БЕЗПАМ'ЯТСТВО СТРАШНІШЕ ГОЛОДУ
05/09/2003 | Олександр КИСЛИЙ
#14 за 04.04.2003
БЕЗПАМ'ЯТСТВО СТРАШНІШЕ ГОЛОДУ
Олександр КИСЛИЙ
Любий земляче Іване Турчин, читаючи ваші спомини ("КС", 14.03 2003 р.) про сумнозвісний голодомор 1932 - 1933 років, я зрадів, що в Криму є мій земляк. Ви з с. Річок, а я з села Кисла Дубина того ж таки Білопільського району, що на Сумщині. Деякий час я навчався в Річківської школі, згодом перевівсь до Білопільської, туди мені було зручніше добиратись. На початку тридцятих років працював трактористом в Річківській МТС мій батько. В Річківській школі працював директором мій шкільний товариш Коваленко. При зустрічі нам було б про що згадати.
Голодомору 1932 - 1933 років не пам'ятаю, був занадто малим. Але знаю про нього ще задовго до 90-х років з розповідей мами, старшої сестри, якій тоді було дев'ять років, та інших людей. Але добре пам'ятаю голод 1946 - 1947 років, бо ледве вижив. Що таке голод, мені відомо.
Ваші спогади ще раз підтвердили страшну правду лютого і цілеспрямованого геноциду... Але ваші висновки про те, що голодомор не був цілеспрямований, що це була просто злочинна халатність влади, - неправда! Як і те, що голодомор косив і росіян. Росіяни теж голодували, але не вмирали мільйонами, як українці. А чи відомо Вам, любий земляче, ось такі факти: з України було дуже складно перебратись в Росію, бо вона була блокована військами. А в Західній Україні, яка була на той час під Польщею, люди збирали продукти і обозами відправляли в Східну Україну. Польські прикордонники ці обози пропускали. Радянські ж переправляли ці продукти до Росії. Міжнародна спільнота теж надавала продовольчу допомогу українцям, та вся вона переправлялась росіянам, а українцям нічого не діставалося. Радянський Союз в 1932 - 1933-х роках продавав сотні тисяч тонн зерна на захід, а на отримані за зерно гроші купував заводське устаткування, таким чином проводячи індустріалізацію держави.
Чи відомо Вам, що на території Російської Федерації голодомор був лише в тих місцях, де компактно проживали українці (Кубань, Нижнє Поволжя та інші)? Все це чиста правда.
Є такий вираз: "Напівправда страшніше від чистої неправди". Бо разом з правдою (звісно, дозованою) люди проковтнуть і підступну брехню. Напівправду завжди використовували в ідеологічній війні. Ви в своїй статті якраз і користуєтесь цією напівправдою. Чи це від незнання? Мабуть, був правий наш великий земляк Петро Яцик, коли казав: "Найбільші вороги України - це самі українці". Тримайтесь подалі від тих ворогів, мій любий земляче!
с. Восход Красногвардійського району АРК.
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 04.04.2003 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=741
БЕЗПАМ'ЯТСТВО СТРАШНІШЕ ГОЛОДУ
Олександр КИСЛИЙ
Любий земляче Іване Турчин, читаючи ваші спомини ("КС", 14.03 2003 р.) про сумнозвісний голодомор 1932 - 1933 років, я зрадів, що в Криму є мій земляк. Ви з с. Річок, а я з села Кисла Дубина того ж таки Білопільського району, що на Сумщині. Деякий час я навчався в Річківської школі, згодом перевівсь до Білопільської, туди мені було зручніше добиратись. На початку тридцятих років працював трактористом в Річківській МТС мій батько. В Річківській школі працював директором мій шкільний товариш Коваленко. При зустрічі нам було б про що згадати.
Голодомору 1932 - 1933 років не пам'ятаю, був занадто малим. Але знаю про нього ще задовго до 90-х років з розповідей мами, старшої сестри, якій тоді було дев'ять років, та інших людей. Але добре пам'ятаю голод 1946 - 1947 років, бо ледве вижив. Що таке голод, мені відомо.
Ваші спогади ще раз підтвердили страшну правду лютого і цілеспрямованого геноциду... Але ваші висновки про те, що голодомор не був цілеспрямований, що це була просто злочинна халатність влади, - неправда! Як і те, що голодомор косив і росіян. Росіяни теж голодували, але не вмирали мільйонами, як українці. А чи відомо Вам, любий земляче, ось такі факти: з України було дуже складно перебратись в Росію, бо вона була блокована військами. А в Західній Україні, яка була на той час під Польщею, люди збирали продукти і обозами відправляли в Східну Україну. Польські прикордонники ці обози пропускали. Радянські ж переправляли ці продукти до Росії. Міжнародна спільнота теж надавала продовольчу допомогу українцям, та вся вона переправлялась росіянам, а українцям нічого не діставалося. Радянський Союз в 1932 - 1933-х роках продавав сотні тисяч тонн зерна на захід, а на отримані за зерно гроші купував заводське устаткування, таким чином проводячи індустріалізацію держави.
Чи відомо Вам, що на території Російської Федерації голодомор був лише в тих місцях, де компактно проживали українці (Кубань, Нижнє Поволжя та інші)? Все це чиста правда.
Є такий вираз: "Напівправда страшніше від чистої неправди". Бо разом з правдою (звісно, дозованою) люди проковтнуть і підступну брехню. Напівправду завжди використовували в ідеологічній війні. Ви в своїй статті якраз і користуєтесь цією напівправдою. Чи це від незнання? Мабуть, був правий наш великий земляк Петро Яцик, коли казав: "Найбільші вороги України - це самі українці". Тримайтесь подалі від тих ворогів, мій любий земляче!
с. Восход Красногвардійського району АРК.
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 04.04.2003 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=741