МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Енциклопедія сучасних хвороб

01/21/2004 | Кучмугеть
Тільки на майдані! "ВВ" за післязавтрашній номер! :-))

Рубрика "Мозаїка політабсурду"


Крокуси - квіти стабільності

На днях спікер Верховної ради АРК Борис Дейч наголосив на тому, що Крим - республіка дуже привілейована й решта українських областей із нею навіть поруч не стояли. Кримчани надихнулися таким підтвердженням власної значущості та прогресивності і вирішили добровільно першими офіційно зробити те, що десь через півроку під погрозами звільнення з роботи робитиме вся Україна. Конгрес російських громад Криму (КРОК) знову почав "шльопати" (за влучним висловом самого Леоніда Даниловича, який назвав цим дивним словом незрозумілого походження будь-які розмови про свій третій термін) і попросив Кучму не залишати країну без свого мудрого керівництва.
На думку "крокусів", Данілич зараз "справді є гарантом політичної стабільності й чинних конституційних норм, консолідуючим началом усього українського суспільства". А відтак - хай всебічно оцінить ситуацію в країні та балотується на третій термін (незрозуміло, як у людини з логічним мисленням друга порада може випливати з першої?). Не можна не погодитися з кримськими фанатами кучмізму - наш президент справді зумів консолідувати всю націю проти себе та на довгі роки стабілізувати в країні кримінально-олігархічну диктатуру. А от щодо Конституції... за час правління Кучми в країні не було порушено, мабуть, лише дві конституційні норми: ст. 161 ("День прийняття Конституції України є державним святом") та абзац 3 ст. 103 ("Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд"). І якщо "шльопанці" будуть більш наполегливими, то останню норму Основного закону також буде подолано "справжнім гарантом Конституції", а День Конституції можна буде перенести на 1 квітня.
Загалом, "крокусів" у нелегкій справі стабілізуючого державотворчого шльопання можна назвати рецидивістами. За їхніми словами, коли російські громади вперше просили Кучму увічнитися на посаді президента (у жовтні 2003 року), багато їхніх прибічників у Криму та поза його межами лише покрутили пальцем біля скроні. Тепер же всі колишні недоброзичливці в єдиному екстазі зливаються з ними в бажанні дошльопати Даниловича до переможного кінця. Звісно, у жовтні ще була Тузла, а у грудні Кучма вже здав росіянам Керченську протоку Російській Федерації. І як не любити такого консолідатора кремлівським "закордонним симпатикам"!

Хайль Вітренко!

Ходять чутки, що Наталя Вітренко зараз штудіює наукові праці Донцова, приміряючи на себе лаври майбутнього ідеолога українського націоналізму. Стати "конотопською Бандерою" її змушує поточна політична ситуація на пострадянському просторі, коли з її партією-аутсайдером ПСПУ погоджуються спілкуватися хіба що російські націоналісти з блоку "Родіна". Саме з представником цього блоку Сергієм Бабуріним зустрічалася Вітренко в рамках святкування ультранаціоналістичної події - 350-річчя Переяславської Ради.
Бабурін пообіцяв прогресивним соціалістам, що на наступних виборах їхня партія обов"язково, як і "Родіна" в грудні минулого року, пройде в парламент. І тоді "родінці" разом з "вітренківцями" почнуть разом наводити порядок, який настане тоді, коли "об"єднаються всі націоналісти" і "покінчать із космополітизмом". Космополітизм у розумінні ПСПУ і "Родіни" - це МВФ, НАТО, ЄС і посол США в Україні.
Після того, як політичні партнери з Росії визнали Вітренко націоналістом (щоправда, не пояснили - українським чи російським), навряд чи Наталя Михайлівна стане відгороджуватися від такого почесного звання - Росію і все, що з нею пов"язано, вона шанує над усе. Відтак у назву партії доведеться вставити одне слово: "Прогресивно-націонал-соціалістична партія України". Іншими словами, неофашистська. Це означає, що "фюрер у спідниці" стане лідером єдиної на сьогодні у світі фашистської організації, яка виступає за знищення суверенітету своєї країни і приєднання її до іншої в стилі австрійського аншлюсу.

Вогні арійського міста

Ультранаціоналізм, здається, стає чи то модою, чи то пошестю серед найодіозніших представників українських лівих. Леонід Грач, ідеолог кримського комунізму, відомий завдяки своїм філологічним екзерсисам у стилі Черномирдіна, на днях коментував чутки про смерть Кучми і звернення координатора більшості Степана Гавриша до СБУ щодо розслідування цих чуток.
"Що стосується Гавриша... Я свого часу думав, що це дуже серйозний політик і юрист, що він відбувся у Харкові. Але коли я взнав, що він народився в Івано-Франківську, в мене будь-які його кроки викликають обережне ставлення", - поділився своїми ксенофобськими дослідженнями Грач. Недобитки світового фашизму однозначно повинні поставити Грачеві пам"ятник за видатний внесок у наукову базу їхньої ідеології. Расизм поділяв людей за расами. Фашизм уже вужче - за формою черепа та національністю. Грачизм дискримінує громадян залежно від того, в якому місті країни вони народилися!
Пропонуємо видатному кримському скінхедові піти ще далі: припинити спілкуватися з людьми, які живуть або працюють на тій чи іншій вулиці міста. Починати краще з київської вулиці Банкової, де розташовані адміністрація президента та сам президент. А потім можна і самовдосконалитися: запалати ненавистю до вулиці Грушевського і більше ніколи не прагнути потрапити до Верховної Ради, яка на ній стоїть.

Рівняння на пальму

Загальнонаціональна програма марнославства "Людина року-2003" визначила своїх лауреатів у номінації "Міський голова року". Серед трьох найголоватіших голів виявився мер Донецька Олександр Лук"янченко. Цілком погоджуємось із рішенням Вищої академічної ради "Людини року" - жоден мер не відзначився такою яскравою діяльністю на благо власного міста, як донецький голова. Донецька мерія разом із облдержадміністрацією пішли навіть на порушення закону, аби лише п"яні петеушники рідного міста змогли реалізувати свою дитячу мрію та покидатися каменюками в Віктора Ющенка. Все для народу, все для Донецька.
А хіба можна забути видатний витвір скульптурного мистецтва "Кобзон в пальто", який завдяки Лук"янченкові нині прикрашає центр міста? Хоч як відмовлявся патріарх російської попси, а таки звершилося - недолуга статуя тепер милує око вдячних донеччан і разом із ними бере участь в антиющенківських п"янках. А численні пальми Мерцалова, чиє конопляне листячко зусиллями донецького голови нині збирає паломництва наркоманів у багатьох столицях світу! Ні, таких звершень забути не можна! Тим паче що й головний "донецький", прем"єр-міністр Віктор Янукович, є членом Вищої академічної ради...
Якщо в березні донецький голова стане ще й переможцем, будемо очікувати від нього нових подвигів на нелегкій ниві: зведення меморіальної стели звільненим головним тренерам ФК "Шахтар", запуску пальми Мерцалова у космос та походу мільйона донеччан до Києва під гаслом "Ющенко, нам без тебе сумно!".

Азарова боятися - в уряд не ходити
З урядового корабля, який перманентно тоне, повтікали КОПи. Не встигли вихолонути чорнила на заяві про відставку міністра економіки Валерія Хорошковського, як на волю попросилася ще одна представниця "Команди озимого покоління" - голова Державного комітету з питань регулятивної політики і підприємництва Інна Богословська. Причина все та сама: Азаров. Богословська у своїй заяві інкримінувала першому віце-прем"єрові:
1) нелюбов до України;
2) відсутність системного мислення;
3) розкрадання бюджетних коштів;
4) нехтування законом;
5) ханжество;
6) невігластво;
7) брехню, погрози і шантаж;
8) і просто хамство.
Всі ці симптоми, на думку Богословської, складаються в важку хворобу під назвою "Азаровщина", яка заважає працювати в уряді всім кришталево чесним людям, таким, як вона та її соратник Хорошковський. При цьому "озима" згадує не лише віце-прем"єрську роботу Ніколая Яновича, але й діяльність на посаді головного податківця. Дивно, що раніше всі ці чудові ділові й людські якості Азарова не викликали в КОПів таких моральних страждань. Мабуть, їхній бізнес податкова не чіпала. І ось лише зараз "молоді реформатори" раптово прозріли.
Шановні, не треба винаходити велосипед! Симптоми, які молода дослідниця Богословська знайшла у хворих на "азаровщину", давно відомі науці. Ця хвороба зветься "кучмізм", а так звана "азаровщина" - лише одна з останніх стадій цієї хвороби. І шановний Ніколай Янович, так само як і Віктор Володимирович, Віктор Федорович і багато-багато інших, навряд чи змогли б заражати інших новими хворобами свого імені, якби Синдром набутого кучмізму не підточував усю імунну систему державного управління. І ніякі знеболюючі ліки тут не допоможуть - потрібна операція. Призначено її на осінь нинішнього року.

Юрій КОСМИНА


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".