Відповіді

• 2003.04.07 | Абакумов А. В. (2)

  Re: ГАЛИЧАНИ -- НЕ УКРАЇНЦІ !

  
  1.Спільна мова ?
  
  Полтавско-черкасская группа диалектов (как и их литературно-деловая форма) -- саморазвившаяся из говора южных "весей" Киевского княжества в 13 -- 16 вв.
  И никаким полесско-прикарпатским "койне" не является !
  ( см. http://slavica.maillist.ru/abakumov/?mat=69&rubr=7 )
  
  Кое-какие сибиряки-почечники, приезжая в 1960-х гг. на лечение в Миргород, а затем и в Трускавец, отмечали то, что наречие селян второго из перечисленных курортов было для них несколько более понятным нежели язык полтавских крестьян.
  И действительно !
  В словарном фонде земляков Н. В. Гоголя доля полонизмов (при общей глоттохронологической равноудалённости галицких, украинских и великорусских групп говоров) несколько большая чем у ряда групп прикарпатцев. Чего, правда, не скажеш о львовском старом городском русинском наречии.
  Недавний же переход многих галичан со своих диалектов на литературизированный полтавский привёл к весьма специфическим для последнего последствиям. Украинизировавшиеся прикарпатские "котляревизирующиеся" "неофиты" привнесли (помимо существенной доли специфически своего словарного фонда) и галицкий "прононс" в язык Квитки-Основьяненко и Панаса Мирного.
  Замечательная полтавская фонетика (приводившая в восторг Санкт-Петербургскую публику в 1-й пол. и сер. 19 в.) сейчас фактически убита.
  
  
  2.Фольклор, пісні ?
  
  Особенно про Олексу Довбуша !
  Древнюю Русь в фольклорно-эпических образах более всего (былины киевского цикла) сохранили великороссы. И у украинцев наличествуют кое-какие киево-русские реминисценции. "Кирило Кожемяка", "Котигорошко".
  У галичан же и этого нет !
  
  
  2а. В піснях Галичини часто зустрічаються слова Україна і козак(!) ?
  
  а) Прикарпатский мелос в своей основе фракийский. Немалое и кельтское (бойки !) с польским ("Ганзя") влияние.
  Украинские (а особенно архаичные полесские) мелодии во многом весьма перекликаются с великорусскими. "Гопак" -- "Барыня", "От Киева до Лубен" -- "Пойду ль да выйду я" и др.
  Полесские же песни и танцы очень напоминают сибирские, поморские и доно-казачьи. А духе древнерусского архетипа.
  Чего сейчас во многом лишена Галичина !
  б) Было "украин" (верхненемецкий аналог им -- "маркграфства") несколько. Среди прочих -- Холмская (13 -- 14 вв.), Изборская (13 -- 15 вв.), Восточно-Суздальская (1-я пол. 13 в.), Переяславль-Русская (кон. 12 -- 16 вв.). Последняя то и "выросла" постепенно в хоронимическое обозначение крупнейшего южнорусского субэтноса.
  Когда в 1849 г. представитель Венского двора предложил львовской "Головной Русской Раде" переименоваться в аналогичную "украинскую" Раду, члены последней удивлённо разводили плечами : "А что такое "украинская !".
  Лишь постепенно (с кон. XIX-го и по сер. XX столетий) антимосквофильское "крыло" галицко-русинской общественности сумело "присобачить" галичан с совершенно чужому для них субэтнониму.
  
  
  3.Прізвища, імена ?
  ------------------------
  Навіть таке східно-українське призвіще із закінченням "-енко" польсько-латинські джерела вперше фіксують на західно-українських землях.
  
  
  И Сильвестр Косов, и Степан Юрчишин, и Роман Фёдоров -- аналогично.
  
  
  4.Назви населених пунктів ?
  -----------------------------------
  Великий процент подібності топографічних назв в Галичині і всій Україні.
  
  Звенигород Суздальский, Галич Мерянский, Холм Тверской и пр.
  
  
  5.Відношення до козацтва ?
  
  "Козачий" фольклор Прикарпатья весьма своеобразен. Там нет основных сюжетов из Дум : "Казак Голота", "Три брата, бежавших из-под Азова", "Байда" и др.
  Вместо этой классики на Галичине бытовали россказни о приключениях "коссака" С. Зборовского, который то таковым и не был. Сего польского магната Стефан Баторий посылал к запорожцам для переговоров, но там
  оного "сла" Короны Польской чуть не убили.
  
  
  5а. Історичні особистості, які походять із Галичини. Комплектування козаків із числа втікачів, в т.ч. із Галичини ?
  
  Участие прикарпатцев (да и то лишь до сер. 17 в.) в казаччине было весьма ограниченным. Меньшее чем украинцев, полищуков, белорусов, волыняков, великороссов, буковинцев и молдаван.
  Из всех тогдашних славных старшинских имён известны лишь двое галичан : И. Заруцкий и П. Конашевич-Сагайдачный. И оба были агентами иезуитов !
  Сагайдачному (как и А. Гитлеру) было понравилось среди "объектов" своей агентурной (а затем и резидентурной) деятельности. Пётр Кононович стал "всамделишно" отстаивать казачьи интересы.
  За что и был смертельно ранен (с "тыла") во время совместных южнорусско-польских боёв против турок под Хотиным.
  
  
  6.Участь у визвольному русі Хмельницького ?
  
  С точностью до наоборот !
  И под Пилявцами, и дважды во Львове, и вокруг Збаража, и в Берестейской битве, и при Батожских "Каннах" галичане (причём "целиком", в отличие от "разделившихся" волыняков) дрались против З.-Б. Хмельницкого.
  
  
  7.Участь у колонізації Подніпров'я. Ера селянського відходу.
  --------------------------------------------
  - Згідно лише судових книг втікачі у пeршiй пoлoвинi XVII ст. покинули 2000 сіл з Галицького і Холмського воєводства.
  - По документах Кам'янець-Подільського суду 1603- 1624 р. зафіксована втеча 9502 родин з Руського (Галицького), Подільського, Волинського і Белзького воєводств.
  
  Это за столь продолжительный хронологический период немного.
  В Поднепровье они были благополучно ассимилированы украинцами.
  
  
  7а. Поділля також частково поповнювалось за рахунок переселенців з Волині і Галичини.
  
  Подолянин из-под Каменца этнографически и антропологически отличается от архангельского помора меньше, чем от "вуйки вытребенистого" из Гуцулии.
  
  
  8.Етнічна картина Галичини.
  
  Лемки, бойки, гуцулы, носители галицких сельских диалектов и разнообразного "язычия". Этнографическая пестрота гораздо большая, чем в собственно Украине.
  
  
  8а. Подоляни - одна і та ж етнічна група, яка проживає як в цетральній Україні, так і в Галичині ?
  
  Как непохож на Кармалюка (портретное описание которого сохранилось !) игравший сего подольского "Робин Гуда" в одном из кинофильмов галичанин Гаврилюк.
  
  
  9.Назви "Мала Русь", "Україна". Взаємна міграція етнонімів і термінів.
  -----------------------------------------------------------------
  Фактично назва "Мала Русь" спочатку вживалась по відношенню до Галицько-Волинського князівства.
  Назву "Червона Русь" деякі географи вживали по відношенні до всіх українських земель. Однак поступово цей термін закріпився в історичній та географічній літературі для позначення території колишнього Галицького князівства (за адм. поділом 15-18 ст.- Руське і Волинське воєводства).
  
  Малой Русью Константинопольский патриархат идентифицировал (по аналогии с Малой ("колыбельной") Грецией) в сам. начале 14 в. Среднее Поднепровье.
  Были попытки (в подражанье соседней Малой Польше) перенести сей микрохороним и на территорию Галицко-Волынского княжества.
  Но неудачно !
  Понятие Малая Русь закрепилось за современными Лево- и Правобережными Украинами.
  
  
  
  Если что и объединяет украинцев и галичан, то это общерусскость !
  
  А. В.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2003.04.07 | Джо

    Re: Топографія і імена ті самі

    і відмінні від російських чи білоруських. Прізвища закінчуються на -ук, -ко, -ич. Наведені вами приклади є лише винятками які підтверджують правило, бо я можу навести 20 протилежних прикладів на кожен ваш. Фольклор і мова трохи ополяченних-завстрійщенних західняків відрізнається від фольклору і мови трохи отуреченних і отатарених східняків (в перших немає турецьких чумаків, килимів, шаровар, кривих сабель, чубів. Мова теж - наприклад наддніпрянці вживають турецьке "лелека", а західняки - польське "бузьок". В східняків домінують "чорні очі - чорні брови", в західняків- блакитні очі - мається на увазі в піснях). Історично ж, наддніпянці знаходилися в одній державі з галичанами довше ніж з росіянами (під Польщею). Водночас, галичани були завжди відомі як русини, а наддніпянці як малороси. Тобто обидві етнічні групи завжди відносилися до руського етносу (з одним "с"). Просто в західних було більше західного впливу, а в східних - південного і східного.
    
    А взагалі, будь-яку націю можна поділити на п-частин (в залежності від потреби). Відмінності завжди будуть навіть між сусідніми селами. Доречі, був в полтавській провінції, там звичайні люди не розмовляють ніяким "чистим києво-полтавським діалектом". Останній є штучним, тобто українізується вся Україна, і навряд чи можна говорити про якийсь окремий регіон як "ісконно укрАінскій". Я вважаю що всі українці повинні прийняти цей новий варіант який буде слугувати об"єднуючим фактором для різних етнічних груп (гуцулів, слобожанів, таврійців, волиняків, поліщуків, лемків, галичан, наддніпрянців і т.д.). На мою думку, треба вживати в ньому і класично наддніпрянські слова і класично галицькі і класично подільські слова етс - чим багатша мова тим краще. Та сама російська мова на 90% складається з іншомовних слів (французські, німецькі, тюркські, монгольські і ін.).
    
    Джо
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2003.04.08 | Абакумов А. В. (2)

      Re: "Неокотляревизация" ?

      1) Історично наддніпрянці знаходилися в одній державі з галичанами 79 років. З 1569 і по 1648 рр.
      З росіянами ж 337 років.
      
      2) Всё "котляревское" экспериментирование с полтавским диалектом построено на мифе. Мол де, великорусский язык -- московский.
      Однако берестоведами (ещё в 1970-х гг.) показаны именно киевские корни современного великорусского языка. Так что новый раунд такого экспериментаторства более чем неуместен. Англичане после отделения от их государства ряда североамериканских территорий не отказались ведь о своего основного литературизированного диалекта "в пику" США. Не стали переходить на бёрнсовский нортумбрийский. Или же пригородно-лондонский "кокни".
      Да и сильнейшие образцы украинской прозы ("Вечера на хуторе близ Диканьки" и "Миргород") написаны по великорусски.
      
      А. В.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2003.04.09 | Джо

        Re: Якою системою числення користуєтеся?

        Територія сучасної Галичини державно відділилася від решти Русі з монгольською навалою (1241 рік), але вже за Ягайла (кінець 14 століття) була в одній державі (Річ Посполита) з більшою частиною сучасної України і до Хмельницького так и залишалася, а до Гонти з Кармалюком Галичина була в одній державі з правобережною Україною. І лише від третього поділу Польщі (якщо не помиляюся 1793 рік) і до кінця 1 св війни (1918), тобто 125 років вона (Галичина) була відділена від решти України державним кордоном. 21 рік (1918-1939) була в Польщі разом з Волиню. А потім ще півсотні років в складі великого и нерушимого. Так що з останніх названих вами 800 років Галичина була відділена від решти України тільки 125.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2003.04.09 | Абакумов А. В. (2)

          Re: Якою системою числення користуєтеся ?

          1) Територія сучасної Галичини державно відділилася від решти Русі в 1349 році.
          Ещё в 40-х гг. XIV-го столетия Симеон Гордый (как великий князь) дал письменное разрешение на брак наследнице Галицко-Волынского "стола" на брак с Любартом Гедиминовичем.
          2) Мало ли какие "унии" позднепястовско-ягеллонова Польша заключала с соседями. Сколько таких "уний" было подписано с Венгрией ?!
          Это вовсе не означало существования единого Венгерско-Польского королевства.
          Западно-Русское Господарьство (ВКЛ) начало реальную инкорпорацию в Польшу лишь с Люблинской Унии 1569 г. Киевское, Волынское и Брацлавское воеводства (т. н. Коронная Русь) были фактически независимым государством до 1608 г. -- смерти В.-К. Острожского.
          Так что фактически Киевская Земля и Восточная Подолия (последня -- "в первый раз") были "под Польшей" (и в геополитическом единстве с Галичиной) 40 лет.
          Правобережная же Малая Русь была реально "возвращена "под Польшу" лишь после Прутского Трактата в 1712 г. Т. е. ещё на 80 лет. Но без Киева и большей части собственно Украины.
          Н. В. Гоголь (вместе с "Паньком Рудым") не считал волыняков украинцами. В "Тарасе Бульбе" селяне из-под Дубно однозначно идентифицированы в качестве пропольской антиказачьей стороны.
          Так что и в 1919 -- 1939 гг. Галичина жила порознь с Украиной.
          Так что не обессудьте -- Малая Русь (в основных своих компонентах -- учтите ещё и Слобожанщину !) 340 лет была с Россией.
          
          А. В.

• 2003.04.08 | Анатолій

  А що Ви чекали від Абакумова. Ви ще Берію спитайте (-)

  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2003.04.08 | Абакумов А. В. (2)

    Re: Егора Трофимовича ?

    А. В.