"Kniahynia" Shevchenka - i prychyny 1933ho?
01/19/2005 | xenyka
Neshchodavno prochytala "Kniahyniu" Tarasa Shevchenka, pereklad z rosiiis'koii. Tsikavo bulo chytaty neobrizanu versiiu i duzhe vrazhaiuche.
Ia ranishe chytala svidchennia ochevydtsiv 1933ho za redaktsiieiu ottsia Yuriia i vydani Kyievo-Mohylians'koiu Akademiieiu. Shcho mene vrazylo z Shevchenka - tse naskil'ky ioho tvir skhozhyi v opysi holodu zi svidchenniamy ochevydtsiiv 33ho. Riznytsia lyshe v mashtabi. U Shevchenka holod opysano u mezhakh odnoho sela i hospodarem na toi chas buv zaiizhdzhyi drahun, iakyi ne pereimavsia selianamy i trishky. U svidchenniakh ochevydtsiv 1933ho trahediia vidbulasia u masshtabakh Ukraiiny. I tezh liudy pry vladi dumaly pro ekonomichni vyhody i vladu dlia sebe vid realizatsiii zerna za kordonom.
Pravda, z 33ho svidky opysuiut' perekonannia aktyvistiv shcho vony iedyno pravi, a "kurkuli" nepotrib. I vrazhaie stavlennia do ditei shcho zalyshylysia vid rozkurkulennia. I vyznano mizhnarodnymy komisiiamy ta rozstezhenniamy shcho lykho bulo spriamovane proty ukraiins'koii svidomisti i nezalezhnisti selian.
Ale skhozhist' opysu holodu vse odno vrazhaie. Tsikavo, naskil'ky svidomist'/nastroii opysani Shevchenkom dlia drahuna buly poshyreni sered pravliachoii verkhivky u 33mu?
Khto chytav perepysku stalina z kahanovichem, podilit'sia!
Ia ranishe chytala svidchennia ochevydtsiv 1933ho za redaktsiieiu ottsia Yuriia i vydani Kyievo-Mohylians'koiu Akademiieiu. Shcho mene vrazylo z Shevchenka - tse naskil'ky ioho tvir skhozhyi v opysi holodu zi svidchenniamy ochevydtsiiv 33ho. Riznytsia lyshe v mashtabi. U Shevchenka holod opysano u mezhakh odnoho sela i hospodarem na toi chas buv zaiizhdzhyi drahun, iakyi ne pereimavsia selianamy i trishky. U svidchenniakh ochevydtsiv 1933ho trahediia vidbulasia u masshtabakh Ukraiiny. I tezh liudy pry vladi dumaly pro ekonomichni vyhody i vladu dlia sebe vid realizatsiii zerna za kordonom.
Pravda, z 33ho svidky opysuiut' perekonannia aktyvistiv shcho vony iedyno pravi, a "kurkuli" nepotrib. I vrazhaie stavlennia do ditei shcho zalyshylysia vid rozkurkulennia. I vyznano mizhnarodnymy komisiiamy ta rozstezhenniamy shcho lykho bulo spriamovane proty ukraiins'koii svidomisti i nezalezhnisti selian.
Ale skhozhist' opysu holodu vse odno vrazhaie. Tsikavo, naskil'ky svidomist'/nastroii opysani Shevchenkom dlia drahuna buly poshyreni sered pravliachoii verkhivky u 33mu?
Khto chytav perepysku stalina z kahanovichem, podilit'sia!
Відповіді
2005.01.21 | sk
Re: "Kniahynia" Shevchenka - i prychyny 1933ho?
> Neshchodavno prochytala "Kniahyniu" Tarasa Shevchenkaчи лінк маєте?
> Khto chytav perepysku stalina z kahanovichem, podilit'sia!
починаю читати. обовязково поділюсь. дякую за "наводку".
2005.01.31 | xenyka
Re: "Kniahynia" Shevchenka - i prychyny 1933ho?
Os' linkahttp://www.utoronto.ca/elul/Shevchenko/Prose/Kniahynia.html
A os' odyn uryvok z opysom z linky zverkhu:
...— Ох, діялось, Степановичу, діялось! Співи та танці, та північні бенкети, і до того добенкетувалися, що на кінець зими нічого було й на стіл поставити. Драгунія, знаєте, така голодна наїде, що хоч макітру порожню постав їй на стіл, то й ту зїсть. Все, що не постав, — неначе мітлою зметуть, а як, було, не встигнемо вчас з столу посуд забрати, то й посуд полетить під стіл; сказано — пяні люди! А сам князь сидить собі за столом та знай у долоні плеще та кричить: ура! Спершу я не розуміла цього слова та й думала, що він сердиться та лає своїх гостей, а виходить — він тішився, що вони його добро плюндрували. Отак от вони цілу зиму просодомили та прогоморили, а навесні дивимося: наше поле не зеленіє, — ні трава, ні жито, ні пшениця не зеленіють. Минули й Зелені Свята, а поле чорне, наче на ньому нічого й не сіяно. Вже й молебствували, і воду в криницях святили, — ні, нічого не зійшло. Ярину посіяли, — зерно в землі загибло... Люди заплакали, худоба заревла з голоду, а нарешті й собаки завили та порозбігались. І Господь його знає, звідкіля вовки взялися, — вдень і вночі так, було, й ходять по селі. Ой, було горе, всесвітнє горе! А нам було горе подвійне: одне — те, що люди на селі пухли з голоду, здихали, як ті собаки, — без сповіді, без святого причастя (отець Купріян і сам занедужав); а друге наше горе було те, що наш князь нічого цього не бачить: закличе до себе свою драгунію з Козельця — з челяддю, з кіньми, з собаками, та й годує їх та поїть цілий місяць, а про те йому й байдуже, що в селян жадної стріхи на хатах не зосталося, все скотина зїла; у лісі не зосталося жадного дерева живого: ні дуба, ні ясена, ні клена, ні осики, та на що вже верба — яка гірка, — і ту люди пообдирали та й зїли. Ой, Господи, що то Господь робить з людиною! Глянеш, було, зовсім не чоловік ходить, а щось страшне, звіря якесь голодне; без жаху й глянути на нього не можна!... А діти!... оті бідні діти! Просто пухли з голоду; лазять, було, серед вулиці, наче цуценята, та тілько й знають одне слово: "папи, папи!"...
Ви, може, собі думаєте, що хліба в нас не було? Миші його їли в скиртах та в коморах, літ пять можна було б годувати не тілько наше село, а й цілий Козелець. Та що ж ти робитимеш? Не дає людям: "Краще — каже — продам, як подорожчає, а люди нехай дохнуть, од них користи мало!"... Катруся, моя бідна, заїкнеться було замовити слово за людей, а він на неї гаркне, як на свого білого собаку: "Мовчи, хіба я не знаю, що роблю?" Вона й замовкне; піде до другого покою та в сльози, а я, дивлячись на неї, й собі! Що з ним зробиш? Сказано, звір, а не людина! І Бог його святий знає, як вона ще оту бідну дитину виносила!
...Tam shche ie opysy.
А як він поїде з своєю драгунією на полювання, ми возьмемо кожна по мішку хліба печеного та... я ще, було, й кажу їй: "Не беріть хліба, не підіймайте через силу, самі ви бачите, які ви... я й сама понесу." А вона: "Нічого, — каже — Микитівно (вона мене теж звала Микитівною), ти тілько вказуй мені, в кого є маленькі діти та старі, немічні люди." От ми й підемо по хатах... Господи! Чого я там не надивилася!... Голодна мати вириває з рук хліб у своєї вмираючої дитини!... І вовчиха, мабуть, того не зробить, — от що голод робить!
Зайшли ми якось до однієї хати. Ой, я тої хати, доки на світі житиму, не забуду. Відчинили двері, а на нас так і війнуло пусткою. Входимо й бачимо: серед хати на долівці лежить двойко худих-прехудих дітей, тілько коліна в них товсті. Одне вже зовсім конало, а друге ще губками ворушило; а біля них сидить мати, — простоволоса, худа, бліда, в розідраній сорочці й без запаски. А очі в неї, Боже, які страшні! А вона не дивиться ними ні на дітей, ні на кого, а так собі, Бог його зна, на що вона дивиться. Як тілько ми стали на порозі, вона ніби глянула на нас та й закричала: "Не треба, не треба хліба." Я дістала з мішка шматок хліба і подала їй. Вона мовчки вхопила його обома руками, затремтіла, піднесла до уст мертвої дитини, а потім зареготалася... Ми вийшли з хати.
2005.02.02 | Уляна
Re: "Kniahynia" Shevchenka - i prychyny 1933ho?
Дорога Зенеко,
Дуже цікаво Вас читати, але трошки заважає латиниця. Ви знаєте, дуже легко обійти цю проблему тут на форумі. Коли пишете на форум, натисніть кнопку Translit1. Тоді, ви зможете писати латинською клавіатурою, а букви вискакуватимуть кирилицею в окремому вікні. Потім мишкою виділяєте текст,далі дночасно натискаєте клавіші Ctrl C, переносите текст у вікно повідомлення кнопками Ctrl V . Вибачаюся, якщо моя порада виглядає навязливою.
xenyka пише:
> Neshchodavno prochytala "Kniahyniu" Tarasa Shevchenka, pereklad z rosiiis'koii. Tsikavo bulo chytaty neobrizanu versiiu i duzhe vrazhaiuche.
> Ia ranishe chytala svidchennia ochevydtsiv 1933ho za redaktsiieiu ottsia Yuriia i vydani Kyievo-Mohylians'koiu Akademiieiu. Shcho mene vrazylo z Shevchenka - tse naskil'ky ioho tvir skhozhyi v opysi holodu zi svidchenniamy ochevydtsiiv 33ho. Riznytsia lyshe v mashtabi. U Shevchenka holod opysano u mezhakh odnoho sela i hospodarem na toi chas buv zaiizhdzhyi drahun, iakyi ne pereimavsia selianamy i trishky. U svidchenniakh ochevydtsiv 1933ho trahediia vidbulasia u masshtabakh Ukraiiny. I tezh liudy pry vladi dumaly pro ekonomichni vyhody i vladu dlia sebe vid realizatsiii zerna za kordonom.
> Pravda, z 33ho svidky opysuiut' perekonannia aktyvistiv shcho vony iedyno pravi, a "kurkuli" nepotrib. I vrazhaie stavlennia do ditei shcho zalyshylysia vid rozkurkulennia. I vyznano mizhnarodnymy komisiiamy ta rozstezhenniamy shcho lykho bulo spriamovane proty ukraiins'koii svidomisti i nezalezhnisti selian.
>
> Ale skhozhist' opysu holodu vse odno vrazhaie. Tsikavo, naskil'ky svidomist'/nastroii opysani Shevchenkom dlia drahuna buly poshyreni sered pravliachoii verkhivky u 33mu?
> Khto chytav perepysku stalina z kahanovichem, podilit'sia!