07/18/2006 | Майдан-ІНФОРМ

Російський письменник Сєргєй Донской у своєму детективному романі «Помри сьогодні і зараз» використав фрагмент повісті естонського колеги Юрі Тууліка «Салака Муріка», російський переклад якої був опублікований в журналі «Вишгород», повідомляє естонська газета Postimees.

Читаючи роман Донського, що вийшов в Москві у видавництві ЭКСМО у 2004 році і описує подвиги російського розвідника Євгенія Бондаря та його помічниці Алтиннікової в Естонії, редактор журналу «Вишгород» Людмила Глушковська несподівано впіймала себе на думці, що цей текст виявився їй дуже знайомим. «Я одразу пригадала оповідання Юрі Тууліка «Салака Муріка», яке було опубліковане у нас в номері 1-2 за 2002 рік», - заявила редактор.

В якості доказів Глушковська наводить кілька діалогів з роману та оповідання, що є практично ідентичними, за винятком певного авторського антиестонського «креатіву». От, наприклад, розмова брата і сестри у повісті Юрі Тууліка: «Послухай, як гарно море шумить… Колись ти написав таке оповідання… «На Ряймераху шумить море».

А от фрагмент роману Донського, де розмовляють брати-близнюки Яак та Пееп: «Краще понюхай, як гарно море пахне». – «Колись я написав такого вірша… називається «На Ряймераху морський аромат».

Однак у такого роду романі важко було обійтись без політики, тому саме її вкраплення і мали мабуть символізувати креативність автора Донського. Отож у продовження діалогу тих самих брата і сестри в повісті Юрі Тууліка про переваги серпневої салаки та спустіння рибацьких поселень, у братерському варіанті Донського з’являється Європейський Союз, у газетах якого пишуть про те, наскільки гордо розвівається над морем синьо-чорно-білий стяг морської держави. Одначе, після згоди стосовно того як розвівається, брат близнюк повертається до тууліківського варіанту тексту і все тих же переваг серпневої салаки.

І вже просто за межі пристойності виходить «креатив» Донського, особливо по відношенню до власного народу, у ще одному фрагменті запозиченого тексту. Так у Юрі Тууліка «гості на весіллі витирали свої жирні пальці скатертикою». Натомість у Донського «гості на поминках витирали свої жирні пальці скатертиною». Однак якщо у естонському варіанті брат сестрі пояснює, що просто «люди різні бувають», то у варіанті Донського: «Мабуть, серед них були росіяни. – нахмурився Пееп та пхнув ногою драбину. – Всі вони такі. Свині, просто свині».

Хоча повість Юрі Тууліка «Салака Муріка» в російському перекладі публікувалась лише у Вишгороді і Донський з помічниками могли поцупити фрагмент лише з цього джерела, редактор журналу не засмучується. На її думку, це говорить про те, що журнал читають. Крім того, незважаючи на поради колег з Москви відстояти авторські права у суді, ні Люмила Глушковська, ні сам естонський письменник Юрі Тууліка не мають наміру цього робити, оскільки просто не мають на це часу і просто не переймаються саме з цього приводу.

Набагато більше роман цього автора стурбував естонську літературну громаду в іншому контексті. Проблема полягає у тому, що у книзі такого «креативного» автора Естонію змальовано як бідну країну у північно-східній Європі з правоохоронцями, що працюють на ЦРУ та космічними цінами у магазинах, в якій переможною ходою іде і пермагає фашизм.

Головному герою – мужньому російському розвіднику – страшенно не подобається ця держава з «профашистською атмосферою у Пярну». Він порівнює органну музику з грою «п’яного гармоніста». А на Ратушній площі Талліна він і просто відчуває «шалену потребу сплюнути на вилизану бруківку». І для досягнення повного ефекту Донський називає естонських фашистів прізвищами відомих естонських діячів.

Цей «роман» привернув увагу дослідників з Інституту соціально-економічного аналізу Естонії та Інституту Росії та СНД. Зокрема Юхан Сілласте у статті «Детектив з «нацистським» акцентом», опублікованій в журналі «Вишгород» звертає увагу на результати досліджень, відповідно до яких 85% матеріалів російських ЗМІ, що стосуються Естонії, у 1999-2000 роках мали негативний характер. «А закріплюються результати пропаганди остаточно белетристикою», - вважає Сілласте.

Джерело: Postimees