05/29/2009 | keymaster

Дійсно, вояки дивізії були одягнені, вишколені та озброєні згідно зі статутом вояків дивізій зброї СС, а це були якщо не зовсім, то напівелітні з’днання.

Кожний вояк отримував два костюми: робочий - дреліховий та вихідний – парадний, плащ, білизну, черевики з гамашами, шкарпети, сорочку з краваткою, пілотку, щолом, менажку, флягу, торністр, хлібак, саперну лопатку, коц, противогаз… Було це по різному. Хлопці що прийшли з першим та другим покликанням мали уніформу кращу - зелено-голубі вовняні костюми, я в третьому отримав темно-зелений з "кропиви". Харчування було як для кого, були ми з різних сімей – багатих і бідних, а раціон для усіх один. Були юнаки, виховані в багатих інтелігентних родинах, які не знали що таке голод чи негаразди, були інші - загартовані в сім'ях малозабезпечених, які завжди були півголодними. Та з голоду ніхто не помер і ми не знали, що таке голод, до останнього дня війни. Був випадок на фронті біпя Гляйхенбергу в Австрії, коли до нас, заблудившись, заїхала совєтська польова кухня з кашою та чорною кавою. Не пам’ятаю чи з нас хто цю кашу попробував.

В кожній сотні був бунчужний ( "шпіс" чи в сов. армії "старшина"), який нами опікувався – йому б про це і написати. Та були це підстаршини грамотні і господарні, може тому ми отримували завжди в фронтових умовах вчасно гаряче харчу ванн, різні додаткові "маркетенваре" - предмети туалету, вино, сигарети, шоколад та інші "делікатеси", залежно від обставин (державні чи релігійні свята). З харчуванням у вишкільних таборах було гірше - менший раціон, ніж для фронтовиків, до того в бойових умовах зупинялися в хатах, де жителі завжди старалися нас підгодувати.

--------------

...Було і інакше. Десь 20 грудня, коли ми їхали закривати прорив фронту на південь від Банської Щавниці, зупинилися в призначеній нам хаті в селі Щавницькі Бані. Хата бідна а в ній шестеро дітей. Господар - колишній шахтар, не працює, бо війна, і шахта закрита. Нас шестеро помістили в одній кімнаті на соломі. Вечеряємо тим, що нам дали на дорогу, а діти дивляться голодні і слину ковтають. Ми повели себе як справжні християни, і діти пригадали смак тушонки та цукерок....


Повністю відповідь про озброєння Дивізії Ви можете протитати в проекті за адресою
URL: http://www2.maidan.org.ua/n/pressk/1243601975

Щоб Ваше запитання потрапило в проект, задавайте його за цим лінком:

http://www2.maidanua.org/news/post.php3?bn=maidan_pressk&key=1233566160&site=maidan&trs=-1

Модераторіял: обговорення цього поста знесене на форум "Історія"