10/20/2006 | Віктор Рог

Спонукали написати цю статтю мене безцеремонні закиди на адресу українських повстанців з боку представників комуністичної партії в ефірі „5 каналу”. Зокрема П.Цибенка в дискусії з Олегом Тягнибоком та Ю.Соломатіна в бесіді з Ігорем Юхновським. Перший звинувачував УПА в злочинах проти українського народу і покликався на матеріали Нюрнберзького процесу, другий спочатку зовсім заперечував факт голодомору, а потім з табуреточною простотою „аргументував” цю трагедію українського народу „класовою боротьбою”, і „диктатурою пролетаріату”.

Намагаючись стримувати емоції (як це не важко), спробую мовою документів і доконаних фактів дати матеріал до роздумів і аргументи до дискусій нашим читачам, водночас твердо будучи переконаним, що доводити щось діячам типу згаданих вище комуністів безсенсово. З ними треба поступати по іншому...
Ще в часи національно-визвольної боротьби за українську державність більшовиками для придушення опору українців були створені каральні загони та концтабори. Отже, не лукавив „вождь німецьких соціалістів” (аналогія з „вождем світового пролетаріату”) А.Гітлер, коли відверто признавався, що багато чому навчився від Леніна та його партії.

Саме для радянських каральних загонів була затверджена і запущена в дію спеціальна інструкція від 20 квітня 1920 року, витяги з якої пропоную увазі читачів:

33). …надлежит брать заложников из кулаков и из числа лиц влиятельных или подозрительных по соучастию или сочувствию бандам и повстанцам.
34). Заложники должны быть препровождены в Особые Отделы или Отделения ближайших воинских частей или учреждений ЧК.
35). Населению объявляется, что в случае ухода местного населения в бандитские шайки или участие в восстаниях или же иных враждебных действий против оперирующих в данной местности или пункте воинских частей, их начальников, учреждений и агентов Советской власти, заложники будут расстреливаемы. (...)
38). В случае явно выраженной враждебности населения, укрывательства или полной невыдачи бандитов и повстанцев на данное население может быть наложена та или иная кара.
39). Таковыми карами могут быть:
а). контрибуция продуктами продовольствия,
б). денежная.
в). производство выселения и изъятия семейств главарей и зачинщиков восстания, конфискуя все их имущество, передавая его бедноте.
г). обстрел селения.
д). его полное уничтожение.
Подписи: Председ. Совнаркома Украины: Раковский
Командюгзапад: Егоров
Член Реввоенсов. Югзапфронта: Берзин
Начтыла фронта: Эйдеман
Начюгзап: Петин”.
(ДАСО. Ф. Р-98. – Оп. 2. – Спр. 56. – арк. 229.)

Прошу звернути увагу на виділені мною терміни. Чи не нагадують вони терміни і методи, якими користувалися вже інші загарбники, дещо пізніше? Мова документу та прізвища під ним також красномовно свідчать про чужоземне походження „визволителів” України від збіжжя та автохтонного населення.
Про акції одного такого карального загону під командуванням Азарова (чи не предок нинішнього віце-прем’єра?) на хуторі Панщина в Глухівських лісах свідчить документ, уривок з якого наводжу:

“Всi жiнки i дiти були заарештованi i вiдправленi у Глухiв в концентрацiйний табiр, майно конфiсковане, а хутiр спалено дотла”.
Як зазначає краєзнавець Геннадій Іванущенко, цікавим є те, що вилучення продовольства в населення названо “контрибуцією”. “Словарь иностранных слов” подає таке тлумачення цього терміну:
1) послевоенные принудительные платежи, взимаемые с побежденного государства государствами-победителями,
2) принудительные денежные и натуральные поборы с населения, производимые во время войны чужеземными войсками на захваченной ими территории („Словарь иностранных слов. Москва, 1986. – С.250).

Отже, більшовики, по-суті самі визнають, що вони є окупантами, а населення з його матеріальними цінностями розглядають як невільників, в яких можна будь-що безкарно відібрати.

Попередній документ однозначно буде серед матеріалів звинувачення на „Нюрнберзі-2”. Що ж стосується матеріалів Нюрнберзького процесу №1, то в томі ХХХІХ на 265 сторінці надруковано німецький документ під знаком „Документ 014 –СРСР”, який пред’явили суддям радянські офіцери Кузьмін і Кудрявцев, уривок з якого пропоную вашій увазі:

„Наказ айнзацкоманди С 15 своїм фронтовим частинам 25 листопада 1941 року: „Всіх функціонерів українського руху під проводом Бандери слід знищувати з огляду на те, що вони підготовляють (збройне) повстання”.

Президент пропонує далі вивчати й досліджувати історію ОУН і УПА. Абсолютно вірно. Досліджувати й вивчати треба. От тільки не слід розраховувати, що ці дослідження спонукають тих, для кого не лише ОУН, але й сама Українська Держава, за яку боролися і гинули націоналісти, як більмо в оці, переглянути свої позиції. Цього не буде. „Тут не поможе ні правна реґула, ні сльози жалібні, ні розумні слова”. Цинізму антиукраїнських сил немає меж і в цьому вже кожен мав можливість неодноразово пересвідчитись. Слід переходити з позицій виправдовувань, пояснень і оборони до рішучого наступу.

І завершу, як і почав, враженнями від ще одного телевиступу, цього разу „московського гостя” К.Затуліна, який, хоч і не бажаний в Україні, тобто оголошений „персоною нон-грата”, проте з екрану телевізора на каналі „НТН” нещодавно повчав українців, „як нам облаштувати країну”. Серед іншого, він сказав приблизно таке. „Я розумію і визнаю тих, хто воював за незалежність України. Але їх було надзвичайно мало. Ми пролили за Крим кров сотень тисяч співвітчизників. Вам же незалежність впала з неба. І ви хочете „на халяву” мати незалежну соборну державу? Не вийде”.

Задумаймось над цими словами.