Про блокаду Ленінграда і дорогу життя
12/28/2006 | igorg
Днями на телеекрані показали пошуки історичним клубом дороги життя. Є дуже цікаві моменти.
1) Реальна інформація про цю дорогу є закритою. Тобто її місцезнаходження, маршрути і т.п.
2) Рішення про відкриття дороги було прийнято радою фронту
3) Вже через тиждень після початку перевезень обсяги їх складали 2.5 тис. тон вантажів на добу!
З цього слідує, що це був обєкт СУТО військового призначення для ПОСТАЧАННЯ АРМІЇ. А цивільне населення Ленінграда було приречене. Тобто практично і цей голодомор є на совісті комуністів. Можливо як помста жителям. Адже не просто так більшовики втекли із нього в абсолютно провінційну на той час Москву.
1) Реальна інформація про цю дорогу є закритою. Тобто її місцезнаходження, маршрути і т.п.
2) Рішення про відкриття дороги було прийнято радою фронту
3) Вже через тиждень після початку перевезень обсяги їх складали 2.5 тис. тон вантажів на добу!
З цього слідує, що це був обєкт СУТО військового призначення для ПОСТАЧАННЯ АРМІЇ. А цивільне населення Ленінграда було приречене. Тобто практично і цей голодомор є на совісті комуністів. Можливо як помста жителям. Адже не просто так більшовики втекли із нього в абсолютно провінційну на той час Москву.
Відповіді
2006.12.29 | Забойщик
Re: Про блокаду Ленінграда і дорогу життя
28-12-2006 23:30, igorgПро блокаду Ленінграда і дорогу життя
Днями на телеекрані показали пошуки історичним клубом дороги життя. Є дуже цікаві моменти.
1) Реальна інформація про цю дорогу є закритою. Тобто її місцезнаходження, маршрути і т.п.
2) Рішення про відкриття дороги було прийнято радою фронту
3) Вже через тиждень після початку перевезень обсяги їх складали 2.5 тис. тон вантажів на добу!
З цього слідує, що це був обєкт СУТО військового призначення для ПОСТАЧАННЯ АРМІЇ.
Совершенно верно.Вывоз людей из Питера начался НЕ сразу,после открытия этой дороги.Более того,дорога (маршрут) была НЕ одна.
А цивільне населення Ленінграда було приречене. Тобто практично і цей голодомор є на совісті комуністів.
Точнее,на совести Жданова.И дело не в том,что не вывозили с самого начала.И не в том,что немцы разбомбили продовольственные склады.Дело в продовольственной политике,которую проводил сей советский "культургеноссе".Чего не могу найти,насколько досконально Сталин знал механизм снабжения Питера.То есть насколько он ответственен за голод и вымирание питерцев.
Можливо як помста жителям. Адже не просто так більшовики втекли із нього в абсолютно провінційну на той час Москву.
Москва не была к этому моменту првинциальной.Она была провинциалнее пО СРАВНЕНИЮ с Питером.К тому же постоянное соперничество двух столиц. Но мне кажется,что для Сталина был важен театральный эффект - мы ,мол,не дали осквернить символ трёх революций и город,"где каждый камень Ленина помнит!" Ради этого он не пожалел бы ещё десяток миллионов.
2006.12.29 | igorg
Як це не дивно, але фактична інформація
про про становище в Ленінграді дуже скупа. Переважну увагу приділяють бойовим діям та звеличенню подвига.Є цікавий підсумковий варіант на http://vip.lenta.ru/topic/victory/blokada.htm і там є посилання на більш детальні матеріали.
З того слідує, що цивільне населення розглядалося, як засіб для спорудження оборонних систем та роботи на заводах. Питання поза цим не розглядалися і до уваги не бралися. Продовольство закінчилося раптово і неочікувано для всіх. Якийсь контроль над ситуацією і управління містом було втрачено.
Те що склади було розбомлено є лише легендою. Можливо вона використовувалася для виправдовування. Просто запасів не було, а ті що були були зіпсовані. Цим не переймалися. Чому? Не могло не бути розрахунків на постачання армії й оборонних підприємств. Значить була впевненість у реальності задач постачання за найгірших обставин.
Стосовно харчових потреб. На початок війни в місті було порядка 2.5 млн. людей. На кінець блокади біля 600 тис. Проблему постачання було вирішено із загибеллю зайвих для оборони людей. Нормальна добова потреба людини в білках складає 60г, в жирах 80 г. (якщо врахувати калориметраж то десь 250 г.). Отже 60*2.5 млн = 150 тон. 250*2.5 млн = 625 тон. Навіть, якщо поставити вимогу про повноцінний білок (з комплексом незамінних амінокислот) то й тоді задача є цілком реальною. Проте це потребувало належної організації постачання і розподілу. В офіційних даних вказано, що 2/3-3/4 вантажів в Ленінград були продуктовими. При обсягах у більше ніж 2 тис. тон на добу про яку голодну смерть могла йти мова?
2006.12.31 | Забойщик
Re: Як це не дивно, але фактична інформація
29-12-2006 19:01, igorgЯк це не дивно, але фактична інформація
Перекласти (eng рус укр)
про про становище в Ленінграді дуже скупа. Переважну увагу приділяють бойовим діям та звеличенню подвига.
Є цікавий підсумковий варіант на http://vip.lenta.ru/topic/victory/blokada.htm і там є посилання на більш детальні матеріали.
З того слідує, що цивільне населення розглядалося, як засіб для спорудження оборонних систем та роботи на заводах.
Как учил их товариСЧ Сталин!
Питання поза цим не розглядалися і до уваги не бралися. Продовольство закінчилося раптово і неочікувано для всіх. Якийсь контроль над ситуацією і управління містом було втрачено.
Те що склади було розбомлено є лише легендою.
Нет! Кажется на сайте ФСБ (точно не помню) встречал материалы на Жданова.Он кого-то там послал нах... ,когда ему предложили заняться маскировкой объектов. В том числе и складов.А когда их разбомбили,на него настрочили целое дело.Видимо оно где-то в "Особой папке" и сохранилось.
Можливо вона використовувалася для виправдовування. Просто запасів не було, а ті що були були зіпсовані. Цим не переймалися. Чому? Не могло не бути розрахунків на постачання армії й оборонних підприємств. Значить була впевненість у реальності задач постачання за найгірших обставин.
Стосовно харчових потреб. На початок війни в місті було порядка 2.5 млн. людей. На кінець блокади біля 600 тис. Проблему постачання було вирішено із загибеллю зайвих для оборони людей. Нормальна добова потреба людини в білках складає 60г, в жирах 80 г. (якщо врахувати калориметраж то десь 250 г.). Отже 60*2.5 млн = 150 тон. 250*2.5 млн = 625 тон. Навіть, якщо поставити вимогу про повноцінний білок (з комплексом незамінних амінокислот) то й тоді задача є цілком реальною. Проте це потребувало належної організації постачання і розподілу. В офіційних даних вказано, що 2/3-3/4 вантажів в Ленінград були продуктовими. При обсягах у більше ніж 2 тис. тон на добу про яку голодну смерть могла йти мова?
Сама система РАСПРЕДЕЛЕНЯ предполагала вымирание значительной части населения-работающий (несколько категорий),иждевенец ,неработающий и неиждевенец...... Это оччччень интересная тема.
2006.12.31 | igorg
Із книги Павлова Д.В. Ленинград в блокаде
«Когда речь идет о распределении продовольствия, думать, что нужно распределить только справедливо, нельзя, а нужно думать, что это распределение есть метод, орудие, средство для повышения производства. Необходимо давать государственное содержание продовольствием только тем служащим, которые действительно нужны в условиях наибольшей производительности труда, и если распределять продовольственные продукты, как орудие политики, то в сторону уменьшения числа тех, которые не безусловно нужны, и поощрения тех, кто действительно нужен» [В. И. Ленин. Соч., т. 32, стр. 425.]. Эти слова, сказанные В. И. Лениным много лет назад (на Третьем Всероссийском продовольственном совещании в 1921 году), при иных обстоятельствах и в другой обстановке, полностью себя оправдали и в условиях смертельной схватки с врагом в 1941 году.8 ноября приказом по войскам вводится новая норма на хлеб и мясо (в сутки в граммах): Хлеба Мяса
Для войск первой линии 600 125
Для тыловых частей 400 50
Суточный лимит расхода в (тоннах) [Без Ленфронта и КБФ.] 1941
Сентябрь Октябрь Ноябрь Декабрь
Мясо и мясопродукты 146 119 92 80
Крупа, макароны 220 220 140 115
Сахар, кондитерские изделия 202 142 140 104
ДЕКАБРЬ 41 (выдача подекадно)
У рабочих и инженерно-технических работников
Хлеба 250 г
Жиров 20 "
Мяса 50 "
Крупы 50 "
Сахара, кондитерских изделий 50 "
Всего 420 г, или 1 087 калорий
У служащих
Хлеба 125 г
Жиров 8,3 "
Мяса 26,6 "
Сахара, кондитерских изделий 33,3 "
Крупы 33,3 "
Всего 226,5 г, или 581 калория
У иждивенцев
Хлеба 125 г
Жиров 6,6 "
Мяса 13,2 "
Сахара, кондитерских изделий 26,6 "
Крупы 20,0 "
Всего 191,4 г, или 466 калорий
У детей (до 12 лет)
Хлеба 125 г
Жиров 16,6 "
Мяса 13,2 "
Сахара, кондитерских изделий 40 "
Крупы 40 "
Всего 234,8 г, или 684 калории
_________________________________________________________________
Ці цифри свідчать про реальність наведених мною розрахунків. Так для армії, за найгірших обставин, суворо дотримувалися фізіологічні норми, що виключали білкову нестачу.
Для цивільного населення навіть задекларовані "завідомо смертельні" норми не дотримувалися. Тобто, задача про виживання "зайвого населення" не ставилася. Постачання відбувалося за остаточним принципом. Іще раз хочу підкреслити, що грань між життям і смертю за таких обставин є дуже чіткою і її відсунення не було нереальною задачою.
До речі, ці матеріали є цікавими, ще і у звязку із Голодомором.
Як бачимо, в умовах голоду та боротьби із ним, організовується досить складна система розподілу продуктів і ведеться їх детальний облік.
Крім того розробляються й технологічні заходи для отримання продовольства. Наприклад, гідроліз целюлози і т.п. Нічого подібного в 33-му не було. Є лише задачі й цифри вилучення продовольства.