ВДЕ будуть домінувати над іншими системами енергозабезпечення
07/21/2007 | Мішель Зає
Як зберегти енергію та робиться в Україні та світі для впровадження відновлювальних джерел енергії? Яких успіхів у цій галузі досягли українські вчені та які завдання ще стоять перед світовою науковою спільнотою у цій галузі? На ці та інші питання кореспонденту «Майдан-Інформ» відповів заступник виконавчого директора від ЄС Українського науково-технологічного центру Мішель Зає.
«Майдан-Інформ»: Що таке енергозбереження та відновлювальні джерела енергопостачання (ВДЕ)?
Мішель Зає: Енергозбереження – це набір інженерних, будівельних та технологічних заходів, в результаті яких мінімізуються витрати енергії: тепла, електрики, постачання гарячої і холодної води окремих будівель і підприємств. ВДЕ сьогодні є однією з основ енергетичного розвитку. Це екологічно чиста безпечна енергетика, що використовує невичерпні ресурси. Європейські експерти впевнені у тому, що ВДЕ будуть домінувати над іншими системами енергозабезпечення, питання лише у тому наскільки швидко відбудеться перехід до них.
«Майдан-Інформ»: Чи є у Вас інформація про те, які конкретні заходи вживаються у цьому напрямку в Україні?
Мішель Зає: Економіка України енергоємна в побуті і в виробництві. Через підвищення цін на енергоносії, з’явилась необхідність зекономити принаймні те, що є. Створено Програму з енергетичної стратегії України до 2030 року, яка передбачає зменшення енергоємністі продукції, залежністі від імпорту та забезпечення енергозбереження. ВДЕ – це одна з галузей, що може стати альтернативою енергетичній залежності. Вона включає все, що пов’язане з природою: енергія сонця, вітру, води, хвиль, геотермальна енергія та енергія біогазу. Всі джерела в Україні є і їх можна розвивати і використовувати. Верховна Рада прийняла в першому читанні поправки до законів «Про електроенергетику» та «Про альтернативні джерела енергії» про «зелені тарифи» на вироблені з ВДЕ енергію, розмір яких встановлюватиметься на рівні подвоєного середнього тарифу для непобутових споживачів за рік, що передує року встановлення тарифу.
«Майдан-Інформ»: А які з них є найбільш ефективними в умовах України?
Мішель Зає: Існують карти по регіонам, за якими можна визначити, який напрямок і де вигідніше розвивати. Навіть такі екзотичні як енергія океанських, морських хвиль. Нам вже подали проект по створенню хвильової електростанції з дуже високим ККД (близько 20-25%, що на 10-15% вище аналогів), досягає тим за рахунок оригінальної конструкції ХЕС, що використовує одночасно вертикальну та горизонтальну складову морських хвиль. Українські вчені навіть збудували невелику станцію, що виробляє енергію за допомогою океанічних хвиль, абсолютно невитратну за грішми, але в далекій африканській країні з обмеженими ресурсами.
«Майдан-Інформ»: Зараз в Україні більше звертають уваги на розвиток виробництва біодизелю, тим часом у світі доволі популярними є водневі двигуни. Скажіть будь-ласка який з цих двох напрямків є більш перспективним?
Мішель Зає: Існує думка експертів, що перспективнішим все ж таки буде водень, тобто дуже багато автогігантів орієнтуються на водневі двигуни і вже «Форд» розпочав їх серійний випуск. Існує два різновиди проектів з виробництва біопалива: з переробки сільськогосподарської сировини та сміття. Мінагрополітики прийняло постанову про збільшення у 2009 році посівів ріпаку до 1,5 млн. га (зараз - 230 тис.). Потреба у пальному складає 1.6 млн. тон, щоб її задовольнити, може не вистачити орних земель. Також йде мова про будівництво заводів з його переробки. Можна також використовувати сміттєзвалища і УНТЦ підтримав ряд проектів з переробки твердих відходів для виробництва та газифікації. В ЄС ситуація давно врегульована: Франція будує ще 4 заводи, до 8 існуючих. А Німеччина у 2005 р. виробляла близько 1,1 млн. тон, в той час як весь ЄС лише 1,85 млн. В країнах ЄС до 2010 частка біомаси в загальній кількості ВДЕ має скласти 74. До 2030 ЄС має намір замінити біопаливом 25-30% традиційного моторного пального, США ставить планку у 37%.
«Майдан-Інформ»: Скільки проектів з ВДЕ було подано до УНТЦ, чи є вони успішними?
Мішель Зає: В цілому діапазон наших проектів дуже широкий, а галузь, що стосується ВДЕ – це лише один з 14 технічних напрямків, які у нас є. Загалом до УНТЦ у галузі енергозбереження та ВДЕ подано більше 50 проектів. Загалом виділено близько 21 млн. дол. та майже 6 млн. євро. Це планові проекти, що фінансуються країнами-донарами УНТЦ. Є також підтримані приватними компаніями партнерські проекти, їх менше. Проекти стосувались вітрової енергетики, установки для отримання біогазу з твердих відходів, соломи, екологічно чистих способів утилізації твердих побутових відходів, проекти пов’язані з розробкою матеріалів для сонячних батарей, водневої тематики. Всю інформацію про них у вигляді односторінкових рекламних пропозицій можна знайти на сайті http://www.stcu.int/offer/techmatching/index.php.
«Майдан-Інформ»: Які відновлювальні джерела енергопостачання є найбільш популярними у світі та Європі?
Мішель Зає: Найбільш популярними у світі та Європі є сонячна та вітрова енергетика. Що стосується прогнозів, то до 2030 року очікується що близько 11% всього виробництва енергії будуть займати ці види ВДЕ, за найбільш сміливими прогнозами – 14,5%. Крім того, можливо що зростання до 2030 року об’ємів виробництва енергії з біомаси, вірогідно з малою гідроенергетикою. Зараз вона використовується мало, але зростання можна досягти будівництвом гідроелектростанції. В принципі це невеликі капіталовкладення регіони. Загалом світовий рівень розвитку ВДЕ, щороку зростає на 7%.
«Майдан-Інформ»: Відомо, що ще за радянських часів таких малих гідроелектростанців в Україні було збудовано дуже багато. Чи підтримує УНТЦ проекти з будівництва чи модеранізації таких електростанцій?
Мішель Зає: Ні, ми не підтримуємо подібні проекти. УНТЦ підтримує проекти лише на рівні search and development, а саме – дослідження та розробки. За радянською термінологією це буде НДР та ДКР – науково-дослідні роботи та дослідно-конструкторські роботи. Якщо щось нове для малих гідроелектростанцій можуть запропонувати, якусь нову турбіну розробити чи лопаті до турбіни, матеріалів для подальшої роботи цієї електростанції, то так... Якщо таку розробку нам дадуть ми будемо її розглядати, але на нове будівництво – ні...
«Майдан-Інформ»: Як Ви вважаєте, чому в Україні не поширюється виробництво сонячної енергії?
Мішель Зає: Можливо просто ніхто не може в такій кількості виготовити сонячні батареї. Існують лише пілотні зразки. Та і вартість сонячної батареї для середньостатистичного жителя України зависока. І щоб поставити її на будинок, необхідні серйозні кошти. Державну програму ніхто робити не збирається, приватний інвестор у це гроші вкладати не хоче. В Анталії в Туреччині величезна кількість сонячних батарей встановлена на будинках. Але там приватний бізнес зацікавлений у тому, щоб привернути увагу туристів для відпочинку в Туреччині і готовий мабуть вкладати гроші у те, щоб дати людям гарячу воду.
«Майдан-Інформ»: Ви розповідали про гідротермальні установки, чи не могли б Ви докладніше розповісти про них?
Мішель Зає: Підземна пара досягає поверхні землі і її можна використовувати для виробництва електроенергії. Такого роду гідротермальні джерела поширені в Новій Зеландії в долині гейзерів, в США, на Філіппінах, в Ісландії, в Італії. В Росії долина гейзерів на Камчатці зникла. Хоча там збудовали одну з перших таких станцій. Загалом ці вид ВДЕ виробляє до 6000 МВт потужностей. Також існує перспектива використовувати цей метод і в інших районах шляхом перекачування підземної гарячої води в ті місця де її немає. В Україні цю галузь можна розвивати в Західній Україні (Самбірському районі Львівської області). Інститут відновлювальної енергетики також збудував кілька геотермальних свердловин в Криму в Джанкойському районі.
«Майдан-Інформ»: Які перспективи розвитку вітрової енергетики в Україні і світі?
Мішель Зає: В рамках європейських програм FP-5 та FP-6 дослідження з вітрової енергетики названі пріоритетними. 200 членів Європейської Асоціації з вітрової енергетики створили координаційну мережу та розробили стратегічні плани з розвитку галузі. Попереду всіх країн ЄС опинилась Німеччина, що виробляє у 2 більше енергії, ніж інші країни ЄС, і має близько 15 тис. вітрових електростанцій. 2-ге місце у Данії (близько 20% енергії). Основним питанням, яке зараз вирішують вчені, є об’єднання вітряків у комплекси та винесення їх у незаселені місця. Це мілководні узбережжя Західної Європи. Крім того, якщо кабель поєднає генератори, що знаходяться достатньо далеко один від одного, то якийсь з них завжди буде давати енергію до мереж. В Німеччині є подібний проект «10 ГВт». Ще одне завдання полягає у тому, щоб створити вітрові установки стандартних розмірів з меншим шумовим ефектом. УНТЦ підтримав один з таких проектів.
Більшість проектів УНТЦ були пов’язані з енергією вітру, зокрема з великою вітроенергетикою (більше 600 КВт/хв). УНТЦ також має в стадії виконання проект створення автономного вітроводневого комплексу, призначеного для постачання децентралізованих районів з достатнім вітровим потенціалом газоподібним киснем та воднем. Кожна його частина може бути самостійною і використовуватись індивідуально. Загалом УНТЦ підтримав близько 7 проектів вартістю більше 900 тис. дол., 5 з них вже завершено. Переважно їх розробляє КБ «Південне». Україна здатна ефективно розвивати та використовувати енергію вітру в окремих зонах Хмельницькій, Волинській, Донецькій та Херсонській областях, на узбережжях Азовського та Чорного морів.
«Майдан-Інформ»: Чи не могли б Ви дати кілька порад стосовно енергозбереження для наших читачів?
Мішель Зає: Була хороша ініціатива з утеплення будівель та збереженню тепла особисто кожним жителем України та Києва. Металопластикові вікна один з найбільш простих способів вирішити це питання, але далі ініціативи справа не пішла… Але для цього потрібне фінансування. Ще одним виходом може стати заміна побутової техніки, яка на сьогодні використовує занадто багато енергії, на новішу та менш енергоємну і не платити за електрику більше – в цьому є сенс…
Розмову вела Олена Весел
P.S. «Майдан-Інформ» висловлює подяку за сприяння в проведенні інтерв’ю Наталі Дудко, Тетяні Ілляш та всім співробітникам УНТЦ.
«Майдан-Інформ»: Що таке енергозбереження та відновлювальні джерела енергопостачання (ВДЕ)?
Мішель Зає: Енергозбереження – це набір інженерних, будівельних та технологічних заходів, в результаті яких мінімізуються витрати енергії: тепла, електрики, постачання гарячої і холодної води окремих будівель і підприємств. ВДЕ сьогодні є однією з основ енергетичного розвитку. Це екологічно чиста безпечна енергетика, що використовує невичерпні ресурси. Європейські експерти впевнені у тому, що ВДЕ будуть домінувати над іншими системами енергозабезпечення, питання лише у тому наскільки швидко відбудеться перехід до них.
«Майдан-Інформ»: Чи є у Вас інформація про те, які конкретні заходи вживаються у цьому напрямку в Україні?
Мішель Зає: Економіка України енергоємна в побуті і в виробництві. Через підвищення цін на енергоносії, з’явилась необхідність зекономити принаймні те, що є. Створено Програму з енергетичної стратегії України до 2030 року, яка передбачає зменшення енергоємністі продукції, залежністі від імпорту та забезпечення енергозбереження. ВДЕ – це одна з галузей, що може стати альтернативою енергетичній залежності. Вона включає все, що пов’язане з природою: енергія сонця, вітру, води, хвиль, геотермальна енергія та енергія біогазу. Всі джерела в Україні є і їх можна розвивати і використовувати. Верховна Рада прийняла в першому читанні поправки до законів «Про електроенергетику» та «Про альтернативні джерела енергії» про «зелені тарифи» на вироблені з ВДЕ енергію, розмір яких встановлюватиметься на рівні подвоєного середнього тарифу для непобутових споживачів за рік, що передує року встановлення тарифу.
«Майдан-Інформ»: А які з них є найбільш ефективними в умовах України?
Мішель Зає: Існують карти по регіонам, за якими можна визначити, який напрямок і де вигідніше розвивати. Навіть такі екзотичні як енергія океанських, морських хвиль. Нам вже подали проект по створенню хвильової електростанції з дуже високим ККД (близько 20-25%, що на 10-15% вище аналогів), досягає тим за рахунок оригінальної конструкції ХЕС, що використовує одночасно вертикальну та горизонтальну складову морських хвиль. Українські вчені навіть збудували невелику станцію, що виробляє енергію за допомогою океанічних хвиль, абсолютно невитратну за грішми, але в далекій африканській країні з обмеженими ресурсами.
«Майдан-Інформ»: Зараз в Україні більше звертають уваги на розвиток виробництва біодизелю, тим часом у світі доволі популярними є водневі двигуни. Скажіть будь-ласка який з цих двох напрямків є більш перспективним?
Мішель Зає: Існує думка експертів, що перспективнішим все ж таки буде водень, тобто дуже багато автогігантів орієнтуються на водневі двигуни і вже «Форд» розпочав їх серійний випуск. Існує два різновиди проектів з виробництва біопалива: з переробки сільськогосподарської сировини та сміття. Мінагрополітики прийняло постанову про збільшення у 2009 році посівів ріпаку до 1,5 млн. га (зараз - 230 тис.). Потреба у пальному складає 1.6 млн. тон, щоб її задовольнити, може не вистачити орних земель. Також йде мова про будівництво заводів з його переробки. Можна також використовувати сміттєзвалища і УНТЦ підтримав ряд проектів з переробки твердих відходів для виробництва та газифікації. В ЄС ситуація давно врегульована: Франція будує ще 4 заводи, до 8 існуючих. А Німеччина у 2005 р. виробляла близько 1,1 млн. тон, в той час як весь ЄС лише 1,85 млн. В країнах ЄС до 2010 частка біомаси в загальній кількості ВДЕ має скласти 74. До 2030 ЄС має намір замінити біопаливом 25-30% традиційного моторного пального, США ставить планку у 37%.
«Майдан-Інформ»: Скільки проектів з ВДЕ було подано до УНТЦ, чи є вони успішними?
Мішель Зає: В цілому діапазон наших проектів дуже широкий, а галузь, що стосується ВДЕ – це лише один з 14 технічних напрямків, які у нас є. Загалом до УНТЦ у галузі енергозбереження та ВДЕ подано більше 50 проектів. Загалом виділено близько 21 млн. дол. та майже 6 млн. євро. Це планові проекти, що фінансуються країнами-донарами УНТЦ. Є також підтримані приватними компаніями партнерські проекти, їх менше. Проекти стосувались вітрової енергетики, установки для отримання біогазу з твердих відходів, соломи, екологічно чистих способів утилізації твердих побутових відходів, проекти пов’язані з розробкою матеріалів для сонячних батарей, водневої тематики. Всю інформацію про них у вигляді односторінкових рекламних пропозицій можна знайти на сайті http://www.stcu.int/offer/techmatching/index.php.
«Майдан-Інформ»: Які відновлювальні джерела енергопостачання є найбільш популярними у світі та Європі?
Мішель Зає: Найбільш популярними у світі та Європі є сонячна та вітрова енергетика. Що стосується прогнозів, то до 2030 року очікується що близько 11% всього виробництва енергії будуть займати ці види ВДЕ, за найбільш сміливими прогнозами – 14,5%. Крім того, можливо що зростання до 2030 року об’ємів виробництва енергії з біомаси, вірогідно з малою гідроенергетикою. Зараз вона використовується мало, але зростання можна досягти будівництвом гідроелектростанції. В принципі це невеликі капіталовкладення регіони. Загалом світовий рівень розвитку ВДЕ, щороку зростає на 7%.
«Майдан-Інформ»: Відомо, що ще за радянських часів таких малих гідроелектростанців в Україні було збудовано дуже багато. Чи підтримує УНТЦ проекти з будівництва чи модеранізації таких електростанцій?
Мішель Зає: Ні, ми не підтримуємо подібні проекти. УНТЦ підтримує проекти лише на рівні search and development, а саме – дослідження та розробки. За радянською термінологією це буде НДР та ДКР – науково-дослідні роботи та дослідно-конструкторські роботи. Якщо щось нове для малих гідроелектростанцій можуть запропонувати, якусь нову турбіну розробити чи лопаті до турбіни, матеріалів для подальшої роботи цієї електростанції, то так... Якщо таку розробку нам дадуть ми будемо її розглядати, але на нове будівництво – ні...
«Майдан-Інформ»: Як Ви вважаєте, чому в Україні не поширюється виробництво сонячної енергії?
Мішель Зає: Можливо просто ніхто не може в такій кількості виготовити сонячні батареї. Існують лише пілотні зразки. Та і вартість сонячної батареї для середньостатистичного жителя України зависока. І щоб поставити її на будинок, необхідні серйозні кошти. Державну програму ніхто робити не збирається, приватний інвестор у це гроші вкладати не хоче. В Анталії в Туреччині величезна кількість сонячних батарей встановлена на будинках. Але там приватний бізнес зацікавлений у тому, щоб привернути увагу туристів для відпочинку в Туреччині і готовий мабуть вкладати гроші у те, щоб дати людям гарячу воду.
«Майдан-Інформ»: Ви розповідали про гідротермальні установки, чи не могли б Ви докладніше розповісти про них?
Мішель Зає: Підземна пара досягає поверхні землі і її можна використовувати для виробництва електроенергії. Такого роду гідротермальні джерела поширені в Новій Зеландії в долині гейзерів, в США, на Філіппінах, в Ісландії, в Італії. В Росії долина гейзерів на Камчатці зникла. Хоча там збудовали одну з перших таких станцій. Загалом ці вид ВДЕ виробляє до 6000 МВт потужностей. Також існує перспектива використовувати цей метод і в інших районах шляхом перекачування підземної гарячої води в ті місця де її немає. В Україні цю галузь можна розвивати в Західній Україні (Самбірському районі Львівської області). Інститут відновлювальної енергетики також збудував кілька геотермальних свердловин в Криму в Джанкойському районі.
«Майдан-Інформ»: Які перспективи розвитку вітрової енергетики в Україні і світі?
Мішель Зає: В рамках європейських програм FP-5 та FP-6 дослідження з вітрової енергетики названі пріоритетними. 200 членів Європейської Асоціації з вітрової енергетики створили координаційну мережу та розробили стратегічні плани з розвитку галузі. Попереду всіх країн ЄС опинилась Німеччина, що виробляє у 2 більше енергії, ніж інші країни ЄС, і має близько 15 тис. вітрових електростанцій. 2-ге місце у Данії (близько 20% енергії). Основним питанням, яке зараз вирішують вчені, є об’єднання вітряків у комплекси та винесення їх у незаселені місця. Це мілководні узбережжя Західної Європи. Крім того, якщо кабель поєднає генератори, що знаходяться достатньо далеко один від одного, то якийсь з них завжди буде давати енергію до мереж. В Німеччині є подібний проект «10 ГВт». Ще одне завдання полягає у тому, щоб створити вітрові установки стандартних розмірів з меншим шумовим ефектом. УНТЦ підтримав один з таких проектів.
Більшість проектів УНТЦ були пов’язані з енергією вітру, зокрема з великою вітроенергетикою (більше 600 КВт/хв). УНТЦ також має в стадії виконання проект створення автономного вітроводневого комплексу, призначеного для постачання децентралізованих районів з достатнім вітровим потенціалом газоподібним киснем та воднем. Кожна його частина може бути самостійною і використовуватись індивідуально. Загалом УНТЦ підтримав близько 7 проектів вартістю більше 900 тис. дол., 5 з них вже завершено. Переважно їх розробляє КБ «Південне». Україна здатна ефективно розвивати та використовувати енергію вітру в окремих зонах Хмельницькій, Волинській, Донецькій та Херсонській областях, на узбережжях Азовського та Чорного морів.
«Майдан-Інформ»: Чи не могли б Ви дати кілька порад стосовно енергозбереження для наших читачів?
Мішель Зає: Була хороша ініціатива з утеплення будівель та збереженню тепла особисто кожним жителем України та Києва. Металопластикові вікна один з найбільш простих способів вирішити це питання, але далі ініціативи справа не пішла… Але для цього потрібне фінансування. Ще одним виходом може стати заміна побутової техніки, яка на сьогодні використовує занадто багато енергії, на новішу та менш енергоємну і не платити за електрику більше – в цьому є сенс…
Розмову вела Олена Весел
P.S. «Майдан-Інформ» висловлює подяку за сприяння в проведенні інтерв’ю Наталі Дудко, Тетяні Ілляш та всім співробітникам УНТЦ.