05/22/2011 | stryjko_bojko

Казка «Люди-птахи»

Колись - давно у людей були крила. Цей вік називався «Золотим». Тоді не було машин, кораблів, літаків, фабрик і заводів. Екологія була чистою, без шкідливих пилу і газів.
Квартири в будинках називалися гніздами.
Гнізда для маленьких і людей похилого віку знаходилися на 1-х поверхах будинків.
Не треба було автобусів, поїздів та іншого транспорту, щоб добиратися до школи, універсаму, на роботу і т.д. Люди самі літали на своїх крилах.
Керував людьми Бог. І люди слухалися Бога. Бог завжди говорив:
- Слухайтеся мене, і буде Вам Щастя.
І так тривало багато-багато років. І ще Бог говорив людям:
- Не літайте занадто високо до Сонця, бо там дуже жарко.
Ваші крила втомляться і можуть обгоріти.
Але в один прекрасний день не послухалися Люди Бога. Почали літати близько від Сонця. Перегріваися крила, втомлювалися і люди падали на землю, як камінці і розбивалися на смерть. Один, другий ...десятий ... сотий. Бог ще не раз попереджав Людей про небезпеку. Але все марно.
І ось за не послух Бог відібрав у людей крила. І стали вони літати тільки на літаках.

22.05.2011. Стефан Станевич. м.Одеса