Багряні жнива Української революції
12/20/2005 | MV
Роман Коваль
Багряні жнива Української революції
http://ukrlife.org/main/evshan/zhnyva.htm
100 історій і біографій учасників Визвольних змагань
Пропонована книга є збіркою драматичних історій та нарисів про учасників збройної боротьби за Українську державу, які воювали у складі Армії УНР, Української галицької армії, Українських січових стрільців і повстансько-партизанських загонів Правобережної і Лівобережної України. Події розгортаються в Києві та на території сучасних Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Запорізької, Кіровоградської, Київської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Черкаської, Чернігівської, Харківської, Херсонської, Хмельницької областей, на теренах Волині, Галичини, Криму, Кубані, Дону, а також в Австро-Угорщині, Чехословаччині й на острові Лемнос в Егейському морі.
Книга відтворює прогалини в нашій історичній пам'яті та оживляє її синів, які полягли в боротьбі за свободу і щастя нашої Батьківщини.
Святі Батьківщини своєї після смерті не покидають.
Данило Туптало
Від автора
Історик не той, хто досліджує минуле, а той, хто оживляє його. Так сказав мій брат Андрій Коваль, історик за фахом. Ця афористично висловлена думка надзвичайно точно відображає суть проблеми. Не дипломи, не наукові ступені, часто здобуті ганебним способом – оспівуванням “подвигів” ЧК-ҐПУ-НКВД-КҐБ, – визначають, хто історик. Мова лише про одне – чи тобі вищими силами подарований дар воскрешати минуле, чи ні... Ось і все.
А історію Визвольних змагань свого народу, народу, який бореться за звільнення з віковічного рабства, треба написати якщо не кров’ю, то обов’язково зболеним серцем сина. Принаймні не пером ділка від “науки”, який захистив кандидатську на тему боротьби “совєтского народа” проти “банд самостійніков”, а вже докторську – про подвиг ОУН-УПА…
Не знаю жодного “офіційного” історика, який би відмовився від звань і ступенів, здобутих зрадою свого народу. Сьогодні не один із них, помінявши погляди на діаметрально протилежні, – почав викладати історію з “помірковано-українських позицій”. Та як же не хочеться цьому діячеві відмовлятися від професорської зарплати, здобутої колаборацією з окупаційним режимом. Отож і до їхніх нинішніх “переосмислених” праць ставлення у мене стримано-скептичне...
Ця книга є документальною. Тут немає жодної вигадки, художнього вимислу, додавання якихось драматичних деталей. Я мусив у собі обмежувати творця, – адже деколи кортіло якимось штрихом домалювати той чи інший образ, – бо реставрувати минуле доводиться зі щербатих фрагментів та деталей, яких не вистачає для повноти образу.
Я завжди долав цю спокусу – тому що Визвольні змагання українського народу для мене є найсвятішим із того, що маю. І я, як громадянин, не маю морального права своїм пером порушувати страшну логіку нашої поразки чи домальовувати образи винуватців величезної трагедії та її жертв, а також тих ідеалістів, які своїм військовим хистом – і великим українським серцем – уславили нашу Батьківщину. Отож, друже, давай поринемо в трагічно-оптимістичні роки Української революції.
http://ukrlife.org/main/evshan/zhnyva.htm
----
Роман КОВАЛЬ
І НАРЕКЛИ ЙОГО ОТАМАНОМ ОРЛОМ
Біографія полковника Армії УНР Якова ГАЛЬЧЕВСЬКОГО
http://ukrlife.org/main/evshan/orell.htm
Багряні жнива Української революції
http://ukrlife.org/main/evshan/zhnyva.htm
100 історій і біографій учасників Визвольних змагань
Пропонована книга є збіркою драматичних історій та нарисів про учасників збройної боротьби за Українську державу, які воювали у складі Армії УНР, Української галицької армії, Українських січових стрільців і повстансько-партизанських загонів Правобережної і Лівобережної України. Події розгортаються в Києві та на території сучасних Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Запорізької, Кіровоградської, Київської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Черкаської, Чернігівської, Харківської, Херсонської, Хмельницької областей, на теренах Волині, Галичини, Криму, Кубані, Дону, а також в Австро-Угорщині, Чехословаччині й на острові Лемнос в Егейському морі.
Книга відтворює прогалини в нашій історичній пам'яті та оживляє її синів, які полягли в боротьбі за свободу і щастя нашої Батьківщини.
Святі Батьківщини своєї після смерті не покидають.
Данило Туптало
Від автора
Історик не той, хто досліджує минуле, а той, хто оживляє його. Так сказав мій брат Андрій Коваль, історик за фахом. Ця афористично висловлена думка надзвичайно точно відображає суть проблеми. Не дипломи, не наукові ступені, часто здобуті ганебним способом – оспівуванням “подвигів” ЧК-ҐПУ-НКВД-КҐБ, – визначають, хто історик. Мова лише про одне – чи тобі вищими силами подарований дар воскрешати минуле, чи ні... Ось і все.
А історію Визвольних змагань свого народу, народу, який бореться за звільнення з віковічного рабства, треба написати якщо не кров’ю, то обов’язково зболеним серцем сина. Принаймні не пером ділка від “науки”, який захистив кандидатську на тему боротьби “совєтского народа” проти “банд самостійніков”, а вже докторську – про подвиг ОУН-УПА…
Не знаю жодного “офіційного” історика, який би відмовився від звань і ступенів, здобутих зрадою свого народу. Сьогодні не один із них, помінявши погляди на діаметрально протилежні, – почав викладати історію з “помірковано-українських позицій”. Та як же не хочеться цьому діячеві відмовлятися від професорської зарплати, здобутої колаборацією з окупаційним режимом. Отож і до їхніх нинішніх “переосмислених” праць ставлення у мене стримано-скептичне...
Ця книга є документальною. Тут немає жодної вигадки, художнього вимислу, додавання якихось драматичних деталей. Я мусив у собі обмежувати творця, – адже деколи кортіло якимось штрихом домалювати той чи інший образ, – бо реставрувати минуле доводиться зі щербатих фрагментів та деталей, яких не вистачає для повноти образу.
Я завжди долав цю спокусу – тому що Визвольні змагання українського народу для мене є найсвятішим із того, що маю. І я, як громадянин, не маю морального права своїм пером порушувати страшну логіку нашої поразки чи домальовувати образи винуватців величезної трагедії та її жертв, а також тих ідеалістів, які своїм військовим хистом – і великим українським серцем – уславили нашу Батьківщину. Отож, друже, давай поринемо в трагічно-оптимістичні роки Української революції.
http://ukrlife.org/main/evshan/zhnyva.htm
----
Роман КОВАЛЬ
І НАРЕКЛИ ЙОГО ОТАМАНОМ ОРЛОМ
Біографія полковника Армії УНР Якова ГАЛЬЧЕВСЬКОГО
http://ukrlife.org/main/evshan/orell.htm