09/27/2004 | капітан Немо

Так чем отравился Ющ? Салом или суши - А яка різниця ??

Версія до друку // Відповісти // Тема повністю // Редагувати // Стерти // переглядів: 8 // URL: http://maidan.org.ua/n/free/1096269448

КЕ, ви відбираєте у нас час своїми провокаційними отут разгаворчіками.

Я не буду сперечатися : сало чи суші. Що, у суші не можна насипати рицину ? Чи суші може слугувати антидотом до рицину ? Чи що ви хочете цим сказати ? Що раз Ющенко їв суші, то треба голосувати за Януковича ??? Чи за Вас ? Я - хоть убий - не розумію ваших претензій до Ющенка.

Візьмемо найгірший з Вашої точки зору варіант : Ющенко збрехав, і він їв у ресторані разом зі Смешком не сало з часником, а суші.

Карочє, діло було тіпа так.

****************

Запросив якось Смешко Ющенка до дорогого ресторану на стрєлку , обсудить деякі вопроси внутрішньої політики. Ющенко прийшов якраз після чергового мітингу, голодний як чорт, з надією похавати на шару за рахунок госбєзопасності, а Смєшко йому і каже :
- Ти знаєш, Андрійович, яка наша кантора бідна і нещасна, держава фінансує недостатньо нашу кантору, тільки за щот спонсорів і виживаємо, оце виділили мені на операцію трохи грошей в національній валюті, але їх вистачило лише на шматок сала, півхлібини і на головку часника , та й то я оце все купляв не на Бесарабці, бо там дорого, а на "Юності". Якраз оце ще й на метро туди-сюди хватило .

Ющенку враз стало боляче за такий плачевний стан нашої госбєзопасності, і він аж просльозився. Йому стало соромно, що в той час, як госбєзопасность мусить ловити шпійонів за гроші спонсорів і жити на одну зарплату, він лазить то на Говерлу, то на Ай-Петрі, оце ще на ДЖомолунгму зібрався після виборів , снідає в одному ресторані, обідає в іншому. Карочє, ціла біда. Пожалів він Смешка і гукнув офіціанта :
- Чєловєк ! Літр горілки з перцем і три порції суші ! І шо там у вас ще є таке , поекзотичніше !
Офіціант бігом все приніс. Смєшко радісно ковтав слюні і весело посміхався, ховаючи сало з часником у портфель.

Ющенко так скоса подивився на Смешка, та й каже :
- А ти чого ото ховаєш, ти шо , їсти не будеш ? Чого звав тоді ?
- Так ето ж,- каже Смешко, - ви ж, Андрійович, того ... суші ж заказали !
- Ха ! Так то я не тобі... У тебе ж сало є ? Є ! Хлібина є ? Часник є ? Є ! Ну, так навіщо тобі оця заморська дрянь ?? Ще отравишся, не дай бог .... У тебе ж желудок не привчений до такої їжі, а я інколи й сам дивуюся, як таку гадость японці їдять? Нє, і шо інтересно, як таке неподобство вобще можна було придумати ?

Смешко ображено викладав обратно із портфеля сало з часником і шморгав носом...

- А ти понімаєш, - продовжував Ющенко, - оці суші - вони такі маленькі. Япошки - вони ж такі мініатюрні, і вони придумали такі маленькі порції суші, а я ж - диви, чистокровний хахол , я однією порцією вже не наїдаюся. Коли оце був директором Нацбанку - то ще наїдався, коли був прємьєром - то ще вистачало двох порцій.... М-да, а от тепер, як став лідером оппозиції, став лазити по оцих Говерлах - не повіриш, Смешко, воно стільки сил і енергії відбирає.... Мушу за раз з"їдати по три порції суші, інакше ніяк . Інакше можу до кінця виборчої кампанії зійти з дистанції раньше врємєні, ти ж мене понімаєш ?

- Та понімаю...- сумно кивнув головою Смешко, жуючи сало. - Як же ж не понять.

- Отож. А ти кажеш...- задоволено пробурмотів Ющенко, облизуючи тарілку від третьої порції суші.- Кстаті, дай шмат сала, заїсти оцю гадость. А то ще злі язики будуть говорити, що я від народа одірвався, хаваю заморські там разні делікатеси... А як знать, може ото сало тоже заморське, може його до нас із Японії привозять, га ? Кстаті, воно в тебе не отравлене часом ? Га ? Шучу, шучу...

- Ви, Андрійовичу, так не шутіть. А то ще наврочите, - ображено пробурмотів Смешко.- Ви ж знаєте, ми такими ділами не занімаємося. Це все в детективах про нас таке пишуть, що ми буцімто когось травимо, вішаємо, голови зносимо ... боже мій, яка гадость - і тедеітепе. Насправді - у нас робота набагато , таксказать, цивілізованіша. Ми там зі судентами співбесіди проводимо разні, слідкуємо за іноземними так званими туристами, що приїжджають до нас у Київську Лавру і в Софійський Собор... Кстаті, наша квіткова композиція узяла друге місце на фестивалі квітів під час Дня города !

- Це ж нада !- захоплено вигукнув Ющенко.- Не ожидав, не ожидав. А як можна подивитися на ваш квітник ? Я ж теж по цвєтам... Увесь свободний час віддаю цвєтам і пчолам ! Хочете, я вам презентую баночку меду ?

-Ги-ги-ги ! - розсміявся Смешко .- Та ми це, Андрійовичу, вже давно знаємо ! Ми ж - кантора ! Ми давно за вами слідкуємо, і навіть знаємо, скільки у вас є вуликів на пасіці і які квіти ви розводите на своїй клумбі !

Ющенко оторопіло дивився на Смешка. Враз шмат сала застряв у горлі лідера опозиції.

- Та ви не переживайте ! Не переймайтеся ! Все буде нормально, Андрійович !! Ми ж оце чого з вами сьогодні тут зустрічаємося ? Якраз ми хотіли вам запропонувати співробітничати з нами.

- Я з гебістами співробітничати не собираюся!- рішуче відказав Ющенко. - Я ж вам не якийсь там піп Гапон !

- Вікторе Андрійовичу ! Та ви лиш послухайте, дорогенький ! У нас із вами, а у вас із нами такі шанси можуть відкритися ! Карочє так ! В слідующому году, на день міста Києва, ми з вами повинні виставити на фестивалі квітів спільну квіткову композицію ! І тоді ми займемо не друге, а ПЕРШЕ місце !!!!

- Та ну ?! - недовірливо заперечив Ющенко .

- Так-так ! Саме так ! Наші аналітики все прорахували ! І в астрологів ми проконсультувалися ! І у нас є реальні шанси зробити такого букета, що.... Звісно, якщо ви нам допоможете, якщо...

- Грошей у мене нема. - Різко і рішуче відказав Смешку Ющенко, дивлячись йому просто у вічі. Смешко від такого рішучого погляду аж знітився, глазки його забігали по сторонам, шмат сала випав з рук і покотився по підлозі.

- Вікторе Андрійовичу ! Та ви не так нас поняли ! Нам не гроші від вас потрібні ! А Ваші вміння, ваш досвід, ваш професіоналізм... У вас же такі квіти виплекані на дачі, я ж сам бачив !!!

- Як ви могли їх бачити, коли там у мене забор ? - гнівно перепитав Ющенко .- Я ж їх нікому ! Це ж мій секрет !

- Вікторе Андрійовичу ! Та ми ж кантора, ми все знаємо... МИ ж за вас ....

- Ви.... Ви... - Віктор Андрійович не знаходив слів . Врешті він знайшовся.- Ви ... ви шпигували за мною ! Шпіки ! Іщєйки !! На святе позарились, на мої квіти ??? От стану президентом, взагалі - построю таку дачу з такою охраною, що ніхто... чуєте - НІХТО ! не посміє підглядати за моїми квітами. Всьо, разговор окончєн !

Ющенко рішуче підвівся, твердою походкою вийшов із ресторану і грюкнув дверима. На вулиці його очікувала розкішна "Славута".

Смешко залишився похнюплено сидіти за столом, опустивши голову на складені руки. Він боляче переживав за невдало проведену операцію.

****************