Вечір пам’яті Павла Громовенка
10/05/2007 | MV
Прес-реліз № 478
Вечір пам’яті Павла Громовенка
9 жовтня о 18.00 в Київському міському будинку вчителя (за адресою вул. Володимирська, 57) вечір пам’яті народного артиста України, лауреата Національної премії ім. Тараса Шевченка Павла ГРОМОВЕНКА з нагоди 10-ліття від дня його трагічної загибелі.
Участь у вечорі візьмуть народні артисти України Галина Яблонська, Наталія Лотоцька, Григорій Булах, заслужені артисти України Борис Лобода, Світлана Горлова, Петро Бойко та Василь Обручов, бандуристи Павло Супрун, Володимир Єсипок та Ярослав Чорногуз, інші діячі української культури.
Співорганізатори: Історичний клуб “Холодний Яр”, Національна радіокомпанія України, Київський міський будинок вчителя.
Вхід вільний.
Вечір пам’яті Павла Громовенка
9 жовтня о 18.00 в Київському міському будинку вчителя (за адресою вул. Володимирська, 57) вечір пам’яті народного артиста України, лауреата Національної премії ім. Тараса Шевченка Павла ГРОМОВЕНКА з нагоди 10-ліття від дня його трагічної загибелі.
Участь у вечорі візьмуть народні артисти України Галина Яблонська, Наталія Лотоцька, Григорій Булах, заслужені артисти України Борис Лобода, Світлана Горлова, Петро Бойко та Василь Обручов, бандуристи Павло Супрун, Володимир Єсипок та Ярослав Чорногуз, інші діячі української культури.
Співорганізатори: Історичний клуб “Холодний Яр”, Національна радіокомпанія України, Київський міський будинок вчителя.
Вхід вільний.
Відповіді
2007.10.10 | MV
Дякуємо всім, хто прийшов вшанувати дорогу нам людину!
Вечір пам’яті Павла Громовенка
18 жовтня 1997 р. від нас пішов великий національний митець – народний артист України, лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка, красень-козак Павло Громовенко.
Лише 10 років минуло, а пам’ять про нього вже згасає. В інтернеті, наприклад, про Павла Громовенка – лише одна стаття на півтори сторінки. За 10 років так і не вийшла книга спогадів про нього. На радіо перестали звучати записи його радіопередач. Звідки ж молодому поколінню довідатися про Павла Громовенка, який неймовірно багато зробив для пропаганди Шевченкового слова? Понад 35 літ він ніс його на радіо, зі сцен театру ім. Івана Франка та Національної філармонії, на вечорах Історичного клубу “Холодний Яр”.
І ось 9 жовтня в Київському міському будинку вчителя з ініціативи Історичного клубу “Холодний Яр” відбувся вечір пам’яті видатного українця. Участь у ньому взяло ціле гроно діячів української культури: народні артисти України Наталія Лотоцька, Григорій Булах, заслужені артисти України Борис Лобода, Микола Бабич, Світлана Горлова, Петро Бойко, бандуристи Павло Супрун та Неля Силенко. Прочитали вірші, присвячені Павлові Громовенку, члени Національної спілки письменників України Ольга Страшенко, Олег Князенко, Микола Ткач і Григорій Булах. Вів вечір Роман Коваль. Він закликав тих, хто знав Павла Громовенка, написати про нього спогади, опублікувати у періодичній пресі, розмістити в Інтернеті.
Почули в той вечір учасники вшанування і золотий голос Павла Громовенка. У той вечір він читав “Щоденник” Тараса Шевченка.
Пролунала на вечорі і телеграма кобзаря Володимира Горбатюка: “Ніби вчора ми чули його живий голос, а вже десять років як він споглядає на нас із вічності. Будьмо достойні його щирої любові до нас”. А народна артистка України Ніна Василівна Гіляровська, яка не змогла прийти через хворобу, просила передати таке: “Пашенька був дуже теплою, щирою і доброю людиною. Актор – від Бога. А ще – мав золоті руки, робив камеї. Талановита людина талановита в усьому. Нехай вдячна пам’ять про нього не згасає”.
У залі можна було побачити багато діячів української культури: кобзарів Богдана Островського, Тараса Силенка і Святослава Силенка, голову Національної спілки бандуристів України Володимира Єсипка, заслуженого артиста України Василя Обручова, письменника Василя Довжика, художницю Оксану Гордієць, поетесу Надію Данилевську та багатьох інших достойників.
Дякуємо всім, хто прийшов вшанувати дорогу нам людину!
2007.10.12 | Майстер
Я працював з Громовенком пліч-о-пліч
Чесно. Таких нас, мабуть, було всього двоє, бо ж Павло Федорович був читець - артист індивідуального, так би мовити, стилю виконання. Актриса Людмила Дементьєва працювала з ним набагато більше, а я трохи. Ми тоді робили перші в Україні серіали українською мовою, документальні передачі з ним записували... Досвідчених акторів закадрової начитки просто не було. Павло Федорович теж не дуже вгадував, коли треба читати те чи те речення, а коли замовкати. Я ж сидів поруч з ним (пліч-о-пліч) і штурхав Митця під лікоть один раз, коли треба було говорити і двічі -- коли замовкати