Відповіді

• 2008.07.26 | igorg

  Bronisław Komorowski про події на Волині

  http://www2.maidan.org.ua/n/free/1216976907
  Rzeczpospolita 24.07.08
  
  Rz: Чи правильно було починати парламентську процедуру у справі ухвали про руйнування православних церков на Холмщині в 1938 році при одночасному блокуванні ухвали в справі волинської різанини?
  Bronisław Komorowski: Волинська ухвала також скерована на засідання комісії з питань культури.
  Rz: Проте волинська ухвала випала з порядку денного Сейму.
  Bronisław Komorowski: Не випала. З огляду на позицію трьох фракцій, які не зуміли чи не схотіли погодити спільну позицію, текст ухвали взагалі не був поставлений на обговорення Сейму. Ухвалу замінила оголошена мною – як спікер я маю на це право – хвилина мовчання пам’яті убитих. Сеймова процедура передбачає – якщо фракції не домовляться, спікер скеровує проект у комісії. Подібно було з ухвалою в справі руйнування церков. Адже було ясно, що фракції в цій справі не порозуміються, отож проект був скерований у комісію.
  Rz: Отож, роковини волинської різанини минули, а Сейм не висловився щодо цієї справи.
  Bronisław Komorowski: Я принаймні наполовину кресов’янин, син і онук кресов’ян. Моє серце звідти. Проте для мене спроба перенесення відповідальності за нещастя польських Кресів на когось іншого, ніж совєти, неприйнятна. Спробу встановлення дня кресов’янина в роковини волинської трагедії я вважаю спробою перекласти відповідальність на українців. Я не можу цього сприйняти. Днем пам’яті про Креси є 17 вересня, тобто роковини совєцького вторгнення у 1939 році. Спроба перенесення відповідальності з совєтів на українців схиляє мене до думки, чи не маємо ми справу з довгими руками Росії. Убивства на Волині – це частина подій після 17 вересня 1939 року.
  Rz: Ви натякаєте, що кресові організації діють за намовою Москви?
  Bronisław Komorowski: Не організації. Там є багатьох благородних і чесних людей. Проте, я побоююся, що довгі руки Росії здужають ефективно нацьковувати поляків і українців, поляків і литовців одних проти одних, щоб вони менше пам’ятали 17 вересня, яке мало своїм наслідком Катинь, Понари й Волинь. Така спроба суперечить польським національним інтересам.
  Rz: Проте Ви де-факто виправдовуєте українців. Це наче так якби Ви виправдовували поляків, які брали участь у злочині в Єдвабному, бо Польща була тоді під німецькою окупацією.
  Bronisław Komorowski: Нічого я не виправдовую. Я прошу проаналізувати обґрунтовування хвилини мовчання 11 липня 2008 року, яка мала місце в Сеймі РП.
  Rz: Чому поляки не мають права культивувати пам’ять про Волинь у роковини різні?
  Bronisław Komorowski: Вони мають не лише право, але й обов’язок. Я охоче вшанував би 11 липня як день волиняка, але не як день мучеництва всіх Кресів. Позицію в справі різанини Сейм висловив спільно з українським парламентом п’ять років тому. Втім, я вже прийняв рішення про організацію в польському Сеймі виставки про забуті голгофи Сходу. Там буде місце і на Волинь, і на Понари, ба навіть на так звану авґустовську облаву 1945 року, але все це в контексті наслідків нападу совєтів на Польщу 17 вересня 1939 року. Я не згоден на применшування совєцької відповідальності.
  Rz: П’ять років тому Сейм прийняв заяву про волинську різанину, а це документ нижчого рангу, ніж ухвала. При цьому він старанно уникнув дефініції того, що трапилося на Волині під час ІІ Світової війни, тобто геноциду.
  Bronisław Komorowski: А чому треба наполягати на терміні геноцид?
  Rz: А чим іншим було планове винищення кількох десятків тисяч людей лише за те, що вони були поляками?
  Bronisław Komorowski: Звичайно, це був злочин. Але навіщо наполягати на терміні геноцид? Він має далекосяжні політичні та юридичні наслідки. Я вважаю, що в цьому випадку краще говорити м’якшою мовою. Але проблема в цій ухвалі не полягала у вживанні терміну геноцид, оскільки на вилучення цього терміну погоджувалися також ініціатори ухвали, але у спробі зняти відповідальність із совєтів.
  Rz: Пам’ятаєте таку цитату з "Весілля" [п’єса Станіслава Виспянського. – Z]: "Мого діда пилою різали, ми ж усе забули" [у контексті Виспянського йдеться про взаємні польські конфлікти на соціальному тлі, зокрема повстання Якуба Шелі на Краківщині в 1846 р. – Z]?
  Bronisław Komorowski: Мене цієї пам’яті вчити не треба, вона в генах, і тому я ніколи не погоджуся, щоб зменшувати провину совєтів. У всьому потрібно уміти поводитися так, щоб з цього була користь, а не відчуття поразки. Трапилося так, що подібний акт – я маю на увазі акт, підготований спільно з українцями п’ять років тому, – був добре підготований. Варто про це пам’ятати.
  Rz: Коли він так добре був підготований, то чому визначення геноцид не пролунало? Мабуть, вирішили, що українці на це ніколи не погодяться?
  Bronisław Komorowski: А чи хтось пробував? Може варто спробувати?
  Rz: А чи є сенс пробувати, коли ми бачимо ветеранів УПА, яких приймає президент Віктор Ющенко? Українці на цій традиції будують свою національну ідентичність.
  Bronisław Komorowski: Попри все, може варто спробувати. Але варто також пам’ятати, що це не ми обираємо президента України, ані українських національних героїв.
  
  Броніслав Коморовський [Bronisław Komorowski] –спікер [marszałek] Сейму, член національного правління Громадянської Платформи, з кінця 70-х років залучений в опозиційну діяльність, депутат Сейму від 1991 р., пов’язаний спочатку з Унією Свободи, потім із консервативно-народною партією, а від 2001 р. з ГП, був заступником міністра й міністром оборони
  
  Автор: Cezary Gmyz
  Назва оригіналу: Za Wołyń odpowiadają Sowieci
  Джерело: Rzeczpospolita, 24.07.2008
  Переклав Андрій Павлишин

• 2008.08.06 | igorg

  Марічка Галабурда-Чигрин Про Бруснянських каменярів ...

  http://www2.maidan.org.ua/n/hist/1211477124
  
  22-05-2008 20:25, Марічка Галабурда-Чигрин
  Про Бруснянських каменярів й Бруснянські цвинтарі (доповнено)
  
  
  Великодні свята закінчуються поминанням померлих. В Провідну Неділю священик обходить гроби, освячує їх, здійснює поминальну молитву. Дуже людно цього дня на кладовищах. Але є цвинтарі на цьому світі, де вже ніхто або дуже мало людей приходить на могили рідних. З приводу Поминальної неділі, хочу згадати тих, хто спочиває вічним сном на цвинтарах, на колись українських землях, і тих, хто поляг в боях УПА і ніхто незнає де їх могили.
  
  На передодні Поминальної неділі, день після Великодня несподівано до мене звернувся Юрій Гаврилюк, редактор журналу “Над Бугом і Наврою”, який недавно побував у мойому батьківському селі Старе Брусно й в Новому Брусні, зробив там чудесні знимки з обох цвинтарів Брусна Нового і Старого й вислав мені 40 знимок, потрасаючих, історичних. Так між знимками і пам’ятники, які робив мій дідо Григорій Галабурда. Пан Юрій дав мені дозвіл друкувати знимки в наших обох українських ґазетах в Австралії, за що я йому сердечно вдячна.
  
  Брусно Старе, село, де народився мій батько знаходиться в Чесанівському повіту, на Любачівщині. Це 4 кілометри від польсько-української границі. В 1975 році, коли я там бувала з батьками й сестрою Надею то була границя польско-сов’єтська. Околиці Брусна Старого й Брусна Нового гористі, скелясті. Там були й ще є великі поклади вапняку, тзв. бруси, (звідти й пішла назва сіл Старе й Нове Брусно), - з яких викарбовували хрести, п'ядестали, млинні камені, пам'ятники й різні фіґури: анголів, Матері Божої й інші скульптури. Тато розказував, та не тільки він, а й сьогоднішні дослідники скульптурної творчості в Брусні, що ця місцевість з давніх давен славилася тим, що там каменярі витесували унікальні на цілу Галичину надмогильні пам'ятники, кам’яні фіґури, млинські колеса й малі жорна.
  
  ...
  http://www2.maidan.org.ua/n/hist/1211477124
  http://www2.maidan.org.ua/n/hist/1211652179

• 2008.08.06 | igorg

  ВІДДЗЕРКАЛЕННЯ МИНУЛОГО. Леонід Бурда

  Типова й особлива історія українця й українців на тлі буремної історії нашого народу. Холмщина-Рівенщина-Дніпропетровщина. Утиски поляків, УПА, колективізація-совєтизація. До того ж це ще й погляд фахового історика й вчителя. Складається з двох частин. Початок ось тут http://www2.maidan.org.ua/n/hist/1169301454

• 2008.08.06 | igorg

  Матеріали по Яновій (Івановій) Долині (зараз Базальтове)

  Янова Долина - модернова польська колонія на Рівненщині де в каменоломнях видобувався базальт. У 1943 році силами УПА колонія була повністю знищена як військовий антиукраїнський форпост. З концтабору в каменоломнях було звільнено більше тисячі військовополонених червоної армії.
  Зібрано з нету багато поглядів й спогадів з різних сторін. Українців, поляків, німців. Початок ось тут
  http://www2.maidan.org.ua/n/hist/1180638271

• 2008.08.06 | igorg

  Дмитро Клець Про пол-укр. конфлікт на Волині

  Спроба соціального аналізу подій. Дискусійна.
  http://www2.maidan.org.ua/n/hist/1216576821