03/08/2004 | 17 Листопада

В 1906 році Клара Цеткін виступила на конференції жінок-соціалістів в Манхаймі, Німеччина. Її виступ розглядав соціалістичну стратегію активної підтримки універсального жіночого виборчого права та рішуче відкидав превалюючу стратегію середнього класу, яка обмежувала таке право на підставах власності чи інших. Соціал-Демократична Партія Німеччини підтримувала таке право й раніше, але виступ Цеткін ще більше заохотив активістів. Вже в 1907 році, на Других Міжнародних Соціалістичнх Зборах в Штутгарті, жіноче виборче право стало частиною партійної платформи.

Соціалістична Партія США заснувала Національний Жіночий Комітет в 1908 році. Комітет оголосив останню неділю лютого Національним Жіночим Днем. Наступного року свято відзначили 23 лютого.

А вже в 1910 році на Другій Міжнародній Конференції Працюючих Жінок, Цеткін заявила, що “Жіночий День” має мати інтернаціональний характер та проходити під гаслом “Голосування для жінок об’єднає наші сили в боротьбі за соціалізм”.

Перший Міжнародний Жіночий День було організовано Цеткін 19 березня 1911 року. Дату було вибрано з метою нагадати про обіцянку короля Пруссії (в 1848 році) надати жінкам право голосу.
В 1913 році дату змінили на 8 березня.

8 Березня (23 лютого за старим стилем) 1917 року, Клара Цеткін та Олександра Колонтай провели марш в Санкт-Петербурзі під гаслами “Хліба та миру”, “Хліба нашим дітям” та “Повернути чоловіків з окопів”.
Після того як Колонтай стала міністром в Радянському уряді, вона добилась включення 8 Березня до списку комуністичних свят.

В 1975 році ООН стала спонсорувати Міжнародний Жіночий День з акцентацією на всесвітньо відомі жіночі проблеми такі як:
- спалювання наречених через недостатній посаг;
- вбивство згвалтованих;
- спотворення статевих органів;
- згвалтування як знаряддя війни.