Скільки Мазепа побудував церков?
04/14/2009 | vladnik
Багато разів читав, що Мазепа будував на Україні церкви. Але дуже хотілось би знати, скільки саме побудував Мазепа церков, у яких містах та у яки роки. Також цікавлюся, скільки коштувала побудова однієї церкви у ті часи.
Відповіді
2009.04.17 | Георгій
Re: Скільки Мазепа побудував церков?
Ось тут:http://www.vidomosti.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=499&Itemid=1
згадується п"ять великих церковних будівель, побудованих коштом Мазепи, і дві великі школи (колегіуми). Згадується також, що за його гроші в багатьох церквах було поставлено дзвіниці, написано ікони, і т.д.
Щодо того, скільки коштувало побудувати церковну будівлю - не знаю, але мабуть це ніколи не було дешево.
2009.04.17 | Isoлято
Звичайно, то не було дешево...
Тим більше, що не існувало в часи Мазепи підйомних кранів та екскаваторів.До речі - мав можливість спілкуватися з цікавим (і, на жаль, не поодиноким) екземпляром "совка", який не стидався хвалитися своєю участю в знищенні монастиря десь на Північному Кавказі, і за пару хвилин після цього плакався над "унічьтоженай прамишлінасцью, каторую я вот етімі рукамі строіл".
То, може, не варто було руйнувати те, що збудували до тебе - глядишь, и "промышленность" бы целее была...
2009.04.17 | Георгій
Ось іще знайшов документ
"Найбільшим досягненням гетьмана Івана Мазепи стала його меценатська діяльність у будівництві та відновленні православних соборів і храмів. Недаремно в історії церковної архітектури є період мазепинського бароко, який припадає на кінець ХVІІ – початок ХVІІІ століть: «Гетьман витрачав великі кошти на будівництво величних соборів, що пережили віки, але не збудував собі жодного палацу, який був би спроможний змагатись у розкошах з палацами Меншикова й Петра І. Його уявленню про комфорт відповідали звичайні кам’яниці, які за своїм планом мало чим відрізнялися від традиційного народного житла, а простіше кажучи – селянської хати»[49].В одному документі, що показує Івана Мазепу як щедрого жертводавця і мецената, ми знаходимо чималі суми видатків на будівництво соборів і церков, дзвіниць і монастирських мурів, на придбання книг та церковного начиння. 1709 року, одразу після смерті Івана Мазепи, між його небожем по сестрі Станіславом Войнаровським і козацькою старшиною, виникла суперечка за гетьманський спадок. Для її вирішення шведський король Карл XII створив комісію, яка кілька днів розглядала цю справу. Вивчаючи латинські акти цієї комісії у Львівській частині Бібліотеки Оссолінеуму, професор Михайло Возняк натрапив на документ, цікавий з погляду меценатської діяльності гетьмана Івана Мазепи. У ньому зазначено точні видатки та пожертви на різні благодійні цілі: «Не доказуємо чогось протилежного й не перечимо, що ясновельможний гетьман мав доходи тільки для своєї особи, але знаємо також добре, що він розкинув і видав їх щедрою рукою у побожному намірі на будову багатьох церков і монастирів, на милостині, на позолочення бані Печерської церкви й на відбудову монастиря св. Сави в Палестині. Промовчуємо багато побожних і милостинних учинків згаданого гетьмана, не можемо того одного поминути мовчанкою, що він саме перед теперішнім повстанням ‑ уже другий рік минає ‑ вислав до Гробу Спасителя на гору Синай, на св. гору Афон і до інших святих місць Палестини тридцять тисяч дукатів, поменшуючи». «Після того Войнаровський подав виказ грошей, що були в Будинцях, який не зберігся. Старшина уклала ось такий виказ особистих видатків Мазепи, що зберігся в її пам'яті від дванадцятьох років:
1) позолочення бані Печерської лаври Успенської великої церкви ‑ 20,500 дукатів;
2) мур довкола Печерського монастиря і церков тощо ‑ 1 млн.;
3) великий дзвін і дзвіниця до Печерського монастиря ‑ 73,000 золотих;
4) великий срібний свічник для Печерської лаври Успенської великої церкви ‑ 2,000 імперіалів;
5) золота чаша і така ж оправа Євангелія для неї ‑ 2,400 дукатів;
6) золота митра для неї ‑ 3,000 дукатів, поминувши прикраси і пожертви для неї;
7) позолочення бані митрополичого Софійського собору в Києві ‑ 5,000 дукатів;
8) золота чаша для нього ‑ 500 дукатів;
9) віднова його ‑ 50,000 золотих;
10) церква Київської (Могилянської) колегії з гімназіями й ін. ‑ більше ніж 200,000 золотих;
11) соборна церква св. Миколи Київського з монастирем тощо ‑ більше ніж 100,000 золотих;
12) віднова (соборної) церкви монастиря св. Кирила за Києвом ‑ більше ніж 10,000 золотих;
13) вівтар у Межигірському монастирі ‑ 10,000 золотих;
14) фундація новозбудованого єпископського (Вознесенського) собору в Переяславі з монастирем тощо ‑ більше ніж 300,000 золотих;
15) церква в Глухові (мурований Успенський собор Глухівського монастиря) ‑ 20,000 золотих;
16) рефектар (трапезна) Густинського монастиря ‑ 10,000 золотих;
17) рефектар (Лубенського) Мгарського монастиря ‑ понад 8,000 золотих;
18) церква св. Тройці в Батурині ‑ понад 20,000 золотих;
19) незакінчена церква св. Миколи в Батурині ‑ 4,000 золотих;
20) монастирська (Покровська) церква в Дігтярах (Дігтярівці) ‑ 15,000 золотих;
21) монастирі Бахмацький, Каменський (Успенський), Любецький (Антоніїв), Думницький (Різдва Богородиці) з церквами тощо ‑ невідомо скільки;
22) віднова (Борисоглібського) кафедрального монастиря в Чернігові ‑ 10,000 золотих;
23) докінчення будови (монастирської соборної) церкви св. Тройці там само ‑ 10,000 золотих;
24) Макошинський монастир із церквою св. Миколи ‑ понад 20,000 золотих;
25) на відбудову монастиря св. Сави дав у Батурині архимандритові, пізнішому патріархові ‑ 50,000 золотих;
26) на докінчення будови цього ж монастиря й до інших місць Палестини вислав тому ж патріархові ‑ 30,000 дукатів;
27) чаша з чистого золота, лампа та срібний вівтар для Божого Гробу ‑ 20,000 золотих;
28) срібна рака з п'ятьма срібними свічниками на мощі св. Варвари ‑ 4,000 імперіалів;
29) вівтар для церкви у Вільні – 10,000 золотих;
30) підмога православію на руки луцького єпископа Жабокрицького ‑ 3,000 золотих;
31) Євангелія в арабській мові на руки александрійського патріарха ‑ 3,000 золотих;
32) Дерев'яні церкви: чернігівська св. Івана Євангеліста з вівтарем ‑ понад 5,000 золотих;
33) дві батуринські, Воскресенська й Покрови Богородиці з приналежностями ‑ понад 15,000 золотих;
34) в селі Прачі ‑ понад 15,000 золотих;
35) св. Івана Хрестителя в Рильську ‑ 2,000 золотих.
Старшина не могла підрахувати щедрих Мазепиних пожертв на милостині монастирям, церквам, митрополитам, архиєпископам, єпископам, архимандритам та іншим духовним особам Греції, Палестини, Молдавії, Волощини, Сербії, Болгарії, Польщі й Литви, а в самій Україні ‑ чужинцям, духовній старшині, різним церквам, українським монастирям, ченцям, студентам і бранцям, але знала, що за 23 роки свого гетьманства давав Мазепа щороку 1,000 золотих на київських бурсаків і 500 золотих Густинському монастиреві. За душу покійної гетьманової роздав монастирям і церквам руками канцеляриста Войцеховича 20,000 золотих, за визволення князя Четвертинського 3,000 золотих, на запис Печерському монастиреві 180,000 імперіалів…»[50].
Один з дослідників доби Івана Мазепи, професор Олександр Оглоблин, продовжуючи аналіз меценатської діяльності гетьмана, зазначає: «Ще важче подати докладний реєстр усього того багатства й великого мистецтва, у вигляді ікон, хрестів, чаш та іншого начиння, митр, риз, дзвонів, богослужбових книг ‑ зроблених, оправлених, оздоблених у золоті, сріблі, дорогоцінному чи коштовному камінні, парчі, оксамиті, брокаті, шовку, що ним гетьман щедро обдаровував православні святині не лише України, але й інших країн Сходу і Заходу… Навіть вороги (Петро І) визнавали, що Мазепа «великий строитель был святым церквам»»[51].
Чимало мистецтвознавців працювало над дослідженням мазепинського барокового стилю побудови соборів та церков. Серед них ‑ дослідник церковної архітектури і старовини Федір Ернст[52]. Він подає наступну характеристику грандіозного мазепинського церковного будівництва: «Передусім визначалися великі соборні та монастирські церкви, в яких дослідник бачить відродження візантійських традицій, власне, практики будування церков у часи Київської держави, що черговий раз свідчить про те, що діячі українського бароко свідомо вважали себе наступниками тієї держави та її традицій у мистецтві»[53].
Знавці мазепинського бароко переконливо доводять, що архітектори під керівництвом Івана Мазепи виявляли неабияку приязнь до типових київських храмів давньої князівської держави. Козацька інтелектуальна еліта усвідомлювала, що саме вона постає безпосереднім і прямим нащадком князів-будівничих Київської Руси-України. «У свідомості не лише українців, але й іноземців, такі храми асоціювалися з часами стародавньої слави. Тут усе нагадувало відвідувачам про те, що вони живуть на землі давніх «монархічних», вірніше, великокнязівських традицій»[54]. Цю ідею можна простежити на прикладі побудови Троїцького собору в Чернігові."
http://www.vidomosti.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=497&Itemid=1
2009.04.18 | vladnik
Re: Скільки Мазепа побудував церков?
Дякую за допомогу. Але незрозуміло, що це за гроші: дукати, імперіали, золоті? Чому не рублі? Якій курс ціх грошей до сучасних валют або їх купівельна спроможність? Треба ж якось порівняти з чімось.