Перечитуючи Віталія Олуйка
09/25/2007 | Ігнатій Кузовков
Я занадто люблю комуністів. Це зараз не модно – любити комуністів. Усі вони з руками і ногами продалися олігархам, на чолі з “гембатим”, їхній електорат вимирає, вони обслуговують інтереси сусідньої держави. Але занадто часто я можу почути такі думки довкола себе. А комуністи залізною рукою встановлювали порядок, відбудовували з попелу нашу велику країну. Я не бачу сенсу у визнанні вояків ОУН-УПА, адже вони боролися проти того, щоб ми могли вільно жити в одній сім`ї з туркменами, таджиками, росіянами та бурятами, отже боролися проти природи і самого життя. Насправді, комуністичні ідеали сягають неозорих глибин. Якщо замислитись над цим по-справжньому, то іноді стає страшно. От, наприклад, візьмімо конкретного мене і проведімо пряму лінію до начальника виконавчої служби пересічної державної адміністрації. Ми з ним подібні набагато більше, ніж хтось може собі це уявити. Може здатися – нісенітниця, але схожість між нами точно існує. Вона опосередковується лише кількома чинниками. Пояснюю. Коли ще вибори до Верховної Ради відбувалися на мажоритарній основі, по нашому округу завжди висувався і перемагав кандидат наук з державного управління, колишній комсомольський ватажок (протягом 1985-1991, перший секретар Білогірського райкому комсомолу, згодом – перший секретар Хмельницького обкому комсомолу). Майже десять років працював заступником голови Хмельницької обласної державної адміністрації. Одним словом, “наш хлопець”. У 2000 році Віталія Олуйка обрали ректором Хмельницького інституту регіонального управління та права. А вже 2002 року, він видав книжку під промовистою назвою “Влада” (Хмельницький, 2002). Ну видав собі книжку, та й видав, нічого епохального не сталося, звична річ. Але... Тоді ще при владі був Леонід Кучма, з якого через два роки несподівано “впала корона”. 2004 року, коли Віталій був призначений першим головою держадміністрації “помаранчевої” Хмельниччини. І якщо приглянутися, то Віталій увійшов у якісь ближчі стосунки із самим Ющенком, правда? Це ж нормально бути разом із Кучмою, визнавати його за авторитета, і тут, в такий короткий термін увійти в довіру до Ющенка. Як це йому вдалося? Насправді, для мене, бо я читав книжку Віталія, це не була несподіванка. А потім народ збунтувався, поїхав до Києва, під секретаріат Президента, вимагати відставки Віталія. Мовляв: “геть кучміста!” І за кілька днів його звільнили. І мені по-людському стало шкода Віталія, “нормальна людина” пронеслося в моїй голові, міг би ще багато корисного зробити на своїй посаді.
Перечитуючи Віталія Олуйка, я наштовхуюся на “48 законів влади Роберта Гріна”. Віталій пише: “То найаморальніша, найскандальніша, найцинічніша, але водночас і найправдивіша книга про владу, починаючи із звичайнісінької, побутової і кінчаючи президентською” [...] “у даному випадку немає значення, якої саме: української, японської, американської чи російської... Досвід людей, котрі давно або недавно “подвизались” у середовищі влади, в атмосфері владних структур, - цей досвід придатний для всіх нас, службовців і не службовців, старих і юних, жінок і чоловіків”. Зацитуюю деякі з них, зберігаючи мову оригіналу:
Закон 1. Ніколи не затьмарюй начальника. Завжди добивайтеся, аби ті, хто панує, комфортно почувалися на горі. У прагненні догодити їм або справити враження, не заходьте надто далеко, демонструючи свої таланти, - інакше, ви ризикуєте добитися протилежного: вселити в них страх та невпевненість. Примусите ваших начальників здаватися більш блискучими, ніж вони є, - і ви досягнете вершин влади.
Закон 2. Не довіряй друзям безмежно, навчися використовувати ворогів. Будьте насторожі з друзями – вони скоріше зрадять, оскільки легко піддаються заздрощам. До того ж вони швидко стають пестунчиками і тиранами. Але запросіть на службу колишнього ворога, і він буде лояльнішим, ніж друг, бо йому є що доводити. Справді, друзів вам слід більше остерігатися, аніж ворогів. Якщо у вас немає ворогів, знайдіть спосіб їх завести.
Закон 3. Приховуй свої наміри. Тримайте людей в сутінках, у стані нестійкої рівноваги, ніколи не розкриваючи підгрунтя своїх дій. Перебуваючи в невіданні щодо того, що ви хочете здійснити, вони не зможуть забезпечити собі захист. Заведіть їх подалі по оманливому сліду, напустіть туману, і на той час, як вони усвідомлять ваші наміри, буде вже занадто пізно.
Закон 5. Дуже багато залежить від репутації – оберігай її ціною життя. Репутація – наріжний камінь влади. З допомогою репутації ви можете навіювати страх і перемагати. Варто, однак, їй похитнутися, як ви стаєте уразливим і зазнаєте нападок з усіх боків. Зробіть свою репутацію непохитною. Завжди пильно очікуйте можливих атак і відбивайте їх, перш ніж будете атаковані. Учіться виводити з ладу ворогів, знаходячи прогалини в їхній репутації. Відтак одійдіть вбік і надайте можливість громадській думці розправлятися з ними.
Закон 7. Примушуй інших працювати на себе і користуйся результатами. Використайте розум, знання і метушню інших людей для просування власних справ. Така допомога не тільки заощадить ваші цінні сили і час, але й надасть вам божественного ореолу людини, що досягла успіху. Ваші помічники будуть забуті, вас же запам`ятають. Ніколи не робіть самі того, що можуть зробити для вас інші.
Закон 8. Спонукай людей підійти до себе, якщо треба, використай приманку. Коли ви спонукаєте іншу людину діяти, сила на вашому боці. Вигідніше усього добитися, аби противник підійшов до вас, порушуючи задля цього власні плани. Спокусіть його казковими вигодами – і атакуйте. У вас в руках всі карти.
Закон 10. Інфекція: уникай невеселих і невезучих. Чиїсь чужі знегоди можуть виявитися для вас згубними – емоційні стани так само заразні, як хвороби. Вам може здаватися, що ви рятуєте людину, яка тоне, насправді ви лише наближаєте власне нещастя. Нещасні іноді накликають біди на себе, вони накликають їх і на вас. Натомість тримайтеся ближче до везучих і щасливчиків.
Закон 12. Виявляйте іноді чесність і щедрість, щоб обеззброїти свою жертву. Один щирий чесний вчинок поб`є дюжину нечесних. Чистосердні вияви чесності й великодушності присплять пильність навіть найпідозріливіших. Коли ваша вибіркова чесність зробить пролом, можете обманювати їх і маніпулювати ними як захочете. Своєчасно піднесений подарунок – Троянський кінь – послужить тій же меті.
Закон 19. Знай, з ким маєш справу: не задавай образи кому не слід. У світі є різні типи людей, і не можна сподіватися, що всі вони будуть однаково реагувати на одні й ті ж прийоми. Ви залякаєте або перехитруєте когось – а він дло кінця днів буде вам мстити. Такі люди – вовки в овечій шкурі. Тому старанно вибирайте жертву або супротивника й ніколи не зачіпайте і не ображайте тих, кого не слід.
Закон 26. Тримай руки чистими. Ви повинні виглядати взірцем порядності й працездатності: ваші руки ніколи не були осквернені помилками й брудними справами. Зберігайте цей незаплямований образ, використовуючи інших як своє знаряддя і приховуючи власну участь.
Закон 27. Грай на потребах людей, створюючи армію фанатичних прихильників. Люди мають дуже сильне бажання у щось вірити. Станьте об`єктом такого бажання, давши їм підстави, нову віру, яку вони зможуть сповідувати. Нехай ваші промови будуть неясними, але обіцяючими, ентузіазм ставте вище розуму та ясності мислення.[...]
Закон 32. Грай на людських фантазіях. Правди часто уникають, оскільки вона неприваблива і некрасива. Ніколи не апелюйте до істини і реальності, якщо ви не готові до вибуху гніву через втрату ілюзій. Життя таке жорстоке й печальне, що люди, здатні породити романтичну фантазію, схожі на оазис у пустелі: до них тягнуться. Керувати ілюзіями натовпу – це велика влада.
Закон 37. Створюй незабутні видовища. Яскрава образність та символічні красиві жести створюють ауру влади – вони захоплюють будь-кого. Ось чому ставте спектаклі для навколишніх, сповнені притягальних наочних і променистих символів, які б перебільшували частку вашої участі. У засліпленні од видовища ніхто не помітить, скільки насправді вами зроблено.
Закон 42. Урази пастиря – і паства розсіється. Часто біду може принести одна сильна особистісь – баламут, збурювач спокою, самовпевнений вискочка. Якщо ви надасте таким люлдям поле діяльності, інші підпадуть під їхній вплив. Не чекайте, доки завдані ними неприємності будуть множитися, не пробуйте з ними домовитися – вони безнадійні. Нейтралізуйте їхній вплив, ізолювавши їх або вигнавши, усуньте збурювача спокою – і його оточення розбіжиться.
Закон 44. Обеззброюй і розлючуй з допомогою ефекту Дзеркала. Дзеркало відображає реальність, але це також і досконале знаряддя обману: коли ви як у дзеркалі відображаєте дії своїх ворогів, точнісінько повторюючи все, що чинять вони, їм не вдається зрозуміти, яка ваша стратегія. Ефект Дзеркала знущається, принижує їх, заважає маскувати їхні почуття. Підносячи дзеркало до їхніх душ, ви створюєте в них ілюзію того, що поділяєте їхні цінності; підносячи дзеркало до їхніх вчинків, ви даєте їм урок. Мало хто здатний опиратися владі Ефекту Дзеркала.
“Ось такі “закони”, – пише Віталій Олуйко. – Відверті, цинічні, брутальні. І – безжальні. Закони джунглів. Своєрідна технологія влади. Будь-якої – економічної, політичної чи просто влади людини над людиною.
Усе це ми можемо приймати або відкидати. Однак від того правила гри не зникнуть. Але крім отакої “технології влади” – я не забув своєї мети – існує ще й технологія виборча. Вона мене також цікавить у першу чергу. Задля неї, власне, ми і навели уривок із книги американського автора.
Який же висновок напрошується?
Якщо ви, читачу, зустрінете на своєму шляху суб`єкта, котрий, свідомо чи не свідомо, але керується в житті правилами, запропонованими Робертом Гріном, то остерігайтеся такого суб`єкта, бо в нього і помисли нечисті, і руки брудні. А коли він, до того ж, кандидат у депутати, остерігайтеся його подвійно, бо ні про що, крім власних інтересів, не дбатиме він, прорвавшись у владу. Ні про що! Тільки вдаватиме кипучу діяльність. Дуже важливо, шановний читачу, розпізнати його під хитромудрою машкарою, натягнутою на лукаве лице!”
Отож, додам від себе, будьмо пильними - товариші! Бо як казали філософи, людина людині вовк, і нема на то ради.
Ігнатій Кузовков
Післяслово: автор дякує Андрію Бондарю, він знає за що.
Перечитуючи Віталія Олуйка, я наштовхуюся на “48 законів влади Роберта Гріна”. Віталій пише: “То найаморальніша, найскандальніша, найцинічніша, але водночас і найправдивіша книга про владу, починаючи із звичайнісінької, побутової і кінчаючи президентською” [...] “у даному випадку немає значення, якої саме: української, японської, американської чи російської... Досвід людей, котрі давно або недавно “подвизались” у середовищі влади, в атмосфері владних структур, - цей досвід придатний для всіх нас, службовців і не службовців, старих і юних, жінок і чоловіків”. Зацитуюю деякі з них, зберігаючи мову оригіналу:
Закон 1. Ніколи не затьмарюй начальника. Завжди добивайтеся, аби ті, хто панує, комфортно почувалися на горі. У прагненні догодити їм або справити враження, не заходьте надто далеко, демонструючи свої таланти, - інакше, ви ризикуєте добитися протилежного: вселити в них страх та невпевненість. Примусите ваших начальників здаватися більш блискучими, ніж вони є, - і ви досягнете вершин влади.
Закон 2. Не довіряй друзям безмежно, навчися використовувати ворогів. Будьте насторожі з друзями – вони скоріше зрадять, оскільки легко піддаються заздрощам. До того ж вони швидко стають пестунчиками і тиранами. Але запросіть на службу колишнього ворога, і він буде лояльнішим, ніж друг, бо йому є що доводити. Справді, друзів вам слід більше остерігатися, аніж ворогів. Якщо у вас немає ворогів, знайдіть спосіб їх завести.
Закон 3. Приховуй свої наміри. Тримайте людей в сутінках, у стані нестійкої рівноваги, ніколи не розкриваючи підгрунтя своїх дій. Перебуваючи в невіданні щодо того, що ви хочете здійснити, вони не зможуть забезпечити собі захист. Заведіть їх подалі по оманливому сліду, напустіть туману, і на той час, як вони усвідомлять ваші наміри, буде вже занадто пізно.
Закон 5. Дуже багато залежить від репутації – оберігай її ціною життя. Репутація – наріжний камінь влади. З допомогою репутації ви можете навіювати страх і перемагати. Варто, однак, їй похитнутися, як ви стаєте уразливим і зазнаєте нападок з усіх боків. Зробіть свою репутацію непохитною. Завжди пильно очікуйте можливих атак і відбивайте їх, перш ніж будете атаковані. Учіться виводити з ладу ворогів, знаходячи прогалини в їхній репутації. Відтак одійдіть вбік і надайте можливість громадській думці розправлятися з ними.
Закон 7. Примушуй інших працювати на себе і користуйся результатами. Використайте розум, знання і метушню інших людей для просування власних справ. Така допомога не тільки заощадить ваші цінні сили і час, але й надасть вам божественного ореолу людини, що досягла успіху. Ваші помічники будуть забуті, вас же запам`ятають. Ніколи не робіть самі того, що можуть зробити для вас інші.
Закон 8. Спонукай людей підійти до себе, якщо треба, використай приманку. Коли ви спонукаєте іншу людину діяти, сила на вашому боці. Вигідніше усього добитися, аби противник підійшов до вас, порушуючи задля цього власні плани. Спокусіть його казковими вигодами – і атакуйте. У вас в руках всі карти.
Закон 10. Інфекція: уникай невеселих і невезучих. Чиїсь чужі знегоди можуть виявитися для вас згубними – емоційні стани так само заразні, як хвороби. Вам може здаватися, що ви рятуєте людину, яка тоне, насправді ви лише наближаєте власне нещастя. Нещасні іноді накликають біди на себе, вони накликають їх і на вас. Натомість тримайтеся ближче до везучих і щасливчиків.
Закон 12. Виявляйте іноді чесність і щедрість, щоб обеззброїти свою жертву. Один щирий чесний вчинок поб`є дюжину нечесних. Чистосердні вияви чесності й великодушності присплять пильність навіть найпідозріливіших. Коли ваша вибіркова чесність зробить пролом, можете обманювати їх і маніпулювати ними як захочете. Своєчасно піднесений подарунок – Троянський кінь – послужить тій же меті.
Закон 19. Знай, з ким маєш справу: не задавай образи кому не слід. У світі є різні типи людей, і не можна сподіватися, що всі вони будуть однаково реагувати на одні й ті ж прийоми. Ви залякаєте або перехитруєте когось – а він дло кінця днів буде вам мстити. Такі люди – вовки в овечій шкурі. Тому старанно вибирайте жертву або супротивника й ніколи не зачіпайте і не ображайте тих, кого не слід.
Закон 26. Тримай руки чистими. Ви повинні виглядати взірцем порядності й працездатності: ваші руки ніколи не були осквернені помилками й брудними справами. Зберігайте цей незаплямований образ, використовуючи інших як своє знаряддя і приховуючи власну участь.
Закон 27. Грай на потребах людей, створюючи армію фанатичних прихильників. Люди мають дуже сильне бажання у щось вірити. Станьте об`єктом такого бажання, давши їм підстави, нову віру, яку вони зможуть сповідувати. Нехай ваші промови будуть неясними, але обіцяючими, ентузіазм ставте вище розуму та ясності мислення.[...]
Закон 32. Грай на людських фантазіях. Правди часто уникають, оскільки вона неприваблива і некрасива. Ніколи не апелюйте до істини і реальності, якщо ви не готові до вибуху гніву через втрату ілюзій. Життя таке жорстоке й печальне, що люди, здатні породити романтичну фантазію, схожі на оазис у пустелі: до них тягнуться. Керувати ілюзіями натовпу – це велика влада.
Закон 37. Створюй незабутні видовища. Яскрава образність та символічні красиві жести створюють ауру влади – вони захоплюють будь-кого. Ось чому ставте спектаклі для навколишніх, сповнені притягальних наочних і променистих символів, які б перебільшували частку вашої участі. У засліпленні од видовища ніхто не помітить, скільки насправді вами зроблено.
Закон 42. Урази пастиря – і паства розсіється. Часто біду може принести одна сильна особистісь – баламут, збурювач спокою, самовпевнений вискочка. Якщо ви надасте таким люлдям поле діяльності, інші підпадуть під їхній вплив. Не чекайте, доки завдані ними неприємності будуть множитися, не пробуйте з ними домовитися – вони безнадійні. Нейтралізуйте їхній вплив, ізолювавши їх або вигнавши, усуньте збурювача спокою – і його оточення розбіжиться.
Закон 44. Обеззброюй і розлючуй з допомогою ефекту Дзеркала. Дзеркало відображає реальність, але це також і досконале знаряддя обману: коли ви як у дзеркалі відображаєте дії своїх ворогів, точнісінько повторюючи все, що чинять вони, їм не вдається зрозуміти, яка ваша стратегія. Ефект Дзеркала знущається, принижує їх, заважає маскувати їхні почуття. Підносячи дзеркало до їхніх душ, ви створюєте в них ілюзію того, що поділяєте їхні цінності; підносячи дзеркало до їхніх вчинків, ви даєте їм урок. Мало хто здатний опиратися владі Ефекту Дзеркала.
“Ось такі “закони”, – пише Віталій Олуйко. – Відверті, цинічні, брутальні. І – безжальні. Закони джунглів. Своєрідна технологія влади. Будь-якої – економічної, політичної чи просто влади людини над людиною.
Усе це ми можемо приймати або відкидати. Однак від того правила гри не зникнуть. Але крім отакої “технології влади” – я не забув своєї мети – існує ще й технологія виборча. Вона мене також цікавить у першу чергу. Задля неї, власне, ми і навели уривок із книги американського автора.
Який же висновок напрошується?
Якщо ви, читачу, зустрінете на своєму шляху суб`єкта, котрий, свідомо чи не свідомо, але керується в житті правилами, запропонованими Робертом Гріном, то остерігайтеся такого суб`єкта, бо в нього і помисли нечисті, і руки брудні. А коли він, до того ж, кандидат у депутати, остерігайтеся його подвійно, бо ні про що, крім власних інтересів, не дбатиме він, прорвавшись у владу. Ні про що! Тільки вдаватиме кипучу діяльність. Дуже важливо, шановний читачу, розпізнати його під хитромудрою машкарою, натягнутою на лукаве лице!”
Отож, додам від себе, будьмо пильними - товариші! Бо як казали філософи, людина людині вовк, і нема на то ради.
Ігнатій Кузовков
Післяслово: автор дякує Андрію Бондарю, він знає за що.