12/21/2007 | Нестор-літописець

Три «богатирЯ»: той, який дуже потрібен Україні; той, в якого Україна в серці; той, якому Україна болить… І знайшлися довірливі забудьки, І поставили їх над собою в недоторкану позицію. І стоять вони, сердешні сироти, озброєні до зубів, в шоломах, пуленепробиваємих кольчугах, з гострими мечами й списами і спостерігають, як її, мать їх рідну, комунорегіонщики ґвалтують, ділять і розпинають. А їм же так це болить, ой як болить ненька Україна. І ніхто їм, стражденним лицарям, не приходить на допомогу й не шкодує за їхнє велике, сповнене синівської любові, серце. Невже ж знову невдячні й не достойні їм людці відвернуться від них, як від морозівських мендусів?