Bід «кодексу москвича» запахло расизмом
06/21/2010 | Культура-БП
У Москві невдовзі в буквальному сенсі можуть почати закривати рота тим, хто розмовляє іноземною мовою...
19.06.2010
Марія Щур
Прага – До кінця року в столиці Росії планують створити «Кодекс москвича». Це збірка правил поведінки для людей, які приїжджають жити до російської столиці. Хоча «кодекс» матиме лише рекомендаційний характер, оголошення про його підготовку викликає суперечливу реакцію. Адже він, за словами розробників, базуватиметься на тому, що Москва – місто російської культури, і обмежуватиме національні й культурні традиції людей інших національностей.
Кожен, хто хоче жити в Москві постійно чи навіть тимчасово, має усвідомлювати, що Москва – не просто столиця багатонаціональної Російської Федерації, а перш за все російське місто, чий «життєвий устрій базується на російській культурі та традиціях, що складалися віками, і ті, хто сюди приїжджає жити, мають з цим рахуватися».
Так вважає представник Московського уряду, голова комітету міжрегіональних зв’язків та національної політики Москви Михайло Соломенцев.
На прохання Радіо Свобода, його прес-секретар Юлія Вайдукова пояснила, про що йдеться.
«Планується створити зведення норм і правил поведінки в Москві для тих, хто приїжджає сюди на постійне місце проживання і для тих, хто приїжджає сюди просто попрацювати. В Москві вже склалися свої звичаї, устої, які би ми хотіли довести до людей, які збираються тут жити і працювати», – сказала Вайдукова.
За її словами, деякі звичаї приїжджих шокують москвичів, а тому гостям рекомендуватимуть від цих звичаїв відмовитися: «Є деякі звичаї у східних народів, які не дуже прийнятні. Зокрема, у свята там є звичай жертвоприношення тварин, і це не варто робити у дворах, бо не все населення міста до цього однаково ставиться».
Чужою мовою належить розмовляти тихіше
Також московська влада буде рекомендувати гостям не розмовляти голосно своєю мовою в публічних місцях, бо це, знову ж таки, може не сподобатися місцевим: «Є такі приклади, коли багато народностей говорять голосно своєю мовою у громадському транспорті чи у великих скупченнях людей, і це викликає не найкращу реакцію з боку корінного населення, то ми б просто рекомендували говорити тихіше. І все».
Проте представники російських громадських організацій вбачають у діях московського уряду не стільки прагнення інтегрувати іноземців, скільки випад проти приїжджих із колишніх радянських республік.
За словами голови Комітету громадянського сприяння Світлани Ганнушкіної, «значить, приїдуть французи, і ми їм заборонимо говорити французькою? Ні ж! Закон очевидно спрямований не проти німців, не проти французів, він спрямований проти наших колишніх співгромадян. І це просто расизм. Дивно уявити собі, що на вулицях якогось міста заборонять нам говорити російською!»
Представників українських організацій більше хвилює не те, що в Москві можуть заборонити розмовляти українською в публічних місцях чи ходити у вишиванці, а плани не рекомендувати ходити у національному одязі також є. Ïх також хвилює намір московського уряду вивести до позакласної роботи вивчення національної мови та культури, яке було можливо в рамках навчальної програми. Однак говорити про це в інтерв’ю Радіо Свобода вони відмовилися.
19.06.2010
Марія Щур
Прага – До кінця року в столиці Росії планують створити «Кодекс москвича». Це збірка правил поведінки для людей, які приїжджають жити до російської столиці. Хоча «кодекс» матиме лише рекомендаційний характер, оголошення про його підготовку викликає суперечливу реакцію. Адже він, за словами розробників, базуватиметься на тому, що Москва – місто російської культури, і обмежуватиме національні й культурні традиції людей інших національностей.
Кожен, хто хоче жити в Москві постійно чи навіть тимчасово, має усвідомлювати, що Москва – не просто столиця багатонаціональної Російської Федерації, а перш за все російське місто, чий «життєвий устрій базується на російській культурі та традиціях, що складалися віками, і ті, хто сюди приїжджає жити, мають з цим рахуватися».
Так вважає представник Московського уряду, голова комітету міжрегіональних зв’язків та національної політики Москви Михайло Соломенцев.
На прохання Радіо Свобода, його прес-секретар Юлія Вайдукова пояснила, про що йдеться.
«Планується створити зведення норм і правил поведінки в Москві для тих, хто приїжджає сюди на постійне місце проживання і для тих, хто приїжджає сюди просто попрацювати. В Москві вже склалися свої звичаї, устої, які би ми хотіли довести до людей, які збираються тут жити і працювати», – сказала Вайдукова.
За її словами, деякі звичаї приїжджих шокують москвичів, а тому гостям рекомендуватимуть від цих звичаїв відмовитися: «Є деякі звичаї у східних народів, які не дуже прийнятні. Зокрема, у свята там є звичай жертвоприношення тварин, і це не варто робити у дворах, бо не все населення міста до цього однаково ставиться».
Чужою мовою належить розмовляти тихіше
Також московська влада буде рекомендувати гостям не розмовляти голосно своєю мовою в публічних місцях, бо це, знову ж таки, може не сподобатися місцевим: «Є такі приклади, коли багато народностей говорять голосно своєю мовою у громадському транспорті чи у великих скупченнях людей, і це викликає не найкращу реакцію з боку корінного населення, то ми б просто рекомендували говорити тихіше. І все».
Проте представники російських громадських організацій вбачають у діях московського уряду не стільки прагнення інтегрувати іноземців, скільки випад проти приїжджих із колишніх радянських республік.
За словами голови Комітету громадянського сприяння Світлани Ганнушкіної, «значить, приїдуть французи, і ми їм заборонимо говорити французькою? Ні ж! Закон очевидно спрямований не проти німців, не проти французів, він спрямований проти наших колишніх співгромадян. І це просто расизм. Дивно уявити собі, що на вулицях якогось міста заборонять нам говорити російською!»
Представників українських організацій більше хвилює не те, що в Москві можуть заборонити розмовляти українською в публічних місцях чи ходити у вишиванці, а плани не рекомендувати ходити у національному одязі також є. Ïх також хвилює намір московського уряду вивести до позакласної роботи вивчення національної мови та культури, яке було можливо в рамках навчальної програми. Однак говорити про це в інтерв’ю Радіо Свобода вони відмовилися.