07/21/2004 | Maidan Donbas

У багатьох музеях, поряд з відомою картиною "Запорожці пишуть листа турецькому султанові" (Миргород, Петербург і т.ін.), можна побачити фотокопії як самого козацького листа, так і листа султана, що на нього дотепно склали відповідь наші пра-пра-діди. Ось що там написано: (Публікація Д.Яворницького , також виставлено в Миргородському музеї та С.Петербурському Ермітажі )


*****************************************
СУЛТАН МУХАМЕД IV - ЗАПОРІЗЬКИМ КОЗАКАМ
Я, султан, сын Мухамада, бpат солнца и луны, внук и намісник божий, владелец царств - македонского, вавилонского, іерусалимского, Великого и Малого Єгипта, царь над царями, властелин над властелинами, необыкновенный pыцаpь, никем не победимый воин, неотступный хpанитель гpоба Иисуса Хpиста, попечитель самого бога, надежда и утешение мусульман, смущеніе и великий защитник хpистиан - повеліваю вам, запорожскіе козаки, сдаться мні добровольно и без всякого сопpотивления и меня вашими нападеніямі не заставлять беспокоить.
Султан турецкій Мухамад IV.

ЗАПОРІЗЬКИ КОЗАКИ - ТУРЕЦКОМУ СУЛТАНУ
Ти - шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і сомого люципеpа секpетаp ! Який ти в чоpта лицаp ? Чоpт викидає, а твоє військо пожирає. Не будеш ти годен синів христіянських під собою мати; твого війська ми не боїмось, землею і водою будем битися з тобою. Вавилонськкий ти кухар, македонський колесник, ієрусалімський броварник, александрійський козолуп. Великого і Малого Єгипту свинар, вірменська свиня, татарський сагайдак, кам`янецький кат, подолянський злодіюка, самого гаспида внук і всього світу і підсвіту блазень, а нашого бога дурень, свиняча морда, кобиляча срака, різницька собака, нехрещений лоб, хай би взяв тебе чорт ! Оттак тобі козаки відказали, плюгавче ! Невгоден єси мати вірних християн !
Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць на небі, год у книзі, а день такий у нас як у вас, поцілуй за те ось куди нас..!
Кошовий отаман Иван Сірко зо всім кошем запорожським

"Листування" козаків та турецького султана не є історічним фактом і являє зразок сатіричної творчості, пародії на документи того часу, поширеної у середовищі писарів та писарчуків
(Ярослав Гомза)

*********************************
УКРАЇНСЬКИ РЕДАКЦИЇ:

КОПИЯ С ПИСЬМА СУЛТАНА ТУРЕЦКОГО, ПИСАНОГО К КАЗАКАМ ЗАПОРОЖСКИМ.
Я, султан, цесаря турецкаго на всех землях турецких, греческих и македонских , паша вавилонскій, сенійскій, Великаго и Малого Египта, король александрійскій, король над королями, князь над князьями, пан над панами, патент над патентами, над всіма на світі обретающимися, рицарь непобідимий, внук божій, страж гроба распятого, всея земли наслідний пан, радость и надіяніе всім бісурменам, - приказываю всім вам козакам запорожским: дабы больше меня не турбовали и добровольно, без моей и вашей турбацій, спокойны находились, остерегаясь великого моего гніва.
Дан в Константинополі,
апреля 13 дня 1733 года.

ОТВИТ СОВІТНАГО ПИСЬМА КАЗАКОВ ЗАПОРОЖСКИХ ПИСАННОГО СУЛТАНУ ТУРЕЦКОМУ.
Я, славний отаман с совета на Порогах і за Порогами, со всім войском пустомним і добрими молодцами, - я тобі так отписую: ти султан турецький проклятий, чорта брат і товариш, і вмісті з ним кобилу вариш: чорт солить, а ти їси, а твоє військо шкури лупить. Самого люципера ти секретар, антихристів осаул, не цесар турецький, а підніжок гречеський, кухар вавилонський, слюсар ієрихонський, колесник асірійський, броварщик Великого і Малого Египта, свинар александрійський, покуса армянський, собака татарський! Шалиш ти по світу, крутишся по землі, як кат подольський, турецькія землі поганий плюгавець, товариш сатанинський, ровній по всій Индії, пекельний внук проклятого чорта, на розпятого бога гонитель и неприятель пророк бусурмансьеий! Печаль от христіан іміти будеш, а ми тобі, сатанынському сину, не піддамося, військ твоїх не боїмося, а с тобою, як с водою и с твоїм військом, ось побачиш, як гарно битися будем.
Дан Чорного моря в Великих Порогах.
Маія 22 дня 1733 года.
(Редакція початку XVIII cт."Чтение в императорском обществе истории древностей российских при Московськом университете", 1913. кн.3, стор.10 - 11. У примітці сказано:"Найден в архиве Киево-Печерской Лавры")

СУЛТАН МУХАМЕД IV К ЗАПОРОЖСКИМ КАЗАКАМ 1680 ГОДА
Я, султан, сын Магомета, брат солнца и луны, внук и наместник божий, владелец всех царств: Македонского, Вавилонского и Иерусалимского, великого и малого Египта: царь над царями, властитель над всеми существующими, необыкновенный рыцарь, никем не победимый; хранитель неотступный гроба Исуса Христа; попечитель бога самого; надежда и утешение мусульман, смущение и великий защитник христиан, повелеваю вам, запорожские казаки, сдаться мне добровольно и без всякого сопротивления и меня вашими нападениями не заставляйте беспокоить! Султан Турецкий Мухамед.
( З рукописного збірника XVIII ст.
Опубліковано в журналі "Русская старіна",
1872, N10, стор.450.)

ЗАПОРОЖЦИ ТУРЕЦЬКОМУ СУЛТАНУ.
Ти, шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого люципера секретар. Який ти до чорта лицар, чорт с...е, а ти і твоє військо поживає. Не будеш ти годен синов христіянських під собою мати; твого війська ми не боїмося, землею і водою будем битися з тобою. Вавилонський ти кухар, македонський колесник, ієрусалимський броварник, александрійський козолуп. Великого і Малого Єгипта свинар, армянська свиня, татарський сагайдак, камінецький кат, подольський злодію, самого гаспида внук і всього світа і підсвіта блазень, а нашого бога дурень, свиняча морда, кобиляча с...ка, різнецька собака, нехрещений лоб, ... ... твого чорт парив! Оттак тобі козаки відказали, плюгавче, не годен єси мати вірних хрестиян. Числа не знаєм, бо календаря не маємо, місяць у небі, а год у книжці, а день такий і у нас, як у вас, поцілуй за се в гузно нас!
Кошовий отаман Захарченко со всім кошем запорозьким.
( Опублікував М.Костомаров у журналі
"Русская старина", 1872, N10, стор.450-451.)

ВИДПОВИДЬ ЗАПОРОЖЦИВ ТУРЕЦЬКОМУ СУЛТАНУ.
Ти шайтан турецький, проклятого чорта брат і самого Люципера секретар, да не отаман! ... На тобі!
Який ти в чорта лицар?!... Чорт...., а ти і твоє військо поїдає! Не будеш ти синів християнських під собою мати!
Твого війська ми не боїмося, і водою і землею будемо битися з тобою: - бо ти вавилонський кухар, македонський колесник, єрусалимський броварник, алексанрійський козолуп, більшого та меньшого Єгипта свинопас, армянська ти свиня, татарський ти сагайдак, каменецький ти кат, подольський ти злодій, самого ти гаспида внукі всього світа і підсвіта ти блазнюк, а нашого бога ти дурень, свиняча морда, кобиляча с...ка, різницька собака, нехрещена бісова голова, ... мать, а на тебе нам на... От як тобі козаки відказали, поганий, плюгавий! Не вгоден ти до нас вірних христіан!
Років не щитали, місяць на небі, число у календарі, день у нас такий, як і у вас, поцілуйте в ... , нас.
( Варіант записаний у XIX ст. на
Чернігівщині.Опубліквано в журналі "Рус-
ская старина", 1872, N 12, стор.701.
Подав Я.Симоновський.)

ЛИСТ ЗАПОРОЖЦИВ ДО ТУРЕЦЬКОГО СУЛТАНА
Ти султан турецький, із проклятих проклятий, бусурман, брат і товариш чорта, люциперів син, антихристів друг, монгольський кухар, вавилонський слюсар, ієрусалимський бровар.Малого і Великого Єгипту свинар, каменецький мар, подольский злодій, а усего світа і підсвіта блазень, хвастун і брехун, плюгавче!Погане собаче м`ясо! Військо твоє поганеє, безмозгеє, шкареднеє.Не угоден єси міти вірних християн.Наперед тобі і твоїй матці на.... велику купу.Кадук твоєму батьку, а тобі свиняче ухо на шию !

Исторія Малоросіи Николая Маркевича.т.5.
Изданіе книгопродавця О.П.Хрусталева,
Москва, 1843, стор.74-75.


ГРАМОТА ТУРЕЦЬКОГО СУЛТАНА ЗАПОРІЗЬКИМ КОЗАКАМ
Я, Султан, сын Магомета, брат солнца и луны, внук и наслед ник божий, владетель вер и царств:Македонского, Иерусалимского, Малого и Великого Египта. Царь над царями непобедимыйё, хранитель неотступный гроба Иисуса Христа попечитель, самого бога надежда и утешение магометан и , к смущению христиан , великий защитник, - повелеваю вам, запорожские козаки, сдаться добровольно и без всякого сопротивления и меня вашим сопротивлением не заставьте беспокоит.
Турецкий султан Моххамад IV.

ВИДПОВІДЬ ЗАПОРІЗЬКИХ КОЗАКІВ
1. Який ти в чорта лицар, що чорт с..., а ти і твоє військо пожирає! Люципера секретар, нашого бога дурень, турецький кухар, вавилонський слюсар, македонський браговарщик, алексанрійський котолуп, Малого і Великого Єгипта свинар, армянська свиня, козацький сагайдак, подольський кат, лютеранська попруга, московська мара, циганська... пуга. Не будеш ти синів хрисіянських ма- ти і твого війська не боїмося. Землею і водою биться будем з тобою вражий, проклятий син, чорт твою мать, нехрещений лоб, м... Так тобі запорозького війська козаки казали... Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць на небі, а год в календарі; день у нас, - такий як у вас, поцілуй в с... нас, та й убирайся від нас, бо будемо лупити вас.
Запорозького війська кошовий з товариством.1619 року 15 чарвня.

(З рукописного списку , знайденого в селі Ново-
гупалівка кол. Олександрівського повіту на Ка-
теринославщині. Опубліковано в "Летописи Ека-
теринославской учёной архивной комиссии". Вы-
пуск VII , Катеринослав.1911. стор. 113-114.)

2. ВЫПИСКА ИЗ ДОКУМЕНТОВ МОСКОВСКОГО АPХИВА.
Ти, султан, проклятого чорта брат і товариш! Який ти в чорта лицар, що чорт с. . . , а ти і твоє військо пожирає! Ти самого Люципера унук, турецький кухар , вавилонський слюсар, єруса- лимський камлик, македонський броварник, александрійський козалуп, Великого і Малого Єгипта свинар, армянська свиня, казацький сагайдак, подольський кат, люпирянський потуга(мабуть, "лютеранський папуга"), самого гаспида байстрюк, нашого бога дурень, свиняча морда, кобиляча с..., різницька собака. Не будеш ти годен синів христіянських під собою мати, твого ми війська не боїмося і водою і землею биться будем з тобою вражий: проклятий син, чорт би побрав твою матір, нехрещений лоб...! Так тобі козаки отвічають...Числа не знаєм, бо календарів не маєм; місяць же на небі, а год в календарі, день у нас такий же, як і у вас, поцілуй в с... нас !
Запорозького низового війська Кошовий з товариством.
З рукописного списку , знайденого в селі Новомиколаївці кол. Олександрівського повіту на Катеринославщині. Опубліковано в "Летописи Екатеринославской учёной архивной комиссии". Выпуск VII , Катеринослав.1911. стор. 115-116.
ЗАПОРОЖСЬКИ КОЗАКИ ТУРЕЦЬКОМУ СУЛТАНОВИ
Ти шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш, і са мого Люципера секретар. Який ти в чорта лицар? Не будеш ти годен синів христичнських під собою мати. Твого війська ми не боїмось, землею і водою битимося з тобою. Вавилонський ти кухар, македонський колесник, єрусалимський броварник, олександрійський козалуп, Великого і Малого Єгипта свинар, армянська свиня, татарський сагайдак, каменецький кат, подолянський злодіяка, самого гаспида онук і всього світу і підсвіту блазень, а нашого бога дурень. Числа не знаєм, бо календаря не маємо;місяць на небі, рік у книзі, а день такий у нас як і у вас, поцілуй за це ось куди нас...
Кошовий отаман Сірко з отаманнею і зо всім старшим і меншим Дніпро-низовим війська Запорожського товариством.
(М.Аркас, Исторія України-Русі,
вид.2, Краків, 1912, стор.281.)

********************************
РОСІЙСЬКИ РЕДАКЦІЇ:

1. СПИСОК С ЛИСТА САЛТАНА ТУРСКАГА К КАЗАКАМ ИЮЛЯ В ТРЕТИЙ ДЕНЬ
Салтан, сын салтана туpскаго, цесаpь македонской, вавилонской, іеpусалимской, паша асиpской, Великого и Малого Египта коpоль, александpиски, аpменски і всех на свете обитающих князь над князя, внук божий хpабpы воин, дедич на земли, надежда и утешение бусоpманское, хpистіяном скоpбь и падение. Повелеваю вам, чтоб есть мы добpовольно поддались со всеми людьми.

2. ОТ КАЗАКОВ ОТВЕТ К САЛТАНУ ТУРСКОМУ
Салтан, сын пpоклятого салтана туpскаго, товаpищь сатанин, бездны адовы салтан, туpское подножие, гpеческий поваp, вавилонский обpучник, иеpусалимской колесник, асиpской винокуp, Великого и Малого Египта свинопас, александpийский анчаг, аpмянской, татаpской, живущих на свете пpоклятый гаспид, похититель Каменска-Подольского, і всех земных подданой шпин и скаpед, всего света пpиведение туpское, увет бусуpманской, завел смуту. Клевpет сатанин от всего сонмища его, адова внук, пpоклятого сатаны гонец, pаспятого бога вpаг и гонитель pабов его, надежда и утешение бусуpманское, падение и скоpбь их же, не поддадимс тебе, биться с тобою будем. Аминь.


(З рукописного збірника, написаного 1724 року.
Зберігся в бібліотеці Київської духовної ака-
демії. Тепер знаходиться в рукописному відділі
Державної публічної бібліотеки НАН. N 533.)

3. СПИСОК С ЛИСТА САЛТАНА ТУРСКОГО, ПИСАНОГО В ЧИГИРИН КАЗАКАМ
Салтан, сын салтана туpского, цысаpь туpской, гpеческой, макидонской, вавилонской, іеpусалимской, паша ассиpійской, Великого і Малого Егіпта король, александрийской , аpмянской и всех на свете обитающих князь над князи, внук божій хpабpый воин, наместник хpистианский, pаспятого бога господаpь великий, дедичь на земли, надежда, утешение(мусульманом), хpистианом скоpбь і падение. Повелеваю вам, чтоб есте добpовольно поддалися со всеми людми.

4. К САЛТАНУ ОТВЕТ ИЗ ЧИГИРИНА ОТ КАЗАКОВ
Салтан, сын пpоклятого салтана туpского, товаpищь сатанин, бездны адовы, салтан туpской, подножие гpеческое, поваp вавилонский, бpажник іеpосалимской, колесник ассиpской, винокуp великого и малого(Египта), свинопас александpійской, аpчак аpменской, пес татаpской живущій , пpоклятый аспид, похититель Каменца Подольского і всех земных подданой, шпык і скаpед і всего света пpивиденье, туpского уезда босоpман, pавен есть скоту, клевpет сатанин і всего сонмища, адов внук, пpоклятого сатаны гонец, pаспятого бога вpаг и гонитель pабов его, надежда и утешение бусуpманское, падение и скоpбь их же. Не поддадимся тебе, но битися с тобою будем.
(Анатолійський збірник колишньої Казанської духовної
академії, лист 80. Опубліковано як додаток до статті
К.Харламповича, "Записки істоpично-филологічного
відділу ВУАН ", кн. 3, К.1923.)

СПИСОК С ПИСМА КАКОВ ПРИСЛАН В ЧИГИРИН К КАЗАКАМ ОТ ТУРЕЦКОГО САЛТАНА ИЮЛЯ В 7 ДЕНЬ 1678 ГОДУ.
Салтан, син салтана турского, цесарь турской, греческий, ма кедонской, вавилонской, ієрасулимской, паша асиpийской, аpмянской и всех на свете обитающих, князь над князями, внук божій, хpабpий воин, наветник хрістіянскій, хранітель распятого бога, госудаpь великий дидич на земли, надежда и утешеніе бесерманское, христіанам скорб и паденіе, повелеваєм вам, чтобы єстедобpовольно поддалися всеми людми.

ОТВЕТ ОТ КАЗАКОВ ИЗ ЧИГИPИНА САЛТАНУ
Салтан, сын пpоклятого салтана тускаго, товаpищ сатанин, бездны адовы, салтан туpской, подножіе греческое, повар вавилонскій, бронник іерусалімскій, колесник асирейскій, вінокур Великого и Малого Єгипта, свінопас александрійскій, арчаг армянской, пес татарской, проклятый аспид, похититель Каманца Подольского, и всех земных подданых шпынь и скаpед и всего света пpивидение, туpскаго уезду бусуpман, pавен смуту, клевpет сатанин и всего сонмища, адов внук, пpоклятого сатаны гонец, pаспятого бога вpаг и гонитель pабов его, надежда и утешение бусуpманское, паденіе и скоpбь их же, не поддадимся тебе, но битися з тобою будем.
(Публікація А.Попова)

**************************************
Відомі декілька польських редакцій:

KOPIJA LISTU CESARZA TURECKIEGO DO KOZAKÓW ZAPOROZKICH PISANEGO

Sultan syn oswieconego cesarza tureckiego wszystkich boiar tureckich, greckich, macedońskich, babilońskich, jerosolimskich, basza turecki. Wielkiego i Malégo Egiptu król, alekxandryjski król nad królami, książe nad książętami, pan nad panami, potentat nad wszystkiemi na świecie zostaiacemi, rycerz niezwycięźony, źolnierz męźny, wnuk boźy, stroź grobu boźego, instygator chrescianski, opiekun ukrzyźowanego boga na wszystkiej ziemi dziedziczny pan, nadzieja i pocicha bisurmanom, smutek i upadek creścianom, przykazuje wam wszystkim kozakom zaporoskim abyście inz więcej niewojowało i dobrowlonie się poddali bez większej moiej rady i potęgi. Datowano w Konstantynopole.

ROSPONS KOZAKÓW (відповідь козаків)

Stawny na Porohach i Zaporohami z wojskom potuzny i dobrymi mołodcami ja tobie tak odpisuie: Ty soltan turecki, proklatoho czorta brat i towarysz, za odno z nim hauno warysz, czort solit, a ty jesi i twoie wojsko kuszajet. Samoho luciepera sekretar, cezar turecki-podnozek grecki, kuchar babilonski, slosar jerozolimski, kolesnik assyrijski, browarnik Wielikoho i Małoho Egiptu, awiniar i pastuch alexandryjski, pokusa armianskaja, sobaka tatarskaja, hicel kamieniecki, kat podolski, mara tureckaja, wsioho switu i powitu bisurmanskoho blazeń y pluhawiec rowny wo wsei Indyi, piekielny proklaty potepieniec, hońec ukryźowanego boha i niepryjatel, smutek i upadek bisurmenom, poticha chrestianom, y s toboju jak ryba z wodoju a s twoim wojskom obaczysz jak bitysią budem z pomoczy hospodniej, Twoim zawojem i twojeju gaławoju guzno naszeje podatroma miaso twoje sobakom oddadziom, szczo daj hospody. Amen.

Примітки: 1.Закінчення в цій редакції доробив, очевидно, якийсь білоруський автор. В інших редакціях і виріантах подібних рядків не зустрічається.
2.Лист турецького султана, писаний до козаків у Чигирині 1607 року."Zwowienin" за 1841р.стор.120. Звідки взято текст не вказано.

*****************************************
У роки другої світової війни до форми "казацьких листів" вдалися автори журналу "Український перець". Подальші тексти запозичено з 1-го тому "Літопису УПА"(Національна Академія наук України. Институт української археографії та джерелознавства ім.М.С.Грушевського. Київ 1995 рік).
"Українська Повстанська Армія в дні своєї найбільшої сили налічувала близько півмільйна чоловік...". В друкарні "Смерть сталінсько-гітлерівським катам" друкувався гумористично-сатиричний журнал "Український перець", на підпільні умови, цей журнал мав дуже добрі кольорові і дотепні ілюстрації. Редактором був Ярослав Старух("Синій").
Исторія видавничої діяльності УПА ще належно не вивчена.
Листопад 1943 СЛОВО МАЄ УКРАЇНСЬКИЙ ПЕРЕЦЬ
Довго я міркував, як врятувати нашу славну Вітчизну Україну від вовчої пащеки гітлерівських голопузих і ненажерлевих волоцюг та сталінських задрипаних і борубуляхами брехні обвішаних скажених псюг. Думав я довго, але діяти буду швидко, бо дивитися на безпорадність наших Тюхтіїв мені врешті-решт стало бридко.
Тому перед всім світом своє і всього Коша Перчиного рішення чесно об`являю і свою деклярацію, на три запорізікі артікули розділяю:

АРТІКУЛ 1
Та хай знають усі люди на землі, всі боги на небі, всі чорти в пеклі, усе живе й мертве, старе й мале, сильне і немічне, все те що здихає, що на світі вічне, що Я , ПЕРЕЦЬ УКРАЇНСЬКИЙ, ВСІМ ПЕРЦЯМ ПЕРЕЦЬ И ЗАПОРІЗЬКОГО ПЕРЦЯ СИН, Мужицькою Українською Милостю з української землі зроджений, підперчування українського борщу призначений, великою силою і могутністю обдарований, що в давнину чумаками як страшна биків-волів круторогих підгоняюча сила вживаний, схожу від сьогодні між люди і , на самперед , ГОРЕ ВЕЛИКЕ ВИД МЕНЕ ВСІМ ТЮХТІЯМ ГРЕЧКОСІЯМ БУДЕ.
Усяк, хто плаче, скиглить, просить, усяк, хто злодюгам хліб свій задарма виносить, усяк хто свою потилицю у злості великій чуха, хто брехунів і шарлотанів, развісивши вуха, слуха, хто чекає при березі моря погоди, хто за овечою шкурою не бачіть вовчої породи, хто, як заєць, на своїй землі животіє, хто, як пес лягавий, перед ворогом мліє, хто в рабство віддає своїх діточок рідних, хто ворогам продає братів своїх рідних, усяк, кому кат безборонно ліпить на лобі гулі, хто за працю тяжку покорно глитає дулі, усяк, хто на печі любить в цей час лежати, хто носа боїться висунути з хати, усяк, хто, як віл, як худоба, сам в ярмо свою шию саджає, хто у ворога милостині слізно благає, - від мене пощади нехай не чекає.
Таких людців нещадно довбнею лупитиму, на глум підійматиму, з печі лежнів зганятиму. Всю силу і їдкість перчину їм куди треба впихатиму, аби сучі діти хапали сокири, рогачі, вила і рублі, дишлі, люшні, ножі і дубові палиці що під руки попало, бо пора за дармоїдів взятися саме настала. Пожену всіх на бій за волю, землю, владу і славу, за ВЕЛИКУ УКРАЇНСЬКУ САМОСТІЙНУ СОБОРНУ ДЕРЖАВУ.

АРТІКУЛ 2

А ЩЕ Я , ПЕРЕЦЬ УКРАЇНСЬКИЙ, ВСІМ ПЕРЦЯМ ПЕРЕЦЬ И ЗАПОРІЗЬКОГО ПЕРЦЯ СИН, НА ВВЕСЬ СВІТ, ЯК СПРАВЖНІЙ КОЗАК, ЗАЯВЛЯЮ:

Ти, псявіро німецька, вошо арійська, гадюко новоєвропейська, ти нордійського балагану євнух червиний, Наполеон сопливий, скажена націонал-соціалістична сова, без двадцяти клепок осляча голова, божевільний дикун, бундючний гавкун, ти - кровожерний бандюга, нахабний злодюга, на весь світ смердючий тхір, зі всіх звірів звір, самого сатани блазень і брат, - одержиш од мене слонячу порцію перчину, щоб добіг без пересядки аж у пекло назад, сучій сину.
Ти, Адольф Гітлер, фюрер тупоголових германців, знаних з історії голодранців, найвибраніших скотів, біля бабскої спідниці славних лицарів, немовлят хоробрих душителів, від сала, масла і яєць визволителю, знай:
Не бачити тобі України, як своїх власних дітей. Тікатимеш ти з нашої землі, аж фюреренчатиме. Тебе і твою жовтороту орду до ноги виб`ємо, по світу розвіємо, бо з діда прадіда вовків бити вміємо. Коштувала наша земля і не такого гною, як твої жирнотілі паскуди разом з тобою. Тож начувайся, катюго, і занай: на могилах ваших для себе зберемо багатий врожай.

АРТІКУЛ 3

І ЩЕ Я , ПЕРЕЦЬ УКРАЇНСЬКИЙ, ВСІМ ПЕРЦЯМ ПЕРЕЦЬ И ЗАПОРІЗЬКОГО ПЕРЦЯ СИН, НА ВВЕСЬ СВІТ, ЯК СПРАВЖНИЙ КОЗАК, ПО-ТРЕТЄ ЗАЯВЛЯЮ:

Слухай ти, кремлівських льохів безхвоста криса, кривонога очмана, нещасної матері рябий вилупок, покидьок з кавказьких гір, тифлиський злодюго, бакинський бандюго, яничар грузинський, мучитель України, кат Білорусії, приший кобилі-хвіст в Росії, чума в Узбеччині, зараза в Казахстані, короста в Таджикії, барбос в Арменії, потвора в Фінляндії, міжнародна брехлива шлюха, вусатий розпроклятий бог, кривавий деспот, тиран, справжнісінький шолудивий баран, недовчений семінарист і в пролетарскому заду двохметровий глист. Ти, Сталін Йосип, тоді вернешся на Україну, коли у твоїх вуркаганських прихвостнів собачі хвости виростуть, а в тебе самого очі рогом з лоба полізуть. Тебе ми радо привітаємо і обох, разом з твоїм молочним братом Гітлером, на одній гіллячці за шію почіпляємо.
Ти думаєш, що ми забули про голод у 33-му році, про Біломор-канали, про Сахалін і білих ведмедів, що там нас живцем їли, про колективи, індустріалізації, стахановщину і "соціалістичні норми", про тюрми, лагери, енкаведистські "заботи" і "заможне", "веселе" наше життя.
На суші, в повітрі, на воді і під водою будемо битися, лютий виродок, з тобою. Побачимо, який з тебе хоробрий лицар і чи зумієш ти голим задом українського їжака вбити.
Ні жалю, ні пощади не ждіть від мене і всього Коша Перчиного, імперіалістичні гади. Погроз ваших не боїмося, плюємо на них і сміємося. Ви поки що удвох бийтеся, а ми скоро до вас, так як треба, візьмемося. А поки настане той веселий час, поцілуйте он куди нас !
За ухвалою одностайною всього Коша Перчиного Гнізда Осиного над цією деклярацією сам власноручно підписуюсь:

ВСІМ ПЕРЦЯМ ПЕРЕЦЬ ЗАПОРІЗЬКОГО ПЕРЦЯ СИН.
("Літопис УПА", Том 1, стор.272)

******************************************
НАЙНОВІША ПЕРЕРОБКА:
ДО ПРЕЗИДЕНТА ТУРЕЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

Ви - Вельмишановний пане президенте турецький, всевишнього аллаха брат і товариш і самого ясноликого особистий довірник. Який із Вас справжній господар! Ви викидаєте, а ми підбираємо. Годні Ви синів наших християнських всечасно приймати тьма-тьменна їх чигає до Вашого краю, притягуючи назад безліч усякого краму. Бо люд Ваш шкіряних і шевських справ майстер, незрівняний коцар, взірцевий будівник, злоторукий карбувальник, цитрусовий роститель, електронноапаратурний складальник, стильний меблевик, меткий гендляр самого Бога торговлі знаний в усьому світі й підсвіті онука. Ось як можна піднести землю свою, якщо є в ній мудрі правителі !
Отож, Вельмишановний пане правителю турецький! Б`ємо тобі чолом, хоча ти й іншої віри: візьми нас під свою вельможну руку! Надішли промислових і фінансових візирів зі своїми головами та коштами. А поки того дійде, зглянься і підкинь хоча б дещицю гуманітарної допомоги! Дасть Бог, колись викублимося й віддячимо. Числа не знаємо, бо календаря купити й годинника відлагодити нема за що, місяць на небі, рік у книзі а час у нас такий, як у вас, тільки зсунутий невідь скільки назад.
Кошового отамана Ивана Сірка земляки й нащадки.

***************************************
ГАЗЕТА “ВИСОКИЙ ЗАМОК”

Що правда, то не гріх
Листи запорожців султани не отримували
Зате їх читали і перекладали в Австрії, Польщі, Франції, Канаді, Росії
Триста вісімдесят років тому було створено перший варіант найпопулярнішого за межами нашої країни літературного твору, написаного українською мовою.
Скільки-скільки? - здивовано перепитає читач. - Та ще зі школи всі знають, що першим таким твором була “Енеїда” Котляревського, яка вийшла щойно 202 роки тому!..”
Переконувати вас у цьому, шановний читачу, міг лише той вчитель, який не читав надруковані скупими тиражами антології української поезії XVI-XVII ст. Або не наважився розповісти про зміст цих збірників, бо про твори, що увійшли до них, не було сказано жодного слова в шкільних підручниках.
Наприклад, про написану розмовною українською мовою задовго до Котляревського баладу, яку філолог Олександр Потебня відшукав аж в датованій 1571 р. чеській граматиці й яку читач знайде також на 365 сторінці VI тому “Історії України-Руси” М.Грушевського. Не згадували підручники й про написані тією ж мовою та надруковані в 1609-1619 рр. у польських збірках “Трагедію руську” й “Пісню козака Плахти”, що також увійшли до згаданих антологій.
Задовго до того, як “Енеїда” остаточно витіснила з української літератури старослов’янську мову, обходилися без неї й запорозькі писарі, коли писали листа турецькому султану. Оскільки він справляє цього року ювілей, зупинимося на ньому трохи докладніше.
Як офіційний дипломатичний документ його розвінчав ще академік Костянтин Харлампович (1870-1932). Провівши власні дослідження, з ним погодилися як українські історики Григорій Нудьга й Леонід Махновець, так і їхні польські й російські колеги - відповідно М.Євстахович і М.Інгльот та А.Орлов і М.Каган.
Ось їхні аргументи. По-перше, про жоден лист запорожців нема жодної згадки в султанських архівах, у яких вели педантичний облік всієї дипломатичної пошти. До речі, ні в стамбульських, ні у варшавських архівах не знайдено й ще одного образливого листа султану, підписаного польським королем Сигизмундом ІІІ. Дійшов до нас цей “документ” лише в козацькому літописі Самійла Величка, а отже, його також написали козаки, не збираючись відсилати адресату.
По-друге, листи запорожців, що їх отримали правителі інших держав, засвідчили, що вони, навіть у гніві, уникали в дипломатичному листуванні таких епітетів, як “кат”, “свиня”, “собака”. Їх українці дозволяли собі якраз у популярних тоді пародіях на документи.
По-третє, справжній документ не міг мати стількох варіантів, скільки їх має “Лист запорожців...”. Та й підписали їх різні автори (отаман Захарченко, кошовий Іван Сірко, просто “низові козаки”), адресовані різним султанам (Осману, Ахмету ІІІ, Ахмету IV та іншим), датовані різними роками (1600, 1619, 1620, 1621, 1667, 1677, 1678, 1696, 1713, 1720, 1733 та іншими).
Оскільки датований 1600 р. варіант адресовано Ахмету ІІІ, який правив у XVIII ст., а датований 1619-м записано з усних переказів в ХІХ ст., то Г.Нудьга дійшов висновку, що найдавніший варіант “Листа запорожців турецькому султану” створено 1620 р., тобто 380 років тому.
А найпопулярнішим твором української літератури за межами нашої країни його можна визнати хоча б тому, що вперше “Лист запорожців...” надрукували 1683 р. у Відні (німецькою мовою), щоб додати натхнення оборонцям австрійської столиці від кількасоттисячного турецького війська. І, підбадьорені дошкульним “Листом запорожців турецькому султану”, віденці відбивалися доти, доки українець Юрій Кульчицький з-під Самбора не пробрався крізь позиції ворога до австро-польсько-українського війська зі звісткою, що виснажені голодом оборонці Відня потребують підмоги. Оскільки про Кульчицького відомо, що він був перекладачем, то ймовірно, що саме йому завдячуємо першим перекладом “Листа...” іноземною мовою.
Ще до того, як його надрукували 1843 р. українською (як додаток до “Історії Малоросії” М.Маркевича), він вийшов 1841-го польською (в часописі “Львов’янин”). Віршований переклад “Листа...” французькою виконав сам Гійом Аполлінер, англійською - канадка Флорін Лайвсей, а російською з нього “списували” 1637 р. власний лист туркам донські козаки й 1774-го - ультиматум оренбурзькому губернатору - Омелян Пугачов.
Наразі ніхто ще не здогадався занести “Лист...” до Книги рекордів Гіннесса.А могли б, адже якщо художники й зображали процеси створення інших літературних творів, то навряд чи працювали над цими полотнами довше від Іллі Рєпіна, який присвятив картині “Запорожці пишуть листа турецькому султану” 15 років свого життя!
Докладніше читач зможе дізнатися про “Лист запорожців...” у книзі Г.Нудьги “Літературними шляхами”. Розшукати її, втім, буде непросто, бо видали її 1990 р. тиражем лише 12 тис. примірників. До речі, повість-есе цього ж автора “Не бійся смерті” про поетів Івана та Олену Журавницьких, які віршували розмовною українською мовою ще 1565 р., вийшла 1991 р. тиражем 15 тис. примірників.
Як ви гадаєте, шановний читачу, чому радянській владі так розходилося, щоб якомога менше українців дізналося, що українську літературу розмовною українською мовою було започатковано ще до Котляревського? Чи не тому, щоб ця література виглядала сиротливим, штучним, а відтак тимчасовим явищем без коріння й, отже, майбутнього? Що якби не Котляревський, то наші предки так і не відчули б потреби писати своєю розмовною мовою? Боялися, що будь-хто тоді зрозуміє, який народ і чия мова були первинними від Чорного моря і до Карпат.
Ігор ГОЛОД.

************************************

Best regards,
Maidan Donbas
home page: http://maidan.org.ua/donbas
e-mail: там є.