Роман ”Жовтий князь” отримають австрійські бібліотеки
01/08/2010 | Культура-БП
— Божевільна жінка! Вона зробила переклад, ні з ким не домовляючись, — сміється письменник і видавець Михайло Слабошпицький. У Національній радіокомпанії презентує книжку Василя Барки ”Жовтий князь” німецькою мовою. Її переклала австрійка Марія Остґайм-Дзерович, 71 рік. Вона прилетіла на презентацію з Відня.
Український письменник Василь Барка після війни жив у США. 25 років збирав матеріали для книжки про Голодомор. Уперше ”Жовтий князь” вийшов українською 1963-го. Його одразу переклали англійською, роман змогли читати американці. В Європі твір з’явився французькою 1981-го. Радянські агенти викупили майже весь наклад.
— Марія Дзерович народилася на Буковині. Коли 1940-го туди прийшли совєти, родина втекла в Австрію, — розповідає Слабошпицький. — Її батька-лікаря запроторили до ГУЛАГу, а п’ятьох дітей розібрали чужі люди. Остґайм — прізвище людей, у яких Марія виховувалася.
Марія Дзерович працювала перекладачем у федеральній торговій палаті Австрії.
— Коли пішла на пенсію, ходила до Віденського університету слухати українських професорів, — каже перекладачка. Вона низька, із сивим ”каре”, трохи соромиться відповідати на запитання. — Там читали уривки з книжки Барки. Я про Голодомор знала, хоча в німецькомовних краях про нього ніхто не чув. Зачала переклад, бо австрійці не вірять у те жахіття. Написала Барці листа в Америку. Він лежав паралізований і не міг відповісти (помер 2003-го у 94-річному віці). Потихоньку перекладала. Деякі уривки треба читати по п’ять разів, бо мова Барки важка.
Роман Марія Дзерович переклала безкоштовно. Шукала видавців у Австрії, Німеччині, але ніхто не хотів братися.
— Це не роман про кохання, на ньому не зробиш бізнес. Потім запиталася пана Слабошпицького, чи не видав би він. І він згодився.
У видавництві Михайла Слабошпицького ”Ярославів вал” книжка вийшла накладом тисяча примірників. Частина тиражу поїхала до Відня.
— Я роздавала знайомим, пересилала поштою, — каже Марія Дзерович. — 14 січня відбудеться презентація в Австрії. Там знайшовся видавець, готовий її перевидати. Роман розповсюдять по тамтешніх бібліотеках.
Обкладинку оформила художник Ніна Томченко. Між прізвищем автора та назвою вирізала мапу України на чорному тлі. Вмістила два речення: ”Цей роман змальовує безприкладну в історії людства голодну смерть (Голодомор). Мільйони невинних українців замордовано голодом”.
Український письменник Василь Барка після війни жив у США. 25 років збирав матеріали для книжки про Голодомор. Уперше ”Жовтий князь” вийшов українською 1963-го. Його одразу переклали англійською, роман змогли читати американці. В Європі твір з’явився французькою 1981-го. Радянські агенти викупили майже весь наклад.
— Марія Дзерович народилася на Буковині. Коли 1940-го туди прийшли совєти, родина втекла в Австрію, — розповідає Слабошпицький. — Її батька-лікаря запроторили до ГУЛАГу, а п’ятьох дітей розібрали чужі люди. Остґайм — прізвище людей, у яких Марія виховувалася.
Марія Дзерович працювала перекладачем у федеральній торговій палаті Австрії.
— Коли пішла на пенсію, ходила до Віденського університету слухати українських професорів, — каже перекладачка. Вона низька, із сивим ”каре”, трохи соромиться відповідати на запитання. — Там читали уривки з книжки Барки. Я про Голодомор знала, хоча в німецькомовних краях про нього ніхто не чув. Зачала переклад, бо австрійці не вірять у те жахіття. Написала Барці листа в Америку. Він лежав паралізований і не міг відповісти (помер 2003-го у 94-річному віці). Потихоньку перекладала. Деякі уривки треба читати по п’ять разів, бо мова Барки важка.
Роман Марія Дзерович переклала безкоштовно. Шукала видавців у Австрії, Німеччині, але ніхто не хотів братися.
— Це не роман про кохання, на ньому не зробиш бізнес. Потім запиталася пана Слабошпицького, чи не видав би він. І він згодився.
У видавництві Михайла Слабошпицького ”Ярославів вал” книжка вийшла накладом тисяча примірників. Частина тиражу поїхала до Відня.
— Я роздавала знайомим, пересилала поштою, — каже Марія Дзерович. — 14 січня відбудеться презентація в Австрії. Там знайшовся видавець, готовий її перевидати. Роман розповсюдять по тамтешніх бібліотеках.
Обкладинку оформила художник Ніна Томченко. Між прізвищем автора та назвою вирізала мапу України на чорному тлі. Вмістила два речення: ”Цей роман змальовує безприкладну в історії людства голодну смерть (Голодомор). Мільйони невинних українців замордовано голодом”.