Може хто підкаже походження і символіку "Кобилячої Голови" в українській міфології?
Завчасно вдячний.
Відповіді
2002.11.26 | glad
Kобиляча голова
Есть у меня интересная книга: "УКРАЇНОЗНАВСТВО: усна народна творчість" (О. М. Таланчук, Київ, "ЛИБІДЬ", 1998). Там нет ничего непосредственно о конской голове, но на основании этой книги и других источников можно предположить следующее:
1. Арийцы почитали коня как символ солнца. Возможно, солнечный символ свастики связан с образом коня: 4 загнутых конца - ноги бегущего коня, центр - голова. Смысл свастики - единство и взаимопревращение 4 стихий. Свастика - это динамический крест, его центр - мистическое начало мира, его лучи - силовые линии входящие и выходящие из центра. В украинских сказках герой (героиня) влезает в конскую голову и вылезает из неё через уши (или таким же способом получает дары). Конская голова может соответствовать в народной космогонии, началу или концу мироздания. "Я есмь альфа и омега, начало и конец" (Откр.) Поэтому конская голова может быть как символом жизни, так и смерти (в последнем случае может фигуритовать мертвая голова или череп).
2. В украинских сказках волшебные кони выступают в качестве посредников между мирами: миром живых (явью), миром мертвых (навью) и миром светлых солнечных богов (правью). Таким же посредником может выступать и конская голова, так как по народным представлениям часть тела сохраняет свойства целого. У многих племен отрубленная голова животного-тотема часто использовалась в культовых целях, напр. в обрядах посвященных предкам или инициации. Герой украинцких сказок посредством конской головы проходят различные испытания, в результате которых изменяется их социальный статус (модель инициации).
Привожу цитаты в тему:
Среди домашних животных славяне более других почитали Коня, ведь некогда предки большинства народов Евразии вели кочевой образ жизни, и в облике золотого коня, бегущего по небу, им представлялось солнце. Позднее возник миф о боге солнца, едущем по небу на колеснице. Образ Солнца-коня сохранился в убранстве русской избы, увенчанной коньком - изображением одной или двух конских голов на стыке двух скатов кровли в сочетании со знаком солнца. Амулет с изображением конской головы или просто подкова, подобно другим солнечным символам, считались могучим оберегом
Когда-то лошадиная голова была самым страшным знаком в языке мафии. Особенно часто такие послания использовались в 50-60 годах, и они известны всем по легендарному фильму "Крестный отец".
…Як вона так сидить, а то щось задудніло в сінях, та й до дверей, але Їх не може створити. Вона Гадає, що то дід, та й пустилася, створила, а то не дід, але щось таке, як кобиляча голова. Та подивилася та й каже:
— Пересади-но мене через поріг. Вона пересадила, а голова каже:
— Перестели-но постіль.
Вона пустилася та зрушила солому, згорнула ЇЇ докупи, застелила своєю хусткою. А голова каже:
— Висадь-но мене на постіль. Вона пустилася та й висадила голову на постіль. А голова каже;
— Дай-но мені що їсти.
Вона дала, що зготовила.
А голова попоїла та й лягла, а вона прийшла та й помаленьку вкрила її кожушиною, а сама сіла коло печі та й не спить, світить огарочками та й говорить отченаш, бо боїться.
Як уже мали кури піяти, то голова зачала рухатися, вона пішла уа й розкрила кожушину, А голова подивилася на неї та й каже.
— Зсади-но мене на землю.
Вона взяла поволеньки зсадила. А голова зачала котитися надвір, а вона створила двері та й пересадила через один доріг, а відтак через другий та й поклала перед хатою. А голова каже:
— Ану подивися мені в праве вухо, що там видко? А вона подивилася та й уздрілії кінець шовкової хустки, та й каже;
— Видко кінець хустки. А голова каже:
— Ану дотягни за той кінець. Дівка дослухала та й потягнула, а то як посипляться дукати та таляри; така купа насипалася, що півкорця з неї було. А голова каже;
— Візьми собі це все та й іди, відки прийшла. А дівка каже:
-Я не заслужила таку суму та й занести стільки багате не годна. А голова каже:
— Потягни ще з лівого вуха!
Дівка потягла, а то як посиплеться всіляка крамчина: одіж, чоботи та інші дорогі речі, а на кінець вискочив поїзд з кіньми і з фурманом. Дівка аж злякалася. А голова каже:
— Ну, бери це все собі на фіру (віз) та й їдь, звідки прийняла, я це тобі даю за те, що мені вірно служила.
В хате снова тишина, одни лишь ходики стучат. Большая конская голова заглядывает в комнату Михайлика.
ГОЛОВА: Михайлику, хлопчику, прокинься.
МИХАЙЛИК:Хто ти?
ГОЛОВА: Я -- кобиляча голова.
МИХАЙЛИК:Чого тобі треба?
ГОЛОВА:Михайлику, залізь мені в ліве вухо, а вилізь в праве.
МИХАЙЛИК:Не можна, мамка лаяти будуть.
ГОЛОВА:А ми її з собою візьмем і батька теж.
МИХАЙЛИК:Всіх-всіх?
ГОЛОВА:Геть, усіх.
МИХАЙЛИК:І бичка мого?
ГОЛОВА:І бичка.
Відповіді
2002.11.26 | glad
Kобиляча голова
Есть у меня интересная книга: "УКРАЇНОЗНАВСТВО: усна народна творчість" (О. М. Таланчук, Київ, "ЛИБІДЬ", 1998). Там нет ничего непосредственно о конской голове, но на основании этой книги и других источников можно предположить следующее:1. Арийцы почитали коня как символ солнца. Возможно, солнечный символ свастики связан с образом коня: 4 загнутых конца - ноги бегущего коня, центр - голова. Смысл свастики - единство и взаимопревращение 4 стихий. Свастика - это динамический крест, его центр - мистическое начало мира, его лучи - силовые линии входящие и выходящие из центра. В украинских сказках герой (героиня) влезает в конскую голову и вылезает из неё через уши (или таким же способом получает дары). Конская голова может соответствовать в народной космогонии, началу или концу мироздания. "Я есмь альфа и омега, начало и конец" (Откр.) Поэтому конская голова может быть как символом жизни, так и смерти (в последнем случае может фигуритовать мертвая голова или череп).
2. В украинских сказках волшебные кони выступают в качестве посредников между мирами: миром живых (явью), миром мертвых (навью) и миром светлых солнечных богов (правью). Таким же посредником может выступать и конская голова, так как по народным представлениям часть тела сохраняет свойства целого. У многих племен отрубленная голова животного-тотема часто использовалась в культовых целях, напр. в обрядах посвященных предкам или инициации. Герой украинцких сказок посредством конской головы проходят различные испытания, в результате которых изменяется их социальный статус (модель инициации).
Привожу цитаты в тему:
Среди домашних животных славяне более других почитали Коня, ведь некогда предки большинства народов Евразии вели кочевой образ жизни, и в облике золотого коня, бегущего по небу, им представлялось солнце. Позднее возник миф о боге солнца, едущем по небу на колеснице. Образ Солнца-коня сохранился в убранстве русской избы, увенчанной коньком - изображением одной или двух конских голов на стыке двух скатов кровли в сочетании со знаком солнца. Амулет с изображением конской головы или просто подкова, подобно другим солнечным символам, считались могучим оберегом
http://svetozar.narod.ru/Avanta/ohot.html
Когда-то лошадиная голова была самым страшным знаком в языке мафии. Особенно часто такие послания использовались в 50-60 годах, и они известны всем по легендарному фильму "Крестный отец".
http://www.rambler.ru/db/news/msg.html?mid=1647103
…Як вона так сидить, а то щось задудніло в сінях, та й до дверей, але Їх не може створити. Вона Гадає, що то дід, та й пустилася, створила, а то не дід, але щось таке, як кобиляча голова. Та подивилася та й каже:
— Пересади-но мене через поріг. Вона пересадила, а голова каже:
— Перестели-но постіль.
Вона пустилася та зрушила солому, згорнула ЇЇ докупи, застелила своєю хусткою. А голова каже:
— Висадь-но мене на постіль. Вона пустилася та й висадила голову на постіль. А голова каже;
— Дай-но мені що їсти.
Вона дала, що зготовила.
А голова попоїла та й лягла, а вона прийшла та й помаленьку вкрила її кожушиною, а сама сіла коло печі та й не спить, світить огарочками та й говорить отченаш, бо боїться.
Як уже мали кури піяти, то голова зачала рухатися, вона пішла уа й розкрила кожушину, А голова подивилася на неї та й каже.
— Зсади-но мене на землю.
Вона взяла поволеньки зсадила. А голова зачала котитися надвір, а вона створила двері та й пересадила через один доріг, а відтак через другий та й поклала перед хатою. А голова каже:
— Ану подивися мені в праве вухо, що там видко? А вона подивилася та й уздрілії кінець шовкової хустки, та й каже;
— Видко кінець хустки. А голова каже:
— Ану дотягни за той кінець. Дівка дослухала та й потягнула, а то як посипляться дукати та таляри; така купа насипалася, що півкорця з неї було. А голова каже;
— Візьми собі це все та й іди, відки прийшла. А дівка каже:
-Я не заслужила таку суму та й занести стільки багате не годна. А голова каже:
— Потягни ще з лівого вуха!
Дівка потягла, а то як посиплеться всіляка крамчина: одіж, чоботи та інші дорогі речі, а на кінець вискочив поїзд з кіньми і з фурманом. Дівка аж злякалася. А голова каже:
— Ну, бери це все собі на фіру (віз) та й їдь, звідки прийняла, я це тобі даю за те, що мені вірно служила.
http://lib.xata.lviv.ua/kazky/112.html
В хате снова тишина, одни лишь ходики стучат. Большая конская голова заглядывает в комнату Михайлика.
ГОЛОВА: Михайлику, хлопчику, прокинься.
МИХАЙЛИК:Хто ти?
ГОЛОВА: Я -- кобиляча голова.
МИХАЙЛИК:Чого тобі треба?
ГОЛОВА:Михайлику, залізь мені в ліве вухо, а вилізь в праве.
МИХАЙЛИК:Не можна, мамка лаяти будуть.
ГОЛОВА:А ми її з собою візьмем і батька теж.
МИХАЙЛИК:Всіх-всіх?
ГОЛОВА:Геть, усіх.
МИХАЙЛИК:І бичка мого?
ГОЛОВА:І бичка.
Лесь ПОДЕРЕВ’ЯНСЬКИЙ, "КРИВЕНЬКА КАЧЕЧКА"
http://sotyjornal.narod.ru/soty3/lit/piddrev.html