Каспійський тигр. Історія.
11/19/2010 | stryjko_bojko
http://uk.wikipedia.org/wiki/Туранський_тигр
Туринський(туранський), персидський, мазандаранський або каспійський тигр (лат. Panthera tigris virgata) — найзахідніший підвид тигра, що вимер наприкінці 1960-х років. Мешкав у Ірані, Іраку, Афганістані, Туреччині, Монголії, Казахстані, Таджикистані, Туркменії, Узбекистані і у деяких частинах Китаю.
Зміст
* 1 Зовнішній вигляд
* 2 Ареал
* 3 Взаємини тигра і людини
o 3.1 Легенди і міфи
* 4 Цікаві факти
* 5 Особливості
* 6 Історія і зникнення
* 7 Спостереження і сумніви щодо зникнення
* 8 Каспійський тигр на римських аренах
* 9 Джерела
Зовнішній вигляд
Каспійський тигр в неволі, 1899 рік
Distribution of Caspian tigers in 1900 (red)
Каспійський тигр був третім найбільшим з відомих підрізновидів тигрів. Його тіло було вельми коренастим і подовженим з сильними ногами, великими, широкими лапами, і надзвичайно великими кігтями. Вуха були короткими і маленькими. Навколо щік хутро було дуже пухнастим, а решта частини його хутра була довга і товста. Забарвлення нагадувало Бенгальського тигра. Екземпляр шкіри в британському Музеї має жовто-золотий колір по задній частині, тоді як інші сторони тіла набагато світліші. Частина грудей і живота, яка знаходиться по закінченню боків білі. Сам живіт і груди коричнюватого кольору. Хвіст цього підрізновиду жовтий і має жовтуваті білі смуги. Взимку хутро дуже відростало. Самці Каспійського тигра були дуже великими і важили 169-240 кг, самиці значно менші, 85-135 кг.
Ареал
Місцями проживання цього хижака були очеретяні чагарники по берегах річок, які в Середній Азії називаються тугаї. Їжею для даного підвиду тигрів служили джейрани, сайгаки, кулани, косулі і кабани. Є відомості, що за мігруючими кабанами туринський тигр доходив до Східного Казахстану і Алтая. На півночі їх постійний ареал проживання було озеро Балхаш в Казахстані. У минулому, ймовірно, також зустрічались в Передкавказзі, але вони там давно винищені.
Цей підвид був поширений також у вологих субтропічних лісах південного Азербайджану (Північний Іран) і в долинах річок в Афганістані. Свої домівки, як правило, туринські тигри влаштовували в непролазних місцях, проте обов'язково недалеко від джерел води.
Взаємини тигра і людини
У Середній Азії місцеві жителі, як правило вважали, що тигри не представляють загрози для життя людей, або, принаймні, вони мирилися з їх існуванням поряд зі своїми житлами. Найбільший вплив на зниження чисельності популяції тигрів в Середній Азії надав освоєння російськими переселенцями цього краю, оскільки російська адміністрація краю докладала значні зусилля для знищення цих хижаків. Відомий випадок, коли 27 лютого 1883 року начальник штабу військ військового округу Туркестану на прохання місцевих жителів наказав влаштувати облаву на тигрів, що з'явилися між Ташкентом і Чиназом, і винищити небезпечних хижаків. Для цієї мети були використані регулярні військові частини (12-й батальйон Туркестану).
Але більшою мірою це було непрямий вплив, оскільки масове окультурення заплавних земель в руслах середньоазіатських річок людиною позбавляло тигрів їх основної кормової бази - диких тварин (кабанів і косуль), що мешкають в тугаях.
Легенди і міфи
Оскільки тигр - це найгрізніший хижак, що водився на просторах Середньої Азії, то з ним пов'язано немало легенд і переказів, циркулюючих серед народів, що населяли цей край, оскільки його здатність маскуватися, несподівано зникати і з'являтися створила йому славу над істоти, перевертня. Одна з таких легенд пов'язана з ім'ям Олександра Македонського або як його називають на Сході - Іськандером Зулькарнайном. Мов він після завоювання Середньої Азії і споруди на березі Сирдар’ї міста - Олександрії есхата (Худжанд) заглибився в малонаселені землі на півночі за Сирдар’єю і в околицях сучасного Ташкента полював на тигрів за допомогою дротиків.
Як відомо, в ісламі існує заборона на зображення живих істот, що багато в чому визначає особливість мистецтва країн, в яких був поширений іслам. Проте, саме для тигрів в суфізмі, одній з гілок ісламу поширеному в Середній Азії, було зроблено своєрідне виключення, і образ тигра зустрічається на килимах і тканинах, а також на фасадах мечетях міста Самарканду в Узбекистані, зокрема на знаменитому комплексу мечетей на площі Регистан.
Цікаві факти
У Туркестані в околицях Ташкента останнього тигра убив князь Голіцин в 1906 році. Опудало цього убитого ним тигра до середини 60-х років минулого XX століття прикрашало один із залів Ташкентського музею природи, поки пожежа, що трапилася в музеї, не знищила експозицію. Робота із збереженими залишками Каспійського тигра показала, що він має багато подібного з сибірським тигром. Тигри колонізували Середню Азію більше 10 000 років тому, і сучасний сибірський тигр може бути відгалуженням Каспійського тигра.
Особливості
У Середній Азії тигра називали «джульбарс», «джолбарс». На тюркській мові «джол», «джул» означає «шлях», таким чином це слово можна перевести як «бродячий барс». Етимологія слова пов'язана з поведінковими особливостями хижака - він був здатний здійснювати подорожі за сотні і тисячі кілометрів від місця свого первинного перебування, а за добу цей тигр міг пройти до ста кілометрів.
Історія і зникнення
До 19-го сторіччя, Каспійські тигри все ще населяли Західну і Середну Азію. В середині XIX століття, тигри дуже зменшились у Казахстані та Барнаулі. Єдиний Каспійський тигр з Іраку був убитий біля Мосула в 1887. У Китаї каспійський тигр повністю вимер на початку 1920. (Науелл і Джексон 1996) У 1922 цей вид зник в районах Кавказу. Останнього Каспійського тигра, який мешкав біля озера Балхаш, вбили 1948.
У знищені його підвиду тигра взяли велику участь російські війська. У їхній програмі освоєння землі на початку 20-го століття, загинули майже всі тигри, які мешкали в тому районі. Деякі повідомлення заявляють, що Каспійський тигр потрапив до Національного Парку Голестан (Іран). Згодом це спростували. Останнього тигра вбили на прикордонному районі південно-східної Туреччини на початку 1970.
Спостереження і сумніви щодо зникнення
Все ж таки, коли Каспійський тигр був оголошений вимерлий в світі, турецькі зоологи не прийняли цей факт. Місцеве населення декілька разів бачили тигрів біля своїх помешкань. У 1970-х, огляд, що проводився Полом Джосліном в Ірані, не зміг підтвердити, що цей тигр може бути живим. Міжнародні експерти по диким котам дізналися, що каспійського тигра бачили в Туреччині після того, як вважалося останнього тигра вбили в 1970. Три роки опісля, ботанік, відвідуючи область бачив і сфотографував мертвого тигра.
Турецькі учені, протягом дослідження області, досягли невеликої кількості інформації щодо присутності Каспійського тигра. В межах структури Південно-східної Анатолійської науково-дослідної роботи, Біологічної варіативності міжнародного фонду захисту диких тварин Турції проводився огляд місцевості, де ботанік сфотографував тигра. На місцевості, яку вони оглянули, вони не знайшли нічого. Проте, коли вони зібрали анкети, які роздали до огляду місцевому населенню і військовим патрулям, виявилось, що за тей час коли був проводжений огляд, в сусідній області помітили ще декількох тигрів. У 1984-му році до фонду потрапила звістка, що браконьєр вбив каспійського тигра. Але нажаль ні браконьєра, ні тіла тигра не знайшли. Схожий випадок стався у 1997.
На початку 2000 року, вчені серйозно припустили, що каспійський тигр може бути живим. Дослідження було заплановане на 2006. Але ніяке дослідження так і не було виконане.
Каспійський тигр на римських аренах
Каспійський тигр був популярним на римських аренах. До католиків, цей підрізновид був найдоступнішим, оскільки вони населяли східні межі Римської імперії. Тигри були імпортовані з Кавказу, Месопотамії, і Персії. Перший тигр, який боровся в Римі, був подарунком від індійського посла римському імператорові Огастусі в 19 році до н.е. На римських аренах, тигр боровся проти римських гладіаторів і інших тварин.
Джерела
1. ↑ Jackson, P. & Nowell, K. (2008). Panthera tigris ssp. virgata. 2008 Червоний Список Міжнародного Союзу Охорони Природи. МСОП
Туринський(туранський), персидський, мазандаранський або каспійський тигр (лат. Panthera tigris virgata) — найзахідніший підвид тигра, що вимер наприкінці 1960-х років. Мешкав у Ірані, Іраку, Афганістані, Туреччині, Монголії, Казахстані, Таджикистані, Туркменії, Узбекистані і у деяких частинах Китаю.
Зміст
* 1 Зовнішній вигляд
* 2 Ареал
* 3 Взаємини тигра і людини
o 3.1 Легенди і міфи
* 4 Цікаві факти
* 5 Особливості
* 6 Історія і зникнення
* 7 Спостереження і сумніви щодо зникнення
* 8 Каспійський тигр на римських аренах
* 9 Джерела
Зовнішній вигляд
Каспійський тигр в неволі, 1899 рік
Distribution of Caspian tigers in 1900 (red)
Каспійський тигр був третім найбільшим з відомих підрізновидів тигрів. Його тіло було вельми коренастим і подовженим з сильними ногами, великими, широкими лапами, і надзвичайно великими кігтями. Вуха були короткими і маленькими. Навколо щік хутро було дуже пухнастим, а решта частини його хутра була довга і товста. Забарвлення нагадувало Бенгальського тигра. Екземпляр шкіри в британському Музеї має жовто-золотий колір по задній частині, тоді як інші сторони тіла набагато світліші. Частина грудей і живота, яка знаходиться по закінченню боків білі. Сам живіт і груди коричнюватого кольору. Хвіст цього підрізновиду жовтий і має жовтуваті білі смуги. Взимку хутро дуже відростало. Самці Каспійського тигра були дуже великими і важили 169-240 кг, самиці значно менші, 85-135 кг.
Ареал
Місцями проживання цього хижака були очеретяні чагарники по берегах річок, які в Середній Азії називаються тугаї. Їжею для даного підвиду тигрів служили джейрани, сайгаки, кулани, косулі і кабани. Є відомості, що за мігруючими кабанами туринський тигр доходив до Східного Казахстану і Алтая. На півночі їх постійний ареал проживання було озеро Балхаш в Казахстані. У минулому, ймовірно, також зустрічались в Передкавказзі, але вони там давно винищені.
Цей підвид був поширений також у вологих субтропічних лісах південного Азербайджану (Північний Іран) і в долинах річок в Афганістані. Свої домівки, як правило, туринські тигри влаштовували в непролазних місцях, проте обов'язково недалеко від джерел води.
Взаємини тигра і людини
У Середній Азії місцеві жителі, як правило вважали, що тигри не представляють загрози для життя людей, або, принаймні, вони мирилися з їх існуванням поряд зі своїми житлами. Найбільший вплив на зниження чисельності популяції тигрів в Середній Азії надав освоєння російськими переселенцями цього краю, оскільки російська адміністрація краю докладала значні зусилля для знищення цих хижаків. Відомий випадок, коли 27 лютого 1883 року начальник штабу військ військового округу Туркестану на прохання місцевих жителів наказав влаштувати облаву на тигрів, що з'явилися між Ташкентом і Чиназом, і винищити небезпечних хижаків. Для цієї мети були використані регулярні військові частини (12-й батальйон Туркестану).
Але більшою мірою це було непрямий вплив, оскільки масове окультурення заплавних земель в руслах середньоазіатських річок людиною позбавляло тигрів їх основної кормової бази - диких тварин (кабанів і косуль), що мешкають в тугаях.
Легенди і міфи
Оскільки тигр - це найгрізніший хижак, що водився на просторах Середньої Азії, то з ним пов'язано немало легенд і переказів, циркулюючих серед народів, що населяли цей край, оскільки його здатність маскуватися, несподівано зникати і з'являтися створила йому славу над істоти, перевертня. Одна з таких легенд пов'язана з ім'ям Олександра Македонського або як його називають на Сході - Іськандером Зулькарнайном. Мов він після завоювання Середньої Азії і споруди на березі Сирдар’ї міста - Олександрії есхата (Худжанд) заглибився в малонаселені землі на півночі за Сирдар’єю і в околицях сучасного Ташкента полював на тигрів за допомогою дротиків.
Як відомо, в ісламі існує заборона на зображення живих істот, що багато в чому визначає особливість мистецтва країн, в яких був поширений іслам. Проте, саме для тигрів в суфізмі, одній з гілок ісламу поширеному в Середній Азії, було зроблено своєрідне виключення, і образ тигра зустрічається на килимах і тканинах, а також на фасадах мечетях міста Самарканду в Узбекистані, зокрема на знаменитому комплексу мечетей на площі Регистан.
Цікаві факти
У Туркестані в околицях Ташкента останнього тигра убив князь Голіцин в 1906 році. Опудало цього убитого ним тигра до середини 60-х років минулого XX століття прикрашало один із залів Ташкентського музею природи, поки пожежа, що трапилася в музеї, не знищила експозицію. Робота із збереженими залишками Каспійського тигра показала, що він має багато подібного з сибірським тигром. Тигри колонізували Середню Азію більше 10 000 років тому, і сучасний сибірський тигр може бути відгалуженням Каспійського тигра.
Особливості
У Середній Азії тигра називали «джульбарс», «джолбарс». На тюркській мові «джол», «джул» означає «шлях», таким чином це слово можна перевести як «бродячий барс». Етимологія слова пов'язана з поведінковими особливостями хижака - він був здатний здійснювати подорожі за сотні і тисячі кілометрів від місця свого первинного перебування, а за добу цей тигр міг пройти до ста кілометрів.
Історія і зникнення
До 19-го сторіччя, Каспійські тигри все ще населяли Західну і Середну Азію. В середині XIX століття, тигри дуже зменшились у Казахстані та Барнаулі. Єдиний Каспійський тигр з Іраку був убитий біля Мосула в 1887. У Китаї каспійський тигр повністю вимер на початку 1920. (Науелл і Джексон 1996) У 1922 цей вид зник в районах Кавказу. Останнього Каспійського тигра, який мешкав біля озера Балхаш, вбили 1948.
У знищені його підвиду тигра взяли велику участь російські війська. У їхній програмі освоєння землі на початку 20-го століття, загинули майже всі тигри, які мешкали в тому районі. Деякі повідомлення заявляють, що Каспійський тигр потрапив до Національного Парку Голестан (Іран). Згодом це спростували. Останнього тигра вбили на прикордонному районі південно-східної Туреччини на початку 1970.
Спостереження і сумніви щодо зникнення
Все ж таки, коли Каспійський тигр був оголошений вимерлий в світі, турецькі зоологи не прийняли цей факт. Місцеве населення декілька разів бачили тигрів біля своїх помешкань. У 1970-х, огляд, що проводився Полом Джосліном в Ірані, не зміг підтвердити, що цей тигр може бути живим. Міжнародні експерти по диким котам дізналися, що каспійського тигра бачили в Туреччині після того, як вважалося останнього тигра вбили в 1970. Три роки опісля, ботанік, відвідуючи область бачив і сфотографував мертвого тигра.
Турецькі учені, протягом дослідження області, досягли невеликої кількості інформації щодо присутності Каспійського тигра. В межах структури Південно-східної Анатолійської науково-дослідної роботи, Біологічної варіативності міжнародного фонду захисту диких тварин Турції проводився огляд місцевості, де ботанік сфотографував тигра. На місцевості, яку вони оглянули, вони не знайшли нічого. Проте, коли вони зібрали анкети, які роздали до огляду місцевому населенню і військовим патрулям, виявилось, що за тей час коли був проводжений огляд, в сусідній області помітили ще декількох тигрів. У 1984-му році до фонду потрапила звістка, що браконьєр вбив каспійського тигра. Але нажаль ні браконьєра, ні тіла тигра не знайшли. Схожий випадок стався у 1997.
На початку 2000 року, вчені серйозно припустили, що каспійський тигр може бути живим. Дослідження було заплановане на 2006. Але ніяке дослідження так і не було виконане.
Каспійський тигр на римських аренах
Каспійський тигр був популярним на римських аренах. До католиків, цей підрізновид був найдоступнішим, оскільки вони населяли східні межі Римської імперії. Тигри були імпортовані з Кавказу, Месопотамії, і Персії. Перший тигр, який боровся в Римі, був подарунком від індійського посла римському імператорові Огастусі в 19 році до н.е. На римських аренах, тигр боровся проти римських гладіаторів і інших тварин.
Джерела
1. ↑ Jackson, P. & Nowell, K. (2008). Panthera tigris ssp. virgata. 2008 Червоний Список Міжнародного Союзу Охорони Природи. МСОП