01/23/2002 | Бегемот Замбезьський

ГІМН

Від Тиси до Дону немає кордону -
одні КПП при дорогах стоять;
ось тут проживає, ніяк не вмирає
нарід, що віками дає дає себе драть.

ПРИСПІВ:
Славить Гаранта нарід Український!
Вдячно лунає щасливе - хвала!
Многая літ подаруй йому Боже!
Пух постели його праху Земля!


Він щастя не має, землі не бажає,
горілочку любить, та ж як не любить?!
Гнобителів своїх зтиха проклинає,
пісеньки співає, зубами скрипить.

ПРИСПІВ: Славить Гаранта ...

І знову нам доля козацька всміхнулась-
звалилася воля неначе з небес,
і знову, вже вкотре, в болоті втопилась
народу надія в Країні Чудес.

ПРИСПІВ: Славить Гаранта ...

Колись-то шляхами гуляли кагани,
пороги і кручі тримали князі.
Тепер скріз пахани, вори, уркагани
керують-пирують посеред чуми.

ПРИСПІВ: Славить Гаранта ...




ГАРАНТ
(уривки)

Увімкнеш Свободу - дістанеш ляпас:
"От влади народу замало у вас!"
На це ми відкажем - мовчи невіглас -
Європи аршин не налазить на нас!

Згадай, критикане, античную Спарту:
були там цалі, одночасно по два,
і вже як казати відвертую правду
були й Леонідаси, ще й обидва!

..................

Знайшовся і в нас у Країні Чудесній
собі Леонідас, щасливі ж бо ми!
Подбав про державу Спаситель Всесишній:
зберіг нам на радість, спасибі Тобі!

Невже це той самий, що ледве не сам,
узявши якихось три сотні мужів,
в горах Фермопільських неліченим персам
з безумством відважних прохід перекрив?

Та ні відповімо, цей з нашого часу,
то ж він нещодавно, зігнавши полки,
з трьома тисячами закутих в пластмасу
на пам'ятник Татку накидав вінки!

......................

Вмикаєш Брехунчик: і знов його бачиш,
і чуєш, щасливий, як він щось мичить,
і думаєш: "Боже, за що така радість,
невже нам довіку з такими от жить?!"

А він велемовний щось хоче сказати:
й сичить щось, гарчить, від натуги тремтить,
а вже коли келих в руці підіймає,
то якась Новітньо та дивно Ричить*.


* Мається на увазя поздоровлення народу З НОВИМ
2001-м "Ріком".


ДЕРЖАВНА МОВА
(уривки)

Ось буцім-то Віллі, щоб бардом назваться
коли він про Гамлета щось написав,
так ось, він неначе аж цілих дванадцать
не слів, цілих тисяч словес навживав!

І наш споживає, і також данадцять,
аж дюжину цілу первинних джерел,
і "срань" і "повєсіть", і "сучка" і "падла",
і "яйца" і "бросіть", "фашист", "абарзел".

І "нєлюда" знає Шекспір вітчизняний,
ще й трійцю масних угро-фінських словець,
таких, що на тисячу кожне потягне!
Ну чим же не бард? І на гуслях він грець!

....................

Чужинець цікавий у нас запитає:
"Та що ж це за мова? Що слів більш нема?"
Та ні відповімо, це суржик елітний,
а мова в народі у нас прожива:

ми нею співаєм, поеми читаєм,
кохаєм, сумуєм, у злиднях живем,
і кажуть, що пісня її солов'їна
віками струмки свої в море несе.

До того ж недавно ще й стала державна;
і той хто бажає політиком стать:
на ній, на рідненькій засмаглий, гладенький,
спочив в Еміратах, здолавши бронхіт,
щороку співає Вербицького хіт.

.................

Хоча тому пану, чи пані чужинській,
що схоче мандрівку до нас предпринять,
ми радимо щиро місцинок публічних
найкраще за всеє у нас уникать.

Ось вийде сердешний з вокзалу в столиці:
команча побачить, що в формі стоїть,
зпитає наївний:"Яким же трамваєм
до Храму проїхать і як заплатить?"

"Платіть нада сразу" - команч йому скаже,
ще й жезлом покаже куди положить.
Чужинець заклякне, обурено крякне,
зірветься на крик або щось промичить.

Такі от суниці, і він ще за це
асфальтом по пиці дістане та й все!
Візьмуть після цього під білії руки,
запхають у ворон - то птаха такий,

проб'ють йому черепа, ребра потрощать,
та ще й під його угро-фінськую мать,
щоб паспорт провірить чи звірити стать,
закинуть апачам вігвам обживать.

А ті невидимі воїтелі прерій
за антидержавність статтю підберуть.
Ще й судді Чудесні суворі та чесні,
ретельно фашисту свій вирок приш'ють.

І буде він знати, що краще мовчпти,
щр мовчки в Країні до Храму ідуть.

...............

Повністю все це можна прочитати на сайті

http://krainachudes.org

в поемі "Жанна д'Арк".