02/20/2010 | Navigator

З великим успіхом проходять гастролі Національного академічного драматичного театру ім. І.Франка в Петербурзі, на сцені знаменитого БДТ ім.Товстоногова. Здивувати Петербург важко, бо театральне життя аж б"є через край. А вдалось! Театр повний. Багато глядачів розмовляють по-українськи. Діти без наушників, правда, кричать : "Я нічєго нє понімаю!" На Україні таке виключене: все таки всі українську розуміють. Бачив молодь в вишиванках.
Що незвично для Пітера, багато аплодують в ході спектакля. Сміються.
"Тев"є", безумовно, одна з театральних вершин.
Ступка - актор рівня Смоктуновського.
Від "Швейка" чекав менше буфонади, а більше золотих текстів Гашека. Аж потім глянув, що то ставив Жолдак! Прояснилось.
"Кайдашева сім"я" - прекрасне етнографічне шоу про Україну, що ми втратили.
...
Українці Петербургу і Росії відрізані від Батьківщини так, ніби вона на Марсі.
Це вам не здєсь Рідка українська птаха перелетить через кордон. Буде збита ще на підльоті до канонічної території!
Росія береже свою цнотлтвість.
Тим приємнішою була зустріч з рідним домом.
Ціна квитків - від 7 до 30 доларів.
Сьогодні піду на "Фауста".
...
Повернувся з спектаклю «Фауст». Культурний шок. Останнім часом драматичні спектаклі а Росії будуються по схемі: «Стоять валяночки рядами. Апельсини в коробках. Все наколоте.»
А в «Фаусті» франківців присутні і феромони, і тестостерони, і жага життя і фронтир, і естетика, від брегелівської до модерну (художнику – респект і уважуха ), і драйв, і зовсім відмінне від російського відчуття повноти життя. Постановка без трюків, гагів, органічна і цілісна, ніби віддзеркалює саме життя, а не імітує його.
Заздрю молодим акторам, що находяться поряд з паном Ступкою. Мають добрий далекий але досяжний орієнтир. Щоб досягти його, потрібно прочитати тисячу потрібних книжок і передумати десять тисяч необхідних думок, щоб стати таким же простим і великим, як Богдан Сильвесторович в останньому діалозі Фауста.
Заздрю тим глядачам, хто ще не подивився «Фауста». Вас чекає безсонна ніч, як мене сьогодні. І гордість від співучастя в чуді.
Слава українському мистецтву європейського рівня!
...
На спектаклі був з одним з петербурзьких ідеологів російського шовінізму, що доводив, що української нації нема, бо їй нема, на його думку, чого репрезентувати. Після «Фауста» довго мовчав. Випили з ним по 200 грам горілки, і розійшлися, приголомшений кожен своїм.