01/25/2004 | трі ніті

Повертаються до Москви з чеченської війни два московські генерали , у одного - орден "За мужество і гєроізм" , а у іншого - тільки медаль. Збирають вони прес-конференцію і розповідають про свої подвиги :
- От, значіт, сідім ми ночью с Пєтром Іваничєм в штабє , хорошо так сідім, і рєшаєм, как ми будєм маачіть етіхъ глупих чєчєнскіх баандітав. І тут к нам пряма в штаб нагло вриваюцца - ви нє повєрітє - сотня етіх самих баандітав, і крічат нам :рукі, мол, ввєрх, сдавайтєсь... но ви же паанімаєтє, шо русскіє нікаагда нє сдаются ! каарочє, витасчілі ми свааі імєнния рєвальвєри і паалажилі ми всю іхнюю сотню прямо там на мєстє.

Питання від кореспондента :
- Так а почєму же у Вас, товаріщ гєнєрал, ордєн, а у вашева тааварісча - только мєдаль.
- Так он жеж ж ваащє, а я же ж только усцался...