МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Візит Ющенка (листопад 2007)

11/15/2007 | Хома Брут
гілка для інфомації про візит Ющенка до Ізраїлю та пов"язані з цим коментарі

Відповіді

  • 2007.11.15 | Хома Брут

    BBCUkrainian.com, 14 листопада 2007

    Ющенко закликав Ізраїль до визнання Голодомору

    http://www.bbc.co.uk/ukrainian/indepth/story/2007/11/071114_yuschenko_israel_oh.shtml

    Президент України виступив перед депутатами ізраїльського Кнесету, де назвав важливою підтримку Ізраїлю у вшануванні жертв тоталітарного терору проти Українського народу, особливо у час Голодомору. У своєму виступі Віктор Ющенко наголосив на особливій спорідненості історій двох націй, висловив співчуття з приводу трагічної історії єврейського народу і заявив, що Україна категорично відкидає прояви антисемітизму і ксенофобії.

    Він нагадав, що в Україні було відкрито перший у Східній Європі музей пам'яті Голокосту. Також нещодавно було видано президентський указ про передачу іудейським релігійним громадам сувоїв Тори з Національного архівного фонду України. Сьогодні ізраїльській стороні передано розсекречені дані про діяльність єврейських організацій в Україні у 20-30-х роках.

    За перебігом візиту глави української держави в Ізраїлі стежать із помітною уважністю. І не тільки тому, що востаннє із державним візитом український президент відвідував єрусалимські пагорби 11 років тому, але й через природну цікавість до одного із символів "Помаранчевої революції" із якою Віктор Ющенко досі ототожнюється в уявленні багатьох ізраїльтян. Сам Ющенко, за збігом обставин, востаннє відвідував Ізраїль рівно 5 років тому, ще як лідер опозиційного блоку "Наша Україна".


    Віктор Ющенко та Шимон Перес

    Тоді, опозиціонер Ющенко наголошував на особливій перспективності інвестицій в українську економіку, а також заявив, що "Ізраїль має увійти до першої десятки партнерів України". Нинішній обсяг ізраїльських інвестицій в Україну становить 60 мільйонів доларів, а за даними «Торгової палати Ізраїль-України» упродовж трьох кварталів поточного року товарообіг між країнами зріс на майже 17 відсотків. Проте, на думку українського президента ці цифри досі не відповідають потенціалу двостороннього економічного партнерства.

    Варто очікувати, що увага ізраїльського бізнесу до України зростатиме що ближче до початку футбольного чемпіонату ЄВРО-2012. Сьогодні, до слова, було підписано Меморандум про взаєморозуміння з питань підготовки ЄВРО-2012 між Мінекономіки України та Міністерством промисловості та торгівлі Ізраїлю, завдяки якому ізраїльські компанії активніше братимуть участь у державних тендерах, а українська сторона отримає доступ до ексклюзивних ізраїльських технологій.

    Та все ж, окрім зустрічей із політиками та підписання документів особливий наголос впродовж цього візиту робиться на проблематиці Голодомору. Це трагедія українського народу, але не лише українського, позаяк постраждали усі національності, які населяли Україну. Я думаю, що Голодомор це, звичайно, пам’ять, тяжка пам’ять народу, але окрім всього українці мають подумати про те, як заявити про себе, як про велику країну.

    Напередодні 75-х роковин трагедії Київ прагне заручитися підтримкою якомога більшої кількості країн у визнанні «Великого голоду» геноцидом українського народу. У цьому контексті саме підтримка Ізраїлю - країни, народ якої з власного досвіду зазнав геноциду, де мешкає чимало тих, хто постраждав від обох тоталітарних режимів – гітлерівського та сталінського – є надзвичайно значущою.

    Про це, Віктор Ющенко говорив на зустрічі з активом вихідців з України. За словами одного з присутніх на зустрічі, радянського дисидента, голови Товариства єврейсько-українських зв’язків Якова Сусленського, заклики президента України знайшли підтримку серед представників діаспори:
    "В залі були люди, які розуміють справу. Певно, в Ізраїлі завжди знайдеться той, хто має інший погляд. Але основна маса людей сприймала позитивно те, що говорив Ющенко" На думку голови Спілки українських письменників Ізраїлю Олександра Дека, саме в Ізраїлі існує добрий ґрунт для визнання геноциду українського народу:

    Мільйони мешканців Вашої держави загинули унаслідок страшного голоду у 1932-33 роках, стали жертвами примусової колективізації. Мільйони втратили життя також у Росії і Казахстані. Ця трагедія дістала назву - Голодомор. Жертви тоталітарних режимів заслуговують на вшанування й Ізраїль минулого тижня продемонстрував чітку солідарність, приєднавшись до резолюції Генеральної конференції ЮНЕСКО щодо вшанування пам’яті цих жертв. "Знаючи музей "Яд Вашем", знаючи катастрофу єврейську, звичайно ізраїльтянам легко зрозуміти оцю величезну трагедію, коли від 7 до 10 мільйонів людей було загублено в Україні під час голоду". Однак на відмін від представників української громади та вихідців з України, які підтримують ініціативу президента щодо визнання Голодомору геноцидом українського народу, певну двозначність думок демонструють ізраїльські парламентарії.

    Так, депутат Кнесету, голова парламентського лобі дружби «Ізраїль-Україна» Михайло Нудельман заявив, що готовий підтримати резолюцію щодо офіційного визнання Голодомору, «якщо її текст буде коректним». Разом з тим, переконаний законодавець, Україні варто дивитися у майбутнє і не концентруватися на подіях минулого: "Це трагедія українського народу, але не лише українського, позаяк постраждали усі національності, які населяли Україну. Я думаю, що Голодомор це, звичайно, пам’ять, тяжка пам’ять народу, але окрім всього українці мають подумати про те, як заявити про себе, як про велику країну"

    Зрозуміти позицію ізраїльського парламенту у питанні визнання Голодомору не допомогла і промова спікера Далії Іцик, що передувала сьогоднішньому виступу президента Ющенка у Кнесеті.

    (Віктор Ющенко біля Стіни плачу у Єрусалимі)

    Іцик, яка під час січневого візиту лідерки БЮТ Юлії Тимошенко до Ізраїлю пообіцяла якнайшвидше "вивчити документи і прийти до якнайкращого для України висновку у справі Голодомору" цього разу дипломатично зазначила, що від голоду у 1930-х роках постраждали не лише українські території:
    "Сталінський режим, не розрізняючи за національними чи релігійними ознаками, уразив мільйони радянських громадян. Мас штаби жертв серед українських громадян особливо вражають. Мільйони мешканців Вашої держави загинули унаслідок страшного голоду у 1932-33 роках, стали жертвами примусової колективізації. Мільйони втратили життя також у Росії і Казахстані. Ця трагедія дістала назву - Голодомор. Жертви тоталітарних режимів заслуговують на вшанування й Ізраїль минулого тижня продемонстрував чітку солідарність, приєднавшись до резолюції Генеральної конференції ЮНЕСКО щодо вшанування пам’яті цих жертв"

    Ініціативу українського президента домогтися визнання Голодомору саме геноцидом українського народу назвав "доволі невдалою" відомий ізраїльський історик, колишній директор меморіального комплексу Голокосту Іцхак Арад. Він наголошує на класовій, а не етно-національній складовій сталінської колективізації.

    У свою чергу оглядач-міжнародник 10 каналу ізраїльського телебачення Ніцан Горовіц, який провів у вівторок інтерв’ю з українським президентом, вважає, що українське керівництво обрало не конче вдалу тактику, провадячи історичні паралелі між національними трагедіями народів:

    "В Україні є проблема. Тема Голодомору - важлива і болюча, про яку необхідно говорити - часто споріднюється там із націоналістичними, антисемітськими елементами, які хочуть "вип’ятити" українську трагедію за рахунок єврейської. Що робить Віктор Ющенко? Він винайшов певний тезис, згідно з яким необхідно визнати злочини, що сталися в Україні, оскільки вони проклали дорогу до Голокосту. Я не є великим прихильником цього тезису. На мій погляд не варто ставити нацистів та росіян на одну сходинку. З іншого боку Ющенко має рацію. Гітлер слідкував за тим, що робив Сталін, навіть захоплювався цим, і, можливо, це додало йому ідей на прийдешні дії", - вважає експерт.
  • 2007.11.16 | Хома Брут

    дебати на тему постаті Шухевича

    Ukraine President Defends National Hero

    Associated Press
    http://ap.google.com/article/ALeqM5iFl9EcCtqrfEL7fDSx3WwPBunRIwD8SUBIP00

    JERUSALEM (AP) тАФ Ukrainian President Viktor Yushchenko on Thursday defended his country's award of a top honor to a man accused of murdering thousands of Jews during World War II. Controversy over the award cast a shadow over a visit that otherwise was devoted to improving relations between Ukraine and Israel. Yushchenko spoke out against anti-Semitism several times, especially during a speech in parliament.

    At a foreign policy forum in Jerusalem, Yushchenko said Ukrainian nationalist leader Roman Shukhevych was posthumously named a Hero of Ukraine last month for his role in fighting for Ukraine's independence.
    Holocaust researchers and Jewish groups have charged that a force under the command of Shukhevych took part in pogroms in 1941 in which 4,000 Jews were killed.

    Yushchenko had this reply: "I have materials, documents, saying that in the course of grander context of Ukrainian rebellion, Shukhevych signed a petition that prohibited massive persecutions (of civilians)." He said no Ukrainian nationalist movement targeted Jews. During his three-day visit, Yushchenko repeatedly said he regretted the massacre of 1.4 million Jews in Nazi-occupied Ukraine and that he would work to preserve their memory.

    Six million Jews were killed by the Nazis during World War II. On Wednesday, Yushchenko presented Israeli President Shimon Peres with documents from Soviet KGB archives detailing the locations of mass graves from the Holocaust in Ukraine тАФ many of them unknown up to now, Israeli officials said.

    And on a visit to Israel's Holocaust memorial, Yad Vashem, Yushchenko donated soil and a rock from the site of the Babi Yar massacre, where 33,711 Jews were rounded up and executed at the edge of a ravine in Kiev in 1941. Despite the gestures of goodwill and a promise to memorialize Ukrainian Holocaust sites and preserve Jewish cultural sites, Yushchenko was dogged during his visit by criticism of Shukhevych.

    At Yad Vashem, a museum official confronted Yushchenko, saying he has documents implicating Shukhevych as the leader of squads who massacred thousands of Jews. "Sometimes you can be both a hero of Ukrainians and a murderer of Jews," said Joseph Lapid, a former Israeli justice minister and a Holocaust survivor from the former Yugoslavia.
  • 2007.11.19 | Хома Брут

    Геноцид та політика. American Spectator, 14 листопада.

    http://www.spectator.org/dsp_article.asp?art_id=12306

    The Politics of Genocide
    By Lisa Shymko
    Published 11/14/2007 12:08:37 AM

    TORONTO -- This week, Ukraine's President, Viktor Yushchenko, will travel to Israel -- a nation for whom the term "genocide" has become an indelible part of its collective memory -- where he is expected to ask Prime Minister Ehud Olmert to endorse a UN resolution put forth by Ukraine recognizing the Soviet-era forced famine of 1932-33 in Ukraine as an act of genocide. For Prime Minister Olmert and members of the Knesset, it will not be an easy decision to make, since Jewish leaders have long maintained that the Holocaust was unique and should not be equated with other genocides.

    Complicating the matter is the new political reality in the Middle East. Israelis have hesitated to endorse the Ukrainian position, for fear of straining Israel's delicate relations with Russia.

    Olmert is hoping to convince Russia to use its geopolitical influence in the Caspian basin to stave off a military confrontation with Tehran over its nuclear program. Yet so far, as Moscow undertakes a series of cozy deals with Iran and Syria, Vladimir Putin has done little to appease Israeli concerns.

    Will Prime Minister Olmert hold off on backing Ukraine's UN resolution in an attempt to woo the Kremlin? Only time will tell. One thing is clear, the Russians do not want to see improved relations between Israel and Ukraine. Historically, Moscow has benefited from the painful rifts of the past, and the Kremlin is not happy to see Ukraine's President Viktor Yushchenko proposing a more dynamic Ukraine-Israel relationship.

    Recently, Ukraine's President announced the return of 1,000 Torah scrolls previously confiscated from Ukraine's Jewish communities during the communist regime. Historic synagogues in Ukraine have been returned to Jewish communities and President Yushchenko has ordered Ukraine's Security Service to establish a special department to combat hate crimes. Yushchenko has also proposed legislation to criminalize the denial of the Holocaust.

    So why is the Kremlin irritated over Ukraine's pursuit of the genocide issue? Because the current government in Moscow is still unwilling to deal with the ugly side of its Stalinist past.


    THIS YEAR THE INTERNATIONAL COMMUNITY will begin commemorating the 75th anniversary of the 1932-33 state-sponsored famine in Ukraine, masterminded by Soviet leader Joseph Stalin. The premeditated policy of forced grain seizures targeted Ukraine's anti-Soviet rural population and resulted in mass murder by starvation. The artificially induced famine, known as the Holodomor, claimed the lives of millions of victims. The genocide was the precursor to the bloody Red Terror that later swept the entire USSR.

    Having resisted Stalin's forced collectivization, Ukraine's independent-minded rural population faced sweeping food confiscations enforced by the notorious OGPU-NKVD secret police. Starving Ukrainian peasants initially tried surviving on hay, weeds, and leaves, even stripping trees of their bark. As conditions worsened, some, on the verge of insanity, resorted to cannibalism, feeding on the remains of the recently deceased.

    But few in the West were aware of the genocide. While Ukrainians starved to death, Moscow dumped millions of tons of cheap grain on Western markets. When Western journalists like the Welsh reporter Gareth Jones, stationed in the USSR in the 1930s, secretly traveled to Ukraine, uncovering information about the decimation of entire rural towns and villages, pro-Soviet apologists like Walter Duranty of the New York Times published fabricated stories of well-fed peasants in an attempt to suppress the truth.

    Those in Ukraine's Communist Party who dared to speak out, were meticulously purged by Stalin. Ukraine's aspirations for independence were to be squashed at all costs. Mass executions of Ukraine's intellectual elite followed. The result was a campaign of ethnic cleansing on a vast scale. By 1933, as a result of Stalin's State Decree, all territories previously populated by Ukrainians, now de-populated by the forced famine, were systematically settled by ethnic Russians.

    In 2006, after decades of denials and cover-ups, the Parliament of Ukraine shed its Soviet legacy and passed legislation recognizing the 1932-33 Ukrainian Forced Famine as an act of genocide. In recent years, an ever-growing number of countries, including the USA, Australia, Italy, Poland, Spain, Brazil, Argentina, to name just a few, have officially acknowledged this heinous crime to be genocide. This year, Canada's Parliament is expected to adopt a similar resolution in the House of Commons, mirroring a unanimous motion passed in the Senate in 2003.

    Ironically, as the international community prepares to vote on a UN General Assembly resolution introduced by Ukraine that would condemn Stalin's actions in Ukraine as nothing less than genocide, Russia -- the self-appointed successor state of the Soviet Union -- has vowed to oppose the passage of such a resolution.


    THE KREMLIN HAS YET TO COME to terms with its genocidal past. In a recent article published by Russia's Novosti news service, the Russian author, Andrei Marchukov, referred to the Famine-Genocide in Ukraine as "propaganda" and called recent efforts to uncover previously censored information on the tragedy "sensation whipped up over bygones." Bygones indeed!

    It is estimated that at least 7 million perished as a result of Stalin's induced famine in Ukraine. According to research presented at a 2001 Population Conference in Brazil, historian Mark Tolts, of the Hebrew University in Jerusalem, stated that, up until recently, it had been difficult for historians to reach an exact figure on the number of victims, since Stalin personally falsified the Soviet Union's demographic data after the 1932-33 famine. In fact, according to Tolts, three successive heads of the Soviet Central Statistical Administration were executed by Stalin, while others were arrested, in a deliberate attempt to cover-up the shocking human losses.

    Recently, Ukraine declassified over 100 documents pertaining to the 1932-33 Ukrainian Famine and repressions of the 1930s from its Security Service Archives. The documents are eye-opening because they show that international humanitarian aid was systematically denied to Ukraine's starving population. But countless more Soviet-era documents remain locked in Russian archives, inaccessible to Western historians.

    The Kremlin's image is in need of a major makeover. Allegations of state-complicity in the assassinations of Alexander Litvinenko in Great Britain and investigative journalist Anna Politkovskaya in Moscow have done little to enhance Russia's international image as a democratic, peace-loving nation. More recently, the Kremlin has failed to crack down on home-grown racist youth gangs, responsible for a series of cross-border attacks on Jews and visible minorities in Russia and Ukraine.

    Last week, Russian politician Grigory Yavlinsky called on the Russian government to undertake "a de-Stalinization program" to remember the millions of victims of Soviet repression. Russia's Memorial Human Rights Society issued a statement asking the Russian government "to acknowledge past crimes and offer apologies to the victims," including the former Soviet Union's repressed ethnic groups.

    It's time for Russia to make peace with its past, by showing a willingness to make peace with its neighbors. Acknowledging Stalin's genocidal complicity in the 1932-33 state-sponsored Famine in Ukraine would be an important first step.
  • 2007.11.19 | Tatarchuk

    Стаття на Майдані

    Михайло Деп'як: Цікаві моменти візиту Ющенка до Ізраїлю нове
    Позиція недоброзичливих ЗМІ була одностайною – візит відбувся із незрозумілою метою, от поїхав собі прокататися до Святої Землі і нічого більше. В той же час негативні коментарі щодо цього візиту чітко виявили декілька центрів протидії добрим українсько-єврейським стосункам [19-11-2007] >> http://maidanua.org/static/mai/1195460518.html


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".