. Бо іноді на виставках сучасного мистецтва в мене виникає враження, що поза концептами прекрасного-огидного декому очевидно бракує:
- оченят з вушками
- клепки
- оригінальності.
Так само, як і деяким представникам підкреслено консервативного мистецтва.
Тобто _канонізація каналізації_ в мистецтві настільки ж погана (контрпродуктивна) як і канонізація чогось іншого. Скажімо, Альонушкі і Павліка Морозова. Подерв*янський, який зокрема влучно простібав маскульт совка, починав в _іншому інформаційному полі_, і як літератор він був самодостатнім, тобто протилежністю до тусовщіка.
2007.01.09 | ва
Між канонізацією і каналізацію! (л)
Логічно продовжити цю дискусію краще за все влучними російськомовними рядками:На хер буржуазную цензуру,
Нечего нам глотки затыкать!
Пролетарий может меру мата
Сам в своих стихах определять!
Мы соху на факс не променяем,
Молот не сменяем на лаптоп!
Пусть буржуи знают, что немало
Прячет мозга пролетарский лоб!
http://pdrs.dp.ua/poetry/poetry6.html
2007.01.10 | ziggy_freud
а що в цьому логічного?
взаємозв*язок буржуазної та пролетарської культури обговорюється в іншій гілці. Ми тут про батьків і дітей. А також про авангардистів і консерваторів. Вас дратує теза, що худІжнику іноді варто дивитись на свій живопис? Чи що митцеві в загальнішому випадку варто мати клепку?То випишіть самі собі
Таблетку білосніжну аспіріну
Вона від скептицізму допоможе
2007.01.10 | ва
Що в цьому логічного, кажете?
Аспірин тут не допоможе нікому. Хирургія одна, як на мене. Розвиваючи та продовжуючи одну думку з того ж таки пролетарського сайту, скажу - об*єднує цих "синів і батьків" або нице вміння бачити низьке у високому, або ж узагаді - збайдужіло не помічати різниці між ними.2007.01.10 | ЛФ
Чи є різниця?
А чи є різниця між "атцами" та "дєтьмі"? Я не про всіх "батьків", та не про всіх "дітей", а про двох "чисто конкретних" героїв. Як на мене, найгірше не різниця між зашореністю та революційністю, а ... відсутність різниці між першим та другим. І тут найнебезпечніше, на мій погляд, є не вибір між формами масової, чи елітарної, чи модерної культури, а боротьба за різні форми попси. А попса -- це не зовсім те, за що треба боротися. Вона все'дно, незалежно від гасел, якими прикривається, буде непогано себе почувати. І показова вальяжність "батька" та показова ж революційність "сина" не може затулити очі на те, що розмова йшла про обрання улюбленої попси. А це не привід для потрібної дискусії.І ще одне ("ну ето ужє лічноє, группенфюрер!"). Відверто кажучи, для мене "вчорашність" "батька" видється менш дратівливою та небезпечною, аніж, вибачте, дурість та невігластво "сина". Чому? Тому що майбутнє за "синами".
2007.01.10 | ziggy_freud
Якась частина майбутнього належить кожному, хто
ЛФ пише:> показова вальяжність "батька" та показова ж революційність "сина" не може затулити очі на те, що розмова йшла про обрання улюбленої попси.
Еге-ж. Стара попса проти нової попси. Чи дійсно так вже проти?
> І ще одне ("ну ето ужє лічноє, группенфюрер!"). Відверто кажучи, для мене "вчорашність" "батька" видється менш дратівливою та небезпечною, аніж, вибачте, дурість та невігластво "сина". Чому? Тому що майбутнє за "синами".
пан трохи перебільшує. Якась частина майбутнього належить кожному, хто не збирається вмирати сьогодні ввечері. І навіть в тих, хто збирається померти ввечері, ще лишається пара годин
Чому саме Х вважається голосом певної субкультури? Тому що зробив сайт і вчиться в ненайгіршій школі журналістики. Коли підтягнуться інші ровесники, їх голос ми також почуємо.
2007.01.11 | wunderkit
хохо
та невже всі "сини" подібні до Ульянова? але, дійсно, є багато тих хто різниться. Є старші сини в інет-просторі, котрі мають власні ресурси. от наприклад Кухарук. Що він пропагує? зайдіть на його сайт - подивітися, багато цікаво знайдете. я, наприклад, знайшов багато вихваляння відвертої графоманії і "затоплення" деяких насправді талановитіших речей. то хто з них кращий-гірший. Чи взяти сумноком - це вже, наче, молодшого "сина" ресурс. І що там - намагання витворити "альтернативну думку", але з цього намагання - виглядає непрофесіоналізм і все таке... а от в Толі - навпаки - професіоналізм, щоправда - злий професіоналізм, перетягнутий на "темну сторону сили"інша річ - подивитися денники молодої генерації в блогах, наприклад - на ресурсі www.livejournal.com : тільки от - на жаль - мало на них посилаються, проте - думки там бувають часто значно притомніші ніж на згаданих вище трьох (впливових) ресурсах
2007.01.10 | ziggy_freud
викличемо "хірурга", а далі? Що ж далі, га? (с)
ва пише:> Аспірин тут не допоможе нікому. Хирургія одна, як на мене.
Ну викличемо "хірурга", який впрорається з дегенеративним мистецтвом позамистецькими методами. Зауважте, в лапки я беру слово "хірург", а не _дегенеративне_. Що матимо натомість - знову нудний офіціоз? Паради вкладників банку "Правекс" на Хрещатику?
> Розвиваючи та продовжуючи одну думку з того ж таки пролетарського сайту, скажу - об*єднує цих "синів і батьків" або нице вміння бачити низьке у високому, або ж узагаді - збайдужіло не помічати різниці між ними.
Як на мене, живопис "передвижників" - такий самий кіч, як і мейнстрім сучасного мистецтва. З тією різницею, що цей мейнстрім поки не висить в кабаках і готелях. Скоро буде, на жаль. Спитайте в старшіх, як сприймали ортодоксальні сталіністи шестидесятніків. Тепер в ролі аццов ті самі шестидесятники.
Здатність рознізняти низьке і високе мають всі. Здатність зробити щось очевидно своє - лише обрані.
2007.01.10 | ЛФ
Re: викличемо "хірурга", а далі? Що ж далі, га? (с)
Не хочеться аж нікого "топіть": ні "батька", який писав (колись) хороші вірші, ні сина, "який зробив свій сайт" та "ще й вчиться на факультеті журналістики". Але є якась межа безвідповідальності, через яку переступати небажано. І якщо на вищезгаданому сайті точаться "наукові" дискусії, щодо якості порнофотографій, напевне це не є суттєвим привідом вважати себе прапороносцем культурного модерну. Щодо "передвижників", "шістдесятників", тощо. В тому й сенс, що зараз є така можливість: говорити про якість тексту, або вірша, або картини, але аж ніяк ні про належність певному угрупуванню.А чому я вважаю, що від дітей вимагається більшого? А це вже як в анекдоті:
той, хто хоче, але не може -- імпотент,
а той, хто може, але не хоче -- сволота.
2007.01.11 | ziggy_freud
відбувається підміна понять
ЛФ пише:> є якась межа безвідповідальності, через яку переступати небажано. І якщо на вищезгаданому сайті точаться "наукові" дискусії, щодо якості порнофотографій, напевне це не є суттєвим привідом вважати себе прапороносцем культурного модерну.
Порнографія це за визначенням не-мистецтво. Бо демонструє статеві збочення і ближні плани геніталій, навіть більші, ніж можна побачити в житті. Інша справа - еротика.
> Щодо "передвижників", "шістдесятників", тощо. В тому й сенс, що зараз є така можливість: говорити про якість тексту, або вірша, або картини, але аж ніяк ні про належність певному угрупуванню.
Але ж більшість арт-тусівок паразитує на одному-двох-трьох лідерах, які дійсно чогось варті. Отут би арт-критикам втрутитись і пояснити,
ху із зе лідер оф Чайна (с). Бракує видань, де беруть щось крім джинси. Наявні літературні часописи ангажовані вузькими тусівками, музичні - торговцями ностальгією за 80ми. Гламурасти з літерами Ми і Жо взагалі знаходяться за межами добра і зла.
> А чому я вважаю, що від дітей вимагається більшого? А це вже як в анекдоті:
> той, хто хоче, але не може -- імпотент,
> а той, хто може, але не хоче -- сволота.
Це лише частина можливих варіантів. Як ми оцінимо
- дії молодої людини, що і може, і хоче, але поки тренується на дрібній рогатій худобі? Або
- дії запліснявілого геронтократа, який і не може, і хоче досить помірно, але має звичку публічно гратись в секс-символа?
2007.01.11 | Shooter
Re: відбувається підміна понять
ziggy_freud пише:> ЛФ пише:
> > є якась межа безвідповідальності, через яку переступати небажано. І якщо на вищезгаданому сайті точаться "наукові" дискусії, щодо якості порнофотографій, напевне це не є суттєвим привідом вважати себе прапороносцем культурного модерну.
>
> Порнографія це за визначенням не-мистецтво. Бо демонструє статеві збочення і ближні плани геніталій, навіть більші, ніж можна побачити в житті. Інша справа - еротика.
Тут цей..."границі порнографії" починають інтенсивно розмиватися...себто те, що порнографія - не-мистецтво, я з Вами погоджуюся...але от де починається порнографія - це вже зовсім інше питання....
скажімо, "демонстрації геніталій крупним планом" відбувається в Секс і Лючія (чоловічі) чи Мрійники (жіночі)...але це одні з наймитецькіших фільмів, які я бачив останніх років 5 (і які шалено подобаються...але не через геніталії, звісно
...це якщо вже забути за "відвертий порнографічний секс зі змістом" - наприклад, Ідіоти Трієра або більш "гарш" варіант - "Виїби мене" (вже не пам'ятаю хто саме був режисер цього скандального французького відверто порнографічного фільму).
Тому з критеріями стає все туманніше
2007.01.11 | ziggy_freud
Re: щодо кіна
Shooter пише:> скажімо, "демонстрації геніталій крупним планом" відбувається в Секс і Лючія (чоловічі) чи Мрійники (жіночі)...але це одні з наймитецькіших фільмів, які я бачив останніх років 5 (і які шалено подобаються...але не через геніталії, звісно
Мрійники - класна фільма. І це однозначно еротика. Колись в індійському кіні бачив крупний план рота. І це було ближче до порно. Мабуть, важливо хто показує, кому і з якою метою. Так само, мат може бути образою співрозмовника, а може і ні. Контекст...
> ...це якщо вже забути за "відвертий порнографічний секс зі змістом" - наприклад, Ідіоти Трієра або більш "гарш" варіант - "Виїби мене" (вже не пам'ятаю хто саме був режисер цього скандального французького відверто порнографічного фільму).
>
> Тому з критеріями стає все туманніше
Для мене афтарське почуття гумору теж важливий критерій мистецтва. В порно все дуже серйозно. Саме тому комісія, яка обмежує прокат кіна, має працювати інакше, ніж зараз.
2007.01.11 | Shooter
Отож бо й воно
Я повністю з Вами погоджуюся.ziggy_freud пише:
> Shooter пише:
> Контекст...
Тут.
> >
> > Тому з критеріями стає все туманніше
>
> Для мене афтарське почуття гумору теж важливий критерій мистецтва. В порно все дуже серйозно. Саме тому комісія, яка обмежує прокат кіна, має працювати інакше, ніж зараз.
І тут також
Заодне рекомендую подивитися Секс і Лючія (чи в оригіналі Lucia y el sexo) Медема.
2007.01.11 | wunderkit
Re: викличемо "хірурга", а далі? Що ж далі, га? (с)
ЛФ пише:> І якщо на вищезгаданому сайті точаться "наукові" дискусії, щодо якості порнофотографій, напевне це не є суттєвим привідом вважати себе прапороносцем культурного модерну.
в тім то й річ, що не модерну - а радше "постмодерну", що і провокує виникнення інфантильності. лівацький постмодерн - це, звісно, не пояснення і не виправдання - але схоже на авторську позицію, яка вже заперечує будь-які закиди щодо безпринципності і глупій гонівності.. повторюсь - не виправдовує, а пояснює
2007.01.11 | ЛФ
Мені шкода
Дуже шкодую, що у своєму пості виголосив слово "порно". Дискусія дещо пожвавішала, але отримала якісь новий імпульс. Я намагався акцентувати увагу не на кількість і не на якість порно на сайті Ульянова. Я алітерую весь його сайт, як суцільне порно (не еротика, а саме порно) -- фізіологічне, громадсько-політичне, культурологічне ("ізми" можна продовжити). Вільність та модернізм (навіть постмодернізм) стилю цікавий тоді, коли цей стиль базується на освіченісті, знаннях та концепції, а не на відсутності саме цих чинників і на шкандалі заради шкандалю. Саме в цьому для мене найбільш жахливе враження дискусії аццов та дєтєй: абсолютна тотожність незмістовності при наявності різних форм вираження.2007.01.11 | wunderkit
Re: Мені шкода
ЛФ пише:Саме в цьому для мене найбільш жахливе враження дискусії аццов та дєтєй: абсолютна тотожність незмістовності при наявності різних форм вираження.
а якої Вам особисто хотілося дискусії? хто винен в тому що такі як Ульянов і Драч - на поверхні, у всіх на виду, а от Лишега (абохто) і Коробчук (абохто) - в собі, в своєму таланті замкнулися і не намагаються в бруд лізти і щось комусь доводити. справжні таланти - пишуть, вони навряд чи опускатимуться до дискусій чи до публіцистики - хіба от - при наглій потребі...
А от публіцистика приречена тяжіти до скандалу і цікавин. От взяти хоча би журнали чи газети. В "Друг Читача" рецензії чи статті - глибокої, вдумливої - але без дражливості - не візьмуть. В Критику - навпаки - навряд чи братимуть статтю присвячену - скажімо - наймолодшій літературі - якщо вона не буде широкоюб чи узагальнюючою (як от стаття про самвидав в одному з минулих номерів). Я вже не кажу про проблемні "Книжник-r." чи "Літературний журнал +" (чи як там його...). Де ж розумна середина - між порнографією і нудотою? Це радше не дискусія поколінь - а дискусія горизонтальних крайнощів.
2007.01.11 | ЛФ
Re: Мені шкода
Та нема ніякої дискусії горизотальних крайнощів -- форми вираження різні, а зміст (точніше відсутність змісту) однаковий. Я не проти будь-якої модерної форми, я не проти форми класичної, ба навіть "шароварної". Я проти безмістовності особливо тоді, коли ця безмістовність формою замилюється, а потім якось гучно називається (наприклад постмодернізмом).2007.01.11 | wunderkit
Мені теж шкода
в чому ж тоді змістовність? якщо Вим кажете про беззмістовність - запропонуйте всій ідеальний тим змістовності подібних дискусій чи принаймні - хоча би приблизне окресліть предметну сфкеру цієї змістовності, бо, пардон за каламбур, якось ви поки що беззмістовно про беззмістовність поки що говорите2007.01.11 | Shooter
Харашо написав. Наш чувак ;)
ЛФ пише:> Дуже шкодую, що у своєму пості виголосив слово "порно".
Чого там шкодувати - воно дуже личить українській сьогоденності.
> Вільність та модернізм (навіть постмодернізм) стилю цікавий тоді, коли цей стиль базується на освіченісті, знаннях та концепції, а не на відсутності саме цих чинників і на шкандалі заради шкандалю.
Харашо!
>Саме в цьому для мене найбільш жахливе враження дискусії аццов та дєтєй: абсолютна тотожність незмістовності при наявності різних форм вираження.
Двічі харашо! Понєже навіть "обкладати хуями" потрібно таки кучеряво. Інакше отримуємо безлику порнографію різноманітних відтінків сірого...
2007.01.11 | ЛФ
Re: Харашо написав. Наш чувак ;)
Я не знаю, чий я чувак -- ваш чи ні, але невже треба пояснювати, що йдеться про дуже прості речі. Зустрілися двоє в розмові про українську культуру. Один назвав декілька прізвищ, другий теж. Один продемонстрував щось незрозуміло, другий теж. Один ветеран кріпацтва, другий -- ветеран революційних баталій. Один показав українську культуру, як щось гидке та нерозуміле, другий -- теж. Один -- старий, другий -- ... теж. Що це було?Які потрібні поради? Йдеш на телевізію -- готуйся. РЕКЛАМУЙ НЕ СЕБЕ, КОХАНОГО, А СПРАВУ. І взагалі -- не будь невігласом. Читай книжки.
2007.01.11 | Shooter
Re: Харашо написав. Наш чувак ;)
ЛФ пише:> Я не знаю, чий я чувак -- ваш чи ні
наш, наш
> але невже треба пояснювати, що йдеться про дуже прості речі.
З досвіду - доводиться. І то досить часто.
>І взагалі -- не будь невігласом. Читай книжки.
Кажу ж - наш Ви чувак
2007.01.12 | Олесь Бережний
Згоден!
Shooter пише:> ЛФ пише:
> > Я не знаю, чий я чувак -- ваш чи ні
>
> наш, наш
Наш стопудово!
2007.01.12 | wunderkit
Бліііііііііііііііііінн!!
та ви ж дорослі дядьки: припиніть вже лизати дупи одне одномучому - тут я вже від себе запитаю - поки що розмова проходила виключно в деструктивній тональности, типу - обидва старі, обидва лохи, плетуть несусвітнє, зоопарк на екрани випустили тощо. а от коли я запитав- про що і як говорити щоби то не виглядало зоопарком - чи отримав я відповідь?
ні, на жаль - моє запитання загубилося в потоках слини
(нічого особистого, але конструктивізм - ніколи не завадить. Щиро Ваш Теодось
2007.01.12 | ЛФ
Re: Бліііііііііііііііііінн!!
Шановний Теодосю! Навіщо такий пафос? ніхто нікому нічого не вилізує -- "нє возбуждайтєсь!" Йде розмова про одну передачу і саме по ній робляться висновки. А про те "что дєлать?" Взагалі, чи в даному конкретному випадку? Якщо взагалі, то конкретизуйте запитання, бо взагалі ні Ви, ні я , ніхто не знаємо ( та "взагалі" й неможна знати!). Якщо в даному конкретному випадку, то:1. Радіти, що є проф. Ушкалов, який точно розтавив акценти.
2. Шукати надалі однодумців (в широкому сенсі), які вболівають за справжню культуру та по можливості допомогати один одному, хто чим може.
3. Не плутати нафталін з сучасністю.
4. Не плутати дешевий "стьоб" з учасністю.
5. Всім нам потрошку вчитися.
6. Читати книжки.
7. Про них писати.
8. Думати про справжнє, аж ніяк не прославляти лише своїх.
9. Думати, не ображати та, по можливості, не ображатися.
Це замало? Безперечно! Але навіть цього нема!
А може цю тему закриємо та розпочнемо нову, де можна додати більше конкретики?
2007.01.12 | wunderkit
отот
це вже на щось схожевзагалі було би некепсько створити нову гілку, де обговорювались би конструктивні моменти і збиралися б однодумці навколо конструктиву, а не навколо обстьобування Ульянова чи Драча.
як на Вашу думку - навколо чого варто було би групуватися: наколо писання рецензій? читання книг? (невже цього не робиться? а друг читача, критика, книжник, все таке? чим мають пиринципово відрізнятися ідеальні типи читачів-писачів від тепер існуючих?)
ЛФ пише:
> Шановний Теодосю! Навіщо такий пафос? ніхто нікому нічого не вилізує -- "нє возбуждайтєсь!" Йде розмова про одну передачу і саме по ній робляться висновки.
висновки зроблені? тож чи не час і справді перейти до конструктиву?
> 2. Шукати надалі однодумців (в широкому сенсі), які вболівають за справжню культуру та по можливості допомогати один одному, хто чим може.
що таке справжня культура і хто чим може могти? наприклад - зробити інтеранет-журнал, що би містив і найновіші твори з сучукр "справжньої літератури" чи "справжньої культури" - якщо ширше. і рецензії на них. і критику - ґрунтовнішу. і витворював би більш комунікативний дискурс довкола неї...
> А може цю тему закриємо та розпочнемо нову, де можна додати більше конкретики?
про це й мова