Життя і смерть героя.
02/24/2004 | Ярина
ГЕРОЇЧНА СМЕРТЬ КЛИМА САВУРА У ФАКТАХ І ДОКУМЕНТАХ
У попередньому числі «Волині» ми знайомили вас з новими історичними розвідками щодо деталей біографії Клима Савура. Зокрема, у статті «Засуджений за любов до України», присвяченій 75-річчю ОУН, ми розповіли про маловідомий «Процес 59-ти», ініційований НКВД проти членів ОУН.
На сьогодні з’явилися нові додаткові дослідження героїчної загибелі Клима Савура, знайдені цікаві документи, що донедавна знаходилися у спецархівах.
Центральний апарат НКВС України в Києві на чолі з Тимофієм Строкачем розробив план ліквідації керівного активу ОУН і УПА на Волині. Усі матеріали підшивалися у папку «Агентурное дело «Щур», основним об’єктом якого став Дмитро Клячківський.
Наприкінці січня 1945 року енкаведисти в бою захопили сани, на яких лежав хворий на тиф командир «Кайдаш» (він же «Рудий»), уродженець с.Коршів Сенкевичівського району Волинської області Юрій Стельмащук. «Рудого» одразу відправили до Києва і 8-9 лютого 1945 року вперше допитали. На допит прибув сам Строкач. Достеменно невідомо, як поводив себе «Рудий» під час слідства, але він розповів про все, що знав. Ось красномовний уривок з його свідчень:
«Запитання: Коли ви останній раз зустрічалися з «Климом Савуром»?
Відповідь: Останній раз я з ним зустрічався 30 листопада 1944 року на Оржівських хуторах Клеванського району Рівненської області у зв’язку з моїм затвердженням першим заступником «Добового» і командувачем з’єднання груп УПА «Завихост». З «Климом Савуром» я пробув майже добу. Спочатку він повів мене в одну хату, де ми з ним повечеряли, а потім ми з ним пішли в іншу хатину і там переночували на горищі. Увесь наступний день «Клим Савур» лишався там.
Запитання: Де зараз знаходиться «Клим Савур»?
Відповідь: Виходячи з того, що «Клим Савур» домовився зі мною про зустріч на 30 січня 1945 року на Оржівських хуторах, я вважаю, що до цього часу він зі своєю особистою охороною, яка складається з 2-3 добре озброєних бійців, повинен перебувати там, де й має надійну пособницьку базу.
На відстані 1-1,5 кілометра від «Клима Савура» постійно знаходиться ВОП (Відділ особливого призначення) під командуванням «Узбека» у складі 60 чоловік, озброєних ручними кулеметами, автоматами та гвинтівками, який його прикриває.
Наскільки мені відомо, «Клим Савур» ніколи в підземних криївках не ховається, віддаючи перевагу перебуванню вдень у лісі, а вночі - на конспіративних квартирах, у відданих йому осіб з числа місцевих жителів.
Зокрема, я думаю, що однією з таких квартир є будинок заможної селянки з Оржівських хуторів, чоловік і син якої, за словами «Клима Савура», були активними учасниками УПА й загинули в 1943 році в боях з німцями.
У цій хаті 30 листопада 1944 року я вечеряв з «Климом Савуром».
Прізвище та ім’я цієї жінки я не знаю, живе вона з дочкою років 16 і 70-річною свекрухою. Її хата знаходиться в західній частині Оржівських хуторів, навпроти занедбаного кам’яного складу, на відстані 120 метрів від нього.
Хата ця має 2 кімнати, дерев’яна, накрита соломою, справа від вхідних дверей одне вікно. Вигляд з кімнати, де ми вечеряли, я добре запам’ятав: посередині стоїть накритий чистою білою скатертиною стіл, зліва біля вікна - ручна швейна машинка, поряд стоїть ваза з квітами, у лівому кутку - звичайна шафа з одягом, справа - металеве ліжко, на стіні висять кілька ікон і портрети Тараса Шевченка та Івана Франка. Розташування вказаної хати я добре знаю і безпомилково можу її показати.
Друга хата, де я ночував з «Климом Савуром», знаходиться у південній частині Оржівських хуторів. Хата ця і по зовнішньому вигляду і по внутрішньому оздобленню значно бідніша від тієї, де ми вечеряли. Власником її є жінка років 30-32, низького зросту, повнувата, темна шатенка. Місце розташування я теж можу показати».
Маючи такі свідчення, Строкач терміново наказує провести чекістсько-військову операцію силами 20 і 24 стрілецьких бригад ВВ НКВС, залучивши клеванські райвідділи НКВС і НКДБ та організовані ним спецгрупи. Він особисто виїжджає до Рівного, прихопивши «Рудого» з собою.
10 лютого 1945 року 4-5 тисяч червонопогонників оточили район, у центрі якого були села Оржів, Грабів, Покоси, Суськ, Бронники. У середину утвореного кільця були вислані невеликі оперативно-військові групи, очолювані місцевими співробітниками НКВС і НКДБ, які добре знали місцевість. Одна з таких груп зі 40 бійців 233-го окремого стрілецького батальйону на чолі з оперпрацівником, лейтенантом Шатяєвим (за іншими даними - Шатаєвим) вийшла на слід «Клима Савура».
Перший день операції завершився знищенням групи «Узбека» чисельністю 22 чоловіки, але головної цілі операції досягнуто не було.
12 лютого 1945 року загін 233-го окремого стрілецького батальйону під командуванням начальника штабу, старшого лейтенанта Хабібуліна в лісовому масиві виявив погасле вогнище. Загін продовжував пошуки з посиленою увагою. Вивчили один слід (за партизанською тактикою українські підпільники завжди йшли слід у слід, що не давало можливості встановити чисельність). Рухаючись по сліду, загін помітив у чагарнику невідомих осіб. Хабібулін наказав оточити чагарник, розбивши загін на 3 групи.
На підходах до чагарника група, очолювана Хабібуліним, була обстріляна з автоматів, а дещо згодом було посічено 3 невідомих, що відходили, відстрілюючись. У результаті переслідування всі троє були вбиті. В убитих виявлено 3 автомати, 5 магазинів до них, 2 пістолети, 150 патронів, польова сумка з документами УПА і картами. Згодом в одному з убитих впізнали «Клима Савура».
Є ще кілька свідчень про обставини цього бою. Зокрема, з публікації газети «2000» від 9 лютого 2001 року стало відомо, що група старшого сержанта Д.(прізвище не вказано) безпосередньо вийшла на вогневий контакт з охороною «Клима Савура» та втратила одного бійця. Двоє повстанців залягли, прикриваючи відхід свого командира, і в нерівному бою загинули. Д. намагався схопити втікача живим, але той на вимогу скласти зброю відповів вогнем з ППС. Тоді сержант зробив фатальний постріл з карабіна, який обірвав життя Дмитра Клячківського.
Ще один звіт про ті події належить перу прокурора Клеванського району Сметани і датований 14 лютим 1945 року за N 2-32.
«Проведеною операцією по боротьбі з бандитизмом військовою частиною у складі 35 чоловік за участю старшого уповноваженого РВ НКДБ т.Шатаєва на межі Клеванського й Олександрійського районів у лісах біля села Суськ 12.02.45 р. вбито три бандити.
Групою був взятий одяг та різні документи з польовою сумкою. При перевірці документів виявилася крупна бандитська фігура, ще через 3 години були забрані трупи і опізнані бандитами, які здалися. Це був убитий командир УПА й ОУН «Савур Клим» (документ подано згідно з орфографією оригіналу).
Тобто, виходить, що енкаведисти роздягнули вбитих повстанців і забрали їх тільки через 3 години. Тіла було відвезено до Рівненської тюрми, де їх опізнали «Рудий» та інтендант однієї з груп УПА «Карий»-Гаскевич. (На сьогодні відомо і ми подаємо в оригіналі ще один цікавий матеріал, який десятки років пролежав у спецфондах архіву - це акт судмедекспертизи, яку проводив сумновідомий кат українського народу офіцер НКВД Рибакова, за деякими даними саме її руки по лікті були в крові від невинних жертв розстрілів в’язнів Дубенської тюрми в червні 1941 року, де Рибакова на пару зі своїм одноплемінником Яковом Давидовичем Винокуром, капітаном МГБ, розстрілювала з маузера жіночу частину в’язнів). Під час відкриття пам’ятника Климу Савуру у Рівному рівненський письменник Євген Шморгун у своєму виступі сказав, що колишні політв’язні розповідали йому: «тіла загиблих героїв поклали на тюремний майдан, потім вигнали всіх в’язнів, щоб показати, що Клим Савур мертвий. Після чого тіла були замуровані у в’язниці».
Вдалося також встановити, хто були ті двоє, що так мужньо захищали свого командира. Цілком можливо, що один з них був Богдан Куницький - друг Клима Савура по довоєнному підпіллю. А охоронцем був «Орлик» (Михайло Колосюк) з хутора Адамків. Очевидно версію про те, що серед них був Борис Бедрик - «Клим» - Див» слід вважати хибною, оскільки «Рудий» прекрасно знав «Клима» як шефа штабу групи «Турів», і повинен був його опізнати. Крім того, зберігся підпільний некролог, де повідомлялося про загибель Бориса Бедрика на Оржівських хуторах 23 березня 1945 р. разом з референтом СБ крайового проводу Олексою Присяжнюком - «Мітлою».
Не вберегла доля і мужніх жінок, які утримували конспіративні квартири «Клима Савура». Їх одразу схопили, причому в одній з хат вилучили дуже багато націоналістичної літератури та фотографії керівників та членів проводу ОУН складу 1940 року.
Щодо «Рудого», то як записав у своєму щоденнику командир «Дубовий»: «Перша його поява з більшовиками була на Оржівських хуторах Клеванського району 12 лютого 1945 р., тоді як загинув сл.п.полковник «Клим Савур» - «Охрім». Він привів до тієї жінки, де к-р «Охрім» у грудні 1944 р. мав з ним відправу. Кажуть люди, що пізнавав труп «Охріма»..., у супроводі провідників виступав на мітингах, читаючи промови, які написали в НКВД».
Від імені «Рудого» була надрукована листівка-заклик з фото убитого «Клима Савура» для деморалізації особового складу УПА та підпільної мережі ОУН. Доля «Рудого», як і багатьох, хто пішов на співпрацю з карально-репресивними органами, закінчилася трагічно: через півроку енкаведисти винесли вирок і розстріляли його.
ІНФОРМВІДДІЛ.
Документ з архіву Рівненського обласного бюро судово-медичної експертизи (м.Рівне, вул.Матросова, 12), підпорядкований облздороввідділу.
Акты судебно-медицинских исследований трупов. 1945-1946 годы. (арк.99-100, машинопись)
АКТ
Судебно-медицинской экпертизы, произведенной мною, Ровенским государственным судебно-медицинским экспертом майором медицинской службы Рыбаковой Н.В., по предложению замначальника Отдела УББ НКВД УССР майора Кравчук в присутствии комиссии: ст.следователя УББ НКВД УССР мл.лейтенанта Романенко Я.Р., начальника санчасти УНКВД НКВД УССР
ст.л-т г/б Струнина А.Г. и ст.оперуполномоченного первого отделения
УББ НКВД Ровенской области, мл.л-та ГБ Березина А.Н.
13 февраля 1945 года мною исследован труп командующего УПА «Клима Савура» - умершего 12 февраля 1945 года, для установления причин смерти.
Предварительные данные:
Во время операции подразделением ВВ НКВД 20 бригады в лесу, 2 км западнее с.Оржев Клеванского района Ровенской области, в результате перестрелки были убиты сопротивляющиеся при задержании 3 бандита, один из которых оказался командующим УПА «Климом Савуром», а личности остальных двух не установлены.
Трупы убитых бандитов были доставлены в оперативную группу НКВД УССР гор.Ровно в ночь на 13 февраля 1945 года. Исследованием трупа «Клима Савура» констатировано:
Труп мужчины, без одежды, выше среднего роста, астенической конституции... голова покрытая темно-русыми волосами... волосы длиною до 8 сантиметров, зачесаны назад... Глаза - серо-голубые... губы резко очерченные... умершие брился не менее 4 дней назад. На правой стороне груди в области сочленения правой ключицы имеется дефект ткани размером в 1 см, неправильной формы с вывороченными наружу краями... на спине трупа на 1 см в правую сторону от четвертого грудного позвонка имеется дефект ткани размером 0,6 см круглой формы с краями, ввернутыми вовнутрь.
Заключение
1. Смерть «К.С-ра» насильственная.
2. Смерть произошла вследствие сквозного огнестрельного ранения грудной полости, входным является рана на спине, а выходным - рана на груди.
...
4... выстрел был произведен на расстоянии не менее 20-25 метров из оружия, каким мог быть автомат.
5. Убитому «Климу Савуру» судя по данным физического развития 41-42 года.
Ровенский государственный эксперт майор м/с /Рыбакова/
Присутствовали:
ст.следователь УББ НКВД УССР
м л.-т г/б /Романенко/
ст.оперуполномоченный УББ НКВД УССР
ст. л.-т г/б /Струнина/
ст.оперуполномоченный УББ НКВД г/б
м л.-л-т /Березин/
Пол. санслужбы УНКВД по Р/о
ст. л.-нт м/с /Синицына?/
Апк. 97-98-101, 102 подібні акти остеження двох невідомих, що загинули з «Климом Савуром».
Труп мужчины без одежды, по данным физического развития 30-32 года, небольшого роста, со светло-каштановыми волосами, правильного телосложения, хорошего питания. Голова круглой формы, небольшой величины с длинными волосами, зачесаными назад, лоб высокий... глаза серо-голубые, лицо бритое...
Смерть произошла от сквозных огнестрельных ранений ног. Входные отверстия на задней поверхности тела, а выходные на передней.
В связи с ранением сосудистого пучка правой нижней конечности произошло смертельное кровотечение, усугубившееся шоковым состоянием вследствие ранения мошонки.
Арк.101-102
Труп мужчины, без одежды, по данным физического развития - 19-20 лет... Голова круглой формы, с волосами темно-русого цвета, стоящие вверх, «ёжик», глаза серо-голубые... Смерть произошла вследствие огнестрельных сквозных ранений головы, произведенных одновременно из разного рода оружия. Оба выстрела со стороны лба были произведены на расстоянии 20-25 метров из автомата.
У попередньому числі «Волині» ми знайомили вас з новими історичними розвідками щодо деталей біографії Клима Савура. Зокрема, у статті «Засуджений за любов до України», присвяченій 75-річчю ОУН, ми розповіли про маловідомий «Процес 59-ти», ініційований НКВД проти членів ОУН.
На сьогодні з’явилися нові додаткові дослідження героїчної загибелі Клима Савура, знайдені цікаві документи, що донедавна знаходилися у спецархівах.
Центральний апарат НКВС України в Києві на чолі з Тимофієм Строкачем розробив план ліквідації керівного активу ОУН і УПА на Волині. Усі матеріали підшивалися у папку «Агентурное дело «Щур», основним об’єктом якого став Дмитро Клячківський.
Наприкінці січня 1945 року енкаведисти в бою захопили сани, на яких лежав хворий на тиф командир «Кайдаш» (він же «Рудий»), уродженець с.Коршів Сенкевичівського району Волинської області Юрій Стельмащук. «Рудого» одразу відправили до Києва і 8-9 лютого 1945 року вперше допитали. На допит прибув сам Строкач. Достеменно невідомо, як поводив себе «Рудий» під час слідства, але він розповів про все, що знав. Ось красномовний уривок з його свідчень:
«Запитання: Коли ви останній раз зустрічалися з «Климом Савуром»?
Відповідь: Останній раз я з ним зустрічався 30 листопада 1944 року на Оржівських хуторах Клеванського району Рівненської області у зв’язку з моїм затвердженням першим заступником «Добового» і командувачем з’єднання груп УПА «Завихост». З «Климом Савуром» я пробув майже добу. Спочатку він повів мене в одну хату, де ми з ним повечеряли, а потім ми з ним пішли в іншу хатину і там переночували на горищі. Увесь наступний день «Клим Савур» лишався там.
Запитання: Де зараз знаходиться «Клим Савур»?
Відповідь: Виходячи з того, що «Клим Савур» домовився зі мною про зустріч на 30 січня 1945 року на Оржівських хуторах, я вважаю, що до цього часу він зі своєю особистою охороною, яка складається з 2-3 добре озброєних бійців, повинен перебувати там, де й має надійну пособницьку базу.
На відстані 1-1,5 кілометра від «Клима Савура» постійно знаходиться ВОП (Відділ особливого призначення) під командуванням «Узбека» у складі 60 чоловік, озброєних ручними кулеметами, автоматами та гвинтівками, який його прикриває.
Наскільки мені відомо, «Клим Савур» ніколи в підземних криївках не ховається, віддаючи перевагу перебуванню вдень у лісі, а вночі - на конспіративних квартирах, у відданих йому осіб з числа місцевих жителів.
Зокрема, я думаю, що однією з таких квартир є будинок заможної селянки з Оржівських хуторів, чоловік і син якої, за словами «Клима Савура», були активними учасниками УПА й загинули в 1943 році в боях з німцями.
У цій хаті 30 листопада 1944 року я вечеряв з «Климом Савуром».
Прізвище та ім’я цієї жінки я не знаю, живе вона з дочкою років 16 і 70-річною свекрухою. Її хата знаходиться в західній частині Оржівських хуторів, навпроти занедбаного кам’яного складу, на відстані 120 метрів від нього.
Хата ця має 2 кімнати, дерев’яна, накрита соломою, справа від вхідних дверей одне вікно. Вигляд з кімнати, де ми вечеряли, я добре запам’ятав: посередині стоїть накритий чистою білою скатертиною стіл, зліва біля вікна - ручна швейна машинка, поряд стоїть ваза з квітами, у лівому кутку - звичайна шафа з одягом, справа - металеве ліжко, на стіні висять кілька ікон і портрети Тараса Шевченка та Івана Франка. Розташування вказаної хати я добре знаю і безпомилково можу її показати.
Друга хата, де я ночував з «Климом Савуром», знаходиться у південній частині Оржівських хуторів. Хата ця і по зовнішньому вигляду і по внутрішньому оздобленню значно бідніша від тієї, де ми вечеряли. Власником її є жінка років 30-32, низького зросту, повнувата, темна шатенка. Місце розташування я теж можу показати».
Маючи такі свідчення, Строкач терміново наказує провести чекістсько-військову операцію силами 20 і 24 стрілецьких бригад ВВ НКВС, залучивши клеванські райвідділи НКВС і НКДБ та організовані ним спецгрупи. Він особисто виїжджає до Рівного, прихопивши «Рудого» з собою.
10 лютого 1945 року 4-5 тисяч червонопогонників оточили район, у центрі якого були села Оржів, Грабів, Покоси, Суськ, Бронники. У середину утвореного кільця були вислані невеликі оперативно-військові групи, очолювані місцевими співробітниками НКВС і НКДБ, які добре знали місцевість. Одна з таких груп зі 40 бійців 233-го окремого стрілецького батальйону на чолі з оперпрацівником, лейтенантом Шатяєвим (за іншими даними - Шатаєвим) вийшла на слід «Клима Савура».
Перший день операції завершився знищенням групи «Узбека» чисельністю 22 чоловіки, але головної цілі операції досягнуто не було.
12 лютого 1945 року загін 233-го окремого стрілецького батальйону під командуванням начальника штабу, старшого лейтенанта Хабібуліна в лісовому масиві виявив погасле вогнище. Загін продовжував пошуки з посиленою увагою. Вивчили один слід (за партизанською тактикою українські підпільники завжди йшли слід у слід, що не давало можливості встановити чисельність). Рухаючись по сліду, загін помітив у чагарнику невідомих осіб. Хабібулін наказав оточити чагарник, розбивши загін на 3 групи.
На підходах до чагарника група, очолювана Хабібуліним, була обстріляна з автоматів, а дещо згодом було посічено 3 невідомих, що відходили, відстрілюючись. У результаті переслідування всі троє були вбиті. В убитих виявлено 3 автомати, 5 магазинів до них, 2 пістолети, 150 патронів, польова сумка з документами УПА і картами. Згодом в одному з убитих впізнали «Клима Савура».
Є ще кілька свідчень про обставини цього бою. Зокрема, з публікації газети «2000» від 9 лютого 2001 року стало відомо, що група старшого сержанта Д.(прізвище не вказано) безпосередньо вийшла на вогневий контакт з охороною «Клима Савура» та втратила одного бійця. Двоє повстанців залягли, прикриваючи відхід свого командира, і в нерівному бою загинули. Д. намагався схопити втікача живим, але той на вимогу скласти зброю відповів вогнем з ППС. Тоді сержант зробив фатальний постріл з карабіна, який обірвав життя Дмитра Клячківського.
Ще один звіт про ті події належить перу прокурора Клеванського району Сметани і датований 14 лютим 1945 року за N 2-32.
«Проведеною операцією по боротьбі з бандитизмом військовою частиною у складі 35 чоловік за участю старшого уповноваженого РВ НКДБ т.Шатаєва на межі Клеванського й Олександрійського районів у лісах біля села Суськ 12.02.45 р. вбито три бандити.
Групою був взятий одяг та різні документи з польовою сумкою. При перевірці документів виявилася крупна бандитська фігура, ще через 3 години були забрані трупи і опізнані бандитами, які здалися. Це був убитий командир УПА й ОУН «Савур Клим» (документ подано згідно з орфографією оригіналу).
Тобто, виходить, що енкаведисти роздягнули вбитих повстанців і забрали їх тільки через 3 години. Тіла було відвезено до Рівненської тюрми, де їх опізнали «Рудий» та інтендант однієї з груп УПА «Карий»-Гаскевич. (На сьогодні відомо і ми подаємо в оригіналі ще один цікавий матеріал, який десятки років пролежав у спецфондах архіву - це акт судмедекспертизи, яку проводив сумновідомий кат українського народу офіцер НКВД Рибакова, за деякими даними саме її руки по лікті були в крові від невинних жертв розстрілів в’язнів Дубенської тюрми в червні 1941 року, де Рибакова на пару зі своїм одноплемінником Яковом Давидовичем Винокуром, капітаном МГБ, розстрілювала з маузера жіночу частину в’язнів). Під час відкриття пам’ятника Климу Савуру у Рівному рівненський письменник Євген Шморгун у своєму виступі сказав, що колишні політв’язні розповідали йому: «тіла загиблих героїв поклали на тюремний майдан, потім вигнали всіх в’язнів, щоб показати, що Клим Савур мертвий. Після чого тіла були замуровані у в’язниці».
Вдалося також встановити, хто були ті двоє, що так мужньо захищали свого командира. Цілком можливо, що один з них був Богдан Куницький - друг Клима Савура по довоєнному підпіллю. А охоронцем був «Орлик» (Михайло Колосюк) з хутора Адамків. Очевидно версію про те, що серед них був Борис Бедрик - «Клим» - Див» слід вважати хибною, оскільки «Рудий» прекрасно знав «Клима» як шефа штабу групи «Турів», і повинен був його опізнати. Крім того, зберігся підпільний некролог, де повідомлялося про загибель Бориса Бедрика на Оржівських хуторах 23 березня 1945 р. разом з референтом СБ крайового проводу Олексою Присяжнюком - «Мітлою».
Не вберегла доля і мужніх жінок, які утримували конспіративні квартири «Клима Савура». Їх одразу схопили, причому в одній з хат вилучили дуже багато націоналістичної літератури та фотографії керівників та членів проводу ОУН складу 1940 року.
Щодо «Рудого», то як записав у своєму щоденнику командир «Дубовий»: «Перша його поява з більшовиками була на Оржівських хуторах Клеванського району 12 лютого 1945 р., тоді як загинув сл.п.полковник «Клим Савур» - «Охрім». Він привів до тієї жінки, де к-р «Охрім» у грудні 1944 р. мав з ним відправу. Кажуть люди, що пізнавав труп «Охріма»..., у супроводі провідників виступав на мітингах, читаючи промови, які написали в НКВД».
Від імені «Рудого» була надрукована листівка-заклик з фото убитого «Клима Савура» для деморалізації особового складу УПА та підпільної мережі ОУН. Доля «Рудого», як і багатьох, хто пішов на співпрацю з карально-репресивними органами, закінчилася трагічно: через півроку енкаведисти винесли вирок і розстріляли його.
ІНФОРМВІДДІЛ.
Документ з архіву Рівненського обласного бюро судово-медичної експертизи (м.Рівне, вул.Матросова, 12), підпорядкований облздороввідділу.
Акты судебно-медицинских исследований трупов. 1945-1946 годы. (арк.99-100, машинопись)
АКТ
Судебно-медицинской экпертизы, произведенной мною, Ровенским государственным судебно-медицинским экспертом майором медицинской службы Рыбаковой Н.В., по предложению замначальника Отдела УББ НКВД УССР майора Кравчук в присутствии комиссии: ст.следователя УББ НКВД УССР мл.лейтенанта Романенко Я.Р., начальника санчасти УНКВД НКВД УССР
ст.л-т г/б Струнина А.Г. и ст.оперуполномоченного первого отделения
УББ НКВД Ровенской области, мл.л-та ГБ Березина А.Н.
13 февраля 1945 года мною исследован труп командующего УПА «Клима Савура» - умершего 12 февраля 1945 года, для установления причин смерти.
Предварительные данные:
Во время операции подразделением ВВ НКВД 20 бригады в лесу, 2 км западнее с.Оржев Клеванского района Ровенской области, в результате перестрелки были убиты сопротивляющиеся при задержании 3 бандита, один из которых оказался командующим УПА «Климом Савуром», а личности остальных двух не установлены.
Трупы убитых бандитов были доставлены в оперативную группу НКВД УССР гор.Ровно в ночь на 13 февраля 1945 года. Исследованием трупа «Клима Савура» констатировано:
Труп мужчины, без одежды, выше среднего роста, астенической конституции... голова покрытая темно-русыми волосами... волосы длиною до 8 сантиметров, зачесаны назад... Глаза - серо-голубые... губы резко очерченные... умершие брился не менее 4 дней назад. На правой стороне груди в области сочленения правой ключицы имеется дефект ткани размером в 1 см, неправильной формы с вывороченными наружу краями... на спине трупа на 1 см в правую сторону от четвертого грудного позвонка имеется дефект ткани размером 0,6 см круглой формы с краями, ввернутыми вовнутрь.
Заключение
1. Смерть «К.С-ра» насильственная.
2. Смерть произошла вследствие сквозного огнестрельного ранения грудной полости, входным является рана на спине, а выходным - рана на груди.
...
4... выстрел был произведен на расстоянии не менее 20-25 метров из оружия, каким мог быть автомат.
5. Убитому «Климу Савуру» судя по данным физического развития 41-42 года.
Ровенский государственный эксперт майор м/с /Рыбакова/
Присутствовали:
ст.следователь УББ НКВД УССР
м л.-т г/б /Романенко/
ст.оперуполномоченный УББ НКВД УССР
ст. л.-т г/б /Струнина/
ст.оперуполномоченный УББ НКВД г/б
м л.-л-т /Березин/
Пол. санслужбы УНКВД по Р/о
ст. л.-нт м/с /Синицына?/
Апк. 97-98-101, 102 подібні акти остеження двох невідомих, що загинули з «Климом Савуром».
Труп мужчины без одежды, по данным физического развития 30-32 года, небольшого роста, со светло-каштановыми волосами, правильного телосложения, хорошего питания. Голова круглой формы, небольшой величины с длинными волосами, зачесаными назад, лоб высокий... глаза серо-голубые, лицо бритое...
Смерть произошла от сквозных огнестрельных ранений ног. Входные отверстия на задней поверхности тела, а выходные на передней.
В связи с ранением сосудистого пучка правой нижней конечности произошло смертельное кровотечение, усугубившееся шоковым состоянием вследствие ранения мошонки.
Арк.101-102
Труп мужчины, без одежды, по данным физического развития - 19-20 лет... Голова круглой формы, с волосами темно-русого цвета, стоящие вверх, «ёжик», глаза серо-голубые... Смерть произошла вследствие огнестрельных сквозных ранений головы, произведенных одновременно из разного рода оружия. Оба выстрела со стороны лба были произведены на расстоянии 20-25 метров из автомата.