Burning Man, або Спалення опудала
09/26/2005 | Сергій Кабуд
http://www.maidan.org.ua/history/kharkiv/tmp/spalennia/spalennia_opudala.html
неприборканий карнавал американської душі
"Карнавал: час святкування, ігор та розваг перед початком посту. Карнавал (маскарад, фастнахтшпіль, шаріварі) - один з найтрадиційніших різновидів святкової гри народів Європи, який має аналоги практично в усіх культурах планети."
Фото з сайту http://www.burningman.com
З 1986 року в Сполучених Шататах північної Америки відбувається американський карнавал. Назва події - Burning Man, або "Спалення опудала". На цій сторінці Ви побачите окремі фото з цієї події та нефахові коментарі до них. Свято спалення опудала виникло в місті Сан-Франциско. Двоє друзів, обидва - члени т.зв. "Какафонічного товариства Сан-Франциско", започаткували традицію побудови та спалення дерев"яного опудала на океанському пляжі. З кожним роком подія збирала все більше людей, які дізнавались про неї від друзів та знайомих. В 1990 році розмір натовпу спостерігачів досяг кількох сотен. В розпалі процедури колективного підняття з землі 15-метрового опудала з"явились представники поліції, які - ви будете сміятись - вступили в переговори з організаторами і зійшлися з ними на тому, що спалення - на поліцейську думку пожежнонебезпечне - було відмінене. Чотирирічна традиція опинилась під загрозою, але не зникла, а зазнала карколомної трансформації. Друзі-організатори перенесли спалення на відсатань 1000 км. від Сан-Франциско, в сусідній штат Невада. Місце спалення - пустеля Чорного каміння (Black Rock Desert), земля у державній власності і абсолютно порожня територія. У першу подорож до нового місця карнавалу вирушило біля сотні справжніх прихильників події. З того часу кількість мандрівників катастрофічно збільшилась і досягає 40 тисяч. Намети учасників утворюють в пустелі Чорного каміння місто діаметром 7 км. з системою поіменованих вулиць, власною поштою, радіостанцією, комп"ютерною мережею та аеропортом. Місто отримує назву Чорноскельск (Black Rock City) та існує біля двох тижнів на рік. Організатори "Спалення опудала" - вже солідні мільйонери. Квитки на участь в заході продаються за середньою ціною 200 доларів.
Венеційський карнавал був магічною подією,
в якій приймало участь все місто.
Порушувались правила суспільства та державного ладу.
Людина діставала можливість забути все у вирі свята.
Одягалися костюми, обличчя закривалися масками.
Зникали суспільні і навіть статеві відмінності.
Зникала вічна оболонка своєї особистості.
Маски вітали одна одну з човнів на каналах міста.
Залишалось лише спільне творення грандіозної ілюзії карнавалу.
"На стільці я їду по Сахарі,
Пелікана з палички стріляю,
Поринаю в піну Ніагари,
Океан на трісці пропливаю...”
(М. Рильский)
Пустеля Чорного каміння розташована на північ від міста Ріно, недалеко від озера Піраміди та резервації індіанців Пайо, на вистоті біля 1 км. Під час проведення фестивалю температура вдень досягає +35 градусів, а вночі падає до +10. Найменший вітер піднімає над глиняною пустелею хмару пилу, настільки тонкого, що він частково проходить через тканину наметів. Пил складається з лужних сполук і є активно-корозійною речовиною. Учасники карнавалу мають привезти з собою все необхідне для життя, в першу чергу воду, власний навіс від сонця, захисні окуляри та респіратори. Дощі, якщо вони трапляються під час фестивалю, перетворюють пустелю на розмоклу глину, по якій не можуть рухатись жодні транспортні засоби крім плазунових тракторів. На черевики налипають глиняні "платформи" висотою 30 см. Під час купівлі білету майбутні учасники карнавалу підписують відмову від претензій до компанії Burning Man в разі травми, серйозної хвороби чи смертельного випадку. Більшість присутніх вважають, що важкі умови виживання обмежують приплив випадкових людей до Чорноскельську. В місті дуже комфортна та доброзичлива атмосфера, майже нема випадків хуліганства чи більш серйозних правопорушень.
Організатори карнавалу - компанія Burning Man - забезпечують лише кілька базових функцій та дві події: власне побудову та спалення Опудала, а також побудову та спалення Храму - місця вшанування пам"яті померлих родичів та друзів. Решта того, що Ви побачите на фотографіях, це істино народна творчість великих та малих колективів, робота незалежних професійних артистів та аматорів карнавалу. Групи, що їдуть на Спалення з великими проектами - вже мають більш-менш постійний склад, або утворються за багато місяців до події. Підготовка до наступного фестивалю часто починається восени попереднього року.
Молоді жителі Венеції часто входили до "товариств панчіх".
Метою цих товариств була організація карнавальних заходів
та вистав. Товариства мали химерні назви і розрінялись
по коліру та стилю панчіх, що їх були забов"язані носити
члени групи. Між 1487 та 1565 роками в Венеції
існувало 23 панчохові групи.
Мешканці Чорноскельску умовно діляться на три категорії: громадяни, туристи та чайники. Громадяни міста приймають участь в роботі комунальних служб, привозять на фестиваль мистецькі конструкції та артмобілі, шиють собі карнавальні костюми. Вони проводять в пустелі всі 8 днів фестивалю, який закінчується на американський День праці (Labor Day, перший понеділок вересня). Туристи переважно теж приїжджають на довший час, але займають споглядальну позицію. Чайники (yahoo's) - навала матеріально забезпечених відвідувачів, що з"явлається на вихідних, щоби подивитись на Спалення в суботу ввечері і від"їхати з чесно заробленою галочкою в персональному списку екзотичних пригод.
Загальний виглаяд пустелі
(Фото з сайту http://www.burningman.com)
Спалення Опудала
Фото з сайту http://www.burningman.co
Одна з мистецьких конструкцій - гігантське колесо
(Фото з сайту http://www.burningman.com)
Табір людей на ходулях.
“На присмерковій стіні дивний пливе корабель,
Ніби крізь воду вчуваються крики чужинців-матросів,
Вітер прозорий мене вогким торкає крилом,
Розвеселяє вітрила, гаптовані шовком гарячим
І навіва з островів дух невідомих рослин.”
(М. Рильский)
фото з www.burningman.com
Арт-конструкції від масштабних до малих виготовляються в великій кількості. Їх можна зустріти посеред пустелі в найнесподіваніших місцях. Помітна кількість арт-конструкцій спалюється в кінці свята під наглядом відділу пожежної охорони Чорноскельску. Все місто виростає в пустелі як міраж, і як міраж зникає по закінченню фестивалю. У відповідності до назви заходу, багато арт-конструкцій використовує газові горілки для створення чудових вогняних ефектів і працює вночі. Так само вночі можна побачити танцюристів з вогнем, а перед Спаленням відбувається цілий вогняний парад.
ліворуч: фото з www.burningman.com
Українські теми.
Ще українські теми...
В Чорноскельску немає телефонних дротів і не працює мобільий зв"язок. Організатори Спалення мають аварійний раідоконтакт з правоохоронцями та медиками найближчого міста.
Політ турка:
На початку 16 сторіччя молодий турецький акробат
виконав під час карнавалу нечуваний трюк.
Він піднявся по канату натягненому між човном
на каналі та банею собору Сан Марко.
Натовп занеміло дивився на фігуру в небі.
В наступні роки сходження по канату стало
традицією карнавалу. Воно відбувалось в
останній четвер перед постом і спостерігалося
аудиторією, що складалась з простих людей,
шляхетних громадян та самого Дожа.
фото з сайту www.burningman.com
... Жінка
зніма білизну. Веремію
круг неї вітер закрутив
і запилив у свій мотив
рожеві ноги...”
(П. Тичина)
Спалення опудала має як формалізовані так і певні неписані правила. В Чорноскельску не існує вимог до одягу і частина людей обходиться без нього. В переважній більшості випадків це не несе на собі відбитку епатажу чи нав"язливої сексуальності. Учасники забов"язані не лише привезти з собою все необхідне для життя, але й вивезти все сміття. Після події пустеля має лишитись в тому ж вигляді, якою її побачили перші спаленці 15 років тому. Радіостанція Voice of the Man постійно передає нагадування про можливість - в разі засмічення території - втратити дозвіл від Управління державними землями на проведення фестивалю в наступному році.
Арт-мобілі. В Чорноскельку заборонено рух звичайних автомобілів. Передбачається, що вибравши собі місце для намету, кожен паркує авто на весь час перебування в пустелі. Окремий відділ адміністрації міста видає дозвіл на користвуання так званими автомобілями-мутантами, або мутамобілями чи арт-мобілями. Арт-мобілі забов"язані виконувати ролю громадського транспорту і підбирати на своєму шляху всіх бажаючих. Їх швидкість обмежена до 7 км/годину, тому в арт-мобіль завжди можна сісти на ходу.
Дуже часто арт-мобілі обладнані баром та танцмайданчиком. Сівши в них одного разу, ніхто особливо не поспішає виходити. А найзручнішим транспортним засобом стають велосипеди, кількість яких майже дорівнює числу мешканців міста. Втім, і вони не завжди мають традиційний вигляд
“Калюжа рябіє — то море блищить,
По березі бродять леви й бегемоти,
І птиця — їй-богу! — рожева летить...”
(М. Рильский)
Гроші. В пустелі заборонені гроші та торгівля. Будь-який обмін речами має носити характер бартеру, але на практиці має зміст отримання подарунків та дарування. Нерідко до Вас може підійти незнайома людина і запропонувати подарунок на пам"ять. Справжній громадянин Чорноскельску завжди зможе подарувати щось у відповідь.
Метеликам гроші непотрібні...
В паланкіні червоної вежи можуть розміститись
шестеро людей. Якщо вони довіряють інженеру та зварювальникам...
Спілкування. Як і на кожному карнавалі, спілкування з людьми є більш інтенсивним і одночасно тимчасовим та анонімнім. Можливість поговорити з незнайомою людиною яка тебе розуміє та готова слухати - іноді неоціненне благо, яким в східній Європі користуються пасажири міжміських потягів, а в США - майже виключно відвідувачі Чорноскельску. Звичайно, Ви можете зустріти на Спаленні друзів на все наступне життя, але це не є головною метою заходу. Анонімність має наслідком готовність людей до контакту. В Чорноскельску можна підйти до будь-кого і почати розмову. Імовірність того, що вона продовжиться більше кількох хвилин не перевищує свого значення в звичайному житті, але кількість розмов може бути в сотні разів більшою. Треба лише не лінуватись.
«Всупереч офіційному святу карнавал панував як тимчасове вивільнення від пануючої правди і існуючого ладу, як тимчасове скасування усіх ієрархічних відношень, привілеїв, норм і заборон. Це було справжнє свято часу, свято становлення, змін і оновлень. Воно було вороже усякому увічнюванню, завершенню, закінченню. Він дивився у незавершене майбутнє» (М.М. Бахтін)
Певний відсоток мешканців Чорноскельску вживає наркотики.
"Серед мертвої тиші чути приємний кацапскьий голос:
"Масковскоє врємя - двєнадцать часов!"
Організатори заходу офіційно відмежовуються від цієї практики, але також заявляють, що не мають наміру втручатись в приватне життя громадян. В той же час весь карнавал можна провести не вживаючи навіть алкоголю.
Карнавал включав велику кілкість розваг,
які любили та цінували венеційці.
Відбувались бої биків, перегони колісниць,
нескінченні маскаради і танці проходили в
розкішних мешканнях та палацах міста.
Кращі маски року приймали участь в обов"язковому
проході вулицями міста. Але найвищою точкою
божевільного свята був останній день.
Танці на площі Сан Марко описувалися хронікерами
як оргії, де люди дотанцьовували останні години свободи.
Тисячи масок зі смолоскипами в руках сунули вулицями міста.
Гігантське опудало в масці Панталоне встановлювалось між
колонами на площі Сан Марко і спалювалось під вигуки натовпу:
"Карнавал триває, карнавал триває!"
В цей час починали бити дзвони собору Св.Франчески.
Це був сигнал кінця карнавалу та початку посту...
фото з сайту www.burningman.com
В останній день ви виїжджаєте з Чоноскельску. Через пустелю, повз озеро Піраміди, повз гори та примхливі геологічні формування ви їдете до Ріно, повертаєтесь до звичайного життя. "Крылья сложили палатки, их кончен полет". Карнавал притаманний всім культурам, але з"являється нам в різних формах і "в програмі Свята можливі несподіванки." В своїх власних карнавалах приймали участь наші батьки, діди та бабусі. Розуміння тих карнавалів дає змогу доторкнутись до можливо найкращих моментів життя минулих поколінь. В свою чергу Спалення Опудала відкриває північноамериканську душу з того боку, який майже неможливо побачити із східноєвропейського бліндажа. Ви заїжджаєте до Макдональдсу при дорозі і зі столиків вам машуть руками люди з пропиленим волоссям та підозріло сильним засмагом. Ви ніколи їх не бачили, але ви всіх їх знаєте. "Навіть отого, що питає: "Как дєла?".
Кілька людей розповідали, що на Спаленні 2004 року був пристунім оператор документального кіно від українського телебачення. Що сталось з його роботою автору невідомо, але можливо ми скоро її побачимо. Треба лише дочекатись перенесення культури масок з політичної площини в мистецьку...
"Карнавал мусить тривати далі, інакше йому настане кінець."
Текст та фотографії (крім ідентифікованих як позичені з інших сайтів): Ярослав Базалій (yaroslawb НА yahoo КРАПКА com), 2005.
Рекомендовані джерела:
веб-сайт Спалення: http://www.burningman.com
веб-сайт з великою колекцією фотографій: http://www.webbery.com/galleries/burningman
неприборканий карнавал американської душі
"Карнавал: час святкування, ігор та розваг перед початком посту. Карнавал (маскарад, фастнахтшпіль, шаріварі) - один з найтрадиційніших різновидів святкової гри народів Європи, який має аналоги практично в усіх культурах планети."
Фото з сайту http://www.burningman.com
З 1986 року в Сполучених Шататах північної Америки відбувається американський карнавал. Назва події - Burning Man, або "Спалення опудала". На цій сторінці Ви побачите окремі фото з цієї події та нефахові коментарі до них. Свято спалення опудала виникло в місті Сан-Франциско. Двоє друзів, обидва - члени т.зв. "Какафонічного товариства Сан-Франциско", започаткували традицію побудови та спалення дерев"яного опудала на океанському пляжі. З кожним роком подія збирала все більше людей, які дізнавались про неї від друзів та знайомих. В 1990 році розмір натовпу спостерігачів досяг кількох сотен. В розпалі процедури колективного підняття з землі 15-метрового опудала з"явились представники поліції, які - ви будете сміятись - вступили в переговори з організаторами і зійшлися з ними на тому, що спалення - на поліцейську думку пожежнонебезпечне - було відмінене. Чотирирічна традиція опинилась під загрозою, але не зникла, а зазнала карколомної трансформації. Друзі-організатори перенесли спалення на відсатань 1000 км. від Сан-Франциско, в сусідній штат Невада. Місце спалення - пустеля Чорного каміння (Black Rock Desert), земля у державній власності і абсолютно порожня територія. У першу подорож до нового місця карнавалу вирушило біля сотні справжніх прихильників події. З того часу кількість мандрівників катастрофічно збільшилась і досягає 40 тисяч. Намети учасників утворюють в пустелі Чорного каміння місто діаметром 7 км. з системою поіменованих вулиць, власною поштою, радіостанцією, комп"ютерною мережею та аеропортом. Місто отримує назву Чорноскельск (Black Rock City) та існує біля двох тижнів на рік. Організатори "Спалення опудала" - вже солідні мільйонери. Квитки на участь в заході продаються за середньою ціною 200 доларів.
Венеційський карнавал був магічною подією,
в якій приймало участь все місто.
Порушувались правила суспільства та державного ладу.
Людина діставала можливість забути все у вирі свята.
Одягалися костюми, обличчя закривалися масками.
Зникали суспільні і навіть статеві відмінності.
Зникала вічна оболонка своєї особистості.
Маски вітали одна одну з човнів на каналах міста.
Залишалось лише спільне творення грандіозної ілюзії карнавалу.
"На стільці я їду по Сахарі,
Пелікана з палички стріляю,
Поринаю в піну Ніагари,
Океан на трісці пропливаю...”
(М. Рильский)
Пустеля Чорного каміння розташована на північ від міста Ріно, недалеко від озера Піраміди та резервації індіанців Пайо, на вистоті біля 1 км. Під час проведення фестивалю температура вдень досягає +35 градусів, а вночі падає до +10. Найменший вітер піднімає над глиняною пустелею хмару пилу, настільки тонкого, що він частково проходить через тканину наметів. Пил складається з лужних сполук і є активно-корозійною речовиною. Учасники карнавалу мають привезти з собою все необхідне для життя, в першу чергу воду, власний навіс від сонця, захисні окуляри та респіратори. Дощі, якщо вони трапляються під час фестивалю, перетворюють пустелю на розмоклу глину, по якій не можуть рухатись жодні транспортні засоби крім плазунових тракторів. На черевики налипають глиняні "платформи" висотою 30 см. Під час купівлі білету майбутні учасники карнавалу підписують відмову від претензій до компанії Burning Man в разі травми, серйозної хвороби чи смертельного випадку. Більшість присутніх вважають, що важкі умови виживання обмежують приплив випадкових людей до Чорноскельську. В місті дуже комфортна та доброзичлива атмосфера, майже нема випадків хуліганства чи більш серйозних правопорушень.
Організатори карнавалу - компанія Burning Man - забезпечують лише кілька базових функцій та дві події: власне побудову та спалення Опудала, а також побудову та спалення Храму - місця вшанування пам"яті померлих родичів та друзів. Решта того, що Ви побачите на фотографіях, це істино народна творчість великих та малих колективів, робота незалежних професійних артистів та аматорів карнавалу. Групи, що їдуть на Спалення з великими проектами - вже мають більш-менш постійний склад, або утворються за багато місяців до події. Підготовка до наступного фестивалю часто починається восени попереднього року.
Молоді жителі Венеції часто входили до "товариств панчіх".
Метою цих товариств була організація карнавальних заходів
та вистав. Товариства мали химерні назви і розрінялись
по коліру та стилю панчіх, що їх були забов"язані носити
члени групи. Між 1487 та 1565 роками в Венеції
існувало 23 панчохові групи.
Мешканці Чорноскельску умовно діляться на три категорії: громадяни, туристи та чайники. Громадяни міста приймають участь в роботі комунальних служб, привозять на фестиваль мистецькі конструкції та артмобілі, шиють собі карнавальні костюми. Вони проводять в пустелі всі 8 днів фестивалю, який закінчується на американський День праці (Labor Day, перший понеділок вересня). Туристи переважно теж приїжджають на довший час, але займають споглядальну позицію. Чайники (yahoo's) - навала матеріально забезпечених відвідувачів, що з"явлається на вихідних, щоби подивитись на Спалення в суботу ввечері і від"їхати з чесно заробленою галочкою в персональному списку екзотичних пригод.
Загальний виглаяд пустелі
(Фото з сайту http://www.burningman.com)
Спалення Опудала
Фото з сайту http://www.burningman.co
Одна з мистецьких конструкцій - гігантське колесо
(Фото з сайту http://www.burningman.com)
Табір людей на ходулях.
“На присмерковій стіні дивний пливе корабель,
Ніби крізь воду вчуваються крики чужинців-матросів,
Вітер прозорий мене вогким торкає крилом,
Розвеселяє вітрила, гаптовані шовком гарячим
І навіва з островів дух невідомих рослин.”
(М. Рильский)
фото з www.burningman.com
Арт-конструкції від масштабних до малих виготовляються в великій кількості. Їх можна зустріти посеред пустелі в найнесподіваніших місцях. Помітна кількість арт-конструкцій спалюється в кінці свята під наглядом відділу пожежної охорони Чорноскельску. Все місто виростає в пустелі як міраж, і як міраж зникає по закінченню фестивалю. У відповідності до назви заходу, багато арт-конструкцій використовує газові горілки для створення чудових вогняних ефектів і працює вночі. Так само вночі можна побачити танцюристів з вогнем, а перед Спаленням відбувається цілий вогняний парад.
ліворуч: фото з www.burningman.com
Українські теми.
Ще українські теми...
В Чорноскельску немає телефонних дротів і не працює мобільий зв"язок. Організатори Спалення мають аварійний раідоконтакт з правоохоронцями та медиками найближчого міста.
Політ турка:
На початку 16 сторіччя молодий турецький акробат
виконав під час карнавалу нечуваний трюк.
Він піднявся по канату натягненому між човном
на каналі та банею собору Сан Марко.
Натовп занеміло дивився на фігуру в небі.
В наступні роки сходження по канату стало
традицією карнавалу. Воно відбувалось в
останній четвер перед постом і спостерігалося
аудиторією, що складалась з простих людей,
шляхетних громадян та самого Дожа.
фото з сайту www.burningman.com
... Жінка
зніма білизну. Веремію
круг неї вітер закрутив
і запилив у свій мотив
рожеві ноги...”
(П. Тичина)
Спалення опудала має як формалізовані так і певні неписані правила. В Чорноскельску не існує вимог до одягу і частина людей обходиться без нього. В переважній більшості випадків це не несе на собі відбитку епатажу чи нав"язливої сексуальності. Учасники забов"язані не лише привезти з собою все необхідне для життя, але й вивезти все сміття. Після події пустеля має лишитись в тому ж вигляді, якою її побачили перші спаленці 15 років тому. Радіостанція Voice of the Man постійно передає нагадування про можливість - в разі засмічення території - втратити дозвіл від Управління державними землями на проведення фестивалю в наступному році.
Арт-мобілі. В Чорноскельку заборонено рух звичайних автомобілів. Передбачається, що вибравши собі місце для намету, кожен паркує авто на весь час перебування в пустелі. Окремий відділ адміністрації міста видає дозвіл на користвуання так званими автомобілями-мутантами, або мутамобілями чи арт-мобілями. Арт-мобілі забов"язані виконувати ролю громадського транспорту і підбирати на своєму шляху всіх бажаючих. Їх швидкість обмежена до 7 км/годину, тому в арт-мобіль завжди можна сісти на ходу.
Дуже часто арт-мобілі обладнані баром та танцмайданчиком. Сівши в них одного разу, ніхто особливо не поспішає виходити. А найзручнішим транспортним засобом стають велосипеди, кількість яких майже дорівнює числу мешканців міста. Втім, і вони не завжди мають традиційний вигляд
“Калюжа рябіє — то море блищить,
По березі бродять леви й бегемоти,
І птиця — їй-богу! — рожева летить...”
(М. Рильский)
Гроші. В пустелі заборонені гроші та торгівля. Будь-який обмін речами має носити характер бартеру, але на практиці має зміст отримання подарунків та дарування. Нерідко до Вас може підійти незнайома людина і запропонувати подарунок на пам"ять. Справжній громадянин Чорноскельску завжди зможе подарувати щось у відповідь.
Метеликам гроші непотрібні...
В паланкіні червоної вежи можуть розміститись
шестеро людей. Якщо вони довіряють інженеру та зварювальникам...
Спілкування. Як і на кожному карнавалі, спілкування з людьми є більш інтенсивним і одночасно тимчасовим та анонімнім. Можливість поговорити з незнайомою людиною яка тебе розуміє та готова слухати - іноді неоціненне благо, яким в східній Європі користуються пасажири міжміських потягів, а в США - майже виключно відвідувачі Чорноскельску. Звичайно, Ви можете зустріти на Спаленні друзів на все наступне життя, але це не є головною метою заходу. Анонімність має наслідком готовність людей до контакту. В Чорноскельску можна підйти до будь-кого і почати розмову. Імовірність того, що вона продовжиться більше кількох хвилин не перевищує свого значення в звичайному житті, але кількість розмов може бути в сотні разів більшою. Треба лише не лінуватись.
«Всупереч офіційному святу карнавал панував як тимчасове вивільнення від пануючої правди і існуючого ладу, як тимчасове скасування усіх ієрархічних відношень, привілеїв, норм і заборон. Це було справжнє свято часу, свято становлення, змін і оновлень. Воно було вороже усякому увічнюванню, завершенню, закінченню. Він дивився у незавершене майбутнє» (М.М. Бахтін)
Певний відсоток мешканців Чорноскельску вживає наркотики.
"Серед мертвої тиші чути приємний кацапскьий голос:
"Масковскоє врємя - двєнадцать часов!"
Організатори заходу офіційно відмежовуються від цієї практики, але також заявляють, що не мають наміру втручатись в приватне життя громадян. В той же час весь карнавал можна провести не вживаючи навіть алкоголю.
Карнавал включав велику кілкість розваг,
які любили та цінували венеційці.
Відбувались бої биків, перегони колісниць,
нескінченні маскаради і танці проходили в
розкішних мешканнях та палацах міста.
Кращі маски року приймали участь в обов"язковому
проході вулицями міста. Але найвищою точкою
божевільного свята був останній день.
Танці на площі Сан Марко описувалися хронікерами
як оргії, де люди дотанцьовували останні години свободи.
Тисячи масок зі смолоскипами в руках сунули вулицями міста.
Гігантське опудало в масці Панталоне встановлювалось між
колонами на площі Сан Марко і спалювалось під вигуки натовпу:
"Карнавал триває, карнавал триває!"
В цей час починали бити дзвони собору Св.Франчески.
Це був сигнал кінця карнавалу та початку посту...
фото з сайту www.burningman.com
В останній день ви виїжджаєте з Чоноскельску. Через пустелю, повз озеро Піраміди, повз гори та примхливі геологічні формування ви їдете до Ріно, повертаєтесь до звичайного життя. "Крылья сложили палатки, их кончен полет". Карнавал притаманний всім культурам, але з"являється нам в різних формах і "в програмі Свята можливі несподіванки." В своїх власних карнавалах приймали участь наші батьки, діди та бабусі. Розуміння тих карнавалів дає змогу доторкнутись до можливо найкращих моментів життя минулих поколінь. В свою чергу Спалення Опудала відкриває північноамериканську душу з того боку, який майже неможливо побачити із східноєвропейського бліндажа. Ви заїжджаєте до Макдональдсу при дорозі і зі столиків вам машуть руками люди з пропиленим волоссям та підозріло сильним засмагом. Ви ніколи їх не бачили, але ви всіх їх знаєте. "Навіть отого, що питає: "Как дєла?".
Кілька людей розповідали, що на Спаленні 2004 року був пристунім оператор документального кіно від українського телебачення. Що сталось з його роботою автору невідомо, але можливо ми скоро її побачимо. Треба лише дочекатись перенесення культури масок з політичної площини в мистецьку...
"Карнавал мусить тривати далі, інакше йому настане кінець."
Текст та фотографії (крім ідентифікованих як позичені з інших сайтів): Ярослав Базалій (yaroslawb НА yahoo КРАПКА com), 2005.
Рекомендовані джерела:
веб-сайт Спалення: http://www.burningman.com
веб-сайт з великою колекцією фотографій: http://www.webbery.com/galleries/burningman