Гран-прі Червоної Рути отримала дочка директора Червоної Рути
09/22/2009 | vurd
Гран-прі ювілейної "Червоної Рути" отримала дочка директора фестивалю "Червона Рута".
Соломія Тарасівна Мельник якось одного разу вже була лауреаткою фестивалю "Червона Рута" у 1999 році у м.Дніпропетровськ у складі електро-фольк гурту "Потужні дівчата". Минуло 10 років - і ось уже вона у складі нікому не відомого "любительського" гурту "Солома-гурт" бере з рук Кирила Стеценка Гран-Прі ювілейного десятого фестивалю. Правду кажуть: справжній талант обов'язково проб'є собі дорогу. Особливо, коли директором фестивалю є люблячий татусь, Тарас Васильович Мельник.
Заради цього навіть Положення про фестиваль було трішечки підправлене.
Раніше Положення виглядало так:
"Дипломанти попередніх фестивалів «Червона рута» допускаються до участі в конкурсі на загальних підставах. Лауреати міжнародних конкурсів і фестивалів, фестивалю «Червона рута», а також народні та заслужені артисти можуть брати участь у фестивалі поза конкурсом на запрошення Дирекції."
Тобто - доця могла виступити на запрошення татуся, але ніяке Гран-Прі їй не світило б.
Ну, тому не довго думаючи, взяли й додали:
"Лауреати минулих «Червоних рут» можуть брати участь у конкурсах фестивалю в інших жанрах."
Піди, спробуй довести, що електро-фольк "Соломи-гурту" - це те ж саме, що електроніко-автентика "Потужних дівчат"! Жанри формально різні? Різні.
Упєрьод!
Далі ще цікавіше: якимось дивним чином переможцем у жанрі акустичної музики став гурт "Даха Браха". Ну, спочатку, на офіційному сайті "Червоної Рути-2009" цей гурт навіть не був виділений червоним шрифтом, як попередньо вибраний кандидат за результатами виступів. Натомість, червоним був виділений гурт "Телері". Але після приїзду Президента Ющенка у Чернівці дивним чином все "переутряслося": гурт "Даха Браха" став переможцем (1ше місце у жанрі акустичної музики), ну а гурту "Телері" дали відчіпного - оголосили лише дипломантом.
Запитаєте, яка ж причина такої метаморфози? Хто зна... Я не думаю, що причина може бути у тому, що "Даха Браха" - це структурний підрозділ Центру сучасного мистецтва "Дах", що працює на базі так званого"Мистецького Арсеналу", котрий у свою чергу патронується Віктором Ющенком. Уявляєте, який був би конфуз: на "Червону Руту" приїжджає Сам, а "Даха Браха" навіть не дипломант...
детальніше - тут: http://h.ua/story/225954/
Соломія Тарасівна Мельник якось одного разу вже була лауреаткою фестивалю "Червона Рута" у 1999 році у м.Дніпропетровськ у складі електро-фольк гурту "Потужні дівчата". Минуло 10 років - і ось уже вона у складі нікому не відомого "любительського" гурту "Солома-гурт" бере з рук Кирила Стеценка Гран-Прі ювілейного десятого фестивалю. Правду кажуть: справжній талант обов'язково проб'є собі дорогу. Особливо, коли директором фестивалю є люблячий татусь, Тарас Васильович Мельник.
Заради цього навіть Положення про фестиваль було трішечки підправлене.
Раніше Положення виглядало так:
"Дипломанти попередніх фестивалів «Червона рута» допускаються до участі в конкурсі на загальних підставах. Лауреати міжнародних конкурсів і фестивалів, фестивалю «Червона рута», а також народні та заслужені артисти можуть брати участь у фестивалі поза конкурсом на запрошення Дирекції."
Тобто - доця могла виступити на запрошення татуся, але ніяке Гран-Прі їй не світило б.
Ну, тому не довго думаючи, взяли й додали:
"Лауреати минулих «Червоних рут» можуть брати участь у конкурсах фестивалю в інших жанрах."
Піди, спробуй довести, що електро-фольк "Соломи-гурту" - це те ж саме, що електроніко-автентика "Потужних дівчат"! Жанри формально різні? Різні.
Упєрьод!
Далі ще цікавіше: якимось дивним чином переможцем у жанрі акустичної музики став гурт "Даха Браха". Ну, спочатку, на офіційному сайті "Червоної Рути-2009" цей гурт навіть не був виділений червоним шрифтом, як попередньо вибраний кандидат за результатами виступів. Натомість, червоним був виділений гурт "Телері". Але після приїзду Президента Ющенка у Чернівці дивним чином все "переутряслося": гурт "Даха Браха" став переможцем (1ше місце у жанрі акустичної музики), ну а гурту "Телері" дали відчіпного - оголосили лише дипломантом.
Запитаєте, яка ж причина такої метаморфози? Хто зна... Я не думаю, що причина може бути у тому, що "Даха Браха" - це структурний підрозділ Центру сучасного мистецтва "Дах", що працює на базі так званого"Мистецького Арсеналу", котрий у свою чергу патронується Віктором Ющенком. Уявляєте, який був би конфуз: на "Червону Руту" приїжджає Сам, а "Даха Браха" навіть не дипломант...
детальніше - тут: http://h.ua/story/225954/
Відповіді
2009.09.23 | Кабуд
а за кілька доларів вона та й татусь можутє вам зробити УСЕ
саме так, ви точно подумалибо вони бляді. і він і вона.
2009.09.23 | ziggy_freud
хіба для публікума справа в тих цяцьках?
хоча артистам в нашіх умовах цяцьки можуть принести матеріяльну користь.vurd пише:
> Правду кажуть: справжній талант обов'язково проб'є собі дорогу. Особливо, коли директором фестивалю є люблячий татусь, Тарас Васильович Мельник.
ну какъ нє порадєть родному чєловєчьку (с) Классєґ
> Далі ще цікавіше: якимось дивним чином переможцем у жанрі акустичної музики став гурт "Даха Браха". Ну, спочатку, на офіційному сайті "Червоної Рути-2009" цей гурт навіть не був виділений червоним шрифтом, як попередньо вибраний кандидат за результатами виступів. Натомість, червоним був виділений гурт "Телері".
на жаль, всі конкурси на поп-фестивалях в цьому сенсі схожі. Хто переможе, вирішує вузьке коло. Взагалі як мінімум трохи нечесно виставляти розкручений поп-колектив, очолюваний впливовим менеджером, у конкурсі проти дебютантів.
2009.09.23 | Миколка Синій
Re: Гран-прі Червоної Рути отримала дочка директора Червоної Рути
Справді сенсація. і не зовсім приємна, бо НІХТО з глядачів навіть не міг приблизно здогадатися, що могло таке рішення стрелити в голосу суддям Червоної Рути. Ніхто не каже, що "Солома" це щось погане. Але це не вище першої премії. Чесно. Як на мене, засудили сліпих бардів Золотухіних з Луганська. Лише третє місце дали. А їм, коли вони виступали у Літньому театрі п"ять хвилин стоячи глядачі аплодувати і думали, що якщо не Гран-Прі буде то перше місце точно. Але не так сталося, як гадалося. Дуже прикро було дивитися, як на заключному концерті на стадіоні цим незрячим двійнятам, викликавши на сцену, не дали зіграти і заспівати їм бодай маленьку композицію. Є питання.