про дату заснування Бахчисарая
04/30/2003 | Габелок
http://www.qurultay.org/ukr/yazi_ukr.asp?yazi_no=209
До дискусії про 500-ліній ювілей Бахчисарая
- Питання про дату заснування Бахчисарая, вийшовши за рамки сугубо наукового інтересу, набуло гострої практичної актуальності у зв'язку з підготовкою, розпочатої до передбаченого 500-річчя міста. Варто помітити, що питання про виникнення Бахчисарая розглядалося лише попутно в наукових працях, присвячених іншим питанням і, відповідно, серед учених не існує єдиної і загальновизнаної думки з цього приводу - просто тому, що така думка може виникнути лише в результаті цілеспрямованого і підкріпленого серйозними фактологічними аргументами дослідження, а таке дослідження досі не проводилося.
Практична необхідність визначитися з часом святкування ювілею викликала появу в лютому 2001 р. "Довідки" Бахчисарайського Державного історико-культурного заповідника про час заснування Бахчисарая. Пізніше до "Довідки" був доданий коментар завідувача кафедрою історії стародавнього світу і середніх віків ТНУ А. Г. Герценом (текст коментарю опублікований у районній газеті). Після зміни наукового керівництва БГІКЗ було проведено нове, більш ретельне дослідження питання про історичний вік міста, а позиція Заповідника з приводу обґрунтованості святкування ювілею Бахчисарая в 2003 р. була обговорена на Науково-методичній раді БГІКЗ.
Як вірно відзначає у своєму коментарі А.Г. Герцен, існує дві системи відліку історичного віку міст - від першого згадування назви міста в письмових джерелах чи від слідів найдавніших поселень на міській території. Наше завдання - упорядкувати розрізнені історичні дані і вибрати ту систему координат, у якій варто вести відлік історичного існування міста Бахчисарая.
Якщо спиратися на дані письмових документів, то найбільш рання дата, до якої відносять заснування Бахчисарая - 1253 р. Про це говорить турецький історик Хаджі Хальфа. Але припущення Хальфи помилкове - і у випущеному в 1697 р. італійському перекладі його праці ця помилка виправлена: замість Бахчисарая там фігурує вже місто Кырым (нинішній Старий Крим), що набагато ближче до істини. Однак варто помітити, що та ж сама легенда про закладку Бахчисарая в 13 в. з'являється й у відомого турецького мандрівника Евлії Челеби. Можливо, що Челеби попросту запозичив ці дані в Хальфи, але чи не зіштовхуємося ми тут з викладом обома авторами деякого місцевого кримського переказу про колишні поселення на тім місці, де пізніше постав палац? Якісь будівлі, як справедливо зауважує В.Д. Смирнов, могли існувати на цій території здавна. Однак вони ніяк не відзначені у відомих документах (а відповідних розкопок тут не проводилося) і тому про час їхнього виникнення залишається тільки здогадуватися. Єдиним свідченням того, що ці землі не пустували до будівництва Бахчисарайського палацу, нині є мавзолей Ески-дюрбе, який знаходиться неподалік від Хансараю , що датується 14-15 ст.
Утім, якщо навіть Бахчисараю і передували деякі древні будівлі, саме ім'я міста - наскільки відомо - уперше згадується лише під 1539-40 р. у "Історії Сахиба Герая" Раммал-ходжи. Будівельний напис, що знаходиться на лазнях Сари-Гюзель у палаці, відсуває першу цілком достовірну датовку до 1532 р. (хоча просте розуміння, що спорудження бань повинне було бути скоріше завершенням будівельних робіт тут, ніж початком, дозволяє думати, що Сари-Гюзель сусідила з ще більш ранніми будівлями). Але - так чи інакше - усе, що пов'язано з першими безперечними згадуваннями про Бахчисарай (а це і повідомлення Раммал-ходжи, і перший з опублікованих ханських документів, виданий у Бахчисараї) пов'язано з ім'ям Сахиба І Герая, що правив в 1532-1551 р. У цьому світлі особливого значення набуває пряме висловлення Челеби про те, що першим ханом, що оселився тут і відбудував тутешній палац, був саме Сахиб І Герай. Більш ранніх чітких свідчень існування Бахчисарайської ханської резиденції немає. Отже, додержуючись методології, що застосовувалася при визначенні дати виникнення Сімферополя (а також Москви), 500-літній ювілей Бахчисарая можна буде з повним історичним обґрунтуванням відзначати не раніше 2032 р. (якщо тільки до того часу не відкриються нові дані, на що хотілося б сподіватися).
Однак автоматично застосовувати дану методику до визначення історичного віку міста буде надмірним спрощенням, оскільки в міській смузі знаходяться спорудження, побудовані і раніше 1532 р. Тому варто звернутися до другої методології - тобто до ведення відліку від самих древніх пам'ятників на території міста.
Відомо, що територія нинішнього Бахчисарая була заселена людиною з найдавніших часів. Однак знахідки слідів поселень доісторичного періоду не можуть бути прийняті за точку відліку, оскільки наше завдання - визначити вік саме міста Бахчисарая. Стало бути, для цього варто шукати не перші сліди людського перебування на цій землі, а перші сліди міської інфраструктури.
Перші відомі на сьогоднішній день сліди такої інфраструктури можна знайти в Салачикі (Старосіллі). Там знаходилися мечеть, перший ханський палац Ашлама-Сарай (відомий також як Девлет-Сарай), мавзолей перших кримських ханів і релігійний навчальний заклад - Зынджирлы-медресе. Наявність медресе є доказом того, що Салачик, на відміну від інших древніх поселень на нинішній міській території - фортеці Кирк-Ер і Ески-Юрта (сьогодні - Чуфут-Кале і район ж.-д. вокзалу), мав риси саме міського (а не сільського чи кріпосного поселення. Медресе і мавзолей, на щастя, збереглися до наших днів, і дати будівлі цих споруджень добре відомі. Найдавніше з них датовано 1500-м роком. Отже, спираючись на другу методологію, дійдемо висновку, що напівтисячолітній ювілей міста недавно минув, залишившись непоміченим.
На практиці ж сьогодні спостерігається тенденція до застосування не першої і не другої методик, а свого роду синтетичної схеми, у якій відправним пунктом передбачається прийняти дату, позначену на порталі Демир-Капи в Ханському палаці - 1503 р. Це представляється невірним. Відомо, що портал нині стоїть не на своєму первісному місці. Прямих вказівок на його колишнє місцезнаходження немає, але непрямі дані свідчать, що портал, дуже імовірно, знаходився в Салачикі - у старому незбереженому ханському палаці, що розташовувався в долині Ашлама, біля скель Чуфут-Кале. Портал без сумніву знаходиться в ряді тих пам'ятників, що були створені в період широкомасштабного міського будівництва, розгорнутого в Салачикі ханом Менгли І Гераєм на рубежі 15 і 16 вв. (декількома роками раніш Менгли І, що переніс ханську ставку з фортеці в Салачик, вибудував там згадані медресе і мавзолей).
Чи знаходився портал споконвічно в Девлет-Сараї, чи був перенесений у палац з якого іншого місця - у будь-якому випадку приймати за дату заснування міста дату утворення окремого архітектурного об'єкта (причому аж ніяк не самого древнього) бачиться щонайменше неправомірним. Неможливо обґрунтовувати відлік існування міста від дати зведення Демир-Капи і тим розумінням, що портал є найстаршим з архітектурних споруджень, що знаходяться в палаці - адже портал таким не є: у декількох десятках метрів від Ханського палацу стоїть, як уже відзначалося, Ески-дюрбе, а воно явно старше і Демир-Капи, і самого палацу (на жаль, поки неможливо точно визначити наскільки старше).
Вищесказане можна узагальнити таким чином: науково і методологічно обґрунтованою датою 500-літнього ювілею Бахчисарая можна на сьогоднішній день вважати або 2000, або 2032 рік. Обидві ці дати, безумовно, можуть бути поправлені в результаті спеціальних архівних і археологічних досліджень (Науково-методична рада Заповідника, до речі, приступила до розробки програми таких досліджень).
Складно, звичайно, ігнорувати тенденцію, яка склалася в місті щодо відправної точки 1503 р., однак приходиться визнати, що вона не має під собою наукових основ. Проте , у 2003 р. можна буде з повним правом відзначити 500-річчя чудового пам'ятника європейського значення - порталу Демир-Капи. Цей ювілей буде знаменною подією навіть поза всяким зв'язком з дискусіями про ювілей самого Бахчисарая.
ГАЙВОРОНСЬКИЙ Олексій Євгенович
заступник директора БДІКЗ по наукової праці
До дискусії про 500-ліній ювілей Бахчисарая
- Питання про дату заснування Бахчисарая, вийшовши за рамки сугубо наукового інтересу, набуло гострої практичної актуальності у зв'язку з підготовкою, розпочатої до передбаченого 500-річчя міста. Варто помітити, що питання про виникнення Бахчисарая розглядалося лише попутно в наукових працях, присвячених іншим питанням і, відповідно, серед учених не існує єдиної і загальновизнаної думки з цього приводу - просто тому, що така думка може виникнути лише в результаті цілеспрямованого і підкріпленого серйозними фактологічними аргументами дослідження, а таке дослідження досі не проводилося.
Практична необхідність визначитися з часом святкування ювілею викликала появу в лютому 2001 р. "Довідки" Бахчисарайського Державного історико-культурного заповідника про час заснування Бахчисарая. Пізніше до "Довідки" був доданий коментар завідувача кафедрою історії стародавнього світу і середніх віків ТНУ А. Г. Герценом (текст коментарю опублікований у районній газеті). Після зміни наукового керівництва БГІКЗ було проведено нове, більш ретельне дослідження питання про історичний вік міста, а позиція Заповідника з приводу обґрунтованості святкування ювілею Бахчисарая в 2003 р. була обговорена на Науково-методичній раді БГІКЗ.
Як вірно відзначає у своєму коментарі А.Г. Герцен, існує дві системи відліку історичного віку міст - від першого згадування назви міста в письмових джерелах чи від слідів найдавніших поселень на міській території. Наше завдання - упорядкувати розрізнені історичні дані і вибрати ту систему координат, у якій варто вести відлік історичного існування міста Бахчисарая.
Якщо спиратися на дані письмових документів, то найбільш рання дата, до якої відносять заснування Бахчисарая - 1253 р. Про це говорить турецький історик Хаджі Хальфа. Але припущення Хальфи помилкове - і у випущеному в 1697 р. італійському перекладі його праці ця помилка виправлена: замість Бахчисарая там фігурує вже місто Кырым (нинішній Старий Крим), що набагато ближче до істини. Однак варто помітити, що та ж сама легенда про закладку Бахчисарая в 13 в. з'являється й у відомого турецького мандрівника Евлії Челеби. Можливо, що Челеби попросту запозичив ці дані в Хальфи, але чи не зіштовхуємося ми тут з викладом обома авторами деякого місцевого кримського переказу про колишні поселення на тім місці, де пізніше постав палац? Якісь будівлі, як справедливо зауважує В.Д. Смирнов, могли існувати на цій території здавна. Однак вони ніяк не відзначені у відомих документах (а відповідних розкопок тут не проводилося) і тому про час їхнього виникнення залишається тільки здогадуватися. Єдиним свідченням того, що ці землі не пустували до будівництва Бахчисарайського палацу, нині є мавзолей Ески-дюрбе, який знаходиться неподалік від Хансараю , що датується 14-15 ст.
Утім, якщо навіть Бахчисараю і передували деякі древні будівлі, саме ім'я міста - наскільки відомо - уперше згадується лише під 1539-40 р. у "Історії Сахиба Герая" Раммал-ходжи. Будівельний напис, що знаходиться на лазнях Сари-Гюзель у палаці, відсуває першу цілком достовірну датовку до 1532 р. (хоча просте розуміння, що спорудження бань повинне було бути скоріше завершенням будівельних робіт тут, ніж початком, дозволяє думати, що Сари-Гюзель сусідила з ще більш ранніми будівлями). Але - так чи інакше - усе, що пов'язано з першими безперечними згадуваннями про Бахчисарай (а це і повідомлення Раммал-ходжи, і перший з опублікованих ханських документів, виданий у Бахчисараї) пов'язано з ім'ям Сахиба І Герая, що правив в 1532-1551 р. У цьому світлі особливого значення набуває пряме висловлення Челеби про те, що першим ханом, що оселився тут і відбудував тутешній палац, був саме Сахиб І Герай. Більш ранніх чітких свідчень існування Бахчисарайської ханської резиденції немає. Отже, додержуючись методології, що застосовувалася при визначенні дати виникнення Сімферополя (а також Москви), 500-літній ювілей Бахчисарая можна буде з повним історичним обґрунтуванням відзначати не раніше 2032 р. (якщо тільки до того часу не відкриються нові дані, на що хотілося б сподіватися).
Однак автоматично застосовувати дану методику до визначення історичного віку міста буде надмірним спрощенням, оскільки в міській смузі знаходяться спорудження, побудовані і раніше 1532 р. Тому варто звернутися до другої методології - тобто до ведення відліку від самих древніх пам'ятників на території міста.
Відомо, що територія нинішнього Бахчисарая була заселена людиною з найдавніших часів. Однак знахідки слідів поселень доісторичного періоду не можуть бути прийняті за точку відліку, оскільки наше завдання - визначити вік саме міста Бахчисарая. Стало бути, для цього варто шукати не перші сліди людського перебування на цій землі, а перші сліди міської інфраструктури.
Перші відомі на сьогоднішній день сліди такої інфраструктури можна знайти в Салачикі (Старосіллі). Там знаходилися мечеть, перший ханський палац Ашлама-Сарай (відомий також як Девлет-Сарай), мавзолей перших кримських ханів і релігійний навчальний заклад - Зынджирлы-медресе. Наявність медресе є доказом того, що Салачик, на відміну від інших древніх поселень на нинішній міській території - фортеці Кирк-Ер і Ески-Юрта (сьогодні - Чуфут-Кале і район ж.-д. вокзалу), мав риси саме міського (а не сільського чи кріпосного поселення. Медресе і мавзолей, на щастя, збереглися до наших днів, і дати будівлі цих споруджень добре відомі. Найдавніше з них датовано 1500-м роком. Отже, спираючись на другу методологію, дійдемо висновку, що напівтисячолітній ювілей міста недавно минув, залишившись непоміченим.
На практиці ж сьогодні спостерігається тенденція до застосування не першої і не другої методик, а свого роду синтетичної схеми, у якій відправним пунктом передбачається прийняти дату, позначену на порталі Демир-Капи в Ханському палаці - 1503 р. Це представляється невірним. Відомо, що портал нині стоїть не на своєму первісному місці. Прямих вказівок на його колишнє місцезнаходження немає, але непрямі дані свідчать, що портал, дуже імовірно, знаходився в Салачикі - у старому незбереженому ханському палаці, що розташовувався в долині Ашлама, біля скель Чуфут-Кале. Портал без сумніву знаходиться в ряді тих пам'ятників, що були створені в період широкомасштабного міського будівництва, розгорнутого в Салачикі ханом Менгли І Гераєм на рубежі 15 і 16 вв. (декількома роками раніш Менгли І, що переніс ханську ставку з фортеці в Салачик, вибудував там згадані медресе і мавзолей).
Чи знаходився портал споконвічно в Девлет-Сараї, чи був перенесений у палац з якого іншого місця - у будь-якому випадку приймати за дату заснування міста дату утворення окремого архітектурного об'єкта (причому аж ніяк не самого древнього) бачиться щонайменше неправомірним. Неможливо обґрунтовувати відлік існування міста від дати зведення Демир-Капи і тим розумінням, що портал є найстаршим з архітектурних споруджень, що знаходяться в палаці - адже портал таким не є: у декількох десятках метрів від Ханського палацу стоїть, як уже відзначалося, Ески-дюрбе, а воно явно старше і Демир-Капи, і самого палацу (на жаль, поки неможливо точно визначити наскільки старше).
Вищесказане можна узагальнити таким чином: науково і методологічно обґрунтованою датою 500-літнього ювілею Бахчисарая можна на сьогоднішній день вважати або 2000, або 2032 рік. Обидві ці дати, безумовно, можуть бути поправлені в результаті спеціальних архівних і археологічних досліджень (Науково-методична рада Заповідника, до речі, приступила до розробки програми таких досліджень).
Складно, звичайно, ігнорувати тенденцію, яка склалася в місті щодо відправної точки 1503 р., однак приходиться визнати, що вона не має під собою наукових основ. Проте , у 2003 р. можна буде з повним правом відзначити 500-річчя чудового пам'ятника європейського значення - порталу Демир-Капи. Цей ювілей буде знаменною подією навіть поза всяким зв'язком з дискусіями про ювілей самого Бахчисарая.
ГАЙВОРОНСЬКИЙ Олексій Євгенович
заступник директора БДІКЗ по наукової праці