Суслик північний
09/11/2001 | Кучмугеть!
Суслик Північний (SUSLAE NORDAE)
Суслик північний, на відміну від звичайного, живе на Півночі. Характерна особливість - як і заведено на Півночі, хвіст закручується не за годинниковою стрілкою, а навпаки - проти неї. Харчується суслик оленями та моржами, але оскільки вполювати їх не вдається, їсть усяке лайно та летючу рибу, що викидається на берег. Самі ловити рибу суслики не вміють, бо в їхніх зябрах застряє сніг, що безперервно падає в неосяжних просторах Північного Льодовитого океану. Із забитими снігом зябрами суслик одразу тоне, вкриваючи своїм прекрасним тілом загадкове океанське дно. Коли сніг на хвильку припиняє падати, багатьом сусликам вдається навчитися плавання, і вони автоматично перетворюються на північних ховрашків.
Північний ховрашок має спеціально пристосовані для арктичного підводного життя довгі ласти й такі самі шаблясті зуби. Але не плутайте його з моржем: жоден морж не має таких красивих гіллястих рогів. Роги у північних ховрашків та сусликів потрібні для того, аби пробивати глибокі нірки та шахти в товщі льоду. Нірки, в яких живуть суслики, схожі на великі унітази - такі ж білі та чисті. Різниця між сусликовими та ховрашковими нірками досить суттєва: суслики риють їх згори вниз, а водоплаваючі ховрашки - знизу вгору. Товща льоду не безмежна. Іноді нірки сусликів та ховрашків сходяться, і тоді суслик падає в воду і з забитими снігом зябрами тоне, а ховрашок, вистрибнувши нагору, швидко задихається та помирає у страшних муках. Так, за допомогою нірок, і регулюється баланс ховрашків та сусликів у суворій північній природі. Геологи знаходять трупи викинутих ховрашків та з їхніх ікл і рогів роблять собі зубочистки.
Крім нірок, суслики також пробивають шахти. З настанням шлюбного періоду самець північного суслика вдягає каску й починає довбати кригу красивими гіллястими рогами, для яких у касці пророблено спеціальні дірочки. Токуючий суслик зветься "шахтарем". Під час шахтарювання суслик не займається добуванням їжі, і якщо на нього не зверне увагу жодна самиця, загине з голоду або додовбається до води та потоне. Коли самиця погоджується переспати із сусликом-шахтарем, вони здійснюють статевий акт у продовбаній ямці. Тому для самиці дуже важливо вибрати момент. Якщо вона погоджується занадто рано, коли ямка ще неглибока, то самець має її практично на очах в інших сусликів, які гундять та несхвально похитують красивими гіллястими рогами. Якщо ж ямка надто глибока - значно менша відстань залишається до води. Досить часто від статевих коливань крига проламується, і парочка сусликів тоне, судомно посмикуючи забитими снігом зябрами.
Яйця суслик відкладає, щойно самиця відріже їх у нього гострими іклами. Але оскільки звичайному суслику в облом ставати кастрованим сусликом, це призводить до повного вимиранння виду Суслик північний, якого на момент, коли я пишу цю фігню, можливо, вже зовсім немає у природі.
Суслик північний, на відміну від звичайного, живе на Півночі. Характерна особливість - як і заведено на Півночі, хвіст закручується не за годинниковою стрілкою, а навпаки - проти неї. Харчується суслик оленями та моржами, але оскільки вполювати їх не вдається, їсть усяке лайно та летючу рибу, що викидається на берег. Самі ловити рибу суслики не вміють, бо в їхніх зябрах застряє сніг, що безперервно падає в неосяжних просторах Північного Льодовитого океану. Із забитими снігом зябрами суслик одразу тоне, вкриваючи своїм прекрасним тілом загадкове океанське дно. Коли сніг на хвильку припиняє падати, багатьом сусликам вдається навчитися плавання, і вони автоматично перетворюються на північних ховрашків.
Північний ховрашок має спеціально пристосовані для арктичного підводного життя довгі ласти й такі самі шаблясті зуби. Але не плутайте його з моржем: жоден морж не має таких красивих гіллястих рогів. Роги у північних ховрашків та сусликів потрібні для того, аби пробивати глибокі нірки та шахти в товщі льоду. Нірки, в яких живуть суслики, схожі на великі унітази - такі ж білі та чисті. Різниця між сусликовими та ховрашковими нірками досить суттєва: суслики риють їх згори вниз, а водоплаваючі ховрашки - знизу вгору. Товща льоду не безмежна. Іноді нірки сусликів та ховрашків сходяться, і тоді суслик падає в воду і з забитими снігом зябрами тоне, а ховрашок, вистрибнувши нагору, швидко задихається та помирає у страшних муках. Так, за допомогою нірок, і регулюється баланс ховрашків та сусликів у суворій північній природі. Геологи знаходять трупи викинутих ховрашків та з їхніх ікл і рогів роблять собі зубочистки.
Крім нірок, суслики також пробивають шахти. З настанням шлюбного періоду самець північного суслика вдягає каску й починає довбати кригу красивими гіллястими рогами, для яких у касці пророблено спеціальні дірочки. Токуючий суслик зветься "шахтарем". Під час шахтарювання суслик не займається добуванням їжі, і якщо на нього не зверне увагу жодна самиця, загине з голоду або додовбається до води та потоне. Коли самиця погоджується переспати із сусликом-шахтарем, вони здійснюють статевий акт у продовбаній ямці. Тому для самиці дуже важливо вибрати момент. Якщо вона погоджується занадто рано, коли ямка ще неглибока, то самець має її практично на очах в інших сусликів, які гундять та несхвально похитують красивими гіллястими рогами. Якщо ж ямка надто глибока - значно менша відстань залишається до води. Досить часто від статевих коливань крига проламується, і парочка сусликів тоне, судомно посмикуючи забитими снігом зябрами.
Яйця суслик відкладає, щойно самиця відріже їх у нього гострими іклами. Але оскільки звичайному суслику в облом ставати кастрованим сусликом, це призводить до повного вимиранння виду Суслик північний, якого на момент, коли я пишу цю фігню, можливо, вже зовсім немає у природі.