У.Б.Н. у Львові
03/29/2012 | Новини культури України
31 березня 2012 р. о 18:00 у Національному академічному драматичному театрі ім. М. Заньковецької (м. Львів, вул. Лесі Українки, 1) знову покажуть виставу «У.Б.Н.».
Музична драма «У.Б.Н.» створена співачкою Галею Тельнюк за мотивами листування відомого політв'язня Зеновія Красівського та Айріс Акагоші. Твір про людей, які колись піднімали на щит національну ідею, які досі з нею живуть, і про тих, хто їх оточує. Прем'єра відбулася 19 січня 2001 року.
Через сценічний конфлікт твір наново розкриває проблему української національної ідеї, яка так і не втілилась у життя незалежної держави через постійні маніпуляції представників нового політикуму, оскільки вони сповідують старі ідеї насильства над особистістю. Лірична лінія – кохання у листах головного героя Зенона із американкою Сінді – додали сюжетові гостроти. У 2000-2001 роках дует Галі і Лесі Тельнюк розпочав співпрацю зі львівським театром імені Марії Заньковецької. Галина Тельнюк проявила себе як драматург у роботі над музичною виставою «У.Б.Н.» («Український буржуазний націоналіст»). Музику до вистави написала Леся Тельнюк. Сестри також грають на сцені – не в головних драматичних ролях, а в головних музичних, вони для вистави – ніби античний хор. Головні ролі виконують: н.а. України Федір Стригун, н.а. України Таїсія Литвиненко.
Прем'єра вистави відбулася 19 січня 2001 року. Музична драма «У.Б.Н.» стала культовим явищем та викликала величезний резонанс у суспільстві. Сьогодні вистава «У.Б.Н.» знову на часі. На жаль, у силу різних обставин, львівський театр з нею не гастролює, однак, 31 березня львів'яни та гості міста мають змогу завітати до театру і ще раз замислитися над багатьма життєво важливими питаннями.
«У.Б.Н.» викликає неоднозначні оцінки в українському суспільстві. Та й не дивно, бо, на думку її творців, це цілком антиполітичний твір.
Галина Тельнюк:
– «У.Б.Н.» – це мій меседж, послання людству. Це те, що мені хотілося сказати і хочеться повторювати. Це, очевидно, згусток моїх вистражданих болів, із яких уже зроблено висновки. І ті висновки стосуються не лише мене, а й людей, чия доля пов’язана з Україною. На ті висновки і слова, мені здається, я мала і маю право.
Музична драма «У.Б.Н.» створена співачкою Галею Тельнюк за мотивами листування відомого політв'язня Зеновія Красівського та Айріс Акагоші. Твір про людей, які колись піднімали на щит національну ідею, які досі з нею живуть, і про тих, хто їх оточує. Прем'єра відбулася 19 січня 2001 року.
Через сценічний конфлікт твір наново розкриває проблему української національної ідеї, яка так і не втілилась у життя незалежної держави через постійні маніпуляції представників нового політикуму, оскільки вони сповідують старі ідеї насильства над особистістю. Лірична лінія – кохання у листах головного героя Зенона із американкою Сінді – додали сюжетові гостроти. У 2000-2001 роках дует Галі і Лесі Тельнюк розпочав співпрацю зі львівським театром імені Марії Заньковецької. Галина Тельнюк проявила себе як драматург у роботі над музичною виставою «У.Б.Н.» («Український буржуазний націоналіст»). Музику до вистави написала Леся Тельнюк. Сестри також грають на сцені – не в головних драматичних ролях, а в головних музичних, вони для вистави – ніби античний хор. Головні ролі виконують: н.а. України Федір Стригун, н.а. України Таїсія Литвиненко.
Прем'єра вистави відбулася 19 січня 2001 року. Музична драма «У.Б.Н.» стала культовим явищем та викликала величезний резонанс у суспільстві. Сьогодні вистава «У.Б.Н.» знову на часі. На жаль, у силу різних обставин, львівський театр з нею не гастролює, однак, 31 березня львів'яни та гості міста мають змогу завітати до театру і ще раз замислитися над багатьма життєво важливими питаннями.
«У.Б.Н.» викликає неоднозначні оцінки в українському суспільстві. Та й не дивно, бо, на думку її творців, це цілком антиполітичний твір.
Галина Тельнюк:
– «У.Б.Н.» – це мій меседж, послання людству. Це те, що мені хотілося сказати і хочеться повторювати. Це, очевидно, згусток моїх вистражданих болів, із яких уже зроблено висновки. І ті висновки стосуються не лише мене, а й людей, чия доля пов’язана з Україною. На ті висновки і слова, мені здається, я мала і маю право.