Неможливість українського Маркеса
08/07/2007 | стронґовський
Тут анонім у відповідь на мої волання з приводу
піратства "Всесвіту"
(http://strongowski.livejournal.com/443750.htm) пише буквально наступне:
"От уявіть собі ситуацію, коли літагент певного автора (або й кількох авторів) взагалі ігнорує українських видавців: не те що просить захмарні суми, а взагалі не відповідає на запити. Йдеться про літагенцію Кармен Бальсельс, яка контролює права на твори Маркеса, Кортасара, Борхеса, Ісабель Альєнде, Варґаса Льйоси, Брісе Еченіке та ін. Тобто дана літагент відсікає від нашого читача (аналогічно вона поводиться й з російськими видавництвами) цілий пласт латиноамериканської літератури. Її резони прості: російські видавництва мають повернути їй кошти за всіх авторів, виданих по-піратськи в часи СССР, тиражі українських видавництв вона вважає насмішкою для письменників калібру Маркеса чи Кортасара. Має вона тут рацію чи не має - це не є предметом нашої з вами дискусії. Питання в іншому: як можна отримати ґрант на переклад і видання книжки, правовласник якої навіть не йде на контакт, не називає суми, яку потрібно йому сплатити за це право? Як взагалі можна купити права на переклад і видання книжки, коли літагент тупо має тебе в носі?
Можна, звісно, підігнути хвоста і взагалі нікого з цих авторів не перекладати й не публікувати українською, а читати на общепонятном в такій же піратській версії."
Ось, шановні, маємо постановку проблєми і необхідність щось із тим вирішувати. Бо попросимо ми видавців про Маркеса-Кортасара і що?
Чекаю конструктивних питань та ідей. І сам подумаю.
піратства "Всесвіту"
(http://strongowski.livejournal.com/443750.htm) пише буквально наступне:
"От уявіть собі ситуацію, коли літагент певного автора (або й кількох авторів) взагалі ігнорує українських видавців: не те що просить захмарні суми, а взагалі не відповідає на запити. Йдеться про літагенцію Кармен Бальсельс, яка контролює права на твори Маркеса, Кортасара, Борхеса, Ісабель Альєнде, Варґаса Льйоси, Брісе Еченіке та ін. Тобто дана літагент відсікає від нашого читача (аналогічно вона поводиться й з російськими видавництвами) цілий пласт латиноамериканської літератури. Її резони прості: російські видавництва мають повернути їй кошти за всіх авторів, виданих по-піратськи в часи СССР, тиражі українських видавництв вона вважає насмішкою для письменників калібру Маркеса чи Кортасара. Має вона тут рацію чи не має - це не є предметом нашої з вами дискусії. Питання в іншому: як можна отримати ґрант на переклад і видання книжки, правовласник якої навіть не йде на контакт, не називає суми, яку потрібно йому сплатити за це право? Як взагалі можна купити права на переклад і видання книжки, коли літагент тупо має тебе в носі?
Можна, звісно, підігнути хвоста і взагалі нікого з цих авторів не перекладати й не публікувати українською, а читати на общепонятном в такій же піратській версії."
Ось, шановні, маємо постановку проблєми і необхідність щось із тим вирішувати. Бо попросимо ми видавців про Маркеса-Кортасара і що?
Чекаю конструктивних питань та ідей. І сам подумаю.
Відповіді
2007.08.07 | Большой Брат
Re: Неможливість українського Маркеса
Мне остается только радоваться, что имею несколько книг переведенных на украинский и изданных еще в СССР. И переведенных лучше чем на русский.2007.08.14 | Корнійчук
Піратство - нормальний вихід.
Елементарно. Займатись піратством. Це і вигідно, і гарно, і взагалі. Особисто я срав на копірайт. Мені потрібна книжка, а не літагентова задоволеність "станом справ на українському ринку".