05/30/2009 | keymaster

Леонід Муха, ветеран, який мешкає в Миколаєві над Дністром:

В Канаді Голова ГУ Братства кол.вояків 1 УД УНА М.Головатий готує до друкування книжечку з переліком старшин дивізії. Це багаторічна копітка праця і буде дуже цікаво з нею познайомитися. Працює над випуском книжки про кол. старшин армії УНР (Армія Української Народної Республіки яку в 1918-22 рр. очолював Головний Отаман Симон Петлюра), що продовжували боротьбу з більшовизмом в рядах дивізії «Галичина», письменник Роман Коваль – Президент Історичного Клубу "Холодний Яр" і автор багатьох чудових споминів про визволь ну боротьбу українського народу в роки Визвольної Боротьби в 1917 – 29 роках.

Я знав чудових хлопців З Придніпрянщини (чи з Великої України як їх називали), які воювали в рядах Дивізії. Був в нашій сотні геройський хлопець Грінченко з Кіровоградщини (?) кулеметник і джура сотенного 2-ої сотні 29-го полку - його подвиги були загально відомі, як і гуцула Томащука – природженого мисливця за ворожими снайперами. В березні 1945 року ми впіймали югославського партизана – уродженця Вінниччини, який втік з примусових робіт в Австрії в до партизанів Тіто (за його словами). Отримав завдання роздобути солі і попав нам в полон. Ми провели з ним роз’яснювальну роботу і воював з нами до останнього дня війни. Подальша його доля мені невідома.

Був в третій сотні 29-го полку в легендарного сотенного В. Козака десятник з Одещини Сосенко, загинув в бою в замку Гляйхенберг прикриваючи командира після вибуху кинутої ворогом гранати. Багато геройських хлопців було в Волинському Леґіоні який приєднали до дивізії в березні 1945 р. Пройшло 64 роки і важко все пригадати , до того був період життя коли треба було про все пережите забути, тай пишу тільки про те що достеменно знаю.

Про відношення до нас німців важко сказати. Особисто я жодної зневаги та шиканів не відчував та не бачив. Ставлення до нас – українців було коректним і приязним, та вони такого очікували й від нас. Армійський вишкіл вимагає послуху і не кожний мамин синок це усвідомлював. Є відома армійська поговірка : - чим більше поту в навчанні, тим менше крові в бою. Нажаль досі є необ’єктивні мемуаристи готові кинути камінець в колишнього союзника тому що це модно.
______________

Повністю відповідь про дивізійників з різних куточків України Ви можете протитати в проекті за адресою
URL: http://www2.maidan.org.ua/n/pressk/1243707878

Щоб Ваше запитання потрапило в проект, задавайте його за цим лінком:

http://www2.maidanua.org/news/post.php3?bn=maidan_pressk&key=1233566160&site=maidan&trs=-1

Модераторіял: обговорення цього поста знесене на форум "Історія"