Відповіді

• 2008.01.02 | Tatarchuk

  допис зник

  Той допис де ви надали лінк - є http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_arch2007&trs=-1&key=1195988499&first=&last=
  
  А от той лінк що тоді ТОЧНО працював, не працює http://lib.rus.ec/books.html/Zharinov_E_V_Nacija_i_stal'.html
  
  Дивно..
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2008.01.02 | Tatarchuk

    сорі, вже працює :)

  • 2008.01.02 | SpokusXalepniy

    Тут таке...

    Tatarchuk пише:
    > Той допис де ви надали лінк - є http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_arch2007&trs=-1&key=1195988499&first=&last=
    > А от той лінк що тоді ТОЧНО працював, не працює http://lib.rus.ec/books.html/Zharinov_E_V_Nacija_i_stal'.html
    > Дивно..
    З першого (і другого) разу в мене теж не розкрився линк. А з третього... - розкрився.
    Взагалі, я цю книгу зформутував в Вордє для найбільш зручного (як на мене - попереджую - ідіота) друкування і читання. Можу вислати мейлом. Якщо є занепокоєність щодо хвороби, то попереджую - місцевий ідіотизм електронною поштою не передається, бо це не вірус, це риса характеру.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2008.01.02 | Tatarchuk

      дякую, я вже й собі зберіг у Ворд. На всяк випадок

• 2008.01.02 | Tatarchuk

  Глава XIX Гитлер и немецкий романтизм

  Наприкінці тексту є так би мовити ітоговий розділ - "Глава XIX. Гитлер и немецкий романтизм".
  Це найбільш табуйована тема в радянські часи, хоча тісний зв\язок Гітлера з попередньою йому німецькою культурою випливає на поверхню навіть при читанні марксистом творів Енгельса.
  
  Нібелунги - саме в тому вигляді в якому вони "існували" в часи що формували Гітлера - дійсно є якимось фатальним фактором для Німеччини. Як й собі великий любитель нібелунгів та скандинавської міфології, я б сказав - епос взагалі є найточнішим і найглибиннішим "геном" етносу, порівняння із геном буде ще точнішим як ми згадаємо що епос може передаватися від одного народа іншому, по наслідству від старого народу до нового чи від підкоренного переможцю (і навпаки).
  Так от, в германському (але ставшему безумовно німецьким, а не наприклад датським чи англійським) епосі практично все вже давно записано.
  Сходом править Етцель, Атлі - історичний Аттіла, король гуннів. Він симпатизує нібелунгам, щіро діліться з ними досвідом, цікавиться ними. Навіть бажає породнитися, каже що "ваши вороги - мої вороги".
  На Заході від нібелунгів - безвольні та нечесні королі, їх багато, вони слабкіші духом, граються в куртуазність (мабуть тодішній аналог демократії). Самим фактом існування всілякі франки, гали, рімляни - виклик для нібелунгів. Наче карлік, якого треба розчавити, принизити, забравши коштовності, які прекрасні і не мають належати таким створінням за визначенням.
  Отут нібелунги вступають у конфлікт із Роком. Але цей конфлікт не "випадковий", а усвідомлений. Це вольове безумство: закон, рок є несправедливим, його охороняють боги, що можуть надати карлікові красуню в жони, негодяєві багатства, дурню владу. Нібелунгів це не влаштовує, вони проти богів. При тому вони не презирають богів - ні, вони знають що ті сильніші. Але загинути і спричинити тим Загибель Богів - це круто.
  В наслідок конфлікту з Роком нібелунгів вбиває не якийсь карлік чи велетень, бог чи римлянин, ніфіга. Рок мститься найжорстокішим чином - нібелунгів одного за іншим вбиває їхній таємний кумір, людина яка займає їхні ж мізки та взаємно їм симпатизує, це гунський король Аттіла.
  Здаєтся, просто переглянувши такого текста, можна було відчувати із вагнеровською впевненністтю, що саме Сталін перебьє новітніх нібелунгів. І що ця битва поховає всіх - і героїв, і богів, і старі порядки.
  Отаке собі життя в передчутті Рагнарьока. Рагнарьок якого може й не бути якщо ви - слабкодухий не-нібелунг. Рагнарьок без якого всім було б краще, але тим більш він притягальний для фігури "вічного героя".
  
  ПС. Я розумію що тут мало власне історичного. Якраз історицистичний підхід, який називає щось унікальним а не типовим, тут більш використано.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2008.01.02 | SpokusXalepniy

    Що таке "Рагнарьок" ?

    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2008.01.02 | Tatarchuk

      Рагнарьок - кінець світу, остання битва

      Буквально означає "рагнар" владики, "рьок" - рок, доля. Але дуже рано переосмислене від слова "рьокр" - сумерки - в "Сумерки богів", "Закат", "Загибель богів" і саме так потрапило в німецьку літературу.
      
      Під час рагнарьоку (при чому різні племена в різні часи його вже переживали, наприклад для бургундів рагнарьоком була війна з Аттілою) звичайні жінки перетворюються на валькірій, мертві воскресають для битви - щоб остаточно загинути, боги втрачають силу та бьються як звичайні смертні, люди становляться як звірі, діти як дорослі, а звірі стають мудрішими за богів. В певному естетичному розумінні це великий та жахливий час, і кожен "вічний герой" після смерті чекає на рагнарьок - або щоб воскреснути і загинути, або щоб спеціально народитися в ті часи знову.
      Після рагнарьоку наступає новий світ - світ в якому все дуже добре. Навіть трава починає давати плоди, світом правлять миролюбні нові боги, люди щасливі. Але той світ ніколи не побачать учасники рагнарьоку - це не їх світ...