хоча взагалі його погляди на суч. мистецтво досить адекватні.
модернове рагульство найчастіше інтернаціональне за формою. Безсистемно насмикане по шматочку звідусюди. Гарний кіч має визначену країну походження. Він приємний на погляд і в невеликих дозах скоріше звеселяє, ніж дратує.
те, що в Україні може зникнути якийсь традиційний стиль, ті самі писанки і вишиванки, мені вважається скоріше негативом. До речі, наївні штуки росіян-старовірів чи гебреїв ашкеназі теж іноді були милі й прикільні. А Палєх і Рєріх - гидота. Бо еклектично і безмозгово.
вправи Ройтбурда в психоаналізі мені теж сподобались. Особливо пасаж про палкого ефеба і сивого вояка
втім, якщо пан хоче бути космополітом, а не продовжувачем ашкеназійської традиції в живописі, це його повне право.
Re: модернове рагульство найчастіше інтернаціональне за формою
ziggy_freud пише:
> хоча взагалі його погляди на суч. мистецтво досить адекватні.
>
> модернове рагульство найчастіше інтернаціональне за формою. Безсистемно насмикане по шматочку звідусюди. Гарний кіч має визначену країну походження. Він приємний на погляд і в невеликих дозах скоріше звеселяє, ніж дратує.
>
>Я не уверен, что во взглядах можно помиляться.Художник имеет право на свой взгляд. На жаль, я не имею представления о сучастном искусстве, в частности живописи, графике.Я даже не уверен, что такое представление существует. Хоча, по тв я видел одну из последних выставок автора, основное слово, которое сопровождало ЭПОТАЖ.
Какие-то большие полотна бабы с крыльями,в позах, похожие на ангелов.Разные хужожник по разному оценивали, но в общем-то искать в этом какой-то концепт,проще душу, психику, стиль, это дело специалистов.Ну, хочется человеку выпендриться, его право.
Звучали тезы и о комплексах. Ну, какой же художник без комплексов.
Таких, навреное вообще не существет. Их отклонения, и составляют их индивидуальность проводника, на котором формируется творчество.
Но, делать свом комплексы предметом исследования для других, для этого пожалуй треба иметь хорошее бабло, или аудиторию, связи.
В этом смысле мне понравилось недавно в интервью Шемякина, его ответ в отношении искуственного в искусстве, кстати, мысль Пояркова.
Он ответил, что порой перед каким-то вернисажем не знаешь,глядя на экспонат, оставили ли это строители мусор, или это вещь, которая завтра будет стоить миллионы. Гамериканская мафия на этом пытается преуспевать, греть русских новоришей. Но, те предпочитают вкладываться в Айвазовского.Понятно и патриотично.
Так как тут еще завязан Пена, его музей суча,то, вполне, возможно автор пытается играть на этом. И это его право.
Правда, тогда и у зрителя появляется право относить, или не относить его к художнкам.Ведь, само понятие художник тоже весьма условно.
Кстати, вы употребили слово модерново. И это очень правильная замена сучастому. Модерн не как стиль, не достаточно известный,а как предмет времени,привносит совсем иной смысл в укрсуч.
Кстати, для меня вопрос суча и не только укра по-моему назрел, в смысле мне хотелось бы составить о нем представление, или познакомиться.Но, я пока ничего не обнаружил, на дисках. Или плохо искал.
пан Roller пише:
>Я не уверен, что во взглядах можно помиляться.Художник имеет право на свой взгляд. На жаль, я не имею представления о сучастном искусстве, в частности живописи, графике.Я даже не уверен, что такое представление существует. Хоча, по тв я видел одну из последних выставок автора, основное слово, которое сопровождало ЭПОТАЖ.
я теж можу щось сказати про живопис або як глядач, або як науковець. Є люди, що бачили значно більше картин, і навіть вміють це грамотно систематизувати. Знайомі художники, принаймні двоє, періодично скаржаться на брак грамотних арт-критиків в Україні.
> Звучали тезы и о комплексах. Ну, какой же художник без комплексов.
> Таких, навреное вообще не существет. Их отклонения, и составляют их индивидуальность проводника, на котором формируется творчество.
...серія Ройтбурда, де він пару років тому зобразив себе мертвим. Навіть якщо облишити художні якості, це суперова само-арт-терапія. Майже кожному потенційному самогубцю корисно намалювати себе в схожому вигляді.
> Он ответил, что порой перед каким-то вернисажем не знаешь,глядя на экспонат, оставили ли это строители мусор, или это вещь, которая завтра будет стоить миллионы. Гамериканская мафия на этом пытается преуспевать, греть русских новоришей. Но, те предпочитают вкладываться в Айвазовского.Понятно и патриотично.
для того є арт-критики та галерейники :0) Але однаково цим заможним патріотам впарять фальшивого Айвазовського
> Кстати, для меня вопрос суча и не только укра по-моему назрел, в смысле мне хотелось бы составить о нем представление, или познакомиться.Но, я пока ничего не обнаружил, на дисках. Или плохо искал.
>
> А есть ли он, сам предмет?
Питання складне і неоднозначне. Починаючи з фольклорної, тобто поширеної в побуті, концепції часу. Трохи пізніше повернусь до цієї теми. Бо зараз хочу спати і зараз ляжу спати - вже два трохи різних концепти сучасності.
Re:А есть ли он, сам предмет?Питання складне і неоднозначне.*
ziggy_freud пише:
>
> > Кстати, для меня вопрос суча и не только укра по-моему назрел, в смысле мне хотелось бы составить о нем представление, или познакомиться.Но, я пока ничего не обнаружил, на дисках. Или плохо искал.
> >
> > А есть ли он, сам предмет?
>
> Питання складне і неоднозначне. Починаючи з фольклорної, тобто поширеної в побуті, концепції часу. Трохи пізніше повернусь до цієї теми. Бо зараз хочу спати і зараз ляжу спати - вже два трохи різних концепти сучасності.
Сон в помощь.
-------------------
P.S.Сегодня 29-го видел,
Макаров размовлял с Иваном Базак о суче на 1+1.Увидел ссылку,
www.cca.kiev.ua
Шо то там все эстетика, эстетика, пластика.Еще пару заумных слов на английском. Ничего не понял, и не увидел.Какую то книжку листали.
Шо такое эстетика и чего ее тулят? Видно больше нечего.А этот, который вроде художник, вообще-то упомянул Адам и Еву. Это мне по крайней мере понятно."Малые страдания", "большие страдания" Христа....и прочее.Я как раз думал себе, что это правильный путь суча.
По-перше, автор щось шанобливо запозичує в своїх попередників, з чимось полемізує, над чимось навіть знущається. Якщо у нього позавчора цілий день в голові крутилось італійське бароко, а вчора - фрі-джаз, то навіть мимоволі це вплине на те, що він напише сьогодні. Він може взяти за основу своєї штуки і 15те, і 20те сторічча, а може накрутити якусь умовну дулю минулому, і слухач зі схожими мистецькими інтересами це почує.
По-друге, техніка монтажу, яка найочевидніше присутня в кіно та відео, має місце і в інших мистецтвах. Є певна суперечність в тому, щоб тиждень писати річ, яка звучить 5 хвилин. Або два роки знімати фільму на півтори години.
По-третє, темп. В Спілберга він один, в Тарковського інший. Комусь нудно дивитись одного аффтара, комусь - іншого. Частково саме через неспівпадіння темпів.
ziggy_freud пише:
> і тут є декілька нелінійностей.
>
> По-перше, автор щось шанобливо запозичує в своїх попередників, з чимось полемізує, над чимось навіть знущається. Якщо у нього позавчора цілий день в голові крутилось італійське бароко, а вчора - фрі-джаз, то навіть мимоволі це вплине на те, що він напише сьогодні. Він може взяти за основу своєї штуки і 15те, і 20те сторічча, а може накрутити якусь умовну дулю минулому, і слухач зі схожими мистецькими інтересами це почує.
>
> По-друге, техніка монтажу, яка найочевидніше присутня в кіно та відео, має місце і в інших мистецтвах. Є певна суперечність в тому, щоб тиждень писати річ, яка звучить 5 хвилин. Або два роки знімати фільму на півтори години.
>
> По-третє, темп. В Спілберга він один, в Тарковського інший. Комусь нудно дивитись одного аффтара, комусь - іншого. Частково саме через неспівпадіння темпів.
------------
В этом смысле митци не оригинальны. Их время течет по тем же правилам, что и у тех на кого адресовано их мистецтво. Чем дальше, тем скорее.
Но, время, это промежуток между двумя событиями, сотворением и (разрушением). Если между этими двумя событиями происходят другие, незначительные события,то есть те которые не служат метками, то и темп, скорость соответствующая.
Все это о времени, имеет смысл в применении к сучу (моде) с чисто практической стороны. То, что сучастно сегодня, завтра уже находится в прошлом, если вести отчет по светилу и нашему вниманию.
Отсюда выплывает важность самих событий, которые метят время.В нащем случае появление митцов, или их знаковых работ.
Эти метки важны не столько для митца, он может и не узнать о своей важности при жизни, сколько для самой жизни, на которую он оказывает свое влияние в значительно большей степени, чем остальные окружающие.
У потребителей мистецтва, пипла, возникает естественное желание прожить насыщеную чужими событиями, культурную, жизнь.Ведь на свою они не спроможны. Именно эти события придают гордости и уверености жильцам в том, что они нормальные,заметные, в нормальном обществе, не хуже других.
На примере будет понятней о чем речь. Я привожу "вводную" из первого номера альманаха "Символ", цель которого указать нам те метки которыми стоить, или, наоборот,не стоит, что часто важнее, мерить человеческое время.
Спробуємо уявити собі лінію часу в оповідці.
досить щільно змальоване Теперішнє, яке виявляється спогадом про Минуле,
з додаванням інших, не щільних спогадів (факт - Гудімов запропонував, цитата - Прігов сказав)
з проекцією у Майбутнє - у нас буде гарний часопис.
звідси визначаємо психологічний тип; навіть якби нічого не знав про автора, то сказав би, що напевне інтуїтивний, і скоріш екстравертний інтуїтивний, а також що для автора російська мова скоріше перша, ніж друга чи третя.
але, оскільки я поверхнево знаймий з п.Ляпіним в реалі, експеримент не можна вважати коректним
ziggy_freud пише:
> кожний аффтар хронометрує по-своєму.
>
> Спробуємо уявити собі лінію часу в оповідці.
> досить щільно змальоване Теперішнє, яке виявляється спогадом про Минуле,
> з додаванням інших, не щільних спогадів (факт - Гудімов запропонував, цитата - Прігов сказав)
> з проекцією у Майбутнє - у нас буде гарний часопис.
>
> звідси визначаємо психологічний тип; навіть якби нічого не знав про автора, то сказав би, що напевне інтуїтивний, і скоріш екстравертний інтуїтивний, а також що для автора російська мова скоріше перша, ніж друга чи третя.
>
> В результате получилось вот что.
Надеюсь, вы знакомы с автором произведения (см. ниже)в реале,вы упоминали имя одного его знакомого.Хотелось бы услышать вашу профессиональную оценку произведению и его автору.Как давно вы думает датируется эта работа? И куда она обращена из прошлого в будущее,или настоящее?
Аффтар намагається гратись в наївний арт, і навіть кіч. Хоча може бути, що він - фаховий художник. Мета? Мабуть, гроші треба. Мені це кортінко не подобається, оскільки співвідношення фігура-фон порушено на користь фігур, майже як на паспортних фотках. У мене трохи монітор бреше, тому на кольорах детально зупинятись не стану. Але схоже, з ними теж щось НеТак! (с)
щодо дати здаюсь. Але приатачу іншу картинку про Маму і Тата
пан Roller пише:
> Вы много говорили про время. А про дату ничего не сказали.Угадайте дату, тогда будет интерено узнать имя.
Якби аффтар трохи менше грався в стилізацію, або я бачив оригінал, було б легше. Якщо зображення створено з метою простібатись над певним стилем, воно досить недавнє.
а ось що мені подобається. Теж українське, і на вічну тему. Про Маму і Тата
ziggy_freud пише:
> пан Roller пише:
> > Вы много говорили про время. А про дату ничего не сказали.Угадайте дату, тогда будет интерено узнать имя.
>
> Якби аффтар трохи менше грався в стилізацію, або я бачив оригінал, було б легше. Якщо зображення створено з метою простібатись над певним стилем, воно досить недавнє.
> Автор Параджанов, друг Тарковского, которого вы упоминали, датировано 1956 год.
Оригинал вы можете побачить в киоске Национального художественного музея, предварительно уплатив 40 грню за альбом.Но, я думаю баланс белого тут не дочего. Интересно как меняется мнение, в зависимости от имени.
> а ось що мені подобається. Теж українське, і на вічну тему. Про Маму і Тата
Усидчивая мама, и остроумный папа, однако, из анекдотической транскрипции.
пан Roller пише:
> Автор Параджанов, друг Тарковского, которого вы упоминали, датировано 1956 год.
> Оригинал вы можете побачить в киоске Национального художественного музея, предварительно уплатив 40 грню за альбом.Но, я думаю баланс белого тут не дочего. Интересно как меняется мнение, в зависимости от имени.
це дуже не схоже на типову побудову кадру в його кіно. Цікаво, чи він це малював саме як картину, чи з іншою метою? Дізнавшись про ім*я, я більше схильний вважати це приколом або чорновиком до одного з фільмів.
співвідношення фігура-фон є одним з базових для мистецтва. Зокрема, для візій. Суб*єктивно мені більше подобається або рівновага, або легкий перегин в бік фону, чи то Тла.
А щодо балансу кольорів, він свідомо порушений в багатьох відомих авторів. І в декого це "синє" чи "червоне" відхилення виходить красиво.
> Усидчивая мама, и остроумный папа, однако, из анекдотической транскрипции.
отже, з почуттям гумору в Бурлюка був повний порядок
ziggy_freud пише:
> пан Roller пише:
> > Автор Параджанов, друг Тарковского, которого вы упоминали, датировано 1956 год.
> >
>
> це дуже не схоже на типову побудову кадру в його кіно. Цікаво, чи він це малював саме як картину, чи з іншою метою? Дізнавшись про ім*я, я більше схильний вважати це приколом або чорновиком до одного з фільмів.
> Я просто думаю, он не умел рисовать, да он и не обязан уметь, ведь он не художник в традиционном смысле.Хоча он в этом разбирался.Это видно из графического портрета Балаяна, типа цветного шаржа. Обратите внимание,и здесь он употребил цвет, что не особо принято в графике, (это скоре попытка цветной графики, поиск образа неньки, а не уважаемой нени).
Меня лично заинтересовала одна информация, я прочитал, в другом альбоме, что у него есть работа "Тайная вечеря",это классическая тема, к которой обращались многие настоящие художники прошлого. Но, пока не нашел, не могу сравнить.У С.П. так же есть работа "Распятье",что не традиционно для "сучков", ее я видел, полное мелкое фуфло, в художественом плане.
Наиболее интересны, в графическом плане, его марки, с зоны, тушью.Это совсем маленькие портреты,"пятнистые",видимо лица зэков, по ним видно, что автор разбирался в канонах иконографии.
Почти у всех удлиненные не пропорциональные лица, и особенно носы.Иногда он баловался с глазом, типа как с перспективой в древние Египте. Интересно, что у него дома было всего две книги,но откуда он все это знал?
Кстати, его фильм "тени З.П." вызывает тоже жаховое ощущение, кое у кого из дам.
.....Не умел рисовать,или не имел красок??? Нет у него есть женский портрет, похоже жены с Киева, где видно, умел, когда хотел.
...Отсюда моделировал с текстурой, колажи не от хорошей жизни. Кстати, его колажи лучше смотрятся в гланцевых журналах, чем в натуре.Яркие, блестящие.
Никоим образом не хочу принизить, обидеть маэстро. Очень одинокий, несчастный, сильный мужчина -художник.Прожил достойно.
Відповіді
2008.01.12 | пан Roller
Однако, неординарный взгляд на вещи Ройтбурд проявляет
Почему работы автора не имеют названия?
Какое название картины вы дали бы его работе, будь вы на месте правительства?
http://www.obozrevatel.com/files/27/_Picture_file_path_27116.jpg
Однако, неординарный взгляд на вещи Ройтбурд проявляет не только в живописи.
2008.01.14 | ziggy_freud
в чому Ройтбурд помиляється
хоча взагалі його погляди на суч. мистецтво досить адекватні.модернове рагульство найчастіше інтернаціональне за формою. Безсистемно насмикане по шматочку звідусюди. Гарний кіч має визначену країну походження. Він приємний на погляд і в невеликих дозах скоріше звеселяє, ніж дратує.
те, що в Україні може зникнути якийсь традиційний стиль, ті самі писанки і вишиванки, мені вважається скоріше негативом. До речі, наївні штуки росіян-старовірів чи гебреїв ашкеназі теж іноді були милі й прикільні. А Палєх і Рєріх - гидота. Бо еклектично і безмозгово.
вправи Ройтбурда в психоаналізі мені теж сподобались. Особливо пасаж про палкого ефеба і сивого вояка
втім, якщо пан хоче бути космополітом, а не продовжувачем ашкеназійської традиції в живописі, це його повне право.
2008.01.27 | пан Roller
Re: модернове рагульство найчастіше інтернаціональне за формою
ziggy_freud пише:> хоча взагалі його погляди на суч. мистецтво досить адекватні.
>
> модернове рагульство найчастіше інтернаціональне за формою. Безсистемно насмикане по шматочку звідусюди. Гарний кіч має визначену країну походження. Він приємний на погляд і в невеликих дозах скоріше звеселяє, ніж дратує.
>
>Я не уверен, что во взглядах можно помиляться.Художник имеет право на свой взгляд. На жаль, я не имею представления о сучастном искусстве, в частности живописи, графике.Я даже не уверен, что такое представление существует. Хоча, по тв я видел одну из последних выставок автора, основное слово, которое сопровождало ЭПОТАЖ.
Какие-то большие полотна бабы с крыльями,в позах, похожие на ангелов.Разные хужожник по разному оценивали, но в общем-то искать в этом какой-то концепт,проще душу, психику, стиль, это дело специалистов.Ну, хочется человеку выпендриться, его право.
Звучали тезы и о комплексах. Ну, какой же художник без комплексов.
Таких, навреное вообще не существет. Их отклонения, и составляют их индивидуальность проводника, на котором формируется творчество.
Но, делать свом комплексы предметом исследования для других, для этого пожалуй треба иметь хорошее бабло, или аудиторию, связи.
В этом смысле мне понравилось недавно в интервью Шемякина, его ответ в отношении искуственного в искусстве, кстати, мысль Пояркова.
Он ответил, что порой перед каким-то вернисажем не знаешь,глядя на экспонат, оставили ли это строители мусор, или это вещь, которая завтра будет стоить миллионы. Гамериканская мафия на этом пытается преуспевать, греть русских новоришей. Но, те предпочитают вкладываться в Айвазовского.Понятно и патриотично.
Так как тут еще завязан Пена, его музей суча,то, вполне, возможно автор пытается играть на этом. И это его право.
Правда, тогда и у зрителя появляется право относить, или не относить его к художнкам.Ведь, само понятие художник тоже весьма условно.
Кстати, вы употребили слово модерново. И это очень правильная замена сучастому. Модерн не как стиль, не достаточно известный,а как предмет времени,привносит совсем иной смысл в укрсуч.
Кстати, для меня вопрос суча и не только укра по-моему назрел, в смысле мне хотелось бы составить о нем представление, или познакомиться.Но, я пока ничего не обнаружил, на дисках. Или плохо искал.
А есть ли он, сам предмет?
2008.01.28 | ziggy_freud
в Ройтбурда була цікава для психоаналітика серія
пан Roller пише:>Я не уверен, что во взглядах можно помиляться.Художник имеет право на свой взгляд. На жаль, я не имею представления о сучастном искусстве, в частности живописи, графике.Я даже не уверен, что такое представление существует. Хоча, по тв я видел одну из последних выставок автора, основное слово, которое сопровождало ЭПОТАЖ.
я теж можу щось сказати про живопис або як глядач, або як науковець. Є люди, що бачили значно більше картин, і навіть вміють це грамотно систематизувати. Знайомі художники, принаймні двоє, періодично скаржаться на брак грамотних арт-критиків в Україні.
> Звучали тезы и о комплексах. Ну, какой же художник без комплексов.
> Таких, навреное вообще не существет. Их отклонения, и составляют их индивидуальность проводника, на котором формируется творчество.
...серія Ройтбурда, де він пару років тому зобразив себе мертвим. Навіть якщо облишити художні якості, це суперова само-арт-терапія. Майже кожному потенційному самогубцю корисно намалювати себе в схожому вигляді.
> Он ответил, что порой перед каким-то вернисажем не знаешь,глядя на экспонат, оставили ли это строители мусор, или это вещь, которая завтра будет стоить миллионы. Гамериканская мафия на этом пытается преуспевать, греть русских новоришей. Но, те предпочитают вкладываться в Айвазовского.Понятно и патриотично.
для того є арт-критики та галерейники :0) Але однаково цим заможним патріотам впарять фальшивого Айвазовського
> Кстати, для меня вопрос суча и не только укра по-моему назрел, в смысле мне хотелось бы составить о нем представление, или познакомиться.Но, я пока ничего не обнаружил, на дисках. Или плохо искал.
>
> А есть ли он, сам предмет?
Питання складне і неоднозначне. Починаючи з фольклорної, тобто поширеної в побуті, концепції часу. Трохи пізніше повернусь до цієї теми. Бо зараз хочу спати і зараз ляжу спати - вже два трохи різних концепти сучасності.
2008.01.28 | пан Roller
Re:А есть ли он, сам предмет?Питання складне і неоднозначне.*
ziggy_freud пише:>
> > Кстати, для меня вопрос суча и не только укра по-моему назрел, в смысле мне хотелось бы составить о нем представление, или познакомиться.Но, я пока ничего не обнаружил, на дисках. Или плохо искал.
> >
> > А есть ли он, сам предмет?
>
> Питання складне і неоднозначне. Починаючи з фольклорної, тобто поширеної в побуті, концепції часу. Трохи пізніше повернусь до цієї теми. Бо зараз хочу спати і зараз ляжу спати - вже два трохи різних концепти сучасності.
Сон в помощь.
-------------------
P.S.Сегодня 29-го видел,
Макаров размовлял с Иваном Базак о суче на 1+1.Увидел ссылку,
www.cca.kiev.ua
Шо то там все эстетика, эстетика, пластика.Еще пару заумных слов на английском. Ничего не понял, и не увидел.Какую то книжку листали.
Шо такое эстетика и чего ее тулят? Видно больше нечего.А этот, который вроде художник, вообще-то упомянул Адам и Еву. Это мне по крайней мере понятно."Малые страдания", "большие страдания" Христа....и прочее.Я как раз думал себе, что это правильный путь суча.
2008.01.30 | ziggy_freud
в мистецтві час нелінійний,
і тут є декілька нелінійностей.По-перше, автор щось шанобливо запозичує в своїх попередників, з чимось полемізує, над чимось навіть знущається. Якщо у нього позавчора цілий день в голові крутилось італійське бароко, а вчора - фрі-джаз, то навіть мимоволі це вплине на те, що він напише сьогодні. Він може взяти за основу своєї штуки і 15те, і 20те сторічча, а може накрутити якусь умовну дулю минулому, і слухач зі схожими мистецькими інтересами це почує.
По-друге, техніка монтажу, яка найочевидніше присутня в кіно та відео, має місце і в інших мистецтвах. Є певна суперечність в тому, щоб тиждень писати річ, яка звучить 5 хвилин. Або два роки знімати фільму на півтори години.
По-третє, темп. В Спілберга він один, в Тарковського інший. Комусь нудно дивитись одного аффтара, комусь - іншого. Частково саме через неспівпадіння темпів.
2008.01.30 | пан Roller
чем мерить человеческое время.
ziggy_freud пише:> і тут є декілька нелінійностей.
>
> По-перше, автор щось шанобливо запозичує в своїх попередників, з чимось полемізує, над чимось навіть знущається. Якщо у нього позавчора цілий день в голові крутилось італійське бароко, а вчора - фрі-джаз, то навіть мимоволі це вплине на те, що він напише сьогодні. Він може взяти за основу своєї штуки і 15те, і 20те сторічча, а може накрутити якусь умовну дулю минулому, і слухач зі схожими мистецькими інтересами це почує.
>
> По-друге, техніка монтажу, яка найочевидніше присутня в кіно та відео, має місце і в інших мистецтвах. Є певна суперечність в тому, щоб тиждень писати річ, яка звучить 5 хвилин. Або два роки знімати фільму на півтори години.
>
> По-третє, темп. В Спілберга він один, в Тарковського інший. Комусь нудно дивитись одного аффтара, комусь - іншого. Частково саме через неспівпадіння темпів.
------------
В этом смысле митци не оригинальны. Их время течет по тем же правилам, что и у тех на кого адресовано их мистецтво. Чем дальше, тем скорее.
Но, время, это промежуток между двумя событиями, сотворением и (разрушением). Если между этими двумя событиями происходят другие, незначительные события,то есть те которые не служат метками, то и темп, скорость соответствующая.
Все это о времени, имеет смысл в применении к сучу (моде) с чисто практической стороны. То, что сучастно сегодня, завтра уже находится в прошлом, если вести отчет по светилу и нашему вниманию.
Отсюда выплывает важность самих событий, которые метят время.В нащем случае появление митцов, или их знаковых работ.
Эти метки важны не столько для митца, он может и не узнать о своей важности при жизни, сколько для самой жизни, на которую он оказывает свое влияние в значительно большей степени, чем остальные окружающие.
У потребителей мистецтва, пипла, возникает естественное желание прожить насыщеную чужими событиями, культурную, жизнь.Ведь на свою они не спроможны. Именно эти события придают гордости и уверености жильцам в том, что они нормальные,заметные, в нормальном обществе, не хуже других.
На примере будет понятней о чем речь. Я привожу "вводную" из первого номера альманаха "Символ", цель которого указать нам те метки которыми стоить, или, наоборот,не стоит, что часто важнее, мерить человеческое время.
---------------------------------
2008.02.01 | ziggy_freud
трохи фахових фокусів в онлайні
кожний аффтар хронометрує по-своєму.Спробуємо уявити собі лінію часу в оповідці.
досить щільно змальоване Теперішнє, яке виявляється спогадом про Минуле,
з додаванням інших, не щільних спогадів (факт - Гудімов запропонував, цитата - Прігов сказав)
з проекцією у Майбутнє - у нас буде гарний часопис.
звідси визначаємо психологічний тип; навіть якби нічого не знав про автора, то сказав би, що напевне інтуїтивний, і скоріш екстравертний інтуїтивний, а також що для автора російська мова скоріше перша, ніж друга чи третя.
але, оскільки я поверхнево знаймий з п.Ляпіним в реалі, експеримент не можна вважати коректним
2008.02.02 | пан Roller
Re: трохи фахових фокусів -"Мама Украина"
ziggy_freud пише:> кожний аффтар хронометрує по-своєму.
>
> Спробуємо уявити собі лінію часу в оповідці.
> досить щільно змальоване Теперішнє, яке виявляється спогадом про Минуле,
> з додаванням інших, не щільних спогадів (факт - Гудімов запропонував, цитата - Прігов сказав)
> з проекцією у Майбутнє - у нас буде гарний часопис.
>
> звідси визначаємо психологічний тип; навіть якби нічого не знав про автора, то сказав би, що напевне інтуїтивний, і скоріш екстравертний інтуїтивний, а також що для автора російська мова скоріше перша, ніж друга чи третя.
>
> В результате получилось вот что.
Надеюсь, вы знакомы с автором произведения (см. ниже)в реале,вы упоминали имя одного его знакомого.Хотелось бы услышать вашу профессиональную оценку произведению и его автору.Как давно вы думает датируется эта работа? И куда она обращена из прошлого в будущее,или настоящее?
2008.02.03 | ziggy_freud
тут я можу бути об*єктивнішим,
оскільки поки не знаю, хто це малював.Аффтар намагається гратись в наївний арт, і навіть кіч. Хоча може бути, що він - фаховий художник. Мета? Мабуть, гроші треба. Мені це кортінко не подобається, оскільки співвідношення фігура-фон порушено на користь фігур, майже як на паспортних фотках. У мене трохи монітор бреше, тому на кольорах детально зупинятись не стану. Але схоже, з ними теж щось НеТак! (с)
Час - умовний минулий, статика, майже крапка.
2008.02.03 | пан Roller
Угадайте дату.
Вы много говорили про время. А про дату ничего не сказали.Угадайте дату, тогда будет интерено узнать имя.2008.02.03 | ziggy_freud
щодо дати здаюсь. Але приатачу іншу картинку про Маму і Тата
пан Roller пише:> Вы много говорили про время. А про дату ничего не сказали.Угадайте дату, тогда будет интерено узнать имя.
Якби аффтар трохи менше грався в стилізацію, або я бачив оригінал, було б легше. Якщо зображення створено з метою простібатись над певним стилем, воно досить недавнє.
а ось що мені подобається. Теж українське, і на вічну тему. Про Маму і Тата
2008.02.03 | пан Roller
Re:воно досить недавнє.
ziggy_freud пише:> пан Roller пише:
> > Вы много говорили про время. А про дату ничего не сказали.Угадайте дату, тогда будет интерено узнать имя.
>
> Якби аффтар трохи менше грався в стилізацію, або я бачив оригінал, було б легше. Якщо зображення створено з метою простібатись над певним стилем, воно досить недавнє.
> Автор Параджанов, друг Тарковского, которого вы упоминали, датировано 1956 год.
Оригинал вы можете побачить в киоске Национального художественного музея, предварительно уплатив 40 грню за альбом.Но, я думаю баланс белого тут не дочего. Интересно как меняется мнение, в зависимости от имени.
> а ось що мені подобається. Теж українське, і на вічну тему. Про Маму і Тата
Усидчивая мама, и остроумный папа, однако, из анекдотической транскрипции.
2008.02.04 | ziggy_freud
трохи вточню щодо фігури-фона, або ж Тла
пан Roller пише:> Автор Параджанов, друг Тарковского, которого вы упоминали, датировано 1956 год.
> Оригинал вы можете побачить в киоске Национального художественного музея, предварительно уплатив 40 грню за альбом.Но, я думаю баланс белого тут не дочего. Интересно как меняется мнение, в зависимости от имени.
це дуже не схоже на типову побудову кадру в його кіно. Цікаво, чи він це малював саме як картину, чи з іншою метою? Дізнавшись про ім*я, я більше схильний вважати це приколом або чорновиком до одного з фільмів.
співвідношення фігура-фон є одним з базових для мистецтва. Зокрема, для візій. Суб*єктивно мені більше подобається або рівновага, або легкий перегин в бік фону, чи то Тла.
А щодо балансу кольорів, він свідомо порушений в багатьох відомих авторів. І в декого це "синє" чи "червоне" відхилення виходить красиво.
> Усидчивая мама, и остроумный папа, однако, из анекдотической транскрипции.
отже, з почуттям гумору в Бурлюка був повний порядок
2008.02.04 | пан Roller
Re: С.П в натуре.Прожил достойно.
ziggy_freud пише:> пан Roller пише:
> > Автор Параджанов, друг Тарковского, которого вы упоминали, датировано 1956 год.
> >
>
> це дуже не схоже на типову побудову кадру в його кіно. Цікаво, чи він це малював саме як картину, чи з іншою метою? Дізнавшись про ім*я, я більше схильний вважати це приколом або чорновиком до одного з фільмів.
> Я просто думаю, он не умел рисовать, да он и не обязан уметь, ведь он не художник в традиционном смысле.Хоча он в этом разбирался.Это видно из графического портрета Балаяна, типа цветного шаржа. Обратите внимание,и здесь он употребил цвет, что не особо принято в графике, (это скоре попытка цветной графики, поиск образа неньки, а не уважаемой нени).
Меня лично заинтересовала одна информация, я прочитал, в другом альбоме, что у него есть работа "Тайная вечеря",это классическая тема, к которой обращались многие настоящие художники прошлого. Но, пока не нашел, не могу сравнить.У С.П. так же есть работа "Распятье",что не традиционно для "сучков", ее я видел, полное мелкое фуфло, в художественом плане.
Наиболее интересны, в графическом плане, его марки, с зоны, тушью.Это совсем маленькие портреты,"пятнистые",видимо лица зэков, по ним видно, что автор разбирался в канонах иконографии.
Почти у всех удлиненные не пропорциональные лица, и особенно носы.Иногда он баловался с глазом, типа как с перспективой в древние Египте. Интересно, что у него дома было всего две книги,но откуда он все это знал?
Кстати, его фильм "тени З.П." вызывает тоже жаховое ощущение, кое у кого из дам.
.....Не умел рисовать,или не имел красок??? Нет у него есть женский портрет, похоже жены с Киева, где видно, умел, когда хотел.
...Отсюда моделировал с текстурой, колажи не от хорошей жизни. Кстати, его колажи лучше смотрятся в гланцевых журналах, чем в натуре.Яркие, блестящие.
Никоим образом не хочу принизить, обидеть маэстро. Очень одинокий, несчастный, сильный мужчина -художник.Прожил достойно.