Мої злочини.
11/11/2005 | капітан Немо
Ти знаєш, Дончанін, я теж мав великі претензії до Ющенка, аж поки не прочитав твою статтю. Твоя стаття отверезила мене, як ушат холодної води на голову. Дійсно, ти правий на 100, ба - навіть на 1000% ! Як ми можемо вимагати зрушень на краще у Ющенка, коли ми самі такі неідеальні і неправильні.
Чесно кажучи, десятку мєнту я ніколи сам і не тикав. Поки вони не просили мене самі. Але це дрібниці. Глибоко проаналізувавши себе і свою поведінку , я знайшов у себе наступні недоліки :
1) Ти знаєш, Дончанін, інколи я сру. Ну, не в переносному смислі ( тіпа - боюся), а в прямому. Виконую акт дефекації. Це дуже гидко усвідомлювати : я , зовні такий хороший і правильний, а таємно, коли ніхто не бачить, роблю такі негідні та обурливі вчинки. Це - мій найбільший, можна сказати, недолік, але проте не єдиний.
2) Крім того, досить часто я пукаю. Ну, ти мабуть читав у книжках, що деякі нехороші люди інколи пукають. Так от, я один із цих негідників. Більше того, інколи я пукаю біля адміністрації Президента або біля будинку Верховної Ради. Це робить моє пукання особливо цинічним і суспільно небезпечним. Я навіть починаю себе самого підозрювати в тім, що я пукаю зі злим умислом - щоб завадити Президентові виконувати свої конституційні обов"язки. Можливо навіть через це у нас такий високий рівень інфляції останнім часом. Але і це ще не все.
3) Досить часто я колупаю в носі. Так-так, в носі. Я знаю, що це страшенно некультурно і антиконституційно , але нічого не можу з собою поробити, руки так і тягнуться. А тут ще , на лихо, і ніс зовсім поряд. Я не знаю, як у інших, правильних людей, може у них ніс розташований десь на спині, чи руки нормальної довжини , а у мене вони такі довгі , дістають аж до самого носа, і я інколи , бува, колупаюся в ньому. Буває, йду по Банковій - і колупаюся в носі, уявляєш. Я розумію, що це - страшенно обурливий вчинок, і що може саме через це Анрій Вікторович змушений був їздити у якнайкращому БМВ - щоб не бачити , як я колупаюся в носі. Але нічого не можу з собою поробити. Проте і це ще не всі мої злочини.
4) Мало того, що в носі. Інколи я колупаюся і ... там. Уявляєш ??? У вусі !!! Або в правому, або в лівому. Я це стараюся робити дуже непомітно для оточуючих, найчастіше роблю це вночі, коли всі, крім нашого коханого Президента, котрий цілодобово оберігає наш справедливий конституційний лад , вже сплять і бачать солодкі-пресолодкі сни. А я тим часом ховаюся під одіяло і колупаюся у вусі. І від цього мене мучить совість, що таким чином я знижую врожайність цукрових буряків на українських ланах. Не хочу, щоб ти мене запідозрив у симпатіях до комуністів, але зізнаюся : найчастіше я колупаюся у лівому вусі.
Це лиш невелика частина моїх страшних злочинів проти української держави, у чому я чистосердечно розкаююся.
І тому я розумію, що , роблячи такі мерзенні, огидні, не гідні високого звання помаранчевого українця вчинки, я ніяким чином не можу висувати претензії до наших коханих народних депутатів, котрі цілком законно більшістю голосів ухвалили собі пенсію в 4 тисячі доларів США. Це лиш невелика частина тієї моральної компенсації, якої вони цілком справедливо та елегантно заслуговують через те, що в Україні проживаю такий неправильний я.
Чесно кажучи, десятку мєнту я ніколи сам і не тикав. Поки вони не просили мене самі. Але це дрібниці. Глибоко проаналізувавши себе і свою поведінку , я знайшов у себе наступні недоліки :
1) Ти знаєш, Дончанін, інколи я сру. Ну, не в переносному смислі ( тіпа - боюся), а в прямому. Виконую акт дефекації. Це дуже гидко усвідомлювати : я , зовні такий хороший і правильний, а таємно, коли ніхто не бачить, роблю такі негідні та обурливі вчинки. Це - мій найбільший, можна сказати, недолік, але проте не єдиний.
2) Крім того, досить часто я пукаю. Ну, ти мабуть читав у книжках, що деякі нехороші люди інколи пукають. Так от, я один із цих негідників. Більше того, інколи я пукаю біля адміністрації Президента або біля будинку Верховної Ради. Це робить моє пукання особливо цинічним і суспільно небезпечним. Я навіть починаю себе самого підозрювати в тім, що я пукаю зі злим умислом - щоб завадити Президентові виконувати свої конституційні обов"язки. Можливо навіть через це у нас такий високий рівень інфляції останнім часом. Але і це ще не все.
3) Досить часто я колупаю в носі. Так-так, в носі. Я знаю, що це страшенно некультурно і антиконституційно , але нічого не можу з собою поробити, руки так і тягнуться. А тут ще , на лихо, і ніс зовсім поряд. Я не знаю, як у інших, правильних людей, може у них ніс розташований десь на спині, чи руки нормальної довжини , а у мене вони такі довгі , дістають аж до самого носа, і я інколи , бува, колупаюся в ньому. Буває, йду по Банковій - і колупаюся в носі, уявляєш. Я розумію, що це - страшенно обурливий вчинок, і що може саме через це Анрій Вікторович змушений був їздити у якнайкращому БМВ - щоб не бачити , як я колупаюся в носі. Але нічого не можу з собою поробити. Проте і це ще не всі мої злочини.
4) Мало того, що в носі. Інколи я колупаюся і ... там. Уявляєш ??? У вусі !!! Або в правому, або в лівому. Я це стараюся робити дуже непомітно для оточуючих, найчастіше роблю це вночі, коли всі, крім нашого коханого Президента, котрий цілодобово оберігає наш справедливий конституційний лад , вже сплять і бачать солодкі-пресолодкі сни. А я тим часом ховаюся під одіяло і колупаюся у вусі. І від цього мене мучить совість, що таким чином я знижую врожайність цукрових буряків на українських ланах. Не хочу, щоб ти мене запідозрив у симпатіях до комуністів, але зізнаюся : найчастіше я колупаюся у лівому вусі.
Це лиш невелика частина моїх страшних злочинів проти української держави, у чому я чистосердечно розкаююся.
І тому я розумію, що , роблячи такі мерзенні, огидні, не гідні високого звання помаранчевого українця вчинки, я ніяким чином не можу висувати претензії до наших коханих народних депутатів, котрі цілком законно більшістю голосів ухвалили собі пенсію в 4 тисячі доларів США. Це лиш невелика частина тієї моральної компенсації, якої вони цілком справедливо та елегантно заслуговують через те, що в Україні проживаю такий неправильний я.