Відповіді

• 2003.09.28 | Ипатий Галаган

  350 років пройшло, а ляхи все бісяться :)))) (-)

  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2003.10.01 | Контостефан

    Які ляхи? Що, Галагане, верзеш?

    Галаган (чи колектив дописувачів під колективним псевдо) пише багато й плідно. Як правило, дуже гнило але претензійно.
    
    Де ви тут побачили ляхів? Чи о.Міцик є поляк? Чи йдеться
    про польський погляд на українські справи? ДЕ ЛЯХИ, чорт вас
    забирай? Хто як, а мене вже капітально запарили отакі тявкання
    засланих "казачькив" типу Галагана.
    
    Отже, або відповідай за свої слова, або будемо гноїти кожен твій
    пост.
    
    На цей раз без жодної поваги,
    
    Контостефан
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2003.10.01 | Ипатий Галаган

      Тпррррр, ляше, не так швидко!!!

      Гноі.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2003.10.01 | Ипатий Галаган

        Re: Тпррррр, ляше, не так швидко!!!

        "Но у последнего подлюки, каков он ни есть, хоть весь извалялся он в саже и в поклонничестве, есть и у того, братцы, крупица русского чувства, и проснется он когда-нибудь, и ударится он, горемычный, об полы руками, схватит себя за голову, проклявши громко подлую жизнь свою, готовый муками искупить позорное дело".
        
        Н.В.Гоголь, "Тарас Бульба"
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2003.10.01 | Ипатий Галаган

          Re: Тпррррр, ляше, не так швидко!!!

          Чи не той то хміль, що коло тичини в'ється?
          Гей, той то Хмельницький, що з ляхами б'ється.
          Гей, поїхав Хмельницький ік Жовтому Броду,
          Гей, не один лях лежить головою в воду,
          Не пий, Хмельницький, дуже тої Жовтої Води:
          Іде ляхів сорок тисяч хорошої вроди.
          “А я ляхів не боюся і гадки не маю,
          За собою великую потугу я знаю
          І ще орду за собою веду,
          А все, вражі ляхи, на вашу біду”.
          Утікали ляхи, погубили шуби...
          Гей, не один лях лежить, вивіривши зуби!
          Становили ляхи дубовії хати,
          Прийдеться ляшенькам в Польщу утікати!
          Утікали ляхів деякі полки,
          їли ляхів собаки і сірії вовки.
          Гей, там поле, а на полі цвіти:
          Не по однім ляху заплакали діти,
          Гей, там річка, через річку глиця,
          Не по однім ляху зосталась вдовиця.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2003.10.01 | Ипатий Галаган

            Re: Тпррррр, ляше, не так швидко!!!

            Ляхи же и пруссы, чудь сидят близ моря Варяжского. По этому морю сидят варяги: отсюда к востоку - до пределов Симовых, сидят по тому же морю и к западу - до земли Английской и Волошской. Потомство Иафета также: варяги, шведы, норманны, готы, русь, англы, галичане, волохи, римляне, немцы, корлязи, венецианцы, фряги и прочие, - они примыкают на западе к южным странам и соседят с племенем Хамовым.
            
            ПВЛ
            згорнути/розгорнути гілку відповідей

            • 2003.10.02 | Анатолій

              Ыпатію, ти знову своєчасно не прийняв таблетку?..(-)

            • 2003.10.26 | Our

              Niegdy nie idż! Jesteśmy doma!

              И по тЂмь городомъ суть находницЂ Варязи; пЂрвии населницы в НовЂгородЂ СловенЂ, и в ПолотьскЂ Кривичи, Росто†Меряне, на БЂлЂозерЂ Весь, МуромЂ Мурома, и тЂми всЂми обладаше Рюрикъ. И бяста у него два мужа, не племени его, Асколдъ и Дирдъ, по боярина, и та испросистася къ Царюграду с родомъ своимъ. поидоста по Дънепру, идучи мимо, и узрЂста на горЂ городокъ и въспрошаста, ркуще: «чий се городъ»? Они же ркоша: «была суть три братья, Кий, Щекъ, Хоривъ, иже сдЂлаша городъ сий, и изъгыбоша, а мы сЂдимъ роды ихъ и платимы дань Козаромъ. Асколдъ же и Диръ остаста въ городЂ семъ, и многы Варягы съвокуписта; и начаста владЂти Польскою землею. Рюрику же княжящю в НовЂгородЂ.
              Poishchite tam jeshche - tam mnogo interesnogo mozhno najti, chto ne stykujetsia ob predstavlenijah ob "Ruskoj zemle"

          • 2003.10.26 | Our

            A v folklore voobshche kto vo chto garazd!

            Ej ty, ojcze atamanie
            Ukraina śpi w najlepsze
            Śpią sokoły na kurhanie
            I stanęła woda w Dnieprze
            Koń już ledwie nogi wlecze
            Człek tak żyje, ze nie żyje
            Czas nie płynie, ale ciecze
            Na limanie czajka gnije
            
            Wyhowskiego szabla krzywa
            Mała bawi się dziecina
            Ty Kozacze spisz leniwo
            Płacze matka Ukraina
            Skowroneczek strzepnął piórka
            Gdzieś na stepie orzeł kracze
            Rwie się pardwa i przepiórka
            A ty jeno spisz, Kozacze
            
            Ej ty, ojcze atamanie
            Niech nad tobą się użalę
            Gdy tak dalej pozostanie
            To chatynkę swoja spalę
            Spisę w drobne drzazgi złamię
            Szable rzucę na dno morza
            Sam się skryje na kurhanie
            W dzikich stepach Zaporoża
            
            ***
            
            Hej, tam gdzieś z nad czarnej wody
            Siada na koń kozak młody.
            Czule żegna się z dziewczyną,
            Jeszcze czulej z Ukrainą.
            
            Hej, hej, jej sokoły
            Omijajcie góry, lasy, pola, doły.
            Dzwoń, dzwoń, dzwoń dzwoneczku,
            Mój stepowy skowroneczku.
            
            Wiele dziewcząt jest na świecie,
            Lecz najwięcej w Ukrainie.
            Tam me serce pozostało,
            Przy kochanej mej dziewczynie.
            
            Żal, żal za dziewczyną,
            Za zieloną Ukrainą,
            Żal, żal serce płacze,
            Iż jej więcej nie obaczę.
            
            Wina, wina, wina dajcie,
            A jak umrę pochowajcie
            Na zielonej Ukrainie
            Przy kochanej mej dziewczynie

        • 2003.10.26 | Our

          Literatura voobshche ne pokazatel!

          Jam Rusin, krew z krwi i kość z kości. Mogiły książąt Światołdyczów w tej ziemi leżą, więcem ją kochał, ją i ten lud boży, który u jej piersi żywie. Widziałem krzywdy z obu stron, widziałem swawolę dzíką Zaporoża, ale i pychę nieznośną tych, którzy ten lud wojenny schłopić chcieli - cóżem więc miał uczynić ja, Rusin a zarazem wierny syn i senator tej Rzeczypospolitej? Otom przyłączył się do tych, którzy mówili: Pax vobiscum!, bo tak kazała mi krew, serce, bo między nimi był król nieboszczyk, nasz ojciec, i kanclerz, i prymas, i wielu innych; bom widział, że dla obu stron rozbrat - to zguba. Chciałem po wiek żywota, do ostatniego tchnienia dla zgody pracować - i gdy się krew już polała, myślałem sobie: będę aniołem pojednania. I poszedłem, i pracowałem, i jeszcze pracuję, chociaż w bólu, w męce i w hańbie, i w zwątpieniu, prawie od wszystkiego straszniejszym. Bo, na miły Bóg! nie wiem teraz, czy wasz książę przyszedł z mieczem za wcześnie, czym ja z gałęzią oliwną za późno, ale to widzę, że rwie się robota moja, że już sił nie staje, że na próżno siwą głową o mur tłukę i że schodząc do grobu widzę jeno ciemności przed sobą - i zgubę, o Boże wielki - zgubę powszechną!
          ....
          Wojny domowe przeżyły go i ciągnęły się jeszcze długo. Przyszła potem zaraza i Szwedzi. Tatarzy stale prawie gościli na Ukrainie zagarniając tłumy ludu w niewolę. Opustoszała Rzeczpospolita, opustoszała Ukraina. Wilcy wyli na zgliszczach dawnych miast i kwitnące niegdyś kraje były jakby wielki grobowiec. Nienawiść wrosła w serca i zatruła krew pobratymczą.
          H. Sienkiewicz "Ogniem i Mieczem"
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2003.10.26 | Ипатий Галаган

            Ти диви, ще один лях, ну треба ж так ?!? (-)

            згорнути/розгорнути гілку відповідей

            • 2003.10.27 | Our

              Re: Ти диви, ще один лях, ну треба ж так ?!? (-)

              Predpolozhim ja ne liah. Hotia dolzhen zametit liah eto ne oskorblenije. Liah (Lechit) - polomok kniazia Lecha. Tak chto ne brosajtes slovami.

      • 2003.10.03 | Контостефан

        Відповідь

        По-перше, українською правильно було б "Гної", а не "Гноі".
        По-друге, цитати хороші. Бач, треба тільки зауваження зробити, і одразу піде конструктив . Хоча - хіба в цій гілці о. Юрій Мицик та
        я, що виступив на його захист, стоїмо на польських позиціях 17-20 сторіччя? Треба бути трохи єзуїтом, щоб вважати проукраїнську позицію, незалежну від російського впливу на протязі 350 років, автоматично
        пропольською! Чи не так? Тоді яке відношення ці цитати мають до теми розмови? Тут має рацію пан Анатолій...
        По-третє, повторюю своє перше запитання. Яке відношення роботи
        о. Юрія Мицика мають до ляхів, що бісяться? ДЕ ТАМ ЛЯХИ?
        
        З певною повагою (за цитати)
        
        Контостефан
        
        P.S. Контостефан не є ані польским іменем, ані прізвищем.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2003.10.07 | Ипатий Галаган

          Шо опять ?

          По-перше, українською правильно було б "Гної", а не "Гноі".
          
          Словар українського сленгу плииз...
          
          По-друге, цитати хороші.
          
          Не для тебе.... квітку ростила.
          
          Бач, треба тільки зауваження зробити, і одразу піде конструктив .
          
          не конструктив, а креатив. Бачте.
          
          Хоча - хіба в цій гілці о. Юрій Мицик та
          я, що виступив на його захист, стоїмо на польських позиціях 17-20 сторіччя?
          
          А мене навіщо питаєте, я такого не казав.
          
          Треба бути трохи єзуїтом,
          
          Єзуїти - католицький контреформаторський орден заснований Ігнатієм Лойолой. А Ви про що ?
          
          
          щоб вважати проукраїнську позицію, незалежну від російського впливу на протязі 350 років, автоматично
          пропольською!
          
          До чого тут Росія ?
          
          
          Чи не так? Тоді яке відношення ці цитати мають до теми розмови? Тут має рацію пан Анатолій...
          
          О ! У Толяна рація ?!?! Толя алло, прийом, прийом. Ні не відповідає, мабуть батарейка здохла.
          Так я із Вами не розмовляв, невже під таблетками марення імперативні ?
          
          
          
          По-третє, повторюю своє перше запитання. Яке відношення роботи
          о. Юрія Мицика мають до ляхів, що бісяться? ДЕ ТАМ ЛЯХИ?
          
          От ляхи погані, знов поховались ! Зух мір нахт.
          
          
          З певною повагою (за цитати)
          
          Залиште собі. В мене своя є.
          
          Контостефан
          
          P.S. Контостефан не є ані польским іменем, ані прізвищем.
          
          Ані, тим більш, українським. Єзуїтство якесь.
          
          Пан Іпатій Галаган, чехоляховецький друзяка.

• 2003.10.08 | Габелок

  Re: Не зовсім за темою....

  "о. Юрій Мицик"
  
  Панове, чи хто знає чи те "о" перед ім*ям "Юрій Мицик" означає "отець"?
  
  Дякую,
  Габелок
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2003.10.10 | M.V.

    Re: Не зовсім за темою....

    Напевно можу сказати, що одна із статей його підписана:
    "Юрій Мицик, протоієрей УПЦ Київського патріархату, проф."
    
    І ще - здається він один з КМА має такий сан.

• 2003.10.28 | Our

  Nemnogo interesnogo pro period Ruiny.

  Chestno govoria teriajetsia Perejaslavskaja Rada v vodovorote Istorii.
  Vot neskolko interesnyh vyrezok iz "Kroniki o Zemli Polskoj", Феодосій СОФОНОВИЧ:
  
  "Року 1654-г, генвария 5-г дн̃я, Богдан Хмелницкии, православному цр̃ю і великому кн̃зю АлеξЂю Михаиловичю поддавшися зь всею Украиною по обоихь сторонах Днепра, выконалъ присягу зь всею своеюШ старшиною в церкви переясловскои, которои присяги Василеи Василевичъ Бутурлинъ, цр̃скиї боярин, слухал. Такьже и по всЂхь мЂстах козаки и мещане присягли цр̃ю на вЂчное подданство в церквах. Того ж часу татарове от Хмелницкого отступили, а зь поляками примире учинили."
  ....
  Ja vydelil neskolko aktualnyh slov v tekste. dalee delaju tozhe.
  
  "Року 1656-г Хмелницкии почалъ зноситися з Ракоцимъ , кролемъ венгерскимъ, такъже и з королемъ шведскимъ . През послы Ракоцого затягал на кровство Полское, которыи обЂцал козакомъ много скарбу, волности и маетности. НавеснЂ послалъ Хмелницкии Антона, полковника киевского, наказнымъ гетманомъ з воискомъ казацким на помочъ Ракацому до одержанъя кролевства Полского. Гды пришол Ракоцыи зъ своими и з казацкими воисками, мЂста полскиі ему поддавалися, и самую Варшаву и Краковъ взял.
  А крол Казимир, не могучи против Ракацого стати, отЂхал до чюжои земли. Крол тєжь шведскиї, тогды ж вышовши з воискомъ, побралъ мЂста полскиї, его кролевству прилегли Мардеборкь, Плоцкъ, Торунъ и иншиї, и своими осадилъ жолнЂрами. Такъ крол шведскиі и Ракоциі, полскими поделившися мЂстами, Ракоцого многиї панове полскиї приняли за кроля и ему присягли, а крол шведскиї отишол додому."
  ...
  Zdes uzhe politika zahodit za predely Moskvy, hotia konechno vojennoj presiagi na vernost Rakoczi ne dajut!
  
  "И такъ Богданъ Хмелницкии того ж року 1657-г, мс̃ца июля, умерль, и поховань в суботуМ, мс̃ца августа 22-г дн̃я."
  ...
  "По смерти Богдана Хмелницкого зараз обрали сн̃а его молодшого на гетманство, Юрья Хмелницкого, але ωн, молодыи будучи, уступилъ гетманства писару воисковому енаралному Иωанну Выговскому, и зосталъ Иоаннъ Виговскиї гетманомъ."
  ...
  "Того ж року, августа 22-г, поднесли Виговскиі руку на цр̃я . Приходил Даниилъ Выговскиї з татарами под Кіевъ, сталъ на Николкои горЂ, а киевскии полкь козацкии на Шковицы. Але его воеводы киевскиї царскиї Василеи Борисовичъ Шереметов, кн̃зь Юрьи Борятинскои и Иван Чаадаевъ розбили, самъ ледвеТ Выговскиї утеклъ чалномъ в однои сукни . Много козаков, утекаючи, вь Днепрь и в ПочаинЂ потонуло. Тогды ж Киевь мало не весь спаленъ. Потомъ приходилъ самъ гетманъ Иоань Выговскии зь своими полками и зь татарами под Киевъ, а ничого не учинивши, поеднался з воеводами цр̃скими киевскими и отишолъ.
  Року 1659-г, мс̃ца маия, Іван Виговскиі, гетманъ, послал Гуляницкого nротив моск†. Кн̃зь Трубецкии с царскимъ воискомъ облегли его в КонатопЂ. Тогды ж потаемне затягь Выговскиі хана з татарами и пошолъ под Конотопъ.
  Тамъ же воиска московскиє, не сподЂваючися татаровъ, вышли ко Мылникомь з табору, а татарове, долинами зашовши, разомъ, з козацкимъ воискомъ несподЂване ударили на мовское воиско . Где много москвы побили, и в неволю значных побрали татарове. А иншое воиско московское оборонную рукою увышло до Путивля."
  
  Chtozh poluchajetsia?! Prisiagu dali, i svoih zhe bjut. Znachit vidino ne vse dali prisiagu ili ne v serjez jeje vospriniali...
  
  "Того ж часу приЂзжалъ до Гадячого Беневскии от короля Кизимера, намовляючи гетмана Иоанна Выговского з козаками, абы, отступивши от цр̃я, жили под королемъ.
  И обЂцал именем кролевскимъ вшелякиі волности такъ духовнымъ, такъ и свЂцкимъ, в вЂрЂ рускои будучимъ, яких потребовалъ з воискомъ Выговскиї. На що все потомъ кролъ зь сенаторами и присягь. А Выговскиї обЂцал з воискомъ подрол кемъ быти, але потомъ тое от кроля не сталося козаком .
  Того ж року, августа 7-г дн̃я, ωтступили Выговского Иоанна, гетмана, перше полки заднепрьские козацкиї, не хотячи з Выговским полякомъ поддаватися, але под цр̃емъ московскимъ хотячи жити, яко под православнымъ. Побили ляховь на стоновисках, за Днепромъ будучих, перше в Переясловлю, потомъ в НЂжинЂ і в ЧернЂговЂ. В тои жє чась Немирича забили. Тогды ж пошол Юриї Хмелницкиї з Даниломъ Выговскимъ, швагромъ своимъ, у воиско ку Фастову. Послышавши ω томъ, на его повьстаню козаковь Иоань Выговскиї, гетманъ, пошол з Чигрина за Хмелницким. И гды зышлося воиско под Хвастовомъ, мЂстечком, сентябрия 10-г дн̃я, взяли козаки гетманство и булаву у Иωана Выговского и обрали себЂ за гетмана Юрия Хмелницкого молодого. Выговскиї Иоанъ ушол до Ляховъ, за нимъ пошол былъ и Даниилъ Выговскиї, але его в ЛысянцЂ козаки ухватили и моск†отдали. Проваженыи до цр̃я, умерлъ на дорозЂ."
  
  Takim obrazom bolshaja chast Ukrainy - pravoberezhje - ostalas pod korolem i lish levyj bereg soglasilsia byt pod carem. Pri etom ne potomu, chto "odin narod", a potomu, chto car pravoslavnyj!
  
  ...
  "Казаки тежъ заднЂпръскии, гды ляховь на ЗаднЂпрью побили, писали до кн̃зя Трубецкого, особливе ЦюцараЙ, полковникъ переясловскиї, абы скорЂи до нихъ поспешил и знову ихь принял под цр̃скую руку."
  
  Voobshche-to slovo "znovy" (kto ne znajet ukrainskogo - po-russki "opiat', snova") podrazumevajet, chto byl pereryv v otnoshenijah s Moskvoj.
  
  ...
  "Року 1660-г, мс̃ца августа 7-г дн̃я, Василеи Борисовичъ Шереметов, бояринъ і воевода киевъскии, з воискомъ московским поряднымъ зь Киева и Юриі Хмелницкии з воискомъ казацкимъ зь Чигирина пошли противъ поляковъ. Пришол Шереметъ под Любаръ, а Хмелницкии под Слободища. Тамъ же не дали Хмелницкому и козакомъ з воискомъ Шереметовым зыитися ляхи и татаре, осадили Шеремета под Любаремъ, 35 милъ от Киева, а Юрья Хмелницкого под Слободищами. До Хмелницкого уломилися ляхи до табору и армату были опановали. Казаки почали утЂкати, а гды обачили, ижь татаре дорогу имъ заступили, застоновилися. ИмъЛ поправившися, ляхов з табору своего выбили и армату свою отняли, короговь усарскую кролевскую збили. Там жє былъ з ляхами Иоань Выговскиї. Затым поляки і Выговскиї козаков почали до примирья зь собою и до голдованя крюлю призывати. Хмелницкии не хотЂл, але козаки на Хмелницкого крикънули, жебы змирил. такь Хмелницкии змирилъ и кролю поддался."
  
  Nachnem s togo, chto kozaki sami zastavili Chmielnickogo zakluchit mir. Potom ukazano slovo "poddatsia". Jesli vy vernetes v nachalo soobshchenija k abzacu ob Perejaslavskoj rade, to najdete to zhe slovo, po otnocheniju k caru. Togda poddalis caru, teper snova korolu!
  
  "И Шеремет оборонною рукою з-под Любара назадъ ишол под Чюдновь. Тамъ же знову ляхи, козаки и татаре облегли Шеремета з воискомъ цр̃ским и з полками заднепрьскими , и зь киевским. Тамъ през три нд̃ли, гды были вь облеженью, Цюцюра, полковникъ переясловскиї козацкии , зъ тремя полками козацкими ляхом передался. Шереметъ, же не мЂлъ уже корму, почалъ трактовати з поляками."
  
  Vyhodit vse bolshe narodu predajet svoih bratjev pravoslavnyh i uhodit pod ruku korolia. A ved vidimo byli prichiny...
  
  ...
  "Року 1662-г Юриї Хмелницкиї з козаками и з ляхами пошол за Днепръ под Переясловлъ, добывалъ Переясловля, а послышавши, ижь кн̃зь Рамодановскиї з московскимъ идетъ воискомъ, отступилъ от Переясловля. Сталъ протива Канева кн̃зь Рамодановскиї з воискомъ своимъ, притягши из Самъкомъ, гетманомъ заднепрьскимъ, розбили Хмелницкого, побили немало казаков , у Днепръ нагнали, и иншиї казаки многиї потонули. Хмелницкии зь старшиною чолнами попереплывали, всего отбЂгши, и ляхи з ними жь. ДЂялося тое мсца июля 23 дн̃я, ляхов в Кане†и инде свои ж казаки немало позабивали. Московскиі воиска и казацкиі заднепрьскиі зараз перешли на сеи бокь Днепра, але Хмелницкии, побЂгьши до Чорного лЂса и нашовши готовыхь татар, з татарами и зь своими козаками знову москву перестрашивь на тую сторону Днепра. Ввосени Юриі Хмелницкии приходилъ под Межигорскии манастыр з татарами. И Киева не зачипаючи, у ВышгородЂ церковь розобравши, на деревЂЮ и на образахь, за Днепрь перевозилися татарове, и по Заднепрью около НЂжина, и инде повоевавши, вернулися. Тогды ж татарин един приплылъ на образЂ Пресвятои Бд̃цы до Киева, любо и не хотЂлъ, а много ихъ и въ ДнепрЂ потонуло. И в КириловскомъБ мн̃стрЂ того ж часу церковъ спалена, и кЂлиї зь трапезою от тотарь попалены. Року 1663-г Юриї Хмелницкиї, здавши зъ себе гетманство, постригься у чернцы в монастырЂ ИръдЂнскомъ от Деонисия Балабана, митрополита киевского. А на его мЂстъце обранныи, Павел Тетера зостал гетманом козацкимъ чигиринскимъ."
  
  Nu ot takoj zhizni ne tolko v monahi - v jevnuhi ne stydno ujti!
  
  ...
  "Року 1668 Иоаннь Бруховецкиі, гетман заднЂпрски козацкиі, под цр̃мъ православнымъ застаючи, не паметаючи на великиі цр̃скиі добродЂиство , умислилъ татарскому хану поддатися, цр̃ских воевод, по мЂстах заднЂпрских зостаючихъ, и иншихь позабивалъ, инниших в нЂволю побралъ, и затягь себЂ на помоч шесть тысячеи татарь. В тои же час Петрь Дорошенка, гетманъ чигиринскиі, пошоль з своими противь Бруховецкого . З нимъ и татаре, от Бруховецкого затягненныи, на змове зостали. Бруховецкиі, обезпечившися на татар, гды з Гадячего вывхалъ, от своих же выданныи Дорошенку, забитыи зосталь. ТЂло его нагω на драбчастомъ возЂ, сьномъ прикритое, привезвно в Гадячъ и там поховано. А жону его и скарбы взял Дорошенко, гетман чигиринскии, до Чигрина. Тогды жъ еп̃спа Мефтодия і Василия Дворецкого до Чигрина в неволю взято, котрыи Бруховецкого сторону держали."
  
  I vot uzhe ukraincy nachali bit ukraincev. A v etom nichego udivitelnogo - raznyje prisiagi, raznyje strany, a pro narod togda rechi ne velos.
  
  "Того ж року Петрь СуховЂи, оттозвавшися гетманом, вышолъ з Запорожья з козаками запорожскими и з татарами на Дорошенка, пустошачи около Чигирина и инде. Дорошенку еднакъ ничого не учинивши, толко татар полономъ и корыстью з людеи невинных обагативши, назадъ отишолъ.
  Того ж року, декабрия 6-г, послал Дорошенко, гетманъ чигиринскиї, пословь своих до цесара турецкого, офЂруючи свою зычливост ему, а просячи, абы ханъ помочи не давалъ запорожцомъ на Дорошенка. От цесаря турецкого року 1669-г з козацкими послами приЂхали. Турки, ласку цесарскую Дорошенку осветчаючи, дали ему от цасаря подарки: кафтан и иные. А Дарошенко, принявши тые подарки, целиком поддался самъ и всю сторону сию Днепра, почавши от Чигирина ажь до Днестра, в вЂчное подданство цесареви турецкому, и от цесаря принялъ санджаки албо привиля."
  
  Vernemsia k pervomy abzacu otnositelno Perejaslavskoj rady. Opiat poddanstvo i opiat vechnoje! Voobshche v nashej strane vse vechnoje... V obshchem, lubov do groba!
  
  "Року 1670-г корол Казимирь кролевство зь себе зложил. Того ж року примас Пражмовскиї и Речь Поспалитая прислали Дорошенкови, гетману, клеиноти Воиска Запорожского, которыи Тетера былъ завез до Полскои: булаву, корогов и бунчукъ, призываючи его до подданства ку КоронЂ. Але Дорошенко принялъ клеиноты, лечъ от цесаря турецкого отступити не хотЂл."
  
  I opiat poddanstvo! Hotia zamechu, chto pro "vechnoje" govorilos tolko po otnosheniju k Turcii i Rossii. Nu vidino nashi otnoshenija s zapadom ne tak stabilny, chto my vidim i do sih por...
  
  "Того ж року вся Речь Посполитая обрали королемъ Михаила Корибута Вешневецкого на королевство Полское, и застал укаронованныи на кролевство мсца сентябрия. Але примас и иншиї великиі сонаторове не хотЂли Михаила Вышневецкого за кроля мЂти, для того и в незгодЂ з королеъ мешкали.
  Тыми жь часами на тамътои сторонЂ Днепра, под цр̃емъ православнымъ АлеξЂемъ Михаиловичом зостаючи козаками, маючи себЂ старшихъ от Дорошенка по забитъю Брюховецкого, воевалися з воисками царскими. "
  
  A vot uzhe i tamten (to jest levyj) bereg Dnepra rezhet svoih bratjev pravoslavnyh-moskovitov!
  
  "А гды кн̃зъ Григореи Григоревичъ Рамодановскои пришол под ЧернЂговъ и добывал его крЂпкω, а градилъ козокомъ, абы, не проливаючи крови своеи ведлугь своеи присяги, держалися цр̃я правословнаго, призволили на тое козаки, обрали себЂ за гетмана Демена Игнатовича МногогрЂшного, которого имъ цр̃ь потвердилъ. И далъ великои волности, и з всеи Украины доходы гетману и казакомъ поступилъ, толко абы цр̃ю вЂрнЂ якъ присягли, такъ служили. ОС того часу спокоине казаки под цр̃скою рукою."
  
  I v ocherednoj raz prisiagu dajut caru levoberezhnyje zazaki!
  V itoge jesli proanalizirovat etot tekst, to vyhodit, chto sojuz s Moskvoj - vsego lish odin iz mnozhestva sojuzov, kotoryje zakluchala Ukraina v period Ruiny! Pochemu takoje osoboje vnimanije udelilos imennop etomu sojuzu pokazyvajet lish dalnejshaja istorija. Prosto po kakim-to politicheskim prichinam my okazalis kuskom Rossii, a ne Turcii ili Polshi...
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2003.12.19 | Thorgeyr

    Re: Чому ми виявилися шматком Росії?

    До Переяславської ради можна ставитися як завгодно, але звернення Б.Хмельницького до російського царя було зумовлено подіями, що малі місце ще до Хмельниччини. Одним словом, самі себе занапастили (і Хмельниччина - то ще не найбільша напасть, а лише її наслідок).
    
    Дивитися тут:
    http://www.slovnyk.org.ua/txt/rudnytskyu/mosfac.html