05/18/2007 | Pidsniznyk

Щойно на Інтері показали сюжет про талановитого художника, між іншим, його визнав світ - до такого висновку схиляє глядача повідомлення про участь цього митця в українській виставці у Парижі.
Вихідною подією сюжету є вручення маляру ґранту від фонду Леоніда Кучми на суму аж 5 тисяч гривень.
Проте головною подією, на якій зосереджується увага глядача, є те, що цей митець розпочав роботу над портретом Леоніда Кучми, з його слів, не президенським, а не позбавленим людського змісту, людини з тонкою душею і поціновувача прекрасного.
Цинізм побаченого мною сюжету не вичерпується тим, що Кучма дав якомусь дупулизу завдаток. У цьому сюжеті цинізм старих законів, адже ворог свободи слова знову користується увагою мас-медій, які віднедавна заповзято вибілюють так і не засудженого свистуна.
Я звертаюся до людей, яких це стосується. Якщо ми не взмозі довести злочинну діяльність Леоніда Кучми через суд, то ми, принаймі, здатні сказати: Кучми немає. Такого Кучми, якого ліплять гнилі митці.