04/19/2008 | stefan

У Криму знайшли перших християн
http://www.cerkva.info/2006/12/12/krum.html

На території древнього Херсонеса біля Карантинної бухти знайшли найдавніші поховання християн на території СНД.

Їх датують IV століттям. Сенсаційне відкриття зробила експедиція Національного заповідника “Херсонес Таврійський”.

“Експедицію проводили влітку-восени цього року, – розповів “Газеті” Євген Туровський, її учасник, науковий спіробтник заповідника. – Ми вивчали ділянку херсонеського некрополя, біля так званого Заміського храму. Один із цих склепів із живописним розписом та епітафією грецькою мовою на цій території ми дослідили ще 2003 року. Тепер вирішили зробити докладнішу фіксацію розписів, виміри та креслення інших поховань”.

Результати дослідження виявилися несподіваними навіть для самих археологів.

Живописний розпис на стінах і стелі склепу не залишили сумнівів, що поховання належить першим херсонеським християнам ще IV століття. Попередні знахідки поховань християн у Криму датували V століттям. “Цінність знайдених склепів у тому, що вони відображають перехід в ідеології. Якщо живопис за традицією та технікою ще античний, то символіка вже суто християнська. Тож, зважаючи на те, що таких древніх пам’яток християнства у світі мало, можете собі уявити значимість нашої знахідки”, – наголосив пан Туровський.

Зокрема, на стелі серед двох вінків, які чергуються з двома червоними колами, зображено христограму – монограму Христа. На стінах і лежанках – зображення квітів, гірлянд, а також білого птаха з червоною квіткою у дзьобі. Ще на стіні однієї з лежанок червоною фарбою в червоному колі напис – епітафія праведника Аристона грецькою мовою.

“Ім’я Аристон було дуже популярним у Херсонесі, – продовжує Євген Туровський. – Проте наш Аристон – унікальний. Це перший відомий випадок, коли когось із похованих удостоювали честі спеціального надпису. Хоча хризма на куполі вказує на особливі заслуги похованого: монограма Христа у склепах ранніх християн є символом нагороди святих і мучеників. Не випадковим є й зображення вінка, який у християн вважають символом переможця: того, хто поборов смерть і злився з Богом, став святим”.



Серед склепів, що їх розчистили цього року, найбільш цікавий склеп, у якому ще по вологій штукатурці нанесено різноманітні графіті: хрести, хризми, кілька кораблів із вітрилами та двома кермовими веслами, якір і щонайменше три написи грецькою мовою. Три інші склепи на цій ділянці приблизно того ж періоду, що й перший. Вони мають схожу конструкцію та простірну організацію. Крім того, всі склепи об’єднують кілька знахідок – монети, які належали чекану християнських імпереаторів IV ст. від Констянтина до Аркадія.

“Варто розділяти дату створення християнських склепів і час їх використання, – говорить Євген Туровський. – Спочатку створювали поховальну камеру склепу з дромусом і лежанками, далі штукатурили стіни та стелю, наносили фрески та графіті. Потім після перших поховань святих праведників відбувалися підзаховання. До речі, у певні пам’ятні дати склепи можна було відвідувати для молитви та поминок померлих”.

До речі, знахідка в Херсонесі могла б бути ще ціннішою, проте напередодні експедиції на херсонеських похованнях добряче попрацювали “чорні археологи”, які винесли зі склепів справжні скарби. “Насправді проблема “чорних археологів” найближчим часом стосуватиметься всієї України, а не лише Криму, – зауважує пан Туровський. – За останні десять років півострів пограбували до нитки. Нелегальним шукачам історичних цінностей більше немає чого тут робити”.


Для газети

Володимир Ричка, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України:

Якщо говорити про археологічні матеріали, то вони дійсно фіксують на території сучасної України випадки поховань за християнським обрядом. Це зрозуміло з огляду на те, що на території України жили готи, які вже в IV ст. прийняли християнство. А от власне східні слов’яни ознайомлюються з цим віровченням, радше за все, у IX-X ст. ст. Причому першопроходцями стають не звичайні люди, а представники князівсько-дружинного середовища. Ці люди багато подорожували, були воїнами і купцями – часто їздили до Візантії та в інші світи. Так поступово вони й пізнавали християнство. Наприклад, достеменно відомо, що перші паростки християнства були вже за князя Ігоря. Коли, наприклад, у Київ приїжджали візантійські посли, то вони бачили, що частина княжої дружини Ігоря ще дотримувалася язичницьких традицій, проте частина ходила вже в християнську церкву. Нехай вона була дерев’яною, а не кам’яною, але вже тоді існували каплички. Обов’язково варто згадати про княгиню Ольгу, яка бувала у Візантії, в Константинополі, і якось там пробула все літо. Потім, звичайно, князь Володимир. І якщо сам князь, його двір, бояри, дружина прийняли християнство, то, звісно, народ наслідував його приклад. Саме тому з певністю можна говорити про зародження християнства серед східних слов’ян наприкінці IX – впродовж X століття. І тільки наприкінці X ст. християнство стає так званою державною релігією. Хоча в далеких селах люди все ще дотримувалися язичництва.

Наталя ВИХОПЕНЬ.

------------------------------
*Прим.моя
Ми традиційно рахуємо, що християнство у нас появилося в ІХ ст. н.е., а з 988р. стало державною релігією.

А в нашому Криму христянство з"явилось в ІVст. від греків.Та й готи,
які тимчасово проживали на нашій території, також уже були християнами в ІVст.
------------
Вірменія прийняла християнство в 300р.(ІVст.)
В Україні християнство з'явилось практично одночасно.