Історія ФСНВ України
10/03/2006 | stryjko_bojko
Історія ФСНВ України
(Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України).
В часи СССР людина, яка отримала травму на виробництві, одержувала компенсацію за втрачене здоров"я від підприємства, де вона працювала.
Таке правило діяло досить нормально до 1992р.
Після розпаду СССР, багато підприємств банкротували,
деяка немала частина продовжувала працювати, але ледве-ледве.Заробітна плата почала затримуватись на місяці, а то і роки.
Затримки і невиплати також почались у інвалідів праці.Особливо це дуже боляче вдарило по вугільних районах, де виплати постраждалим на виробництві сягають більше 50% від всієї країни - Донецька,Луганська, Дніпропетровська обл.,Червоноград, Львівської обл.
І тут група депутатів ВР, Василь Хара, перш за все, вивчили досвід Європи, США, Японії з цього питання і прийшли до висновку, що Україні найбільш підходить закон ФРН.Згідно закону ФРН, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань бере на себе обов"язки всіх підприємств, незалежно від форми власності по компенсації утрати працездатності потерпілих на виробництві.Підприємство лиш сплачує невеликі страхові внески.
По Одеській обл. - біля 1% від фонду оплати праці.
23.09.1999р. Закон був прийнятий.Він отримав № 1105-XIV та назву "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Відділення ФСНВ в Ленінському районі м.Одеси було створено 02.11.2000р.
ФСНВ почав працювати 01.04.2001р.Вірніше 02.04.2001р, бо 01.04.2001р. була неділя-вихідний день. На 3 місяці пізніше, ніж передбачалось Законом. Причина затримки ввкдення в дію Закону була тривіальна - не було затверджених тарифів страхових внесків страхувальників - юридичних осіб та фізичних осіб-СПД.
...
З цього часу пройшло майже 6 років.
Можна сказати, що система себе виправдала.Більшість інвалідів праці пишуть не скарги, а заяви з подяками на ім"я керівництва органів ФСНВ.
***
http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&trs=-1&key=1157605643&first=&last=
Архів гілки з 14 травня 2005р.:
ВАЮ готує революцію соціальних фондів
http://www2.maidan.org.ua/n/arch2005/1116056920
ВАЮ готує революцію соціальних фондів - 1
http://www2.maidan.org.ua/n/arch2005/1131948312 )
(Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України).
В часи СССР людина, яка отримала травму на виробництві, одержувала компенсацію за втрачене здоров"я від підприємства, де вона працювала.
Таке правило діяло досить нормально до 1992р.
Після розпаду СССР, багато підприємств банкротували,
деяка немала частина продовжувала працювати, але ледве-ледве.Заробітна плата почала затримуватись на місяці, а то і роки.
Затримки і невиплати також почались у інвалідів праці.Особливо це дуже боляче вдарило по вугільних районах, де виплати постраждалим на виробництві сягають більше 50% від всієї країни - Донецька,Луганська, Дніпропетровська обл.,Червоноград, Львівської обл.
І тут група депутатів ВР, Василь Хара, перш за все, вивчили досвід Європи, США, Японії з цього питання і прийшли до висновку, що Україні найбільш підходить закон ФРН.Згідно закону ФРН, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань бере на себе обов"язки всіх підприємств, незалежно від форми власності по компенсації утрати працездатності потерпілих на виробництві.Підприємство лиш сплачує невеликі страхові внески.
По Одеській обл. - біля 1% від фонду оплати праці.
23.09.1999р. Закон був прийнятий.Він отримав № 1105-XIV та назву "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Відділення ФСНВ в Ленінському районі м.Одеси було створено 02.11.2000р.
ФСНВ почав працювати 01.04.2001р.Вірніше 02.04.2001р, бо 01.04.2001р. була неділя-вихідний день. На 3 місяці пізніше, ніж передбачалось Законом. Причина затримки ввкдення в дію Закону була тривіальна - не було затверджених тарифів страхових внесків страхувальників - юридичних осіб та фізичних осіб-СПД.
...
З цього часу пройшло майже 6 років.
Можна сказати, що система себе виправдала.Більшість інвалідів праці пишуть не скарги, а заяви з подяками на ім"я керівництва органів ФСНВ.
***
http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&trs=-1&key=1157605643&first=&last=
Архів гілки з 14 травня 2005р.:
ВАЮ готує революцію соціальних фондів
http://www2.maidan.org.ua/n/arch2005/1116056920
ВАЮ готує революцію соціальних фондів - 1
http://www2.maidan.org.ua/n/arch2005/1131948312 )
Відповіді
2006.10.03 | stryjko_bojko
Історія Суворовського РВ ФСНВ.
Історія Суворовського РВ ФСНВ.Ленінське відділення ФСНВ в м.Одесі було створено 02.11.2000р.
13.02.2003р., в зв"язку з реорганізацією районів міста,
Ленінське та Суворовське відділення ФСНВ були об"єднані і з того часу
носять назву:Суворовське відділення ФСНВ.
http://fsnvsuvor.ho.ua
**********************************************************
як нас знайти:
2006.10.06 | S.D.
Re: Історія Суворовського РВ ФСНВ.
2007.10.25 | stefan
ПАТОВА СИТУАЦІЯ! ПРОСИМО ДОПОМОГИ!
ПАТОВА СИТУАЦІЯ! ПРОСИМО ДОПОМОГИ!http://www.ua-tenders.com/rubrics/faq/faq-tenders/
Ми державна організація - СУВОРОВСЬКЕ РВ ФСНВ(Фонд нещасних випадків на виробництві) в м.Одесі орендуєм службове приміщення 204кв.м. в УкрНДІМФ(також дкржавна установа).
До липня 2007року у нас був прямий Договір оренди з УкрНДІМФ, а з липня 2007 - Фонд держмайна заставив інститут
перезаключити Договір напряму з Фондом Держмайна.
Всі документи з Одеського регіон.Управління Держмайна прийняті від нас та УкрНДІМФ, і знаходяться в Києві в Держмайні.І 4місяці ми не можемо проплатити оренду Інституту, бо старий Договір уже не пропускає Держказначейство, а нового з Києва ще нема.
Сьогодні УкрНДІМФ пообіцяло відключити нас від комунікацій(тепло,електроенергія, вода, каналізація) поки ми НЕ ЗАПЛАТИМО ЗАБОРГОВАНІСТЬ за оренду.
Що нам робити?
Допоможіть, будь-ласка.
З повагою,
Стефан К.Станевич!
Начальник Суворовського РВ ФСНВ
e-mail: fsnvsuvor@ukr.net
tel.048-7777028
mob.048-7881081
=======================
p.s.Кому невідомо, що ми обслуговуємо інвалідів праці, робимо їм виплати по компенсації % втраченої професійної працездатності, та ще робота зі страхувальниками - роботодавцями біля 5 000 в районі.
http://www2.maidan.org.ua/n/free/1193298863
2011.03.16 | stryjko_bojko
Історія Суворовського РВ ФСНВ. Перші 10 кроків - перші 10 років.
Перші 10 кроків - перші 10 років.Ось і 10 років минуло 02.11.2000р. від того дня, коли почалося створення Суворовського РВ ФСНВ в м.Одесі.
01.04.2010р. - буде 10 років з початку діяльності ФСНВ України.
У всіх районних відділеннях та обласних управліннях в цей день пройдуть урочисті збори, присвячені цьому скромному ювілею.
А зроблено за 10 років немало.
----------------
Статистика по ФСНВ України за 9місяців 2010р.
Відшкодування потерпілим (членам їх сімей) матеріальної шкоди за 9 місяців 2010 року
Починаючи з 01.04.2001 року з бюджету Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України(ФСНВ) на відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, на страхові виплати особам, які перебували на його утриманні, виплачено 17,3 млрд. гривень.
Станом на 1 жовтня 2010 року Фонд проводить страхові виплати 313,1 тис. потерпілих (членам їх сімей), які постраждали на виробництві, ця кількість на 3,7 тис. осіб, або на 1,2% менша, ніж за 9 місяців 2009 року. Найбільша кількість потерпілих (членів їх сімей), які отримують страхові виплати від Фонду є мешканцями Донецької (108,7 тис. осіб або 34,7%), Луганської (58,7 тис. осіб, або 18,7%), Дніпропетровської (36,2 тис.,11,6% ), Львівської (14,5 тис. 4,6%) областей.
За 9 місяців 2010 року з бюджету Фонду потерпілим (членам їх сімей) виплачено 2432,7 млн. грн., що на 187,3 млн. грн., або на 8,3% більше, ніж за 9 місяців 2009 року.
Середньомісячний розмір страхової виплати на одного потерпілого (члена його сім'ї) має тенденцію до зростання. За 9 місяців 2010 року він склав 850,83 грн., що на 5% більше порівняно з 9 місяцями 2009 року.
Протягом 9 місяців 2010 року переважно відшкодовували щомісячні страхові виплати потерпілим (членам їх сімей), що склало 1920,2 млн. грн., або 78,9% загальної суми виплачених коштів. Сума коштів на одноразові виплати потерпілим (членам їх сімей) склала 428,3 млн. грн. або 17,6 відсотків.
Найбільша частина загальної суми страхових виплат в Україні за 9 місяців 2010 року, тобто 76,7%, припадає на шахтарські регіони, а саме: у Донецькій області – 39,7%, у Дніпропетровській – 15,8%, у Луганській – 14,7%, у Львівській – 6,5 %. Для цих регіонів притаманний також найвищий середньомісячний розмір страхової виплати, який за 9 місяців 2010 року у Дніпропетровській області склав – 1177,5 грн., Львівській – 1147,6 грн., Донецькій – 971,6 грн., що більше ніж по Україні на 38,4%, 34,9% та 14,2 відсотків відповідно.
Щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого за 9 місяців 2010 року склала 1806,8 млн. грн., що на 212,2 млн. грн., або на 13,3% більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Середній розмір виплати склав 653,5 грн., що на 50,3 грн., або на 8,3% вище порівняно з 9 місяцями 2009 року. Одночасно з цим, чисельність потерпілих, які отримують даний вид виплати, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року зменшилась на 1% і становить 294,7 тис. осіб.
Сума щомісячної страхової виплати особам, які мають на це право в разі втрати годувальника, за 9 місяців 2010 року склала 113,4 млн. грн., що на 2 млн. грн., або 1,8% більше порівняно з 9 місяцями 2009 року. Середній розмір даної виплати за звітний період склав 682,6 грн., що на 36,5 грн. (5,7%) більше порівняно з відповідним періодом минулого року. Чисельність утриманців, які отримують щомісячні виплати, в порівнянні з 9 місяцями 2009 року зменшилась на 3,5% і становить 18,5 тис. осіб.
За 9 місяців 2010 року виплачено 302,8 млн. грн. одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності потерпілому, що на 8% менше у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Ця допомога була призначена 8500 потерпілим, що в порівнянні з 9 місяцями 2009 року менше на 1989 осіб або 19%. Розмір одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності в середньому на одного потерпілого за 9 місяців 2010 року склав 41,4 тис. грн., що на 7,1 тис. грн., або 20,8% більше в порівнянні з відповідним періодом минулого року. Найвищий середній розмір одноразової допомоги потерпілому склався в Львівській (45,4 тис. грн.), Дніпропетровській (45,3 тис. грн.), Луганській (43,2 тис. грн.), Донецькій (42,3 тис. грн.) областях.
Сума одноразової допомоги в разі смерті потерпілого (утриманцям) за 9 місяців 2010 року склала 21,3 млн. грн., в порівнянні з 9 місяцями 2009 року вона зросла на 9%. Ця виплата була призначена 675 утриманцям, що менше в порівнянні з 9 місяцями 2009 року на 134 особи, або на 16,6%. Середній розмір виплати призначеної на одного утриманця збільшився на 1,7 тис. грн., або 6,5% та за 9 місяців 2010 року склав 28,5 тис. гривень.
Сума одноразової допомоги в разі смерті потерпілого на сім'ю, виплаченої за 9 місяців 2010 року, склала 104,2 млн. грн., що на 1,6% менше ніж за 9 місяців 2009 року. Ця виплата протягом 9 місяців 2010 року була призначена 750 сім'ям. Їх кількість в порівнянні з 9 місяцями 2009 року зменшилась на 155 сімей або на 17,1 відсотка. Одноразова допомога в разі смерті потерпілого на одну сім`ю за 9 місяців 2010 року в середньому призначалась у розмірі 127,9 тис. грн., що на 0,9 тис. грн., або на 0,7% менше в порівнянні з 9 місяцями 2009 року.
Найвищий середній розмір виплати за 9 місяців 2010 року на одну сім`ю склався в Чернівецькій (222,8 тис. грн.), Донецькій (162,9 тис. грн.), Кіровоградській (162,9 тис. грн.), Запорізькій (139,7 тис. грн.), Тернопільській (135,1 тис. грн.), Луганській (131,2 тис. грн.), Дніпропетровській (130,3 тис. грн.) областях та м. Києві (150,9 тис. грн.).
Окрім того, відповідно до Закону України „Про індексацію грошових доходів населення” та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, протягом 9 місяців 2010 року було проведено індексацію грошових доходів на суму 42,6 млн. грн., що на 9 млн. грн. або 26,9% більше порівняно з 9 місяцями 2009 року. З цієї суми 38,1 млн. грн. або 89% виплачено потерпілим та 4,5 млн. грн. або 11% особам, які мають право на страхові виплати в разі смерті потерпілого.
Найбільша частина загальної суми індексації в Україні за 9 місяців 2010 року припадає на Дніпропетровську – 10,1 млн. грн. (23,6%), Донецьку – 9,4 млн. грн. (22,1%), Харківську – 3,2 млн. грн.(7,5%), Полтавську – 2,1 млн. грн. (4,8%) області та м. Київ - 2,5 млн. грн.(5,9%).
Починаючи з 2003 року сума виплаченої індексації потерпілим (членам їх сімей) наростаючим підсумком склала 156,9 млн. гривень.
--------------
Ось коротка статистика виплат постраждалим в Суворовському РВ ФСНВ м.Одеси за 2010рік:
Всього населення в районі: 250 000чол.
Кількість підприємств та ФО - СПД: 5 500.
Інформація про здійснення страхових виплат і надання соціальних послуг потерпілим та членам їх сімей від нещасних випадків на виробництві за 2010рік.
Станом на 01.01.2011 призначено та здійснено страхових виплат потерпілим ( членам їх сімей)- 569 осіб, в т.ч.
інвалідів 1 групи-15чол,
2 гр.-97чол,
3 гр.-241чол,
без групи інвалідності -195чол.
Сплачено страхових виплат всього 4 646,9 т. грн., а саме в т.ч.:
Одноразова допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності – 345,1 тис. грн.
Щомісячну страхову виплату - 3 533,6 тис. грн.
Одноразова допомогу в разі смерті потерпілих-444,2 т. грн.
Щомісячну страхову виплату особам, які мають право в разі втрати годувальника –179,7 тис. грн.
Надано медико-соціальних послуг інвалідам на 485,8 т. грн., в т.ч.:
забезпечено 7 інвалідів протезно-ортопедичними виробами на суму – 29,3 тис. грн.,
- виробами медичного призначення та лікарськими засобами 9 інвалідів на суму – 36,6 тис. грн.,
- сплачено витрат на спеціальний медичний догляд 3 інвалідам на 23,3 тис. грн.,
- сплачено витрат на постійний сторонній догляд 14 інвалідам на 67,6 тис. грн.,
- сплачено витрат на побутове обслуговування 15 інвалідам на 36,5 тис. грн.,
- забезпечено коляскою 1 інваліда на суму – 2,6 тис. грн.,
- компенсація витрат на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів сплачено 17 інвалідам на суму – 2,4 тис. грн..,
- забезпечено санатороно- курортним лікуванням 33 інваліди – 271,6 тис. грн.,
- забезпечено медичною реабілітацією у лікувальному закладі одного інваліда на суму 15,3 т. грн.
- в 2007 р.- 2008 р. забезпечено автомобілями 17 інвалідів
- в обласному управлінні ФСНВ на обліку для забезпечення автомобілем залишилось 2 інваліди.
Але разом з тим зроблено і досить мало, порівняно з аналогічним Фондом в ФРН.
В Німеччині Фонд від нещасних випадків на виробництві має свою власну базу шпиталів, оснащених першосортним медичним обладнанням, транспортними засобами, в т.ч. вертольотами.
Так що приклад у нас є з кого брати.
А для цього необхідно, щоб ефективно запрацювала економіка.
Чим більша зарплата буде у людей, тим більше страхових внесків одержить Фонд для потерпілих на виробництві.
І ще велика просьба до роботодавців:
- Виплачуйте своїм працівникам за робітну плату офіційно, "білою" бухгалтерією, а не в "конвертах".
Тим Ви допоможете постраждалим на виробництві і уникните проблем з податковою інспекцією, інспекцією праці та прокуратурою.
2011.04.22 | stryjko_bojko
Re: Історія Суворовського РВ ФСНВ. Перші 10 кроків - перші 10 років.
2006.10.03 | stefan
Про ратифікацію Європейської соціальної хартії(обрізаної))
З А К О Н У К Р А Ї Н ИПро ратифікацію Європейської соціальної хартії
(переглянутої)
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
Ратифікувати Європейську соціальну хартію (переглянуту)
( 994_062 ), вчинену 3 травня 1996 року у м. Страсбурзі та
підписану від імені України 7 травня 1999 року у м. Страсбурзі
(додається*), з такими заявами:
1. Україна бере на себе зобов'язання вважати частину I Хартії
декларацією цілей, до здійснення яких вона прагнутиме всіма
відповідними засобами, як зазначено у вступному пункті частини
I Хартії.
2. Україна бере на себе зобов'язання вважати обов'язковими
для України такі статті та пункти частини II Хартії:
- пункти 1, 2, 3, 4 статті 1;
- пункти 1, 2, 4, 5, 6, 7 статті 2;
- пункти 1, 2, 3, 4 статті 3;
- пункти 2, 3, 4, 5 статті 4;
- стаття 5;
- пункти 1, 2, 3, 4 статті 6;
- пункти 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 статті 7;
- пункти 1, 2, 3, 4, 5 статті 8;
- стаття 9;
- пункти 1, 2, 3, 4, 5 статті 10;
- пункти 1, 2, 3 статті 11;
- пункти 1, 2 статті 14;
- пункти 1, 2, 3 статті 15;
- стаття 16;
- пункти 1, 2 статті 17;
- пункти 1, 2, 3, 4 статті 18;
- стаття 20;
- стаття 21;
- стаття 22;
- стаття 23;
- стаття 24;
- пункти 1, 2 статті 26;
- пункти 1, 2, 3 статті 27;
- стаття 28;
- стаття 29;
- стаття 30;
- пункти 1, 2 статті 31.
Президент України В.ЮЩЕНКО
м. Київ, 14 вересня 2006 року
N 137-V
.....
Європейська соціальна хартія
(переглянута)
Страсбург, 3 травня 1996 року
{ Хартію ратифіковано із заявами Законом
N 137-V ( 137-16 ) від 14.09.2006 }
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_062&p=1159845649068137
Стаття 13
Право на соціальну та медичну допомогу
З метою забезпечення ефективного здійснення права на
соціальну та медичну допомогу Сторони зобов'язуються:
1. Забезпечити, щоб будь-якій малозабезпеченій особі, яка
неспроможна отримати достатніх коштів або завдяки своїм власним
зусиллям, або з інших джерел, зокрема за рахунок допомоги по
соціальному забезпеченню, надавалась належна допомога, а у випадку
захворювання забезпечувався догляд, якого вимагає стан її
здоров'я. (не ратифікована ВР)
....
Стаття 31
Право на житло
З метою забезпечення ефективного здійснення права на житло
Сторони зобов'язуються вживати заходів, спрямованих на:
1. Сприяння доступові до житла належного рівня.
2. Запобігання бездомності та її скорочення з метою її
поступової ліквідації.
3. Встановлення на житло цін, доступних для малозабезпечених
осіб. (п.3.Не ратифіковано ВР)
***
В основному Хартія ратифікована ВР України.Пункти охорони праці та техніки безпеки, зокрема.
Але є істотний недолік в ратифікації:
Так що і надалі малозабезпечені українці не зможуть ні лікуватися без
грошей, ні придбати житло по соціально-доступних цінах.
2006.10.21 | stefan
знову об"єдннаня Фондів?
Все таки хочеться комусь зробити революцію в Фондах соціального страхування.Ну дуже хочеться.
Раніше, коли Юлія Тимошенко була Прем"єром, ми думали, що це тільки вона одна так "підганяє" процес об"єднання Фондів соціального страхування.
Виявляється, що це не зовсім так.
Юлія Тимошеко, сьогодні не в Кабміні, а "проект воз"єднання" Фондів соцстраху знову "виплив" в стінах ВР.
Проект Закону про єдиний соціальний внесок.
http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=28317
Номер,дата реєстрації: 2343 від 16.10.2006
Автори законопроекту народні депутити :
Богуслаєв В.О.
Сухий Я.М.
***
Трохи історії.
В травні 2005р. були Парламентські слухання на тему соціальних фондів.
Де "гарячі голови" хотіли об"єднати всі Фонди соціального страхування.
Здоровий глузд переміг.
У ВР виступив представник ТАСІС,Др. Фолькер Дід'є, Німеччина(керівник проекту), який координував діяльність ФСНВ. Др. Фолькер Дід'є заявив, що об"єднання Фондів - дуже не проста справа.В ФРН, наприклад, існують ці фонди окремо уже більше 120 років.
Та й ФСНВ дуже специфічний Фонд соцстрахування.Тут є функція профілактики нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві. Тарифи страхових внесків залежать від ступенів ризику.
А також функція розслідування нещасних випадків на виробництві.
Український ФСНВ був створений по прототипу німецького Законодавства.
Закон про ФСНВ, практично адаптований до законодавства Євросоюзу.
Народний депутат Василь Хара також принципово відстоював концепцію окремого існування ФСНВ.
Тоді здороаий глузд переміг.
Що буде дальше - побачимо.
2006.11.02 | stefan
Здоровий глузд перемагає
Поспішність з встановленням єдиної системи збору та обліку внесків на загальнообов‘язкове державне соціальне страхування може привести до дуже небажаних наслідків.Треба зазначити, що Головне науково-експертне управління ВР підійшло до Законопроекту № 1065 від 15.06.2006 досить уважно і виважено.
До № 1065 від 15.06.2006
н.д Л.Кириченко, С.Кальцев
Головного науково-експертного управління
на проект Закону України “Про єдину систему збору та обліку внесків на загальнообов‘язкове державне соціальне страхування”
Законопроектом пропонується встановити єдину систему збору та обліку внесків на загальнообов‘язкове державне соціальне страхування, що має забезпечити:
консолідацію в одному органі – Пенсійному фонді України спільних для усіх фондів функцій, а саме: постановки на облік платників, формування та ведення Державного реєстру соціального страхування (який включатиме інформаційну систему відомостей про платників єдиного соціального внеску та про застрахованих осіб), забезпечення звітності, здійснення контролю за повнотою та своєчасністю справляння єдиного соціального внеску;
порядок розподіл єдиного соціального внеску Державним казначейством України на рахунки фондів соціального страхування;
забезпечення використання фондами соціального страхування даних Державного реєстру соціального страхування.
встановлення основних фінансових параметрів системи, зокрема тарифів внеску для різних категорій платників та їх розподілу між видами соціального страхування.
Крім цього, пропонується впорядкувати деякі норми законів з окремих видів соціального страхування, переважно у зв‘язку із запровадженням єдиного внеску та системи його адміністрування, а також встановити норми щодо відповідальності з метою забезпечення належної його сплати.
Концептуальна оцінка проекту
На думку Головного науково-експертного управління, запропонований проект проект не забезпечує у повному обсязі вирішення питання запровадження єдиного соціального внеску з огляду на такі обставини.
1.1. Проект передбачає суттєві зміни в системі збору та адміністрування внесків соціального страхування, при цьому, згідно з пунктом 1 його Прикінцевих положень він має набути чинності з 1 січня 2007 року. Разом з тим численні питання організації адміністрування єдиного внеску залишаються невирішеними. Насамперед, це стосується існуючої системи виплат соціального страхування у зв‘язку з тимчасовою непрацездатністю, яка ґрунтується на взаємозаліку внесків та виплат, що адмініструється безпосередньо роботодавцем. Порушення цієї системи може може суттєво позначитись на своєчасності та обсягах виплат.
На нашу думку, певні проблеми можуть виникнути із адмініструванням єдиного внеску у зв‘язку з диференціацією його розміру, пов‘язаною із класами ризику, та правом відповідного фонду на щорічне їх коригування. Такий підхід, цілком виправданий з огляду на особливості соціального страхування у зв‘язку з нещасним випадком на виробництві, разом з тим не відповідає самій ідеології запровадження єдиного внеску, яка має забезпечити спрощення порядку сплати внесків соціального страхування та стабільність цієї системи.
У статті 1 проекту до складу консолідованого страхового внеску включаються також і внески загальнообов‘язкового державного соціального медичного страхування. Проте зазначений вид соціального страхування на даний час не запроваджено, не існує чіткого уявлення щодо конкретних напрямів та часу, а також актуальності його запровадження.
1.2. Проектом не передбачено збереження існуючої системи пільг (насамперед для інвалідів). Належне вирішення зазначеного питання можливе лише на основі більш ґрунтовного аналізу наслідків реалізації такого підходу.
1.3. Законопроектом передбачено одночасне підвищення тарифу сплати внеску для працівників та оплати їх праці. Обов‘язок здійснити таке підвищення покладається на роботодавця (пункт 3 Прикінцевих положень). На наш погляд, це положення недостатньо узгоджене з чинним законодавством. Зокрема, необхідно визначити порядок здійснення відповідного підвищення, джерела фінансування, конкретні підстави щодо відповідальності за невиконання вимог Закону тощо. За умов недостатньої правової урегульованості цього питання можуть бути порушені не лише права працівників, але й погіршенні умови діяльності суб‘єктів підприємницької діяльності.
1.4. Необхідно звернути увагу на недостатню відповідність проекту законодавству про соціальне страхування. Здійснена в Україні реформа соціального страхування започаткувала формування фондів як самоврядних організацій, на які покладається відповідальність щодо забезпечення державних соціальних гарантій на основі самостійного формування фінансів та адміністративної системи. Запропонований проектом підхід суттєво обмежує повноваження фондів, що викликає необхідність перегляду багатьох засад їх діяльності і, відповідно, змін в її організації та фінансуванні.
1.5. Проект має передбачати фінансове обґрунтування запропонованих змін, зокрема щодо розподілу необхідних видатків між державним бюджетом та коштами соціального страхування.
Зауваження до окремих положень проекту
2.1. Викликає сумнів передбачене проектом визначення у базовому системному законі тарифів внесків (стаття 10). Практика здійснення загальнообов‘язкового страхування свідчить про необхідність певного коригування (до речі, воно передбачено і проектом) тарифів при формуванні бюджетів фондів. На нашу думку, зазначені положення більш доцільно було б винести у розділ VII (Прикінцеві положення) проекту та передбачити встановлення тарифу на поточний бюджетний рік.
2.2. У проекті недостатньо враховано специфіку правового регулювання стягнення єдиного внеску з фізичних осіб, що здійснюють свою діяльність самостійно. Так, відповідно до пунктів 15,16 проекту всі особи, що отримують винагороди на основі цивільно-правових договорів сплачують єдиний внесок і, відповідно підлягають всім видам соціального страхування. Для належної реалізації такого підходу, на наш погляд, необхідно передусім чітко визначити підстави, які дозволяють розділити зазначену категорію осіб на відповідні категорії, які мають свої особливості щодо загальної системи оподаткування та стягнення єдиного внеску – підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а також осіб, що отримують винагороди на основі цивільно-правових договорів. Натомість у пункті 4 статті 5 проекту надається визначення незалежної професійної діяльності, яке охоплює більшість підстав для отримання винагороди за цивільно-правовими договорами (творча та наукова діяльність, надання послуг з освіти та охорони здоров‘я тощо).
Стосовно ж поширення страхування від нещасних випадків на виробництві та безробіття на всіх осіб, що виконують роботи та надають послуги за договорами цивільно - правового характеру, то така норма має сенс лише щодо осіб, для яких така робота є по суті формою виконання трудових обов‘язків за договором підряду. Стосовно інших видів діяльності, яка передбачає отримання винагороди за цивільними договорами, то за цих обставин досить важко означити страховий випадок, який полягає у втраті робочого місця, професійного захворювання або нещасного випадку на виробництві. Тобто запровадження сплати єдиного внеску з усіх видів винагороди за цивільно-правовими договорами не супроводжується встановленням належного організаційно-правового механізму здійснення соціального страхування цієї категорії осіб.
Крім цього, звертаємо увагу на невідповідність запропонованих проектом окремих норм положенням законів з окремих видів соціального страхування щодо його добровільності для самозайнятих осіб.
2.3. Проект вимагає більш детального узгодження з нормами чинного законодавства. Насамперед це стосується норм щодо кримінальної та адміністративної відповідальності платників єдиного внеску, права Пенсійного фонду порушувати справу про банкрутство та вносити пропозицію про скасування державної реєстрації платника (стаття 22 проекту), застосування фінансових санкцій (стаття 25), відповідальності за ухилення від сплати внеску (пункти 9-11), порядку заповнення реєстраційної карти (пункт 19 ). Крім цього, законопроект потребує термінологісного та змістовного узгодження з податковим та бюджетним законодавством України окремих його положень, зокрема: статті 5 щодо провадження незалежної професійної діяльності, статей 10, 11 стосовно визначення розміру єдиного соціального внеску та пропорцій його розподілу, порядку обчислення та сплати єдиного соціального внеску, а також порядку погашення заборгованості юридичними і фізичними особами.
Узагальнюючий висновок: За результатами розгляду в першому читанні проект Закону України “Про єдиний соціальний внесок” доцільно повернути на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.
Перший заступник Керівника
Головного управління Л.ЗАДОРОЖНЯ
Вик.: В.Тімофєєв, Ю. Павленко
2006.11.10 | stefan
"аудит - індулігенція" від нещасних випадків
Тільки що ознайомився з новим законопректом зі сфери охорони праці та техніки безпеки.Проект N2195 від 19.09.2006
вноситься народними депутатами України
К.М. Ляпіною
С.А. Матвієнковим
А.В. Пшонка
Г.М. Скударем
ЗАКОН УКРАЇНИ
"Про аудит з промислової безпеки і охорони праці".
...
Аналога ще такого, як "аудит з охорони праці та техніки безпеки"
ні в СССР, ні в Україні - не було.
Чисто теоретично, може це й непогано.Може є аналоги в розвинутих державах.
Але.Читаємо: Стаття 8. Результати аудиту з промислової безпеки і охорони праці
"У разі отримання суб'єктом господарювання свідоцтва органи державної влади, до компетенції яких відноситься проведення перевірки діяльності суб'єктів господарювання в галузі промислової безпеки і охорони праці, не здійснюють перевірку таких суб'єктів протягом трьох років після отримання свідоцтва, за виключенням випадків виробничого травматизму зі смертельними наслідками або групових нещасних випадків, викликаних порушенням суб'єктом господарювання умов дотримання охорони праці та промислової безпеки." .
...
Другими словами, підприємства куплятимуть "індулігенцію" в вигляді "свідоцтва аудиту з промислової безпеки та охорони праці" терміном аж на 3 роки.
Було би зрозуміло, що аудит діє до першої травми.Так ні, травм може бути безліч, в т.ч. тяжкі, з втратою професійної працездатності, інвалідністю 3-1групи.
Ну це вже занадто.
Уже одна дурість була з законодавстіом по охороні праці, коли відмінили штрафні санкції підприємств за допущені нещасні випадки.
Тоді все це перейшло на ФСНВ.Підприємство травмує людей, а Фонд від нещасних випадків всі витрати взяв на себе, в т.ч. і відшкодування моральної шкоди.
Одну "міну совільненої дії" ФСНВ відчуває кожен день.
Тепер закладається "друга міна".
Проти людей-працівників підприємств, проти ФСНВ, проти охорони праці і техніки безпеки.
В інтересах керівництва великих і середніх підприємств, які лобіюють цей законопроект, керуючись тільки своїми меркантільними інтересами.
Див.нижче "Проект Закону N2195 від 19.09.2006"
2006.11.28 | stefan
Моральну шкоду відмінять для ФСНВ
28.11.2006. - файний день для України.Крім того, що прийнято Закон про Голодомор - Геноцид 1932рр,
в 1-му читанні прийнято Закон про зміни до Закону про ФСНВ в частині виплати моральної шкоди.
Моральна шкода буде відмінена.
Додатки.1.Проект Закону №2045.
2.Пояснювальна записка.
3.Висновок експертного комітету ВР.
4.Стенограма слухання Законопроекту у ВР.
2006.12.23 | stefan
Моральну шкоду відмінили для ФСНВ
Це трапилось 22 грудня 2006р.Верховна Рада прийняла в 2-му читанні і в цілому зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"
ФСНВ більше не буде виплачувати компенсацію за моральну шкоду потерпілому.
Винуватець допущення нещасного випадку - роботодавець повинен це робити, згідно нового Цивільного Кодексу.
І це - справедливо.
А Василю Хара треба сказати велике спасибі від імені усіх шахтарів та працівників ФСНВ за його справедливу позицію.
------------------------------
Стенограма.
11:47:28
. Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (щодо впорядкування роботи Фонду. Реєстраційний номер 2045. Голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Хара Василь Георгійович. Будь ласка.
11:48:00
ХАРА В.Г.
Уважаемые коллеги, 8 ноября текущего года данный законопроект был принят в первом чтении и проголосовано 304 голосами. При доработки законопроекту ко второму чтению в комитет поступило 30 предложений от народных депутатов. 19 предложений учтено полностью, одно учтено редакционно, 10, но, аналогичны отклонено.
Над законопроектом и данными предложениями народными депутаты создана была рабочая группа, в состав которой вошли члены нашего комитета, представители Министерства труда и социальной политики, Министерства финансов, Министерства юстиции, Национального банка, представители профсоюзов, Фонду социального страхования от несчастных случаев на производстве.
Поскольку данный фонд является основным источником страховых выплат для более 300 тысяч застрахованих лиц, которые получили увечья на производстве, доработка законопроекту требовало особое внимание.
Данный проект направленный на упорядочение работы фонда с целью его эффективной деятельности. В частности. Более четко определен круг лиц, обеспечивающий себя работой самостоятельно, которые могут застраховаться в фонде на добровольных условиях. Обеспечено право фонда создавать учебные информационные центры, которые будут способствовать реабилитации инвалидов, которые потеряли вплоть… конечности - пальцы, руки, ноги и так далее. Кстати, эта норма как и фонд страхования, есть положительным примером немецкой модели, которую используют в Украине.
Также важным изменением есть то, что фонду дано право совместно с государством участвовать у финансировании, а не самому 100 процентно финансировать целевые государственные отраслевые региональные программы по улучшению условий безопасности, охраны, … труда, повышение квалификации и так далее, поскольку средств фонда на все эти программы просто физически не может хватить.
Кроме этого более четко определена существующая и де-факто, и де-юре норма, что страховые взносы есть целевым обязательным платежом, которые не включаются в систему налогообложения.
Хочу сказать также о двух очень важных составляющих законопроекта – это выплата фондам материального ущерба потерпевшего и пересчеты ежемесячных страховых выплат.
По вопросу возмещения морального ущерба рабочая группа пришла к выводу об исключении из обязанностей в фонде таких выплат по двум причинам.
Первая. К нам обращались многочисленные организации инвалидов. Их основными аргументом исключение в этом вопросе является то, что деньги по возмещению предписаны в судебном порядке инвалиды в полном объеме не получали, поскольку как минимум половины сумм забирали юридические фирмы, которые сделали это своим бизнесом.
Можно посмотреть это в динамике: в 2003 году на эти цели было выделено 3 миллиона, в 2004 – 6, 5, в 2005 – 18 миллионов, а за 11 месяцев 2006 года – уже 104 миллиона.
А второй главный аргумент, вступивший в силу Гражданский кодекс, здесь в статье 1167(?) четко сказано, что моральный ущерб возмещается тем субъектом, который его нанес.
Данный законопроект направлен на усовершенствование социального страхования от несчастного случая на производстве в защиту граждан. Поэтому комитет просит его принять во втором чтении и в целом, как закон.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Підемо по поправках. Будь ласка, друга поправка, Кириленко. Наполягаєте? Мікрофон. В’ячеслава Кириленка мікрофон.
11: 51:19
КИРИЛЕНКО В.А.
В’ячеслав Кириленко, фракція „Наша Україна”.
Шановні колеги! Річ в тім, що фракція „Наша Україна” не голосувала і у першому читанні за цей законопроект, бо він практично позбавляє будь-якого найманого працівника, з яким трапився нещасний випадок на виробництві права на відшкодування моральної шкоди. Разом з тим багатьма законодавчими актами передбачено це право, як невід’ємна частина соціального страхування.
До речі, навіть 27 січня 2004 року Конституційний Суд ухвалив рішення, яким сказано, що відшкодування моральної немайнової шкоди заподіяними умовами виробництва, має забезпечуватися фондом всім потерпілим, у тому числі в разі тимчасової, ……. часткової чи повної втрати професійної працездатності.
Тому я наполягаю на голосуванні своєї поправки, оскільки ми вважаємо, що відшкодування моральної шкоди ми маємо зберегти, і людям, які стали каліками на виробництві, треба виплачувати гроші.
ХАРА В.Г. Уважаемые коллеги! Комитет не может принять данное предложение по четырем причинам, как минимум.
Первая. Это не является функцией фонда социального страхования, который компенсирует утраченный заработок.
Второе. Жульничество и вымывание колоссальных финансовых средств, о которых …… по прошлому году свыше 100 миллионов гривен, срывает финансовую систему фонда.
Третье. Повторяю, Гражданским кодексом определено четко, что моральный ущерб возмещается всем субъектам, которым он нанес.
И четвертое. Хочу напомнить уважаемому депутату, что будучи министром труда и социальной политики, он сам лично подготовил законопроект в том виде, который предлагается, и против которого он сегодня почему-то выступает. Поэтому прошу не поддерживать данную поправку народного депутата.
ГОЛОВУЮЧИЙ. В'ячеслав не наполягає на голосуванні? Голосуємо? Ставиться друга поправка Кириленка на голосування. Прошу визначатись.
11:53:41
За-93
Не підтримана.
Так, Бондарчука, Хари враховані поправки. Кириленко, восьма поправка. Не наполягає. Дев'ята врахована (Бондарчук), Кириленко 11-а.
ХАРА В.Г. Ну, аналогична той, которую мы проголосовали.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте слово.
11:54:05
КИРИЛЕНКО В.А.
Кириленко, "Наша Україна".
Тут колега, який доповідає, говорить про те. що Міністерство праці 2005 року такий же вносило, так я хочу повідомити виборцям понад усе і іншим депутатам, що це неправда. Такий закон Міністерство праці 2005 року не вносило. Більше того, зараз навіть сам фонд від нещасних випадків його не вніс, тому що йому незручно позбавляти людей права на відшкодування моральної шкоди, а вніс через депутатів від Партії регіонів.
Я вважаю, що якщо ми своїм рішенням парламентським сьогодні заберемо право на моральне відшкодування, це буде антисоціальне рішення парламенту. Тому я пропоную проголосувати поправку номер 11, яка зберігає право на моральне відшкодування людям – простим працівникам, які можуть потрапити, не дай Бог, в скрутну ситуацію і мати нещасний випадок на виробництві. Дякую.
ХАРА В.Г. Уважаемые коллеги, я не хочу спорить по данному вопросу, просто советую уважаемому депутату посмотреть собственное подписанные письмо от 14.05.2005 года за номером 3278/0/14-05, там все прописано.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ставиться 11 поправка на голосування.
ХАРА В.Г. Прошу не поддерживать. Это аналогичная той поправке, которая… за которую мы не проголосовали.
11:55:39
За-108
ГОЛОВУЮЧИЙ. 108, не підтримана. 12, Воропаев. Не наполягає? Ні. Бондарчук, 13. не наполягає. Наступна. Кириленко, 15. мікрофон, будь ласка.
11:55:56
КИРИЛЕНКО В.А. Кириленко, "Наша Україна".
Оце, шановні колеги, надзвичайно цинічна норма. Щойно нам доповідач говорив про те, що треба економити кошти фонду і не виплачувати людям гроші за моральне відшкодування у випадку травми чи нещасного випадку на виробництві. І при цьому депутати, які внесли цей законопроект, вносять норму закону, яка звучить так „з метою виконання своїх функцій фонд соцстраху створює власні навчально-інформаційні центри” якісь, ніби-то не вистачає законодавства і звичайних можливостей і „може створювати своє видавництво з відповідною поліграфічною базою”. Значить, виходить так, на моральне відшкодування грошей у фонді нема, треба у людей забирати, а на створення свого видавництва з відповідною поліграфічною базою є.
Колега, якщо кожен фонд соцстраху почне створювати коштом найманих працівників, простих трудящих видавництво і бізнесом займатися, то ми далеко зайдемо. Наполягаю на розгляді своєї поправки!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ХАРА. По Этому поводу могу сказать лишь следующее, уважаемые коллеги. Надо просто понимать существо вопроса, о котором идет речь. Человек стал инвалидом, потерял палец, потерял кисть, потерял руку, потерял ногу, его нужно адаптироватьв новых условиях к труду. Для этого и создается учебные центры с специальными приспособлениями, чтобы человека вернуть к активному труду. Такой опыт есть в Германии. Мы про……….. знакомились, мы знимали шапку перед немцами, которые создали такие центры, уникальные инструменты, уникальные сидения, уникальные приспособления для того, чтобы вернуть человека к труду в равно… в общество. Только тот, кто не понимает суть вопроса, может говорить те вещи, которые говорил депутат.
Прошу не поддерживать данноепредложение.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 15-та поправка, Кириленко. Прошу визначатися.
11:58:06
За-136
Не підтримана.
Так, наступні. Хара – враховано, Цибенко – врахована.
Двадцять перша, Кириленко. Мікрофон.
11:58:20
КИРИЛЕНКО В.А.
Кириленко, „Наша Україна”.
Це така сама обмежувальна норма, яка тепер призведе до того, що одноразове відшкодування шкоди внаслідок каліцтва на виробництві чи, не дай Бог, смерті працівника, тоді відшкодовується сім’ї, буде обмежена чотирикратним розміром граничної суми заробітної плати, з якої справляються внески до фонду. Знову та ж сама проблема: автор законопроекту пропонує обмежити виплати за моральне відшкодування трудящим і найманим працівникам, обмежити одноразову виплату за втрату працездатності і каліцтво на виробництві, разом з тим, створити видавництво, яке буде друкувати якісь брошурки. І це все коштом тих людей, які сплачують страхові внески, а точніше, роботодавців, бо до цього фонду сплачують внески роботодавці.
У мене виникає питання, в тому числі і до роботодавців, які у цьому залі: чи потрібно їм голосувати за такі зміни у структурі керівництва фонду? Наполягаю на голосуванні по цій поправці.
ХАРА В.Г. В нынешнем, 2006 году, существует норма оплаты – 10 прожиточных минимумов. Сума составляет 5 500. Мы с вами определяем норму – 15 прожиточных минимумов – это с первого января 2007 года. Мы с вами все знаем, что ограничена сумма, с которой взимаются взносы в страховые фонды. Так вот, надо, чтобы объективно те, кто платят с полной заработной платы и получают разовые пособия, и те, кто платят в другие фонды, в том числе с ограниченной части заработной платы, а это составляет 7 875, и четыре нормы составляют единоразовое пособие – 31 500. Я думаю, это вполне достаточно, это согласовано с инвалидскими организациями, кто ближе всего к этому. И нужно иметь еще одну вещь. До того как была ограничена эта сумма в областях, особенно там, где большое количество инвалидов становилось на производстве, организовывали специально юридические фирмы, которые на этом зарабатывали, они разоряли финансовую систему фонда, инвалид фактически получал копейки, а те прилипалы, которые занимались судебными процессами, набивали себе карманы десятки тысяч. Поэтому эту норму согласовано с теми, кто ее получает и будет получать с инвалидами труда на производстве. Поэтому мы должны думать о том и, кстати, мы должны думать и о работодателях, если безразмерно будет увеличиваться по решению суда единоразовая выплата, можете себе представить, какая сумма вынужден фонд будет выплачивать по этим платежам. Поэтому и прелагается увеличить норму до 15 прожиточных минимумом, что будет составлять, еще раз повторяю, в 2007 году одноразовая выплата 31 тысяча 500. Дай, Бог, чтобы каждый инвалид, ну так в жизни случается, что никуда не денешься и становишься инвалидом, чтобы он получил 31 тысячу 500 единоразовое пособие. Прошу не поддерживать предложение народного депутата.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу „Раду” встановлювати і для відповідей 1 хвилину, щоб ми не переходили. А друге, тут трошки про інше йдеться, не про 300 тисяч чи 30, які ви говорите, але, що сума не вище чотирикратного розміру. А зараз скільки? В нині діючій редакції яка сума?
ХАРА В.Г. Сегодня 5 500, с 1-ого января будет 7 875 умноженное на 4, дает сумму 31 тысячу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю поправку Кириленка на голосування. Голосуємо.
ХАРА В.Г. Прошу не поддерживать данное предложение.
12:02:25
За-105
ГОЛОВУЮЧИЙ. 105, не підтримана. Ну, Воропаєва поправка аналогічно, тобто не має сенсу голосувати. Кириленко 27-ма поправка? Не наполягає. Ми пройшли всі поправки. З мотивів, будь ласка, Кириленка мікрофон.
12:02:38
КИРИЛЕНКО В.А.
Кириленко, „Наша Україна”.
Шановні колеги, якщо ми зараз ухвалимо цей Закон, то ми зробимо три речі. Перша річ, ми скасуємо виплату морального відшкодування тим, хто має нещасний випадок на виробництві. Тобто не дай бог, з людиною щось трапилось, все фонд моральну шкоду не компенсує. Чи потрібно, щоб зараз Верховна Рада приймала таке антисоціальне рішення і не зараз, а взагалі? Не потрібно.
Ми обмежуємо величину одноразової виплати у випадку, у нещасному випадку на виробництві. Чи може парламент приймати такі антисоціальні рішення? Не може. Ну, і зато ми створюємо Фонд соціального страхування з нещасних випадків на виробництві. Своє видавництво, яке він буде створювати коштом роботодавців, які наповнюють бюджет цього фонду. Чи повинні ми такими проблемами займатися і відвертим лобізмом тут зараз за рахунок інтересів трудящих – велике запитання. Тому я закликаю не голосувати за законопроект в другому читанні, бо ключові поправки не враховані.
ХАРА В.Г. Уважаемые коллеги….
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не треба, ви вже про це відповідали, це ті ж поправки, які ми голосували.
ХАРА В.Г. Я единственное, что хочу сказать, что народный депутат Сушкевич и инвалидские организации очень просят поддержать законопроект в том виде, который предложен комитетом, прошу всех проголосовать за него.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Із обговорення, яке тут відбулося, в мене склалося єдине враження, що треба для фонду, який лобіює свої інтереси. Я ставлю на голосування про прийняття в цілому Закону про внесення змін до Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (щодо упорядкування роботи фонду), реєстраційний номер 2045.
12:04:51
За-266
Прийнято. По фракціях.
Партія регіонів – 182, Блок Тимошенко – 33, "Наша Україна" – 4, соціалісти – 24, комуністів - 19, позафракційні – 4.
2007.01.11 | stefan
Президент не підписав цей Закон
Чому?Цей Закон на користь постраждалих на виробництві, які втратили
своє здоров"я і працездатність.
10.01.2007р. Президент повернув Законопроект до Верховної Ради.
Причина повернення - невідома.
***
16:14 10 СIЧНЯ 2007
Прес-служба Президента України Віктора Ющенка
Президент повернув до ВР низку законів
Відповідно до частини другої статті 94 Конституції України Президент повернув зі своїми пропозиціями для повторного розгляду Верховною Радою Закон «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Представлятиме пропозиції Президента України під час розгляду Закону на пленарному засіданні Верховної Ради України Перший заступник Глави Секретаріату Президента України – Представник Президента України у Кабінеті Міністрів України А. Яценюк
2007.01.12 | stefan
Пропозиції Президента
ПРОПОЗИЦІЇдо Закону України "Про внесення змін до Закону України
"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування
від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності"
Прийнятий Верховною Радою України 22 грудня 2006 року Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" не може бути підписаний, виходячи з такого.
Законом пропонується внести зміни до статей 18 та 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", якими Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України надається право створювати навчально-інформаційні центри, які є юридичними особами, мають самостійні кошториси (абзац шостий пункту 4, абзац четвертий пункту 6 Закону, що надійшов на підпис).
Надання такого права Фонду може спричинити значне і неконтрольоване збільшення адміністративних видатків Фонду, витрачання коштів застрахованих осіб не на відповідні відшкодування у випадку травми чи нещасного випадку на виробництві, а на утримання зазначених утворених Фондом структур.
Таким чином, пропоновані зміни, що призведуть до звуження обсягу існуючих прав осіб, які є застрахованими за цим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, не відповідають частині третій статті 22 Конституції України, за якою при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод не допускається.
Тому пропоную у розділі І Закону:
у другому реченні абзацу шостого пункту 4 слова "та навчально-інформаційні центри" виключити;
абзац четвертий пункту 6 виключити.
Президент України В.ЮЩЕНКО
________________________________
Очевидно, Президента погано консультували його помічники з питань соціального захисту інвалідів праці.
Навчально-інформаційні центри при Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України
принесуть тільки користь інвалідам, які втратили частково або повністю професійну працездатність.
В навчально-інформаційних центрах вони зможуть навчитися новим професіям, серед яких НМД може бути і освоєння комп"ютерних технологій, ремонт та наладка комп"ютерів та іншої сучасної побутової та оргтехніки.В першу чергу це стосується молодих інвалідів праці.
А кошторис на утримання навчально-інформаційних центрів буде займати
невеличкий відсоток від загального бюджету Фонду(ФСНВ).
2007.02.02 | stefan
Пропозиції Президента відхиляються
До № 2045 від 11.01.2007 р.,
Президент України
В И С Н О В О К
Головного науково-експертного управління
на Пропозиції Президента України до Закону України
“Про внесення змін до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”
(До № 2045 від 11.01.2007 р.)
Президент України вважає, що прийнятий Верховною Радою України 22 грудня 2006 року Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, не може бути підписаний, оскільки змінами до його статей 18 та 22 Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України надається право створювати навчально-інформаційні центри, які є юридичними особами і мають самостійні кошториси, що може спричинити значне і неконтрольоване збільшення адміністративних видатків Фонду, витрачання коштів застрахованих осіб не на відповідні відшкодування у випадку травми чи нещасного випадку на виробництві, а на утримання зазначених утворених Фондом структур і призведуть до звуження обсягу існуючих прав осіб, які є застрахованими за цим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування. Тому Президент України пропонує виключити ці положення із Закону.
Головне науково-експертне управління у цьому зв’язку вважає за необхідне звернути увагу на ту обставину, що забезпеченню профілактичних заходів від нещасних випадків і створення безпечного середовища на робочих місцях у сучасний період надається першочергове значення, в т. ч. у заходах по гармонізації законодавства з охорони праці при вступі України до СОТ. Нормами згаданого Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків наділений відповідними повноваженнями у здійсненні профілактичних заходів (стаття 22) і передбачено їх фінансування, зокрема й “навчання і підвищення кваліфікації відповідних спеціалістів з питань охорони праці” (стаття 25).
Враховуючи зазначене, на нашу думку, не можна погодитись із міркуванням про звуження наданих Законом застрахованим особам прав внаслідок створення навчально-інформаційних центрів для підготовки фахівців у цій сфері, діяльність яких спрямована на попередження негативних наслідків від порушення правил безпеки у процесі здійснення трудової діяльності, що у свою чергу сприятиме зменшенню страхових випадків і відповідно зменшенню обсягу виплат на відшкодування втрати працездатності.
З огляду на те, що проведення ефективної роботи із спеціальної освіти у цій сфері потребує створення належних організаційних умов, управління не вважає пропозиції Президента України достатньо обґрунтованими.
Керівник Головного управління В.БОРДЕНЮК
Вик.: В.Тімофєєв,І.Лаврінчук
__________________________________________
Пропозиції Президента відхиляються.
НМД,
В И С Н О В О К
Головного науково-експертного управління
на Пропозиції Президента України до Закону України
“Про внесення змін до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”
(До № 2045 від 11.01.2007 р.)
абсолютно логічний і юридично обгрунтований.
2006.12.11 | stefan
Досвід Росії по єдиному внеску - неприйнятний для України
Досвід Російської Федерації щодо функціонування єдиного соціального податкуhttp://mlsp.gov.ua
Ідея сплати єдиного соціального податку, що запроваджена у Російський Федерації з 2001 року, не може бути підтримана в цілому з наступних причин.
1. Підтримуючи ідею консолідації в одному контролюючому органі виконання подібних для усіх фондів функцій: збору коштів, ведення реєстру платників, прийняття звітності та здійснення контролю, необхідно зберегти побудовану в Україні систему соціального страхування: страховий принцип фінансування видатків на соціальну сферу, відокремлення коштів державного бюджету і бюджету соціального страхування.
* В Україні урядовим законопроектом пропонується ввести саме єдиний соціальний внесок, а не податок.
Це відповідає статті 46 Конституції України. Цією статтею гарантується право громадян на соціальний захист через загальнообов’язкове державне соціальне страхування за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій.
Категорії “соціальний податок” та “страхові внески” різняться як за соціально-економічною їх природою, так і за їх роллю і призначенням у соціальному захисті. Податок – це безповоротний платіж, а страхові внески – це форма резервування заробітної плати для забезпечення виплат у разі настання страхових випадків (хвороби, нещасного випадку на виробництві, безробіття, старості) і повертаються у вигляді страхових виплат.
Страхові внески відповідно до законодавства про соціальне страхування не можуть зараховуватися до Державного бюджету України і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим законодавством.
2. Сума податку в Російській Федерації обчислюється платником податку окремо по відношенню до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування, фондів обов’язкового медичного страхування за різною базою оподаткування. Державний фонд зайнятості з 2001 року ліквідований, ліквідовані і внески до нього. Внески на соціальне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань до єдиного соціального податку не включені. По суті єдиного соціального податку не існує.
Контроль за правильністю нарахування, повнотою та своєчасністю сплати єдиного соціального податку покладено на податкові органи. Але органи управління небюджетних фондів продовжують приймати участь в адмініструванні платежів, отримувати звітність від платників єдиного соціального податку. Мета щодо спрощення процедур нарахування та сплати єдиного соціального податку не досягнута в повному обсязі.
* В Україні передбачається запровадити єдину базу для нарахування внесків на усі види соціального страхування, ввести однаковий звітний період, єдину форму звітності, покласти на підрозділ одного з фондів функції контролюючого органу щодо сплати єдиного соціального внеску. При цьому документообіг роботодавців зменшиться.
3. Вивчення досвіду Російської Федерації у впровадженні єдиного соціального податку показує, що його запровадження внаслідок розпорошення функцій контролю за сплатою єдиного соціального податку (податкові органи не зацікавлені у повноті його справляння), необґрунтованого зменшення розміру цього податку призвело до зменшення надходження коштів до фондів соціального страхування та Пенсійного фонду.
Крім того, встановлення сплати єдиного соціального податку за регресивною шкалою призводить до диспропорції між вкладом до фондів застрахованих осіб та їх роботодавців та розмірами страхових виплат, які за законодавством обчислюються виходячи з середньої заробітної плати, з якої сплачені соціальні платежі, та субсидування виплат тим застрахованим особам, які отримують вищу заробітну плату.
Все це призводить до зниження рівня надання соціальних послуг, збільшення видатків федерального бюджету на підтримку фінансової стабільності фондів, що знову трансформує механізми соціального страхування в систему соціальної допомоги.
* Запровадження єдиного соціального внеску в Україні не призведе до порушення фінансової стабільності фондів, оскільки урядовим законопроектом не передбачено введення регресивної шкали, а пропозиції про розмір єдиного соціального внеску та пропорції його розподілу за видами соціального страхування Кабінет Міністрів України вносить за поданням Мінпраці за результатами актуарних розрахунків фондів та за погодженням з організаціями роботодавців і профспілок.
Покладання ж функцій контролюючого органу на підрозділ одного з фондів соціального страхування дозволить не тільки зменшити адміністративні видатки роботодавців та заощадити державні кошти (необхідні для створення в Державній податковій адміністрації відповідних структурних підрозділів у разі покладання на неї функцій збору єдиного соціального внеску), але й забезпечить виконання одного з основних принципів системи соціального страхування в Україні – управління фондами на паритетних засадах представниками тих сторін, за рахунок яких формуються кошти фондів: роботодавців, профспілок та держави, на відміну від Росії, де управління фондами здійснюється лише державою.
--------------------------------
Так, слава Богу, нваіть Міністерство праці та соцполітики зрозуміло, що в Росії не все так гаразд, як каже пан Путін.
Нам треба мати своє законодавство.А воно грунтується на базі німецького.Та воно працює більше 125 років.
Так що "поганий велосипед" не треба придумувати.
2007.01.19 | stefan
Єдиний соціальний податок
Про єдиний соціальний податок(внесок) було вже не один десяток Законопроектів та сотні публікацій на цю тему в різних ЗМІ за останні 6 років.Але віз і нині - там.
Питання це зовсім не просте.Його кавалерійським наскоком вирішувати не можна.Правда Юлія Володимиріввна, з своїм нестримним темпераментом хотіла це зробити за пару тижнів.
Та й не тільки зробити єдиний соціальний податок, але й об"єднати всі соціальні фонди в один.
Юлія Володимиріввна не встигла цього зробити.
Слава богу, в парламенті не у всіх дуже гарячі голови.Поміркували, послухали європейських експертів і вирішили, що спішити з цим питанням не можна.
...
Ось 16.01.2007р. з"явився Законопроект, який значно розумніший, ніж всі попередні, разом взяті:
1.Єдиний податок буде збирати Податковий орган, а не Пенсійний фонд, як це було в попередніх законопроектах.
2.В єдиний податок не буде входити ФСНВ(Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України).
Це зв"язано з специфікою ФСНВ, в тому числі складність визначення страхових тарифів для платників - страхувальників.
3.Ставка єдиного соціального податку буде 20%.Це набагато менше, ніж нині діючі норми.
------------------
Проект
№3004 від 16.01.2007
Вноситься народними
депутатами України
Бичковим С.А.
(реєстраційна картка № 337),
Стретовичем В.М.
(реєстраційна картка № 326)
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про єдиний соціальний податок
Цей Закон визначає умови та порядок обчислення та сплати платниками податку єдиного соціального податку, його розподілу між фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Сфера правового регулювання цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері сплати єдиного соціального податку, його обліку, контролю за своєчасністю та повнотою нарахування, обчислення і сплати, розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також ведення та використання даних Державного реєстру соціального страхування.
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі нижченаведені терміни застосовуються у такому значенні:
1.1. Податок, оподаткування, платник податку – відповідно єдиний соціальний податок, оподаткування єдиним соціальним податком.
1.2. Консолідований податок - сумарний розмір податку, що сплачується платником податку.
1.3. Наймана особа - фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію виключно за дорученням або наказом працедавця згідно з умовами укладеного з ним трудового договору (контракту) відповідно до закону.
1.4. Самозайнята особа – фізична особа, який є суб'єктом підприємницької діяльності або здійснює незалежну професійну діяльність та не є найманою особою у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
1.5. Роботодавець - підприємство, установа, організація незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності, їх філії та представництва, фізична особа (у тому числі іноземна), що використовують працю найманих працівників, а також розташоване в Україні підприємство, установа, організація (в тому числі міжнародна), засновані юридичними особами іноземних держав та/або іноземними громадянами чи особами без громадянства, їх філії або представництва, які використовують працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
1.6. Суб’єкти спрощених систем – суб’єкти підприємницької діяльності, що обрали спосіб оподаткування доходів за єдиним податком або є платниками фіксованого податку.
1.7. Податковий агент - роботодавець, який незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками, зобов'язаний за договором щодо виконання функцій податкового агента нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. Виконання функцій податкового агента здійснюється безоплатно, а вартість відповідних послуг податкового агента, що надаються платнику податку, з метою оподаткування дорівнює нулю.
Податковим агентом, зокрема, може бути за відповідним договором з платником податку фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.
Не може бути податковим агентом нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності, або не є особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність.
Особа, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, або виплачує заробітну плату, інші виплати та винагороди фізичним особам, вважається звільненою від обов’язків податкового агента щодо тих платників податку, які в установленому цим Законом порядку не уклали договір про надання послуг податкового агента.
Платники податку, які не уклали договір про надання послуг податкового агента, самостійно нараховують та сплачують податок до бюджету, ведуть податковий облік та подають місячну податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також несуть відповідальність за порушення норм цього Закону. Порядок укладення договору про надання послуг податкового агента та форма такого договору визначається центральним податковим органом.
1.8. Страхові кошти - кошти, які формуються на окремому бюджетному рахунку за рахунок сплати податку та надходжень від застосування відповідно до закону фінансових (штрафних) санкцій та пені.
1.9. Державний реєстр соціального страхування (ДРСС) – інформаційно-технічна система, що забезпечує накопичення, зберігання та доступ до інформації щодо сплати податку у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до цього Закону. ДРСС є інформаційно-технічною системою, що включає такі підсистеми:
1.9.1) Реєстр платників єдиного соціального податку (РПЄСП) - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного обліку платників податку;
1.9.2) Реєстр застрахованих осіб (РЗО)- автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства України.
1.10. Інші терміни вживаються в значенні, визначеному законодавством про оподаткування доходів фізичних осіб.
Стаття 2. Платники податку
2.1. Платниками податку є:
2.1.1) наймані особи;
2.1.2) самозайняті особи, в тому числі особи, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, їх помічники, приватні нотаріуси, члени творчих спілок, творчі працівники та інші особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу;
2.1.3) суб’єкти спрощеної системи.
2.2. Реєстрація та облік платників податку
2.2.1. Реєстрацію платників податку, зазначених у підпункті 2.1.1 і 2.1.3 цієї статті здійснює державний податковий орган за місцезнаходженням платника податку в порядку, що встановлюється центральним податковим органом. Заява про реєстрацію платником податку подається протягом 10 робочих днів з моменту державної реєстрації роботодавця.
2.2.2. Реєстрацію платників податку, зазначених у підпункті 2.1.2 цієї статті здійснює державний податковий орган за місцем проживання платника податку шляхом внесення відповідних даних до РЗО протягом 10 робочих днів з моменту отримання заяви на реєстрацію від такого платника податку. Зазначені платники податку зобов’язані особисто подати заяву на реєстрацію платником податку в державних податкових органах. Застрахованими такі особи вважаються з дня видачі їм свідоцтва застрахованої особи. Днем видачі свідоцтва відповідно вважається дата внесення даних про застраховану особу в РЗО.
2.3. При укладенні з роботодавцем трудового договору або іншого договору цивільно-правового характеру на виконання робіт, фізична особа повинна надати свідоцтво про реєстрацію в якості застрахованої особи, номер якого повинен бути внесений до особової картки найманого працівника або до цивільно-правового договору. В разі відсутності у найманої особи свідоцтва застрахованої особи, роботодавець зобов’язаний у триденний термін надати державному податковому органу необхідну інформацію для реєстрації застрахованої особи та внесення відповідних даних до РЗО в системі персоніфікованого обліку.
2.4. Зняття з обліку платників податку здійснюється в разі ліквідації (реорганізації) роботодавця – юридичної особи та у разі смерті фізичної особи (роботодавця або застрахованої особи). Порядок зняття з обліку платників податку встановлюється центральним податковим органом.
Стаття 3. Об’єкт оподаткування
3.1. Об’єктом оподаткування є:
3.1.1. Фактичні витрати роботодавців на оплату праці найманих осіб, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України „Про оплату праці”, а також винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру.
3.1.2. Доходи самозайнятих осіб, що підлягають оподаткування відповідно до Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”.
3.1.3. Кількість найманих осіб, що є працівниками у фізичної особи - суб’єкта спрощених систем, з у рахуванням такої самозайнятої особи.
3.1.4. Кількість найманих осіб, що є працівниками юридичної особи - суб’єкта спрощених систем.
3.2. Розмір максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничну суму заробітної плати (доходу)), що враховується при визначенні об’єкту оподаткування, не може перевищувати 6000 гривень на місяць у розрахунку на кожну найману особу та/або само зайняту особу. Цей розмір максимальної величини фактичних витрат підлягає щорічній індексації, виходячи з індексу інфляції, починаючи з 2007 року в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Стаття 4. Ставка (розмір) податку
4.1. Податок становить 20 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного підпунктами 3.1.1-3.1.2 з урахуванням обмеження, встановленого пунктом 3.2 статті 3 цього Закону.
4.2. Суб’єкти спрощених систем розраховують податок виходячи з фіксованої суми у розмірі 160 гривень із розрахунку на кожного найманого працівника. Ця фіксована сума підлягає щорічній індексації (з округленням до 10 гривень) виходячи з росту номінальної середньомісячної заробітної плати, починаючи з 2008 року в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Стаття 5. Порядок нарахування та сплати податку
5.1. Платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.
Суми зобов’язань щодо сплати податку зазначаються у податковій декларації, форма та порядок складання, якої визначаються центральним податковим органом відповідно до закону. Базовим звітним періодом для подання податкової декларації є календарний місяць.
5.2. Платники податку - роботодавці сплачують податок одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці. У разі недостатності у платників податку – роботодавців коштів на оплату праці і сплату податку в повному обсязі видача коштів на оплату праці і сплата податку здійснюються у пропорційних розмірах.
5.3. Платники податку - суб’єкти спрощеної системи та самозайняті особи сплачують податок та подають податкову декларацію з цього податку у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.
5.4. Суми податку, фінансових (штрафних) санкцій та пені, донараховані під час перевірок органами державної податкової служби перераховуються у повному обсязі до спеціального фонду державного бюджету. Не дозволяється використання цих коштів на розвиток матеріально-технічної бази цих органів.
5.5. Платник податку - наймана особа, що отримує заробітну плату, нараховану особою, яка не є податковим агентом, зобов'язаний самостійно сплачувати цей податок та подавати декларацію з цього податку.
5.6. Податковий агент, який виплачує заробітну плату на користь платника податку - найманої особи, утримує податок від суми такої виплати за його рахунок за ставкою податку, визначеної статтею 4 цього Закону. При цьому податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати заробітної плати єдиним платіжним документом. Якщо заробітна плата виплачується у негрошовій формі чи готівкою з каси податкового агента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати.
Стаття 6. Відповідальність платників податку
6.1. Відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку у порядку та розмірах, визначених законом.
Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку, є роботодавець, який виплачує заробітну плату платнику податку, у разі якщо такий працедавець виконує функції податкового агента.
6.2. У разі невиконання роботодавцем своїх обов’язків, зазначених у пункті 6.3 цього Закону, така особа несе солідарну (субсидіарну) відповідальність за сплату податку з тим платником податку, якому були нараховані (виплачені) доходи такою особою, при умові, що про такі доходи не було повідомлено своєчасно податковий орган відповідно до пункту 6.3 цього Закону.
6.3. Роботодавці, які відповідно до цього Закону можуть мати статус податкових агентів, але з якими платником податку не було укладено договір щодо виконання функцій податкового агента, зобов'язані:
а) надавати податковому органу за своїм місцезнаходженням у строки, встановлені законом для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, які самостійно сплачують податок. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається;
б) надавати платнику податку на його вимогу відомості про суму виплаченого на його користь доходу;
в) надавати податковому органу інші відомості з питань нарахування (виплати) доходів окремому платнику податку в обсягах та за процедурою, визначеною цим Законом та Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.
6.4. Платники податку зобов’язані повідомляти податковий орган за місцем свого постійного проживання про кожний випадок укладення договору щодо виконання функцій податкового агента не пізніше 30 днів, починаючи з дати укладання такого договору. Форма такого повідомлення визначається центральним податковим органом та узгоджується з комітетом Верховної Ради України, відповідальним за проведення податкової політики. Неподання або несвоєчасне подання такого повідомлення прирівнюється відповідно до неподання або несвоєчасного подання платником податку податкової декларації.
Стаття 7. Державний реєстр соціального страхування
7.1. Центральний податковий орган веде ДРСС, який складається з інформації, що міститься у базі даних органів державної податкової служби.
ДРСС забезпечує облік платників і застрахованих осіб у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію, а також автоматизовану обробку інформації про сплату податку.
7.2. Державні податкові органи зобов’язані:
7.2.1) надавати інформацію з ДРСС органам праці та соціального захисту населення, Фондам соціального страхування України, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
7.2.2) забезпечувати своєчасне внесення відомостей до ДРСС;
7.2.3) здійснювати контроль за достовірністю поданих відомостей, що використовуються в ДРСС;
7.2.4) надавати на вимогу застрахованої особи інформацію, що міститься на її персональній обліковій картці в ДРСС.
7.3. До РПЄСП заносяться такі дані про платників податку, на яких відповідно до цього Закону покладено обов’язок з нарахування, обчислення і сплати податку:
7.3.1) ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України;
7.3.2) загальні відомості про платників податку:
- назва (для фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб, які використовують найману працю, – прізвище, ім’я, по батькові);
- адреса;
- форма власності;
- основний вид економічної діяльності;
- кількість працівників на дату подання звітності, у тому числі осіб, які виконують роботи (надають послуги) за договорами цивільно-правового характеру.
7.4. РЗО складається з даних про фізичних осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, у вигляді персональних облікових карток. Персональна облікова картка відкривається на кожну застраховану фізичну особу.
7.4.1. Персональна облікова картка включає:
а) умовно-постійну частину, яка включає такі дані:
номер свідоцтва соціального страхування;
прізвище, ім'я та по-батькові на поточний момент;
прізвище при народженні;
дата народження;
місце народження;
стать;
місце проживання;
серія, номер і назва документа, з якого взято відомості до персональної облікової картки;
громадянство;
відомості про членів сім'ї, які знаходяться на утриманні застрахованої особи, та її дітей;
номер телефона (за згодою);
про реєстрацію смерті;
б) частину персональної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід) та розмір сплаченого єдиного соціального внеску, в тому числі:
ідентифікаційний номер страхувальника;
рік, за який внесено відомості;
розмір податку за відповідний місяць;
сума сплаченого податку за відповідний місяць;
ознака особливих умов праці, які дають право на пільги при отриманні виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;
сума виплат (доходу), з якої сплачено податок за відповідний місяць;
в) частину персональної облікової картки, яка відображає здійснення виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Персональна облікова картка застрахованої особи зберігається в державних податкових органах протягом усього життя цієї особи, а після її смерті – протягом 75 років на паперових носіях та в електронному вигляді за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперової та електронної форми документа.
7.4.2. Державні органи реєстрації актів цивільного стану за формою, встановленою відповідно до законодавства, протягом десяти робочих днів з дня реєстрації смерті особи подають відповідні відомості державним податковим органам.
7.4.3. Реєстрація застрахованих осіб у РЗО, а також внесення змін та уточнень щодо даних, занесених до РЗО, здійснюється державними податковим органами в порядку, встановленому центральним податковим органом. При реєстрації застрахованої особи державний податковий орган надає їй свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у встановленому законодавством порядку і включає відомості про застраховану особу до РЗО.
Стаття 8. Розподіл страхових коштів
8.1. Податок сплачується до спеціального фонду державного бюджету України. Податок є джерелом формування суми страхових коштів.
8.2. Орган Державного казначейства України наступного операційного дня після надходження сум консолідованого податку до спеціального фонду державного бюджету перераховує суми страхових коштів на рахунки Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування у таких розмірах:
8.2.1. Пенсійний фонд України – 86,5 відсотків;
8.2.2. Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття – 5,0 відсотка;
8.2.3. Фонд соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності – 8,5 відсотків.
8.3. Використання страхових коштів Пенсійним фондом України та фондами соціального страхування здійснюється в порядку визначеному законом.
Стаття 9. Міжнародні договори
9.1. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми такого міжнародного договору стосовно суб'єктів, які підпадають під його дію.
9.2. У разі укладення цивільно-правових договорів (контрактів) з нерезидентами не дозволяється внесення до них податкових застережень, згідно з якими особи, що виплачують доходи, беруть на себе зобов'язання щодо сплати податків.
Стаття 10. Прикінцеві положення
10.1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2008 року.
10.2. До приведення інших законодавчих актів у відповідність з нормами цього Закону вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
10.3. Зміни порядку оподаткування єдиним соціальним податком можуть здійснюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону. У разі якщо іншим законом, незалежно від часу його прийняття, встановлюються правила оподаткування цим податком, відмінні від зазначених у цьому Законі, пріоритет мають норми цього Закону. Це правило не поширюється на міжнародний договір (угоду), згода на обов'язковість якого (якої) надана Верховною Радою України. Єдиний соціальний податок не включає і не замінює страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, які сплачуються окремо і незалежно від єдиного соціального податку.
10.4. Внести зміни до таких законодавчих актів:
10.4.1. У Законі України „Про систему оподаткування” частину 17 пункту 1 статті 14 викласти у такій редакції:
„17) єдиний соціальний податок;”
10.4.2. У Законі України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”:
у першому абзаці преамбули слова „збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” замінити словами „єдиний соціальний податок”;
підпункти 2.1.2-2.1.4 статті 2 викласти у такій редакції:
„2.1.2) податкові органи – стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 2.1.1 цього пункту”;
у підпункті 14.4.3 статті 14 слова „внесків до Пенсійного фонду України чи інших внесків у межах державного або обов'язкового соціального страхування» замінити словами „єдиного соціального податку”
10.4.3. У статті 5 Законі України „Про оподаткування прибутку підприємств”:
підпункт 5.7.1 викласти в такій редакції:
„5.7.1. До складу валових витрат платника податку відносяться суми витрат на сплату роботодавцем єдиного соціального податку та страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.”
у підпункті 5.7.2 слова „та до бази для нарахування суми внесків на пенсійне та інші види державного (соціального) обов'язкового страхування” виключити.
10.5. Вважати такими, що втратили чинність Закони України:
„Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”;
„Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування”.
10.6. Встановити, що Державний реєстр соціального страхування створюється на базі реєстру платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та системи персоніфікованого обліку внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. З дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв‘язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, вважаються платниками єдиного соціального податку. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не проводиться. Пенсійним фондом України та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування провадиться звірка платників страхових внесків з подальшою передачею даних для створення Державний реєстр соціального страхування центральному податковому органу. Порядок такої передачі даних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
10.7. Кабінету Міністрів України протягом місяця після дня опублікування цього Закону:
подати Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін до Законів України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших законодавчих актів, що випливають із цього Закону;
прийняти рішення, спрямовані на виконання цього Закону, та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Голова Верховної Ради України О. Мороз
2007.01.19 | stefan
2007 рік оголошено в Україні роком боротьби із приховуванням
16 січня 2007.2007 рік оголошено в Україні роком боротьби із приховуванням нещасних випадків на виробництві
http://www.social.org.ua/ukr/press-centre/news/?id=353
Під такою назвою відбулося засідання «круглого столу», у якому взяли участь представники Полтавської облдержадміністрації, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Полтавській області, органів державного нагляду за охороною праці, обласних об’єднань профспілок та роботодавців. Соціальні партнери: представники держави, профспілок та роботодавців зібралися на цю зустріч, аби обговорити проблеми щодо усунення недоліків у розслідуванні нещасних випадків на виробництві, забезпечення належного рівня прав та соціальних інтересів потерпілих на виробництві, збалансування інтересів працюючих громадян та роботодавців.
Під час «круглого столу» начальник управління виконавчої дирекції Фонду в Полтавській області Михайло Тютюнник ознайомив присутніх із станом виробничого травматизму в регіоні. Так, за 11 місяців 2006 року на підприємствах, в організаціях та установах області зареєстровано 480 нещасних випадків (485 потерпілих), з них 382 страхових (387 потерпілих), у тому числі 25 осіб травмовано смертельно. Було відзначено, що приховування нещасних випадків на виробництві з одного боку обумовлює порушення законних прав та інтересів потерпілих осіб та членів їх сімей на соціальний захист, а з іншого – є головною причиною незадовільної профілактичної роботи з попередження виробничого травматизму, спонукає роботодавців та посадових осіб ухилятися від відповідальності за нанесення шкоди здоров’ю працюючих громадян.
Працівники обласного управління, міських та районних відділень виконавчої дирекції Фонду в Полтавській області постійно проводять заходи із роз’яснювальної роботи щодо необхідності створення роботодавцями безпечних і нешкідливих умов праці, надають страхувальникам необхідні консультації та роз’яснення, сприяють у створенні ними ефективної системи управління охороною праці, допомагають у здійсненні експертизи причин виникнення страхових випадків і заходів щодо їх профілактики, посилюють контролю за станом охорони праці на підприємствах, де спостерігається найбільший рівень виробничого травматизму та професійної захворюваності.
Заступник начальника управління виконавчої дирекції Фонду Володимир Гришко повідомив, що станом на 01.12.2006 року на обліку в робочих органах виконавчої дирекції Фонду в Полтавській області перебуває 4859 потерпілих на виробництві, які отримують страхові виплати. За 11 місяців 2006 року Фондом виплачено потерпілим та членам їхніх сімей понад 15,7 млн. грн., а на медичну, професійну та соціальну реабілітацію виділено понад 1,1 млн. грн. Усі виплати потерпілим здійснено вчасно та повному обсязі. Заборгованості за цими видами виплат в області немає.
Головний спеціаліст апарату Федерації профспілок України, технічний інспектор праці в Полтавській області Анатолій Рєзніков розповів про завдання профспілкових організацій області щодо виконання рішень V з’їзду ФПУ. Ними, зокрема передбачено підвищення впливу профспілок щодо вирішення питань поліпшення стану, умов та безпеки праці, зниження рівня виробничого травматизму та професійної захворюваності. Було також відзначено, що профспілки області недостатньо ефективно використовують законодавчі важелі для ініціювання подань про порушення норм охорони праці, не в повній мірі відстоюють принципові позиції щодо захисту інтересів членів профспілки. Протягом 2007 року планується домогтися суттєвого посилення впливу профспілкових органів усіх рівнів, їхніх представників з питань охорони праці на забезпечення своєчасного, об’єктивного та якісного розслідування виробничих травм, правильного їх оформлення та обліку – як основи для розв’язання усіх інших проблем, пов’язаних з виробничим травматизмом та його наслідками.
У виступах учасників «круглого столу» лунала занепокоєність з приводу незадовільного стану і безпеки праці на багатьох підприємствах області. З метою попередження виробничого травматизму, покращення безпеки праці на підприємствах області, учасники «круглого столу» вирішили об’єднати зусилля усіх соціальних партнерів та розробили з цього приводу спільні заходи. Зокрема, планується оперативно і кваліфіковано висвітлювати цю проблему в засобах масової інформації, пропагувати безпечні і здорові умови праці, більш дієво проводити роз’яснювальну роботу серед працюючих працівників, формувати у їхній свідомості відповідальне ставлення до вимог Законів України «Про охорону праці», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», нормативно-правових актів з охорони праці, сприяти у створенні та впровадженні на кожному підприємстві, установі, організації ефективної системи управління охороною праці.
2007.01.19 | stefan
Соціальному медичному страхуванню - бути!
ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ НЕ ПОВИННО ЛЯГТИ ТЯГАРЕМ НА ФОНД ОПЛАТИ ПРАЦІ, ВВАЖАЮТЬ У МІНІСТЕРСТВІ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИhttp://www.mlsp.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=50626&cat_id=34928
КИЇВ, 18 січня 2007. (Наталія Андрусенко - Укрінформ). Покласти край дискусіям довкола платної медицини, на думку фахівців, могло б запровадження в Україні системи загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування. Однак для цього, як мінімум, необхідно виписати відповідне законодавство. Такі обов'язки уряд поклав на профільні міністерства: охорони здоров'я і, звичайно ж, праці та соціальної політики України.
Нині робоча група Мінпраці вже розробила проект Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування". Прокоментувати цей документ кореспондент Укрінформу попросила заступника міністра праці та соціальної політики Георгія ГАЛИЦЯ.
- Сьогодні в нашій державі, - розповідає Георгій Костянтинович, - згідно з Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, вже запроваджено чотири види загальнообов'язкового державного соціального страхування. Нагадаю: це страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, з тимчасової втрати працездатності, на випадок безробіття та пенсійне. Створено й стільки ж фондів, які акумулюють кошти, що надходять від платників внесків. Отож, не запровадженим залишилося тільки медичне соціальне страхування, проект закону якого ми вже підготували.
Однак, як уже повідомляв днями Укрінформ, свій варіант аналогічного документа розробило й Міністерство охорони здоров'я. Медики, нагадаємо, для функціонування загальнообов'язкового медичного страхування переконані в необхідності створення спеціального п'ятого фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування. А ось думка фахівців Мінпраці щодо необхідності запровадження нового фонду - інша.
- Наш законопроект, - продовжує Георгій Галиць, - передбачає об'єднати два види загальнообов'язкового державного соціального страхування: у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, та медичне страхування. Тобто, замість п'яти видів соціального страхування, передбачених Основами, ми пропонуємо функціонування чотирьох. Для цього вважали б за необхідне перетворити Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у Фонд загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування України.
Фахівці Мінпраці виходять з того, що створення окремої структури об'єктивно призведе до збільшення витрат на організаційні моменти та дублювання ряду функцій, які нині покладено на Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Йдеться про здійснення заходів профілактичного характеру, відновлення здоров'я застрахованих осіб, членів їхніх сімей, дітей. Крім того, потреба в медичному обслуговуванні та наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологів для працюючих осіб, як правило, взаємопов'язані.
Обидва ці випадки, за словами заступника міністра, регулюються однією Конвенцією Міжнародної організації праці про медичну допомогу та допомогу у випадку хвороби N 130 від 4 червня 1969 року, якою передбачається управління цими видами допомоги однією установою. Та й зниження рівня захворюваності чи зменшення витрат на виплату допомоги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності значною мірою залежать від якості медичного обслуговування і становлять єдину систему медико-соціального забезпечення працюючих.
Таким чином, на думку розробників законопроекту, розширення наявної у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності матеріальної бази та спеціалістів медичного профілю сприятиме підвищенню якості надання медичних послуг, а отже, зменшаться й втрати робочого часу, спричинені захворюваннями.
Важливо, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування не збиратиме внески від роботодавців та застрахованих осіб. Оскільки після запровадження єдиного соціального внеску цим опікуватиметься один орган, ймовірно Пенсійний фонд. За окремі категорії незастрахованих осіб та дітей страхові внески сплачуватимуть місцеві органи виконавчої влади в порядку, затвердженому урядом України.
За словами заступника міністра, конкретний перелік медичних послуг, що надаватимуться застрахованим особам, буде встановлюватися окремим законом одночасно із прийняттям закону про Державний бюджет України та закону щодо розміру єдиного соціального внеску. Вартість медичних послуг не перевищуватиме граничних тарифів, затверджених Кабміном. Внески на медичне страхування застраховані особи сплачуватимуть лише для покриття витрат на матеріальне забезпечення та соціальні послуги. А витрати на медичні послуги забезпечуватимуться роботодавцями та місцевими органами виконавчої влади. Для поліпшення надання медичних і соціальних послуг буде створена за адміністративно-територіальним поділом мережа страхових кас. Можливе створення таких кас і на великих підприємствах.
- Виходячи з реалій сьогодення, - наголосив Георгій Костянтинович, - створення системи загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування має здійснюватися з урахуванням можливостей вітчизняної економіки та нинішньої системи охорони здоров'я. Тому ми спробуємо запровадити соціальну страхову медицину без збільшення навантаження на фонд оплати праці.
У Мінпраці вважають, що медичне страхування доцільно було б запровадити з 1 січня 2009 року - одночасно із нагромаджувальною пенсійною системою. "Адже страхові внески до накопичувальної пенсійної системи сплачуватимуть лише застраховані особи. Тим часом, вивільнені внески роботодавців можна було б спрямувати на медичне страхування", - сказав Георгій Галиць.
2007.01.20 | stefan
Re: Соціальному медичному страхуванню - бути!
19-01-2007 21:59, Sprotiv.infoRe: Державному медичному стахуванню - бути!
Це суперечить статты 49 Конституції України
Було і відповідне рішення КС
20-01-2007 09:08, stefan
Re: Державному медичному страхуванню - бути!
Sprotiv.info пише:
> Це суперечить статты 49 Конституції України
> Було і відповідне рішення КС
***
Що суперечить?
...
Конституція України (витяг)
Стаття 49. Кожен має право на охорону здоров'я, медичну
допомогу та медичне страхування.
Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням
відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і
оздоровчо-профілактичних програм.
Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх
громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних
закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно;
існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава
сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.
( Офіційне тлумачення положення частини третьої статті 49 див. в
Рішенні Конституційного Суду N 10-рп/2002 ( v010p710-02 ) від
29.05.2002 )
Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту,
забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.
20-01-2007 18:21, Sprotiv.info
Re: Державному медичному страхуванню - бути!
"медична допомога надається безоплатно" ст. 49 Конституції України
страхування передбачає оплату, ще і наперед
20-01-2007 18:43, stefan
Re: Державному медичному страхуванню - бути!
Пояснюю:
Термін "соціальне страхування" має синонім "державне загальнообов"язкове страхування".
Прошу не плутати Фонди соціального страхування з АСК "Оранта".Це зовсім різні речі.
...
Як правило Закони про соціальне страхування діють в Україні так:
Сплачує страховий внесок:
1.Роботодавець- частину
2.Найманий працівник - частину
На с.д. є 4 соціальні фонди:
1.Пенсійний
2.Тимчасової втрати прцездатності
3.Нещасних випадків на виробництві(ФСНВ)
4.Безробіття
- %, який сплачує найманий працівник досить невеликий: 0,5-2,0%.
- В ФСНВ платить тільки роботодавець.Найманий працівник не платить ні одної копійки.
- Ніхто ні копійки наперед не сплачує за соціальне страхування.Страховий внесок сплачується в день(одночасно) одержання заробітної плати.
20-01-2007 05:36, hrushka
Re: Державному медичному стахуванню - бути!
Страховання викликає тільки страх.
Може забезпечення лікування було`б більш відповідне
2007.01.27 | stefan
Покращення законодавства для інвалідів праці
25 січня 2007З «КОНВЕРТОВАНИМИ» ЗАРПЛАТАМИ ДОПОМОЖУТЬ БОРОТИСЯ ЗМІНИ У ВІТЧИЗНЯНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ
http://www.social.org.ua/ukr/press-centre/news/?id=360
КИЇВ, 25 січня. (Наталія Андрусенко – Укрінформ). 12 січня нинішнього року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань загальнообов’язкового державного соціального страхування» № 435-V. Прокоментувати основні положення цього документа, а також розповісти про очікуваний економічний ефект від його запровадження кореспондент Укрінформу попросила директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Юрія Мельникова.
– Аби відповісти на запитання, чим викликана необхідність внесення нових змін до чинного законодавства, – розповідає Юрій Євгенович, – мушу сказати кілька слів про діяльність самого Фонду. Його значення в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування важко не помітити. Нині у нас на обліку зареєстровано понад 319 тисяч потерпілих та членів їх сімей, яким Фонд через страхові виплати відшкодовує заподіяну здоров’ю шкоду, отриману на виробництві під час нещасного випадку чи професійного захворювання. Фонд виплачує одноразову допомогу в разі стійкої втрати працездатності або смерті потерпілого, здійснює щомісячні виплати, відшкодовує Пенсійному фонду України витрати на пенсії, у зв’язку із втратою годувальника, та надає цілий комплекс соціальних послуг з медичної та соціальної реабілітації. Сюди входить лікування в профільних закладах та санаторно-курортне лікування, реабілітація та організація санітарного і соціального догляду за потерпілими, а також забезпечення інвалідів праці необхідними ліками, автомобілями, інвалідними колясками, протезно-ортопедичними виробами тощо.
Однак для цього потрібні чималі кошти. За словами Юрія Мельникова, тільки у нинішньому році очікується, що до бюджету Фонду надійде понад 2,8 млрд. гривень. Це доволі вагома сума, якщо врахувати, що досі є актуальним питання невчасної сплати внесків підприємствами-боржниками. Торік кількість недисциплінованих страхувальників досягла майже 8 тисяч, тому й не дивно, що недоїмка становила 39,5 млн. гривень.
Звичайно, до таких порушників фінансової дисципліни Фонд аж ніяк не ставився поблажливо. Лише сума штрафів, накладених на неплатників за 9 місяців минулого року, обчислювалася в майже півтора мільйона гривень. І все ж у Фонді вважають, що ефективно боротися з тими, хто приховував свої прибутки і заганяв заробітну плату у тінь, якоюсь мірою «допомагало» не досить суворе вітчизняне законодавство.
– Відтепер, – переконаний Юрій Мельник, – ситуація має поліпшитися, оскільки набув чинності новий Закон, який змусить підприємства більш виважено ставитися до системи страхування працівників від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Насамперед, основними положеннями Закону передбачено зміни до деяких чинних законодавчих актів України. Зокрема, внесено зміни до статті 1654 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно з ними до посадових осіб підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, посилено адміністративну відповідальність за невиконання законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві. Йдеться про такі порушення, як недотримання строків та обсягів сплати страхових внесків до Фонду; приховування (заниження) суми заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески до Фонду, так звані «зарплати в конвертах»; неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків.
Цією статтею також передбачено посилення адміністративної відповідальності і до фізичних осіб, які не мають статусу підприємців і використовують найману працю, за їх ухилення від подання заяви про взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік у Фонді найманих працівників.
Доповнено Кодекс і новою статтею 188.24 Нею встановлено відповідальність за перешкоджання уповноваженим особам органів Фонду під час здійснення перевірок.
За такі правопорушення (залежно від їх виду) накладатимуться штрафи від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 136 до 255 гривень). Якщо протягом року на страхувальника вже накладалося адміністративне стягнення чи порушення Закону виявлено повторно, – штрафні санкції збільшується від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів (від 170 до 340 гривень).
У Законі України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» частину другу статті 45 доповнено новим пунктом, що зобов’язує страхувальників подавати звітність робочому органу виконавчої дирекції Фонду у строки, в порядку та за формою, що встановлені постановою правління Фонду №12 від 20 квітня 2001 року «Про запровадження Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів (Фонду …) із змінами та доповненнями».
Юрій Мельников наголосив і на внесених змінах до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Зміни стосуються пункту 2 частини першої статті 31 Закону, якими передбачено задоволення у другу чергу страхувальниками-банкрутами вимог, що виникли із зобов’язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані у цьому Фонді.
Тобто, якщо підприємство-банкрут, яке ліквідується, заподіяло шкоду життю чи здоров’ю своєму працівнику, то таке підприємство зобов’язане сплатити до Фонду належну потерпілому суму виплат з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів потерпілому. Таким чином, створюється резерв коштів Фонду для покриття витрат на виплати та медико-соціальні послуги потерпілим на виробництві, які отримали виробничі травми чи профзахворювання на підприємствах, що ліквідуються.
Юрій Мельников переконаний, що набрання чинності нового Закону дозволить підвищити рівень сплати страхових внесків та забезпечить додаткові надходження до бюджету Фонду. «Ми очікуємо, що завдяки змінам, запровадженим новим законодавством, надходження до бюджету Фонду додатково зростуть на 30 млн. грн. А це зовсім не зайві гроші. В першому кварталі 2007 року за кошти Фонду планується закупити для осіб, інвалідність яких пов’язана з трудовим каліцтвом 1118 автомобілів «Славута», обладнаних ручним керуванням. Тобто кожен третій інвалід праці отримає автомобіль. Порівняйте: за п’ять попередніх років Фонд зміг забезпечити пересувним транспортом лише 152 інвалідів. У наших планах цей напрямок став пріоритетним. За наступні три роки ми плануємо повністю ліквідувати чергу та забезпечити спецавтотранспортом усіх інвалідів праці», – сказав він на завершення.
***
(мій коментар)
Нагадаю, що у розробці Законопроектів
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві
та професійного захворювання, які спричинили
втрату працездатності
(№1105-XIV від 23 вересня 1999 року)
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 46-47, ст.403 )
розробляли спеціалісти:
1.Депутати ВР(найактивнішу участь на протязі 8 років в цьому законодавчому процесі бере участь депутат від шахтарського регіону - Василь Хара)
2.Представники КМУ.
3.Фонд ТАСIS
...
В основу Закону був покладений досвід Німеччини, де аналогічний Фонд
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві успішно діє на протязі більше 125 років.
Цей український Закон повністю адаптований до законодавства Євросоюзу.
2007.01.30 | stefan
Законопроект щодо отримання освіти інвалідами
Законопроект №3034від 26.01.2007
вноситься народним
депутатом України
О.Б.Фельдманом
(посв. №229)
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, щодо отримання освіти інвалідами
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести до Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 21, ст. 252; 2001 р., N 45, ст. 237; 2003 р., N 39, ст. 333; 2004 р., N 17-18, ст. 250, N 37, ст. 451; 2005 р., N 7-8, ст. 162, NN 17-19, ст. 267) такі зміни:
1. Частину п'яту статті 21 викласти в наступній редакції:
“Вищі навчальні заклади державної та комунальної форм власності I-IV рівнів акредитації в межах обсягу підготовки за державним замовленням зараховують на навчання у кількості 4 відсотків дітей-інвалідів до 23 років та інвалідів I і II груп відповідно до висновку медико-соціальної експертизи з урахуванням медичних показань і протипоказань для наступної трудової діяльності”.
2. Частину п‘яту статті 21 вважати відповідно частиною шостою статті 21.
3. Статтю 22 закону доповнити частинами першою, другою та третьою наступного змісту:
“Діти-інваліди до 23 років та інваліди I і II груп зараховуються до вищих навчальних закладів відповідно до висновку медико-соціальної експертизи з урахуванням медичних показань і протипоказань для наступної трудової діяльності за результатами співбесіди в межах квот, встановлених статтею 21 цього Закону.
Умови проведення співбесіди визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок встановлення державного замовлення на професійну підготовку інвалідів за всіма спеціальностями затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Для інвалідів, які виявили бажання навчатися понад квоту державного замовлення на контрактній основі або у вищих навчальних закладах недержавної форми власності, оплата навчання здійснюється за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів, що виділяються на зазначені цілі”.
4. Частини першу і другу статті 22 вважати відповідно частинами четвертою і п‘ятою статті 22.
ІІ. Прикінцеві положення.
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня прийняття цього Закону:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що не відповідають вимогам цього Закону.
Голова Верховної Ради України О.О.Мороз
____________________________________
Досить не поганий Законопроект.
До сих пір значна частина інвалідів, які не попали в квоту держбюджет,
вчаться в ВУЗ"ах за власні кошти.
2007.02.14 | stefan
Державне соціальне медичне страхування обіцяє бути в 2010?
Проект Закону про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхуванняНомер,дата реєстрації: 3155-1 від 12.02.2007
Сесія реєстрації: 3 сесія V скликання
Суб'єкт законодавчої ініціативи: Народний депутат України
Останній етап: Передано на розгляд комітету (14.02.2007)
Ініціатор(и) законопроекту:
Бульба С.С. V скликання
Григорович Л.С. V скликання
Карпук В.Г. V скликання
Стасів Л.В. V скликання
***
Підготували Законопроект депутати від БЮТ та НСНУ.
Проект взагалі не поганий.
Але чому термін вводу планується на 2010рік.
Законопректів про державне медичне страхування було вже не один десяток за 6 років, "а віз і нині там".
Бояться пани депутати роботодавців.Бо хочеш не хочеш, а податковий тиск на них збільшиться.
В економіці чудес не буває.
За все треба платити по рахунках.
Можна ж поетапно вводити Закон.Спочатку - для самих бідних, потім -для
людей з середнім достатком.
А мільярдерам можна і відказатися від державного соціального медичного страхування.
2007.02.22 | stefan
Пропозиції шахтарів-інвалідів не залишаться поза увагою
21 лютого 2007
Пропозиції шахтарів-інвалідів не залишаться поза увагою
http://www.social.org.ua/ukr/press-centre/news/?id=381
20 лютого 2007 року під головуванням директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Юрія Мельникова відбувся «круглий стіл» за участю представників Всеукраїнської громадської організації шахтарів-інвалідів Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Львівської, Волинської та Кіровоградської областей. Крім голів обласних та міських громадських організацій шахтарів-інвалідів у роботі «круглого столу» взяли участь і представники громадської організації інвалідів праці Чернігівщини. Це вже друга зустріч керівництва виконавчої дирекції Фонду з шахтарями- інвалідами впродовж останніх трьох місяців.
Розпочавши засідання«круглого столу», Юрій Мельников запросив учасників до конструктивного діалогу, обговорення наболілих питань та запропонував побудувати роботу на визначенні основних планів на найближчу перспективу.
Одним із позитивних моментів діяльності Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Юрій Мельников назвав виділення Фондом в кінці минулого року 30,7 млн. грн. для придбання спецавтотранспорту.
До слова, з 2001 по 2005 рік витрати на придбання автомобілів інвалідам в результаті трудового каліцтва здійснювалося лише за судовими рішеннями. За цей час для інвалідів праці в масштабах країни було виділено всього 151 автомобіль. Протягом 2007 року бюджетом Фонду заплановано кошти на придбання ще 1,5 тис. автомобілів. Таким чином за словами Юрія Мельникова протягом нинішнього року 50-60 відсотків черговиків серед інвалідів від трудового каліцтва будуть забезпечені автомобілями «Славута» з ручним керуванням.
Директор виконавчої дирекції також подякував керівництву Всеукраїнської громадської організації шахтарів-інвалідів України за одностайну підтримку у відстоюванні позиції щодо скасування моральної шкоди.
«Сьогодні проблема моральної шкоди – одна з найболючіших у соціальному страхуванні. Впродовж лише 2006 року до робочих органів Фонду подано майже 5 тисяч позовних заяв з відшкодування моральної шкоди на загальну суму 230,5 млн. грн. при середній сумі позовної вимоги на одного потерпілого 38,2 тис. грн. Наразі виплачено 100 млн. грн. моральної шкоди. Ці кошти пішли не потерпілим на виробництві, а окремим ділкам від бізнесу, які з допомогою слуг Феміди та незліченної армії адвокатів, на сльозах і крові шахтарів, заробили астрономічні суми. Ми живемо в правовій державі, тож шукатимемо інші форми та більш законні механізми для соціального захисту потерпілих на виробництві, компенсації їм страхових виплат», – наголосив Юрій Мельников.
До речі, за ці 100 млн. грн. можна було б додатково оздоровити в санаторно-курортних закладах тисячі потерпілих, виконати цілий комплекс соціальних послуг з медико-соціальної реабілітації, придбати для інвалідів праці ліки, автомобілі, інвалідні візки, протезно-ортопедичні вироби, спрямувати частину коштів на проведення профілактичних заходів із запобігання виробничого травматизму та професійних захворювань.
Під час «круглого столу» особливу увагу було приділено обговоренню питань цінової політики, роботі тендерного комітету виконавчої дирекції Фонду. З метою економії коштів Фонду, врегулювання цін на санаторно-куротні путівки, протезно-ортопедичні вироби, соціальні послуги з медичної та соціальної реабілітації, правління Фонду доручило виконавчій дирекції розробити механізм централізованих закупок. Пов’язано це з тим, що ціни на путівки чи протези у тій чи іншій області суттєво відрізняються. У Донецьку, наприклад, протез коштує 4 тис. грн., тоді як в іншому регіоні – 2,5 тис. грн.
До речі, з метою прозорості проведення засідань тендерного комітету було запропоновано участь у них представників громадських організацій та преси.
Учасники «круглого столу» обговорили низку пропозицій, які, на їхню думку, слід оперативно вирішити. Зокрема, йшлося про те, що інвалідам праці, які їздять на оздоровлення за санаторно-куротними путівками, кошти на проїзд в купейному вагоні виділяються лише для інвалідів І групи. Інвалідам ІІ та ІІІ груп оплачують лише квиток у загальному вагоні, тоді як для інвалідів із загального захворювання таких обмежень не існує. Було також запропоновано доповнити базовий закон окремою главою, в якій визначався б статус інваліда від трудового каліцтва. На думку шахтарів-інвалідів, Закон має визначати не додаткові пільгові виплати, а, насамперед, державну соціальну гарантію для цієї категорії інвалідів, на кшталт чорнобильців чи афганців.
Дискутувалися питання і щодо виділення коштів на поховання інвалідів-регресників. Йдеться тут про спрощення процедури на поховання, уникнення бюрократичної тяганини. Адже згідно з чинним законодавством витрати на поховання робочі органи Фонду можуть виплатити лише тоді, коли по факту смерті потерпілого є заключення МСЕК. Учасники «круглого столу» обговорили проблеми, що стосуються лікування не лише професійних хвороб, але й суміжних недуг, набутих з часу трудового каліцтва, отримання не раз у три роки, а частіше путівок на санаторно-куротне лікування інвалідами ІІ та ІІІ груп та потерпілими без інвалідності, відновлення інвалідам праці права на продовження трудового стажу тощо.
Зважаючи на численні нарікання, які надходять від потерпілих на виробництві до робочих органів Фонду, щодо роботи МСЕК, прийнято одностайне рішення провести спільну нараду за участю представників Міністерства здоров’я України, голів обласних МСЕК, начальників управлінь виконавчої дирекції Фонду в областях, АР Крим, містах Києві та Севастополі, голів обласних та міських громадських організацій шахтарів-інвалідів.
Після завершення «круглого столу» із запропонованих пропозицій буде прийнято низку протокольних рішень. Жодна пропозиція висловлена на «круглому столі» не залишиться поза увагою.
ДОВІДКОВО:
Минулого року кількість нещасних випадків на виробництві у порівнянні з 2005 роком зменшилася на 1778 випадків або майже на 9 відсотків. Однак рівень виробничого травматизму в Україні залишається ще досить високим. Найбільшу кількість нещасних випадків у 2006 році, як і в минулих роках, зареєстровано в Донецькій (6037 н/в), Луганській (2669 н/в), Дніпропетровській (1827 н/в), Львівській (613 н/в), Волинській (494 н/в) та Кіровоградській (333 н/в) областях – в регіонах, де економічна діяльність пов’язана з підземним видобутком кам’яного вугілля. Від загальної кількості всіх травмованих в Україні це 59,6%. Майже кожен третій травмований в Україні – мешканець Донеччини, кожен сьомий потерпілий проживає на Луганщині, а кожен 11 – житель Дніпропетровщини.
У 2006 році потерпілим (членам їх сімей), які мешкають у цих областях призначено страхову виплату на суму 1 442 568 тис. грн. або 49,4% від загальних показників в Україні. На лікування потерпілих у цих областях витрачено 8 млн. 635 тис грн. (55% призначених на це коштів), на санаторно-куротне лікування – 9 млн. 307 тис. грн. (або 51,2%), протезно-ортопедичними виробами забезпечено 5 305 осіб або 53% від загальної кількості в Україні.
Як бачимо, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України виконує свої статутні обов’язки справно, вчасно та в повній мірі виплачує страхові виплати потерпілим. Натомість динаміка суми недоїмки (невчасно сплачених страхових внесків) на підприємствах гірничо-добувної галузі в минулому році склала 9 млн. 937 тис. грн. (або 25%). Заборгованість з виплати заробітної плати страхувальниками в цих регіонах в 2006 році сягнула 52 млн. 170 тис. гривень.
2007.03.15 | stefan
За моральну шкоду від травми буде платити підприємство
Глава держави підписав Закон № 717-V ««Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»», прийнятий парламентом 23 лютого 2007 року після повторного розгляду з урахуванням пропозицій Президента України.Законом внесено зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» щодо впорядкування роботи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Зокрема, передбачено виключення із названого Закону положень щодо відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України моральної шкоди, заподіяної застрахованим особам ушкодженням їх здоров'я. Таким чином, відшкодування моральної шкоди здійснюватиметься за рахунок підприємств.
***
Накінець, справедливість восторжествовала.
Більше "індулігенції" від оплати моральної шкоди за заподіяну травму на виробництві для роботодавців нема.
2007.03.28 | stefan
27.03.2007.Одеське облуправління ФСНВ починає роздавати авто
мобілі безплатно.Це велика радість і для потерпілих і для працівників Фонду.
З 1989р. практично було припинено забезпечення постраждалих на виробництві.Інваліди уже втратили саму надію на одержання автомашин.
Та життя, на рідкість, підкидує і приємні сюрпризи.
Всі автомашини марки "Славута".
Цього року Виконавча Дирекція ФСНВ(м.Київ) обіцяє забезпечити інвалідів праці автомобілями до половини всієї списочної черги.
2007.03.31 | stefan
Cьогодні, 31.03.2007 видано ще 8 автомобілів.
Cьогодні, 31.03.2007 видано ще 8 автомобілів.Сьогодні, о 10-й годині ранку біля будинку Одеської облдержадміністрації
8 інвалідів праці одержали новенькі "Славути".
Документи та ключі від автомобілів вручили інвалідам зам.голови ОДА
Сердюк Микола Дмитрович та начальник обласного Управління ФСНВ Музикант
Сергій Павлович.
2007.04.15 | stefan
Китай створив акціонерну компанію по страхуванню шахтарів
Китай: Угледобывающая отрасль обзавелась первой страховой компаниейhttp://www.uadaily.net/?viewe=58223
13.04.2007 18:46
Как сообщил председатель Китайского комитета по контролю за страховыми операциями У Динфу, для претворения в жизнь духа "Соображений Госсовета КНР о реформировании и развитии страховой отрасли" и выявления ее роли, в случае аварий, в области экономических компенсаций, взыскания средств и контроля за безопасностью в угледобывающей отрасли комитет утвердил создание в г. Тайюань северной провинции Шаньси первой акционерной страховой компании, специализирующейся на обслуживании угледобывающих предприятий. Об этом сообщает агентство "Синьхуа".
Как стало известно, объем зарегистрированного капитала будущей компании достигнет 500 млн юаней, ее акционерами станут ведущие угледобывающие предприятия провинции и Китайское энергетическое объединение "Чжунмэй".
В 2005 г. добыча угля в провинции Шаньси достигла 540 млн т, составив 25 процентов общенационального показателя. В том же году на угольных шахтах Шаньси произошли 163 аварии, в результате которых погибли 495 горняков.
В 2001-2005 гг. страховые компании Китая выплатили компенсации в размере более 400 млрд юаней (1 долл США-7,72 юаня), что сыграло активную роль в ликвидации последствий стихийных бедствий и аварий.
*****
Китайці, як завжди йдуть своїм шляхом.
Створили не державне, а акціонерне страхування від нещасних випадків
у шахтарському регіоні.
Акціонери - шахти та енергетичне об"єднання.
Не сказано тільки, яку мають форму власності шахти.
Якщо - державну, то і страхова компанія також буде державна, тільки акціонована різними підприємствами.
2007.06.21 | stefan
ФСНВ встановлює телефони довіри
ФСНВ встановлює телефони довіриЗ першого липня у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві запрацює «телефон довіри»
На виконання плану заходів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та її робочих органів, спрямованих на запобігання корупційним і злочинним проявам у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, з першого липня 2007 року у виконавчій дирекції Фонду розпочне роботу «телефон довіри» 8-800-501-38-30 .
Метою запровадження «телефону довіри» є отримання інформації від фізичних та юридичних осіб про можливі неправомірні дії працівників виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів, скоєні під час виконання ними своїх службових обов’язків, зокрема створення посадовцями штучних перешкод фізичним та юридичним особам щодо реалізації ними своїх прав та гарантій, передбачених Законами України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про звернення громадян», а також недопущення фактів корупції, хабарництва, зловживання службовим становищем у системі страхування від нещасних випадків на виробництві та оперативне реагування на них.
«Телефон довіри» 8-800-501-38-30 працюватиме цілодобово: в режимі живого спілкування з 9 до 18 години у робочі дні, а у вихідні та в неробочий час телефонні повідомлення фіксуватимуться автовідповідачем.
Зателефонувавши за номером «телефону довіри» (телефонні дзвінки в межах України безкоштовні), громадяни зможуть повідомити про протиправні дії, прояви корупції та зловживання своїм службовим становищем з боку працівників виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів.
Отримані повідомлення реєструватимуться у спеціальному журналі, за фактами можливих корупційних діянь здійснюватимуться перевірки, керівництвом виконавчої дирекції Фонду прийматимуться відповідні рішення.
Робота «телефону довіри» здійснюватиметься на принципах конфіденційності, збереження таємниці звернення, та інших відомостей про заявника.
http://www.social.org.ua/ukr/press-centre/news/?id=460
11.06.2007
B Управлінні ФСНВ в Одеській області розміщено номер телефону громадської приймальні управління - "телефон довіри" 777-00-20 .
http://fsnv.od.ua/
2007.07.03 | stefan
Інваліди праці повірили у ФСНВ
2 липня 2007Інваліди праці повірили у Фонд
http://social.org.ua/
Діяльність Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України спрямована на вирішення першочергових соціальних проблем потерпілих на виробництві та членів їх сімей. Пріоритетним завданням, яке нинішнього року ініціювали Міністерство праці, правління та виконавча дирекція Фонду, стало забезпечення інвалідів від трудового каліцтва індивідуальним автотранспортом. Протягом січня-квітня 2007 року робочими органами виконавчої дирекції Фонду та головними управліннями соціального захисту населення в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі інвалідам праці видано 1118 автомобілів «Славута» з ручним керуванням. На початку червня цю всеукраїнську акцію продовжено. До кінця вересня інвалідам праці видадуть ще 1551 автомобіль. Наразі 558 інвалідів вже стали власниками новеньких малолітражок. З цієї нагоди на ім’я голови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Георгія ГАЛИЦЯ надійшов лист, повідомляє прес-служба Фонду.
Авторами листа є шестеро інвалідів праці з Полтавської області: Володимир БЕЗРУЧКО, Олександр ПАСЕНКО, Аркадій ТРУХАН, Іван ШУТЬКО, Анатолій РИЖКО та Олексій СТАРОВОЙТОВ. У листі інваліди висловлюють подяку керівництву правління Фонду за професійну і продуктивну роботу з відстоювання прав та інтересів потерпілих на виробництві.
«Довгих 10 років ми перебували у черзі на отримання легкових автомобілів і вже не вірили, що хтось про нас піклується не на словах, а на ділі. І ось вперше за шість років існування Фонду, – зазначається в листі, – наша область отримала рознарядку на видачу легкових автомобілів для інвалідів праці».
Наразі за рахунок коштів, передбачених у бюджеті Фонду, та згідно з черговістю, індивідуальним автотранспортом забезпечено 40 потерпілих, інвалідність яких пов’язана з трудовим каліцтвом, що настало внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. 35 інвалідів отримали «Славути» моделі 110377-40 (на дві руки з ураженням однієї ноги), а п’ятеро «Славути» – 110380-40 (на дві руки з ураженням обох ніг).
У листі інваліди звертають увагу на вмілу організацію роботи при оформленні відповідних документів і відсутність зволікання щодо отримання легковиків. «Ми впевнилися в тому, – далі йдеться в посланні, – що правління та виконавча дирекція Фонду, незважаючи на всі труднощі і негаразди, піклуються та допомагають нам у цей нелегкий час, втілюють в життя політику керівництва держави щодо соціального захисту найбільш вразливої частини нашого суспільства».
Днями перша група інвалідів внаслідок трудового каліцтва, які мешкають в Полтавській області, успішно склала іспити та отримала водійські права. Маючи тепер офіційне право на водіння автотранспортом з ручним керуванням, інваліди можуть розраховувати на те, що вже в цьому році вони сядуть за кермо власних автомобілів.
2007.08.21 | stefan
ФСНВ почав реєстрацію своїх постанов в Мін"юсті
ФСНВ почав реєстрацію своїх постанов в Мін"юсті.Фонд соцстраху нещасн.випадкі; Постанова, Інструкція, Форма типового документа, Заява, Договір, Свідоцтво, Повідомлення, Форма, Перелік вiд 12.07.2007 № 36
Про затвердження Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України
Зареєстровано: Мін'юст України вiд 01.08.2007 № 867/14134
======================
Фонд соцстраху нещасн.випадкі; Постанова, Порядок вiд 27.04.2007 № 24
Про затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат
Зареєстровано: Мін'юст України вiд 22.06.2007 № 715/13982
http://rada.gov.ua/
2007.09.21 | stefan
21 вересня 2007 відбулось два засідання постійно діючої комісії
21 вересня 2007 Відбулось два засідання постійно діючої комісії при виконавчій дирекції Фонду з розгляду найбільш актуальних питань соціального забезпечення потерпілих на виробництві http://social.org.ua/21 вересня 2007 Відбулось два засідання постійно діючої комісії при виконавчій дирекції Фонду з розгляду найбільш актуальних питань соціального забезпечення потерпілих на виробництві
20-21 вересня у приміщенні виконавчої дирекції Фонду під співголовуванням заступника директора виконавчої дирекції Фонду Віктора Іванкевича та першого заступника голови Всеукраїнської громадської організації «Союз шахтарів-інвалідів України» Валерія Грибова відбулось два засідання постійно діючої комісії при виконавчій дирекції Фонду з розгляду найбільш актуальних питань соціального забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
В засіданнях взяли участь представники Дзержинської міської громадської організації «Захист» та Макіївської правозахисної групи «Рутенія» Євген Чеботарьов, Надія Рябошапко, Володимир Залюбовський та Олександр Бойко, а також представники Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров’я України, Федерації профспілок України, Конфедерації вільних профспілок України та працівники виконавчої дирекції Фонду.
Під час засідання обговорювалися актуальні питання, зокрема про забезпечення потерпілих на виробництві санаторно-курортним лікуванням.
Особливу увагу учасники засідань приділили пропозиціям щодо внесення змін до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування перерахунку страхових виплат на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та одноразовому здійсненню виплат у зв’язку з перерахунком щомісячних страхових виплат на коефіцієнт підвищення розміру мінімальної заробітної плати.
Також було обговорено принципи законодавчого вирішення проблем пенсійного забезпечення потерпілих та членів їх сімей.
=======================================================
21 вересня 2007 Стосовно необхідності законодавчого врегулювання питань перерахунку страхових виплат
Законодавче врегулювання зазначених питань необхідне з наступних причин:
1. Це потребує додатково значних коштів.
Оскільки такі додаткові видатки не передбачені у бюджеті Фонду на 2007 рік, а існуючі тарифні ставки по внескам на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності не враховують необхідність таких додаткових надходжень, це є основною причиною, що підтверджує необхідність законодавчого врегулювання вимог.
2. Стосовно щорічного перерахування (осучаснення) страхових виплат на коєфіцієнт номінального, а не реального зростання середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики, то слід зазначити, що Закон не даєчіткої вказівки на те, що має бути застосовано показник номінальної заробітної плати. Судова практика також не є досить однозначною. Тому з метою уникнення подальших непорозумінь це питання має бути визначено чітко у Законі, який також повинен назвати джерела для такого перерахунку за весь час діяльності Фонду чи починаючи з наступного 2008 року. Вартість такого рішення відповідно становитиме 1,3 млрд. грн. чи 196,6 млн. грн залежно від обраного законодавцем варіанту рішення.
3. Стосовно перерахунку страхових виплат на коєфіцієнт підвищення розміру мінімальної заробітної плати у порядку, визначеному законодавством, то також слід звернути увагу, що базовий Закон не передбачає механізму для такого перерахунку. Єдиним видом страхової виплати, розмір якої залежить від розміру мінімальної заробітної плати Законом визначено суму витрат на необхідний догляд за потерпілим (спеціальний медичний догляд, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування) залежно від характеру цього догляду.
З огляду на те, що останнім часом розміри мінімальної заробітної плати переглядаються щорічно по три – чотири рази на рік, а також те, що зазначені перерахунки Фондом не проводилися взагалі, вартість такого рішення становитиме близько 3 млрд. грн. у разі проведення таких перерахунків починаючи з 2001 року, або близько 140 млн. грн. у разі одноразового перерахунку на початку 2008 року.
4. Стосовно перерахунку всіх сум з відшкодування шкоди з урахуванням всіх коефіцієнтів підвищення заробітної плати (період 1992 – 2001 рр.) за новими довідками підприємств, то слід зазначити, що перелік підстав, що дають право робочим органам Фонду (частина перша статті 29 базового Закону) потребує розширення такими випадками як:
складання роботодавцем нової довідки про суму відшкодування шкоди потерпілому до 1 квітня 2001 року та
складання страхувальником нової довідки про середню заробітну плату потерпілого після 1 квітня 2001 року.
Саме наявність у базовому Законі таких доповнень дозволятиме Фонду приймати самостійно, а не через суд, рішення про перегляд щомісячних страхових виплат. Такі законодавчі пропозиції вже опрацьовано і чекають вирішення новою Верховною Радою України.
Вартість питання залежатиме від варіанту прийнятого рішення. У разі, якщо буде прийнято рішення, що Фонд відшкодовуватиме усю суму перерахунку додатково необхідно визначити джерело надходжень коштів до Фонду на суму близько 5,9 млрд. грн. А у разі, якщо на Фонд буде покладено обов’язок провадити щомісячні страхові виплати у новому розмірі тільки з дати складання нової довідки, врахувавши коефіцієнти підвищення страхових виплат, відповідно до частини другої статті 29 базового Закону, а на роботодавця буде покладено обов’язок відшкодування суми страхових виплат за період до складання нової довідки потерпілому, то вартість такого рішення коштуватиме Фонду близько 200 млн. гривень на рік.
.
2007.09.23 | stefan
Історія ФСНВ на сайті http://social.org.ua/
Історія ФСНВ на сайті Виконавчої дирекції Фонду.http://www.social.org.ua/ukr/about/history/
Вивчення матеріалів розвитку системи соціального страхування в Україні свідчить, що першим законом, який поклав початок формуванню елементів соціального страхування на території нинішньої України був Закон Російської Думи від 2 червня 1903р. “Про винагороду потерпілих внаслідок нещасних випадків робітників та службовців, а рівно членів їх сімейств на підприємствах фабрично-заводської, гірничої і гірничнозаводської промисловості”. Цей Закон поширювався на робітників та службовців приватних підприємств.
Основні закони про державне обов’язкове страхування були прийняті Думою 23 червня 1912 року.
Підгрунтям цих законів були основні страхові принципи німецьких законів 1883 – 1889 років, які передбачали страхове забезпечення на випадок захворювання, трудового каліцтва, допомогу на випадок вагітності, пологів і на поховання.
Починаючи з 1917 року, коли почала формуватись державна форма власності, держава, як загальний підприємець і страховик (гарант), а також основний виробник та головний споживач не була зацікавлена у системі страхування, тому вона створила систему соціального забезпечення (безкоштовного медичного та пенсійного).
Перехід України у 90х роках минулого століття до ринкових відносин при одночасному функціонуванні застарілої системи соціального забезпечення, коли власник підприємства повинен був відшкодувати шкоду нанесену здоров’ю працівника під час виконання ним професійних обов’язків, а також закриття великої кількості підприємств призвели до зростання заборгованності перед потерпілими на виробництві, безробітними, пенсіонерами.
Перед новою незалежною державою Україна постало нелегке завдання, здійснити реформування системи соціального забезпечення замінивши її на систему соціального страхування.
Державним комітетом з нагляду за охороною праці України в межах програми „Трансформ” за допомогою Міністерства праці та соціального захисту Федеративної Республіки Німеччина було опрацьовано проект Закону “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.” (далі – базовий Закон) який був прийнятий Верховною Радою України у 1999 році і набрав чинності з 01.04.2001р.
Протягом 2000 року було створено Правління Фонду та його виконавчу дирекцію і обраховані розміри страхових тарифів.
Для надання допомоги працівникам Фонду в організації їх роботи в межах Проекту ТАСІS EDUR 9801 “Сприяння у забезпеченні охорони праці (з метою підвищення рівня продуктивності)” було організовано та проведено навчання працівників виконавчої дирекції Фонду, надано допомогу у створенні її структури та опрацьовано ряд методичних документів для страхових експертів з охорони праці.
Правлінням і виконавчою дирекцією Фонду проведена велика і кропітка робота по створенню в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі 27 управліннь та 425 районних та міських відділень виконавчої дирекції, їх матеріально-технічному, кадровому, нормативно-правовому та іншому забезпеченню.
Система загальнообов’язкового державного соціального страхування, яка створена в Україні базується на вимогах Європейського кодексу соціального забезпечення (1964р.) та рекомендаціях Міжнародної організації праці № 67 (1944 р.)
Базовий Закон визначив три головних завдання Фонду:
* проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням.
* відновлення здоров’я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань.
* відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.
Управління Фондом було запроваджено на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців (принцип трипартизму) по 15 членів правління від кожної сторони. В результаті забезпечено баланс інтересів кожної із сторін соціального партнерства, що створило умови для розвитку суспільних відносин у зазначеній сфері діяльності.
Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання є єдиним видом загальнообов”язкового державного соціального страхування, що не передбачає сплати страхових внесків найманими працівниками. Кошти Фонду формуються виключно за рахунок страхових внесків роботодавців.
Станом на 1 січня 2001 року в Україні близько 250 тисяч потерпілих на виробництві повністю або частково не отримували належних їм виплат, а відповідна заборгованість сягнула 641 млн. грн. і продовжувала зростати.
Із створенням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань менше ніж за рік його роботи була повністю вирішена проблема поточних страхових виплат потерпілим на виробництві і припинився ріст відповідної заборгованості.
Суттєво спала напруженість у трудових відносинах по даному напрямку, зокрема у шахтарських регіонах.
Фондом проведений значний обсяг робіт по забезпеченню реєстрації страхувальників та повноти сплати ними страхових внесків.
Станом на 01.10.2005 року кількість зареєстрованих страхувальників складає 896855. З них юридичних осіб – 638680, фізичних осіб, які використовують найману працю – 257733 і 442 - добровільно застраховані особи.
Графік № 1
Графік № 2
На відшкодування шкоди потерпілим на виробництві Фондом виплачується в середньому 83 відсотки від загальної суми коштів, що надходять до нього. А за час його існування потерпілим на виробництві (членам їх сімей ) відшкодовано близько 3,6 млрд. гривень (без урахування сум відшкодування Пенсійному Фонду України).
Починаючи з 2001 року середній розмір щомісячної страхової виплати на одного потерпілого щорічно зростав і складав за роками:
* 2001 - 119,01 грн. , 2002 - 213,34 грн.
* 2003 - 264,57 грн., 2004 - 305,05 грн.
Графік № 3
Графік № 4
Графік № 5
Графік № 6
Станом на 1 жовтня 2005 року за оперативними даними страхові виплати від Фонду отримують 316 138 потерпілих на виробництві і членів їх сімей.
За 9 місяців поточного року їм виплачено 1041,3 млн. грн., що на 216,6 млн грн. більше, ніж за такий же період 2004 року.
Основна частина виплат припадає на щомісячні страхові виплати потерпілим і членам їх сімей - 815,2 млн. грн. (78,3%) та виплату одноразової допомоги потерпілим (членам їх сімей) - 208,0 млн. грн. ( 20,0%).
На профілактику нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Фондом витрачено за 2001 – 2004 роки та перше півріччя 2005 року 42 млн.756,9 тис. грн., у тому числі 28 млн.881,1тис грн.. на фінансування заходів, передбачених Національною, галузевими та регіональними програмами з охорони праці. Протягом зазначеного періоду рівень загального виробничого травматизму мав стійку тенденцію до зниження.
Графік № 7
У 2004 році кількість страхових нещасних випадків на виробництві (відповідно до складених актів за формами Н-1) становила 23583 чоловік, з яких 994 загинуло. У порівнянні з 2003 р. ці показники знизилися відповідно на 11.1 і на 6,7 відсотка. Кількість випадків профзахворювань на виробництві збільшилась на 0.8% (6589 випадків) в той же час кількість смертельних випадків від профзахворювання зменшилось на 280 випадків та становить 137.
За період, що минув з початку діяльності Фонду:
наглядову Раду Фонду очолювали:
02.2001р.- 03.2003 р. - Мойсюк Василь Сільвестрович
03.2003р.- 12.2003 р. - Мірошніченко Олексій Валентинович
12.2003р. – 04.2004 р. - Кінах Анатолій Кирилович
04.2004р. – 07.2005 р. - Тьоткін Володимир Іванович
З липня 2005 року наглядову раду очолює Розенко Павло Валерійович
правління Фонду очолювали:
04.2000 р.- 09.2000 р. - Кравчук Ігор Іванович
09.2000 р. – 07.2002 р. - Сторчак Сергій Олександрович
07.2002 р.- 07.2004 р. - Ольховець Григорій Андрійович
07.2004 р.- 10.2006 р. - Степанкова Тетяна Михайлівна
З жовтня 2006 року правління Фонду очолює Галиць Георгій Костянтинович
виконавчу дирекцію очолювали:
04. 2000 р. - 06. 2003 р. - Піддубний Василь Васильович
06. 2003 р. - 10.2003 р. - Сітало Олександр Тимофійович (тимчасово виконував обов’язки директора)
10. 2003 р. - 06. 2005 р. - Крот Віктор Іванович
07. 2005 р. - 10. 2006 р. - Новіцький Леонід Панасович
З жовтня 2006 року виконавчу дирекцію Фонду очолює Мельников Юрій Євгенович
2007.09.25 | stefan
Михайло Папієв та шахтарі обговорили ситуацію з регресними випл
Михайло Папієв та шахтарі обговорили ситуацію з регресними виплатами25 вересня 2007
http://social.org.ua/
Міністр праці та соціальної політики Михайло Папієв зустрівся з групою шахтарів-регресників з Дніпропетровської та Донецької областей. Під час зустрічі обговорювалися питання вдосконалення роботи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань щодо виплати регресів потерпілим.
Шахтарі звернули увагу на невиконання фондом окремих судових рішень місцевих судів з цього приводу. Домовилися про включення представників шахтарів до складу постійно діючої комісії при виконавчій дирекції Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, яка займатиметься відпрацюванням змін до базового закону про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Михайло Папієв висловив готовність ініціювати зустріч представників інвалідів з членами правління Фонду.
За словами Папієва, вимоги не повинні бути методом тиску на Уряд чи міністерство. Міністр наголосив, що усі вимоги стосовно щорічних перерахунків страхових виплат, які виходять зі зростання номінальної заробітної плати повинні вирішуватися виключно у правовому полі шляхом удосконалення чинного законодавства та нормативно-правової бази Фонду.
У зв'язку з існуванням окремих рішень місцевих судів Дніпропетровської області, Папієв пообіцяв шахтарям звернутися до вищих судових органів та Мін’юсту за відповідними роз’ясненнями щодо їх виконання, зауваживши, що в будь-якому разі перерахунок страхових сум стане можливим лише після внесення відповідних змін до закону та врахування їх у бюджеті Фонду на наступний рік.
Учасники зустрічі відмежувалися від політичних гасел групи пікетувальників під керівництвом Євгена Чеботарьова, який з 11 вересня поточного року пікетує біля будинку Уряду.
Міністр дав ряд конкретних доручень голові правління Фонду Георгію Галицю і директору виконавчої дирекції Фонду Юрію Мельникову щодо подальшої співпраці з шахтарями-регресниками. Після зустрічі з Міністром шахтарі-регресники відмовилися від подальшого пікетування урядових установ і повернулися додому.
2007.09.29 | stefan
Звернення Міністра праці та соціальної політики М. Папієва
28 вересня 2007Звернення Міністра праці та соціальної політики України М. Папієва до працівників соціальної сфери
ЗВЕРНЕННЯ
МІНІСТРА ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
МИХАЙЛА ПАПІЄВА
до працівників соціальної сфери
щодо проведення виборів до Верховної Ради
30 вересня 2007 року
ШАНОВНІ ПРАЦІВНИКИ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ!
Сьогодні звертаюся до вас, не як керівник відомства, в структурі якого ви працюєте, а як ваш співгромадянин. Моє звернення є відвертим та відкритим. Воно адресовано усім, кому небайдужа доля країни, де вони народилися, ростять дітей і сподіваються мати здорових та щасливих онуків.
Парламентські вибори – це акт найвищого прояву народовладдя, який надає вам право вирішувати власну долю. Відмічаючи обрану політичну силу в бюлетені та опускаючи його у виборчу скриню, ви пишете історію своєї країни та закладаєте основи її майбутнього добробуту.
30 вересня Україна, і кожен з вас особисто, буде обирати склад нової Верховної Ради України, а разом з тим і майбутнього Уряду. Це є дуже відповідальний момент.
У жодному разі я не закликаю вас підтримувати ту чи іншу політичну силу. Це ваше святе право та обов’язок. Але при цьому прошу пам’ятати, що ваш бюлетень у виборчій скрині – це крок до стабілізації та налагодження життя в Україні.
Чіткі та легітимні результати народного волевиявлення мають покласти край політичній нестабільності й дати змогу нормально працювати усім тим, хто бажає бачити нашу країну економічно міцною соціальною державою.
Саме тому я закликаю вас обов’язково прийти на виборчі дільниці у неділю і зробити свідомий вибір, використавши своє конституційне право. Я закликаю до того, щоб кожен з вас під час перебування на виборчій дільниці стежив за тим, аби під час голосування не порушувалося виборче законодавство. Щоб не порушувалися права тих наших співгромадян, які через фізичні або будь-які інші вади не можуть відвідати дільниці.
Шановні співгромадяни!
У день виборів ми маємо продемонструвати усьому світові, що Україна є цивілізованою європейською країною, яка будує свою історію, спираючись на загальновизнані людські та демократичні цінності.
Хай вам щастить!
http://social.org.ua/
2007.11.16 | stryjko_bojko
16.11.2007 - засідання ПДК при ВД ФСНВ з питань забезп. потерпіл
16 листопада відбудеться засідання постійно діючої комісії при виконавчій дирекції Фонду з розгляду найбільш актуальних питань соціального забезпечення потерпілих на виробництві16 листопада 2007 року о 10.00 у приміщенні виконавчої дирекції Фонду відбудеться засідання постійно діючої комісії при виконавчій дирекції Фонду з розгляду найбільш актуальних питань соціального забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
На засіданні комісії будуть обговорені проблемні питання, порушені представниками Всеукраїнської громадської організації «Спілка шахтарів-інвалідів України». Зокрема, планується обговорити проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (щодо впорядкування взаємовідносин із страхувальником, страхових виплат та порядку надання соціальних послуг потерпілим від нещасного випадку на виробництві)».
До участі у роботі постійно діючої комісії запрошено представників Всеукраїнської громадської організації «Спілка шахтарів-інвалідів України» та «Товариства інвалідів праці» з міст Павлоград, Красноармійськ та Первомайськ.
http://www.social.org.ua/ukr/press-centre/news/?id=510