МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Мы любим Родину и хотим помочь Украине в ее развитии

12/28/2006 | B. Поправко, И. Поправко
10 років тому харківський фізик Валерій Костянтинович Поправко разом з родиною залишив Україну. Цього року до на Батьківщину він повернувся у статусі президента фірми Intellectual Alliance Inc. з сином Іваном, який залишив Батьківщину ще дитиною, а приїхав до неї вже молодим вченим. Наскільки змінилась Україна, як живеться на чужині емігрантам останньої хвилі та що привело їх назад. На ці та інші запитання вони погодились відповісти кореспонденту сайту «Майдан» Олені Сирінській.

Оскільки Іван Поправко лише почав вивчати українську мову (але твердо і прилюдно під час презентації книги Сергія Жадана «Капітал» у київському кав’ярні «Купідон» пообіцяв її таки вивчити) і поки що не все розуміє, текст інтерв’ю подається мовою оригіналу, а саме російською. Також, оскільки наші гості люб’язно погодились відповісти на всі питання наших читачів, ми просимо залишати їх на форумі «Європейський Клуб».

«Майдан»: Ваша семья переехала в Канаду 10 лет назад. Чем было вызвано ваше решение уехать?

В. Поправко: 10 лет назад получилось так, что квалифицированным учёным в Украине стало делать нечего. Государство не могло поддерживать науку на хотя бы минимальном уровне. Целое поколение учёных высокого класса оказалось перед дилеммой: оставаясь на Родине, они рисковали не реализовать свои высочайшие возможности и держать свою семью в впроголодь в стране без правил, где обирали и «правые», и «левые».

С другой стороны, решившись на отчаянный шаг эмиграции, уезжая в никуда, нашей квалификации хватало, чтобы пройти высокую планку требований въезда в Канаду, и зацепиться за возможность самореализации здесь.

Мы бежали от дремучего произвола некомпетентности в неизвестность под названием «демократия»! Мы решились на такой подвиг, чтобы создать детям будущее равных возможностей, где всё зависит от приложенного труда и желания достигать успехов. Мы хотели увести их от тогда ещё перестраивающегося общества нашего народа, где правилам в тот момент не придавали значения вообще. Украина выгнала нас, не смотря на нашу любовь к родине.

«Майдан»: Насколько оправдались ваши ожидания от переезда?

В. Поправко: Ожиданий от такого решения было много, но будущее не предскажешь. После прибытия в Канаду нас многое удивляло в том, как устроено западное общество. Особенно от того, что в этой стране собрались народы всех стран мира.

Канада - это не США. И культура, и религия здесь не едина. Каждый народ, который живет в этой стране, привёз с собой свои обычаи, праздники, культуру и религию. Все живут под одним законом скорее не демократии, а социологии.

И. Поправко: Даже люди из враждующих стран мира, стараются находить общий язык, жить в мире и согласии, соблюдать местные законы. Так появляется осознание того, что все мы люди, а разногласия, ради которых убивают людей в конфликтах близлежащие страны, просто идиллия недоразвитых людей, выбранная ими в сторону регресса среда обитания. Там, где от их собственной тупости и эгоистичности, им всё по барабану кроме своих собственных идеалов. А настоящее счастье человека должно быть и счастье его окружающих людей.

«Майдан»: Какими были ваши первые впечатления на новом месте?

В. Поправко, И. Поправко: На вопрос о впечатлениях можно ответить целой книгой. Но в целом было ощущение, словно заново родились и взялись за устройство своего мира и своих идей, а главное всё это мы делали с нуля и в полной неизвестности.

«Майдан»: Как и ваша семья устроилась в Канаде, чем отличается жизнь на новой и старой Родине? Была ли в городе, где вы обосновались, украинская диаспора и помогала ли вам местная украинская община?

В. Поправко: В Канаде мы не были до эмиграции. Встретили и поселили нас друзья, ранее совершившие такой же подвиг. Украинская община, к которой мы обращались за помощью, приняла нас враждебно, по принципу: нам и без вас здесь всего мало.

Если сравнивать, где лучше жить и почему, - это тема отдельного разговора. Однако после 10 лет жизни в Канаде, мы можем отметить одну черту в разнице менталитетов: в Украине могут сострадать твоему несчастью, а вот порадоваться твоим заслуженным успехам – никогда. Здесь же, в Канаде, проходя мимо богатого дома, практически любой отец скажет своему сыну: «Учись, работай усердно, и ты будешь жить так же хорошо».

«Майдан»: Такое отношение к новоприбывшим действительно удивляет. А какими вы увидели канадских украинцев и что вы ожидали? Как вы думаете, почему вас так приняли?

В. Поправко: От канадских украинцев мы не ожидали ничего. Мы не ожидали помощи ни от кого, а надеялись только на себя. Кроме того, украинская община здесь состоит преимущественно из старых западноукраинских эмигрантов, которые совершенно негативно относятся к восточным русскоязычным украинцам, как и ко всему русскому вообще…

Хоча спілкування з українськими спілками ми розпочали заздалегідь. А моїй українській мові можуть позаздрити деякі (насправді більшість) сучасних українських політиків. Я одним з перших за часи запального запровадження українізації у східній частині України відгукнувся на заклик викладати українською і створив курс «Обчислювальні машини, системи й мережі» і з успіхом створив україномовний гурт серед студентів…

«Майдан»: Это действительно странно, ведь в Испании, например, по официальной информации существуют общественные украинские организации, которые помогают легализоваться и устроится новоприбывшим украинцам. Чем же тогда занимаются украинские общественные организации в Канаде?

В. Поправко: Общественные украинские организации в Канаде больше культурного, чем экономического направления. Например, бросить клич, чтобы собрать денег на книги о голодоморе в Украине для сельской украинской библиотеки? Пожалуйста! А вот организовать производство или встретить нового учёного эмигранта - никогда.

«Майдан»: Как воспринимала украинская община Канады Оранжевую революцию и не разочарованы ли сейчас канадские украинцы политикой Ющенко.

И. Поправко: Община болела за «украинца» Ющенко против «москаля» Януковича, и не более того. А сейчас никто об этом ничего не вспоминает. Слишком далеко. Народ здесь не заполитизирован.

«Майдан»: Как вы считаете, насколько оправданным было бы введение двойного гражданства для украинцев, которые живут заграницей? Что, по вашему мнению, Украина как государство могла бы сделать для своих иностранных граждан.

В. Поправко: Было бы оправдано. Мы бы ощутили заинтересованность в наших возможностях. Хотя наверно, еще долго таможня и милиция будут по-разному смотреть на канадский и украинский паспорт. Ведь служащий (таможенник, милиционер, налоговый работник) должен служить человеку, плательщику налогов, а не наоборот.

«Майдан»: Все-таки Вашей главной сферой деятельности является наука. Что вы можете рассказать о науке в Канаде? Поддерживает ли Канада как государство научные разработки?

В. Поправко: Наука в Канаде сосредоточена только в университетах. Производства фактически не занимаются научными исследованиями. Слишком жёсткая конкуренция в индустрии, лучше примитивность дающая деньги, чем наукоёмкость не гарантирующая успеха.

«Майдан»: Валерий Константинович, я знаю, что Вы сами будете руководить в Украине несколькими совместными проектами между украинскими и канадскими учеными в рамках Целевой программы УНТЦ и НАН Украины, а также были одним из экспертов по оценке проектов с канадской стороны.

В.Поправко: Да, исходя из профиля моего бизнеса в Канаде, который достиг определенных успехов, я собираюсь сотрудничать в качестве Collaborator в области нанотехнологий – это способы эффективного получения фуллерен и углеродных нанотрубок, доведенные до коммерческого применения, а также ряд способов усовершенствования углеродных покрытий. Также меня интересует область термопямяти, в которой у меня есть патент на соответствующее устройство.

Я уже финансировал два проекта в Украине через УНТЦ, и нашел этот способ партнерского сотрудничества весьма громоздким, то есть украинскую сторону нагружают большим количеством ненужной (с моей, конечно, стороны) бумажной работы. Для меня, как канадского партнера, критерием является конечный результат. Попробую теперь новый тип сотрудничества.

Время – это самое ценное, что есть в жизни. В научной - в том числе. И если увижу, что оформления и бумаготворческие процессы занимают незаслуженно большие усилия, то буду сотрудничать с организациями напрямую.


Майдан: Расскажите, пожалуйста, как происходит процедура оценки проектов для финансирования в Канаде, по каким критериям и насколько важно мнение экспертов в Канаде для государственных структур, принимающих решение финансировать тот или иной проект

В. Поправко: Я знаком с процедурой оценки проектов. И могу сказать, что она практически не поддается формализации. Мало того, что она очень сложна, но и критерии постоянно меняются.

Сегодня в Канаде, например, модны восстанавливаемые источники энергии, значит, шанс быть финансируемым выше. Однако, эксперт, оценивающий этот проект, может быть консервативным и он не пропустит этот проект, дав предпочтение, скажем новым исследованиям по очистке воды.

«Майдан»: Отличается ли система образования Канады от украинской и если да, то чем?

И. Поправко: Система образования в Канаде сильно отличается от советской и украинской. Надо признать, что советское образование, как среднее, так и высшее, было намного сильнее канадского. Оно строило мышление, а в Канаде образование скорее даёт набор базовых умений.

Дело в том, что спектр интересов и критерии счастья слишком различаются. Здесь хотят создать не опасное, социально благополучное счастливое существо, а не агрессивного рвущегося к научным победам полноценного человека.

«Майдан»: Иван, я знаю, что Вы служили в канадской армии. Чем было вызвано Ваше решение пойти служить и как к нему отнеслись Ваши родители?

И. Поправко: Решение поступить на службу в канадскую армию было вызвано тем, что хотелось пройти физическую, а также душевную подготовку. Сделать себя более чёрствым по отношению к жизненным проблемам, и развить критическое мышление и невозмутимость.

По сравнению с украинской армией, здесь относиться более с интересом к твоему будущему развитию. Уровень сложности здесь достаточно высок.

Родители приветствовали моё желание проверить себя в этом деле, и пройти военную подготовку. Получилось так, что закончил службу с грамотой лучшего бойца среди своих сослуживцев.

«Майдан»: Почему теперь решили вернуться в Украину. Проекты в каких сферах будете реализовывать? Не пугает ли вас коррупция в Украине и высокие налоги?

В. Поправко, И. Поправко: Мы и не оставляли Украину насовсем. Мы любим Родину и хотим помочь Украине в ее развитии и стремлении идти в ногу со всем миром. Мы хотим работать в сфере энергосбережения и восстанавливаемых источников энергоснабжения. Для этого у нас достаточно выстраданных в Канаде достижений. Коррупция, конечно, пугает, а налоги - нет, в Канаде они выше…

«Майдан»: Какими были ваши впечатления от Украины во время вашего прибывания здесь? Изменилось ли за эти 10 лет ваше восприятие Украины.

В. Поправко: Впечатления от Украины не самые лучшие. Да идет развитие, однако, оно все равно медленнее, чем на Западе. Пока Украина не приблизилась к мировым стандартам. В Украине до сих пор обычный западный стандарт оценивается как роскошь. Чем объяснить, например, что гостиницы с заурядными условиями, отсутствием горячей воды, мыла и часто света, стоят втрое дороже западных без этих элементарных недостатков. Таких примеров можно привести множество. Сейчас норма выдается за роскошь.

«Майдан»: Насколько близки нашей стране европейские ценности по вашему мнению, насколько и в каких отраслях Украина приблизилась к западным стандартам?

В. Поправко, И. Поправко: По нашему мнению Украина, к большому сожалению, не приблизилась к западным стандартам. Снаружи виднее. Что бросается в глаза сразу: наличие перерывов в магазинах. Зачем, если магазин существует для покупателя, а не наоборот?

А стояние в очередях за всевозможными, никому не нужными справками? В Канаде, например, налоговые органы выполняют советующую роль, а в Украине – карающую, то есть тебя уже заранее считают нарушителем. Уже сейчас мы можем привести пару десятков и более серьезных примеров.

«Майдан»: Какой бы вы хотели видеть Украину?

В. Поправко: Мы ждем времен, когда Украина перестанет быть мировой попрошайкой, неправильно понимая термин «инвестиции». Иногда стыдно за Родину. Говорят: «Дайте инвестицию». А ты в ответ: «Вы что хотите продать часть завода?» Отвечают: «Нет». А на вопрос: «А когда Вы собираетесь отдавать этот долг?», очень удивляются: «А что, инвестицию нужно отдавать?». Дальше следует страшная обида с проклятиями вслед.

Украина должна и может выполнять роль производителя конечного продукта. Это страна, которая может себя обеспечить. У нее огромный научный потенциал и высочайший уровень образования. Все это уйдет в небытие, если будет продолжаться пустое копирование Запада.

Зачем ждать чуда от инвесторов (чужих???), продавая свои заводы, если все это может и должно быть украинским и служить на благо народа. Как можно допустить (а нас это ранит на чужбине), что за разных там чужих низкопробных футболистов тратятся десятки миллионов долларов, а деньги успешных бизнесов сразу уносятся в западные банки. Почему законы не защищают украинского производителя?

«Майдан»: Что же вам все-таки понравилось в Украине?

В. Поправко, И. Поправко: Молодежь. Она - это мотивация и катализатор будущего Украины, бурного и яркого. Она не отягощена наследием уравнительного менталитета, и жаждет инициативы. Только бы государство не мешало.

«Майдан»: Что бы вы хотели пожелать нашим читателям?

В. Поправко, И. Поправко: Что можно пожелать читателям? Быть всегда оптимистами, любить жизнь, не бояться ставить цели, искать способы их достижения, трудиться упорно, и перебороть наконец, сложившуюся веками славянскую традицию, когда зная, как решить задачу, не решать ее, не доводить до конца. Сделайте, наконец, рывок, терпите, но доводите все до конца, тогда у Украины будут покупать самолеты и компьютеры, а не людей и разработки.

Відповіді

  • 2006.12.28 | Валько

    Re: Мы любим Родину и хотим помочь Украине в ее развитии

    Українцям в Канаді висловлював свій подив упередженним ставленням до українців з України, у відповідь: "Які це українці, вони ж навіть мовою не володіють - це приїздять євреї чи москалі і дурять нас"- ось такої.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.12.29 | voyageur

      Прибульці без національности

      Валько пише:
      > Українцям в Канаді висловлював свій подив упередженним ставленням до українців з України, у відповідь: "Які це українці, вони ж навіть мовою не володіють - це приїздять євреї чи москалі і дурять нас"- ось такої."

      Не розумію, чому ви дивуєтеся. Українцям як людям т.зв. вільного світу дивно, як це можна не володіти рідною мовою. У цьому є, так би мовити, їхня патріотична вищість. Недавні приїжджі з України (не всі) моляться тільки одному богові- грошам. Звісно, гроші потрібні, але ще треба мати й душу, в тім числі виявляти свою належність до якоїсь нації, бо національно кимось треба бути, позанаціонально існувати не можна.
      Канадські українці своїми силами (духовими й матеріяльними)у чужомовному середовищі зуміли зберегти мову, створили школи, плекати культуру. Тому й нема "точки стику" з московськоязичними, що для них усе ще чуже й несуттєве.
      Виніть краще себе за вашу аномалію, а не канадських українців. Ви самі ставите себе у таке становище.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.12.30 | Валерій Поправко

        Re: Прибульці без національности

        Зберегти рідну мову у Канаді, де мешкають понад 160 різних народів, спромоглися (зуміли ??? - чи це не є Ваш москальский жаргон) не тільки українці, а і усі інші. Державні мови Канади, англійська чи французська, та їх носії, чомусь не конфліктують і не ставлять питання "точки стику", тому що досягнення та успіхи співробітництва значно вище усіх там "точок стику".
        Наша любов до Батьківщини полягає не в тому на якій мові ми мислимо (значно частіше на англійській, деколи на французській), а в тому, яку користь для нашого українського народу ми здатні створити.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.12.30 | voyageur

          Re: Прибульці без національности: вчіть укр мову

          Вона багата. Заглядайте в словники.

          Валерій Поправко пише:
          > Зберегти рідну мову у Канаді, де мешкають понад 160 різних народів, спромоглися (зуміли ??? - чи це не є Ваш москальский жаргон) не тільки українці, а і усі інші. ....

          Я заглянув, бо ви посіяли у мене сумнів щодо дієслова ЗУМІТИ, що є для мене природнім у вживанні.

          Канадський українець пан Андрусишин в Укр-анг. словникові подає такі анг. відповідники до ЗУМІТИ: to be able/capable, to be in a position to. Я подаю зумисне анг. відповідники, бо ви ж думаєте тепер здебільша англійською. Чи треба ще подавати французькі?
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2006.12.30 | Ігор

            Re: Прибульці без національности: вчіть укр мову

            Інфінітив зумі́ти
            однина множина
            Наказовий спосіб
            1 особа зумі́ймо
            2 особа зумі́й зумі́йте
            МАЙБУТНІЙ ЧАС
            1 особа зумі́ю зумі́ємо, зумі́єм
            2 особа зумі́єш зумі́єте
            3 особа зумі́є зумі́ють
            МИНУЛИЙ ЧАС
            чол.р. зумі́в зумі́ли
            жін.р. зумі́ла
            сер.р. зумі́ло
            Активний дієприкметник

            Пасивний дієприкметник

            Безособова форма

            Дієприслівник
            зумі́вши
            зумі́ти, змогти- це норма української мови, а точніше -доконаний вид від УМІ́ТИ [ВМІ́ТИ. Напр.:Поплаваємо. Я тепер уже і наввимашки і голічерева умію (Панас Мирний); Викувати троянду [з металу] не кожний зуміє (Ю. Яновський)
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2006.12.31 | Ігор

              Re: Прибульці без національности: вчіть укр мову

              ЗУМІТИ (володіти умінням, навичками робити що-небудь, а ЗМОГТИ, СПРОМОГТИСЯ́ (виявитися в змозі, в силі щось зробити)
      • 2007.01.05 | Валерій Поправко

        Re: Прибульці без національности

        Вирішив пояснити моє ставлення щодо поняття "патріотична вищість".
        У моєму розумінні це насамперед не слова, а дії. Я пишаюсь насамперед тим, що я, українець, був у змозі та опанував уперше в Канаді такі плазменні покриття з аморфної діамантової структури, яким не має рівних, і пропоную до ринку цю унікальну пропозицію. Більш того, я комерціалізував цю ідею, тобто мені за ту роботу платять гроші. На черзі 2007 року ще одна унікальна ідея, пов'язана з вуглецем - вуглецеві трубки з унікальними властивостями.
        Я то, хто як вимовляє "пиво" чи "піво", не цікавить мене взагалі.
        Дивіться, щоб за тими розмовами й інші "криворожсталі" не пішли з молотка іноземцям. І де ті гроші, на які нові сучасні заводи збудовано?
        Так що, давайте працювати.
  • 2006.12.29 | Vopros k Ivanu

    Re: Мы любим Родину и хотим помочь Украине в ее развитии

    І як успіхи у вивченні української мови?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.12.30 | Іван Поправко

      Re: Мы любим Родину и хотим помочь Украине в ее развитии

      У Канаді українського спілкування у мене немає, тільки англійське та французьке. Але мій настрій у співпраці з Україною привів до того, що я почав читати українські сайти та новини. Також мої успіхи полягають у розумінні мови.
      Я хотів одержати пораду щодо українських книг з літературною мовою.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.12.30 | Reader

        Re: Мы любим Родину и хотим помочь Украине в ее развитии

        І хто сказав української не розуміє?
  • 2006.12.29 | anita

    Мабуть Жадан тепер котролює "Майдан"

    зважаючи на те, що його тут так піарять. Але це жарти, а насправді питання в контексті зараз діючих акцій з переходу на українську мову власне в Україні. Також до Івана. Чому Ви все-таки зрозуміли, що українську мову треба вивчити, як Ви це зрозуміли, в який саме момент усвідомили це як необхідність, чому не вчили раніше і які практичні кроки робите для вивчення рідної мови?
    Ну і чи маєте Ви власне у своїй колекції книжок "Капітал" Жадана і чи вже його прочитали?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2007.01.03 | Иван Поправко

      Re: Мабуть Жадан тепер котролює "Майдан"

      Рішення вчити українську мову породилось коли я приїхав до України, а також коли відчув що можу бути корисним для їі людей. В мене не було потрібності знати мову у канаді. Та зараз я хочу купити деякісь книги щоб краще був мій словниковий запас. Книжок "Капітал" Жадана я не маю або я бажав би цей книгі, але нема їі у канаді. В крацці, який чільний мотив цій ннигі? Може бути він мені його книгу надіслає?
  • 2006.12.29 | критик

    Re: Мы любим Родину и хотим помочь Украине в ее развитии

    Ну хоч би відкрили страшний секрет де живуть?
  • 2006.12.30 | Обиватель

    Питання про проекти

    У мене два питання
    1)Які саме проекти у галузі енергозбереження ви маєте намір тут втілювати?
    2) Чи не могли б ви дати конкретні поради по енергозбереженню на побутовому рівні? Як можна економити енергію і тепло у звичайних жилих та нежилих приміщеннях не застосовуючи спеціальні засоби
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.12.30 | Валерій Поправко

      Re: Питання про проекти

      1) Ми маємо намір втілювати ті проекти зі складаючими, які вікористовують оновлювані принципи енергопостачання. Частини систем виготовлюються на особистому підприємстві у Канаді з використянням плазма-вакуумних нано-технологій, які значно підвищують єфективність, скажімо, поглинання інфра-червоного віпромінювання,тощо.
      2) Поради, щодо енергозбереження, якщо Ви залежете від Ваших сусідів та муніципального будинку, не можут бути корисними. Хіба що не вмикати деякі непотрібні електроприлади.., або встановити підлогу з теплонагрівом, або нові ефективні системи опалення. Звичайно ми маємо системні пропозиції щодо значного енергозбереження на побутовому та глобальному рівні.
  • 2006.12.30 | Reader

    Культурні заходи

    Чи відвідували ви ще якісь культурні заходи в Україні, окрім згаданої презентації? В яких ще місцях, окрім "Купідона" вам вдалось побувати?
  • 2006.12.31 | Цікавий

    Семиноженко і проекти

    Чи це не на ці трубки дали гроші співаку-ригіаналу пану Семиноженку? Не боїтесь, що він собі нову систему караоке купить замість того, щоб проект виконувати?
  • 2006.12.31 | VOL

    Продовження запитання АНІТИ до ІВАНА

    Чи не з того часу виникло бажання засвоїти (вивчити) українську мову, коли під час загальних діаспорних зустрічей з приводу відзначення державних свят України, на Вас (російськомовного) українця в Канаді дивилися як на музейний експонат і не виявляли приязності?

    Питаю це тому, що сам зі Сходу України. Та у мене й не було проблем з мовою спілкування. Але по моїй сучасній вимові, яка здорово відрізняється від діаспорної, зразу розпізнали східняка.

    Так от, коли Ви зрозуміли, що треба знати рідну мову? І як це психологічно до Вас доходило?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2007.01.03 | Иван Поправко

      Re: Продовження запитання АНІТИ до ІВАНА

      Я не стчитаю что моё решение выучить украинский язык повлияло на меня как то с моей психической стороны, просто обрадовался что-ли. Я владею профессионально английским и русским языком, и могу поддержать разговор на французском и украинском. Считаю что выучить и другие языки общения это всегда полезно и развивает интелект. Я совершенно поддерживаю развитие украинского языка. Родился в г.Харькове где все общались на русском. Украинский язык учил в деревне в Луганской области, где родился мой отец и где прибывал я в начале каждого лета. Потом ехал в Сочи, там где родилась моя мать, и проводил там оставшиеся время от летних школьных каникул. Потом получилось так что очутился в канаде, где и научился английскому и французскому языкам.
      На меня никто не смотрел как на музейный экспонат когда я приехал в канаду и искать приязности у кого либо у меня совсем нет желания, я уверенный в себе человек и знаю к чему стремлюсь. Решение выучить украинский язык было вызвно тем что увидел что могу быть полезным человеком для украины в данный момент, чему очень обрадовался. Хочу быть полезным человеком не только одному месту на этом земном шаре, а впрочем и человечеству вообще. Я скорее украинско-российско-англо-французско мовний человек. На каждом языке люди мыслят по разному и это совершенно разная архитектура мышления, другие чуства и понимание. В некоторые моменты я равзмышляю на разных языках, и у каждого языка есть разная эффективность обдумывания разных идей.
  • 2007.01.05 | Наталука

    Скаутські організації (зокрема ПЛАСТ)

    Взагалі питань і коментарів багато. Але поки що запитаю про те, що цікавить найбільше. Що ви знаєте про діяльність в Канаді скаутських організацій, зокрема ПЛАСТу? Наскільки помітна їхня діяльність і як ви ставитесь до ПЛАСТу? Просто я зараз намагаюсь організувати Пласт в Харкові, от і цікавлюсь
  • 2007.01.23 | dfgh

    A shcho dl'a vas golovne v zhitti (dl'a oboh)



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".