Як Наша Україна боронить пам'ять про геноцид українців!
10/28/2006 | Роман Сербин
ДЖЕРЕЛО: Прес-служба партії "Наша Україна"
26.10.2006 - 13:0
7
http://www.razom.org.ua/ua/news/12440/
Заява “Нашої України” щодо коментарів Департаменту інформації та друку МЗС Росії навколо теми голодомору 30-х років в Україні
“Наша Україна” заявляє, що упереджена та зациклена увага державної установи дружньої та сусідньої держави до теми голодомору 30-х років минулого століття як форми геноциду проти Українського народу є негуманною та шкідливою для гармонізації українсько-російських взаємин.
Голодомор 30-х як геноцид проти Українського народу, на думку багатьох українських і зарубіжних дослідників, – це друге за масштабом масове вбивство за національною приналежністю у ХХ столітті: між вірменською різаниною 1915 року та Голокостом проти європейських євреїв під час Другої світової війни. З прикрістю констатуємо: попри те, що історики багатьох країн, опрацювавши великі архівні ресурси, дали об’єктивну оцінку голодомору, нині навколо цієї теми продовжують кипіти політичні пристрасті та спекуляції переважно на теренах Росії.
“Наша Україна” вважає своїм обов’язком заспокоїти російську сторону: в геноциді проти Українського народу 30-х років минулого століття виннi не росіяни, а тоталітарна машина радянської імперії. В будь-який спосіб комуністична система прагнула знищити всі національні ідентичності на своїй територій, тому серед жертв її діяльності ми бачимо українців, росіян, білорусів, казахів, грузинів і представників інших національностей та етносів.
“Наша Україна” наголошує, що в історії міжнаціональних взаємин у багатьох країн є власна трагічна правда, за якою стоять мільйони мученицьких страждань і смертей співвітчизників. Тому ми вважаємо неприпустими та неконструктивними подібні висловлювання державної установи Росії, які, фактично, виправдовують злочини проти Українського народу, і заявляємо, що це не сприяє утвердженню та розвитку добросусідства між нашими країнами.
**************
Ось на що реагувала Наша Україна:
МИНИСТЕРСТВО ИНОСТРАННЫХ ДЕЛ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ
ДЕПАРТАМЕНТ ИНФОРМАЦИИ И ПЕЧАТИ
______________________________________
119200, Москва Г-200,Смоленская Сенная пл., 32/34 тел.
495) 244-4119,факс:244-4112
e-mail: dip@mid.ru, web-address: www.mid.ru
Комментарий Департамента информации и печати МИД России в связи c вопросами СМИ о раскручивании кампании вокруг темы «голодомора» 30-х годов на Украине
1850-25-10-2006
Вопрос: В политических и государственных кругах Украины активно раскручивается кампания по признанию «голодомора» 30-х годов актом «геноцида» украинской нации. В чем «соль» этой проблемы в российско-украинских отношениях?
Комментарий: Кампания вокруг «голодомора» 1932-1933 годов в бывшем СССР с каждым днем набирает на Украине новые обороты. Практически она возведена в ранг государственной политики. Множатся призывы, чтобы Верховная Рада Украины приняла закон, закрепляющий политико-правовую оценку «голодомора» как «геноцида» украинского народа, делаются недвусмысленные намеки на выплату неких компенсации. И конечно же «стрелки часов» нередко переводятся на сегодняшнюю Россию.
Вопрос о «голодоморе» украинская сторона целенаправленно будирует на международном уровне.
Позиция России по проблеме «голодомора» 30-х годов хорошо известна нашим украинским партнерам и не только им. «Голодомор» вряд ли корректно рассматривать применительно лишь к Украине, поскольку речь идет о мрачной странице в нашей общей истории. Жертвами политики тех лет стали граждане многих республик бывшего СССР. Государства - члены ООН на 58 Сессии Генассамблеи ООН в 2003 г. выступили с Совместным заявлением, в котором выразили глубокое сочувствие миллионам жертв голодомора независимо от их национальной принадлежности.
Данную аргументацию разделяют и в Содружестве Независимых Государств. На состоявшемся в "Москве 21 апреля с.г. заседании СМИД государств участников СНГ все делегации выразили чувство солидарности с украинским народом в связи с тем, что произошло в 1932-1933 годах.
С недоумением мы восприняли прозвучавшее на брифинге 17 октября с.г. заявление руководителя пресс-службы Министерства иностранных дел Украины А.Дещицы о том, что между Москвой и Киевом якобы «продолжаются консультации о признании голодомора актом геноцида против Украины». Такие консультации не ведутся. Было лишь наше предложение отказаться от односторонней интерпретации событий 30-х годов, которая бросает тень на современные российско-украинские отношения, и сосредоточить усилия ученых-историков на скрупулезном и беспристрастном исследовании темы «голодомора».
25 октября 2006 года
26.10.2006 - 13:0
7
http://www.razom.org.ua/ua/news/12440/
Заява “Нашої України” щодо коментарів Департаменту інформації та друку МЗС Росії навколо теми голодомору 30-х років в Україні
“Наша Україна” заявляє, що упереджена та зациклена увага державної установи дружньої та сусідньої держави до теми голодомору 30-х років минулого століття як форми геноциду проти Українського народу є негуманною та шкідливою для гармонізації українсько-російських взаємин.
Голодомор 30-х як геноцид проти Українського народу, на думку багатьох українських і зарубіжних дослідників, – це друге за масштабом масове вбивство за національною приналежністю у ХХ столітті: між вірменською різаниною 1915 року та Голокостом проти європейських євреїв під час Другої світової війни. З прикрістю констатуємо: попри те, що історики багатьох країн, опрацювавши великі архівні ресурси, дали об’єктивну оцінку голодомору, нині навколо цієї теми продовжують кипіти політичні пристрасті та спекуляції переважно на теренах Росії.
“Наша Україна” вважає своїм обов’язком заспокоїти російську сторону: в геноциді проти Українського народу 30-х років минулого століття виннi не росіяни, а тоталітарна машина радянської імперії. В будь-який спосіб комуністична система прагнула знищити всі національні ідентичності на своїй територій, тому серед жертв її діяльності ми бачимо українців, росіян, білорусів, казахів, грузинів і представників інших національностей та етносів.
“Наша Україна” наголошує, що в історії міжнаціональних взаємин у багатьох країн є власна трагічна правда, за якою стоять мільйони мученицьких страждань і смертей співвітчизників. Тому ми вважаємо неприпустими та неконструктивними подібні висловлювання державної установи Росії, які, фактично, виправдовують злочини проти Українського народу, і заявляємо, що це не сприяє утвердженню та розвитку добросусідства між нашими країнами.
**************
Ось на що реагувала Наша Україна:
МИНИСТЕРСТВО ИНОСТРАННЫХ ДЕЛ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ
ДЕПАРТАМЕНТ ИНФОРМАЦИИ И ПЕЧАТИ
______________________________________
119200, Москва Г-200,Смоленская Сенная пл., 32/34 тел.
495) 244-4119,факс:244-4112e-mail: dip@mid.ru, web-address: www.mid.ru
Комментарий Департамента информации и печати МИД России в связи c вопросами СМИ о раскручивании кампании вокруг темы «голодомора» 30-х годов на Украине
1850-25-10-2006
Вопрос: В политических и государственных кругах Украины активно раскручивается кампания по признанию «голодомора» 30-х годов актом «геноцида» украинской нации. В чем «соль» этой проблемы в российско-украинских отношениях?
Комментарий: Кампания вокруг «голодомора» 1932-1933 годов в бывшем СССР с каждым днем набирает на Украине новые обороты. Практически она возведена в ранг государственной политики. Множатся призывы, чтобы Верховная Рада Украины приняла закон, закрепляющий политико-правовую оценку «голодомора» как «геноцида» украинского народа, делаются недвусмысленные намеки на выплату неких компенсации. И конечно же «стрелки часов» нередко переводятся на сегодняшнюю Россию.
Вопрос о «голодоморе» украинская сторона целенаправленно будирует на международном уровне.
Позиция России по проблеме «голодомора» 30-х годов хорошо известна нашим украинским партнерам и не только им. «Голодомор» вряд ли корректно рассматривать применительно лишь к Украине, поскольку речь идет о мрачной странице в нашей общей истории. Жертвами политики тех лет стали граждане многих республик бывшего СССР. Государства - члены ООН на 58 Сессии Генассамблеи ООН в 2003 г. выступили с Совместным заявлением, в котором выразили глубокое сочувствие миллионам жертв голодомора независимо от их национальной принадлежности.
Данную аргументацию разделяют и в Содружестве Независимых Государств. На состоявшемся в "Москве 21 апреля с.г. заседании СМИД государств участников СНГ все делегации выразили чувство солидарности с украинским народом в связи с тем, что произошло в 1932-1933 годах.
С недоумением мы восприняли прозвучавшее на брифинге 17 октября с.г. заявление руководителя пресс-службы Министерства иностранных дел Украины А.Дещицы о том, что между Москвой и Киевом якобы «продолжаются консультации о признании голодомора актом геноцида против Украины». Такие консультации не ведутся. Было лишь наше предложение отказаться от односторонней интерпретации событий 30-х годов, которая бросает тень на современные российско-украинские отношения, и сосредоточить усилия ученых-историков на скрупулезном и беспристрастном исследовании темы «голодомора».
25 октября 2006 года
Відповіді
2006.11.02 | Оk
Реакція МЗС України
http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/news/detail/2944.htm2 листопада 2006 року
Коментар Прес-служби МЗС України у зв’язку з коментарем Департаменту інформації та преси МЗС РФ від 25 жовтня 2006р. щодо так званого розкручування кампанії навколо теми Голодомору 30-х років в Україні
Міністерство закордонних справ України із здивуванням сприйняло твердження про т.зв. „розкручування” кампанії навколо теми Голодомору 1932-33 рр. в Україні. Ще більший подив викликає натяк на те, що нібито ця тема спрямована проти сучасної Росії. А як розуміти лапки, в які взяті слова Голодомор і геноцид?
Питання Голодомору вже впродовж багатьох років є предметом широкого обговорення та дискусій в Україні, які направлені на вшанування пам’яті жертв та політико-правову кваліфікацію цієї трагедії українського народу.
Українська сторона неодноразово порушувала питання Голодомору також і на міжнародному рівні, в тому числі і в рамках ООН, і має намір робити це і надалі у розвиток попередніх ініціатив.
Хотіли б відзначити, що питання Голодомору постійно порушується українськими офіційними представниками під час зустрічей та переговорів з партнерами, в тому числі із російською стороною. На сьогоднішній день парламенти десяти держав визнали Голодомор актом геноциду українського народу.
Ні у кого не викликає сумнівів той факт, що Голодомор не можна розглядати лише по відношенню до України, оскільки мова йде про трагічну сторінку в історії декількох народів. Звертаємо увагу на те, що відповідальність за належну кваліфікацію цієї трагедії несуть уряди і влада, що служить цим народам. Саме вони мають забезпечити визнання історичної правди та справедливості по відношенню до жертв цієї страшної трагедії. Українська влада усвідомлює в цьому зв’язку свою відповідальність. Ми переконані, що це сприятиме уникненню повторення геноциду та масових порушень прав людини у майбутньому.
В цьому аспекті розраховуємо на співпрацю російської сторони під час обговорення питання Голодомору на міжнародній арені.
_____________________________________________________________
> МИНИСТЕРСТВО ИНОСТРАННЫХ ДЕЛ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ
> ДЕПАРТАМЕНТ ИНФОРМАЦИИ И ПЕЧАТИ
______________________________________
> 119200, Москва Г-200,Смоленская Сенная пл., 32/34 тел.: (495) 244-4119,факс:244-4112
> e-mail: dip@mid.ru, web-address: www.mid.ru
> Комментарий Департамента информации и печати МИД России в связи c вопросами СМИ о раскручивании кампании вокруг темы «голодомора» 30-х годов на Украине
> 1850-25-10-2006
> Вопрос: В политических и государственных кругах Украины активно раскручивается кампания по признанию «голодомора» 30-х годов актом «геноцида» украинской нации. В чем «соль» этой проблемы в российско-украинских отношениях?
> Комментарий: Кампания вокруг «голодомора» 1932-1933 годов в бывшем СССР с каждым днем набирает на Украине новые обороты. Практически она возведена в ранг государственной политики. Множатся призывы, чтобы Верховная Рада Украины приняла закон, закрепляющий политико-правовую оценку «голодомора» как «геноцида» украинского народа, делаются недвусмысленные намеки на выплату неких компенсации. И конечно же «стрелки часов» нередко переводятся на сегодняшнюю Россию.
> Вопрос о «голодоморе» украинская сторона целенаправленно будирует на международном уровне.
> Позиция России по проблеме «голодомора» 30-х годов хорошо известна нашим украинским партнерам и не только им. «Голодомор» вряд ли корректно рассматривать применительно лишь к Украине, поскольку речь идет о мрачной странице в нашей общей истории. Жертвами политики тех лет стали граждане многих республик бывшего СССР. Государства - члены ООН на 58 Сессии Генассамблеи ООН в 2003 г. выступили с Совместным заявлением, в котором выразили глубокое сочувствие миллионам жертв голодомора независимо от их национальной принадлежности.
> Данную аргументацию разделяют и в Содружестве Независимых Государств. На состоявшемся в "Москве 21 апреля с.г. заседании СМИД государств участников СНГ все делегации выразили чувство солидарности с украинским народом в связи с тем, что произошло в 1932-1933 годах.
> С недоумением мы восприняли прозвучавшее на брифинге 17 октября с.г. заявление руководителя пресс-службы Министерства иностранных дел Украины А.Дещицы о том, что между Москвой и Киевом якобы «продолжаются консультации о признании голодомора актом геноцида против Украины». Такие консультации не ведутся. Было лишь наше предложение отказаться от односторонней интерпретации событий 30-х годов, которая бросает тень на современные российско-украинские отношения, и сосредоточить усилия ученых-историков на скрупулезном и беспристрастном исследовании темы «голодомора».
> 25 октября 2006 года