інтерв*ю Москаля Дзеркалу тижня
09/06/2009 | Абу
http://www.dt.ua/1000/1550/67098/
Можна сто разів запитати у нового начальника главку МВС у Криму Геннадія Москаля і дістати стільки ж категоричних відповідей, що до виборів його призначення не має жодного стосунку, однак ніхто ж не повірить. Власне, як на мене, це не принципово. Головне — чи зможе генерал Москаль повторити свій успіх десятилітньої давнини, коли вдалося відсунути кримський криміналітет від влади, і подавити в самому собі політика-трибуна на користь фахового міліціонера. Бо наприкінці 90-х на боці правоохоронців був Київ і сильний президент, у якого, до того ж, були власні мотиви у цьому сенсі. І сам Геннадій Москаль не мав досвіду публічної політики, не був членом політичної команди, яка йде на вибори, де головний конкурент — господар у Криму.
Важко також не помітити, що повернення Г.Москаля до Сімферополя уже послугувало каталізатором розвитку політичних процесів. Затяжне і хворобливе протиборство у середовищі місцевих «регіоналів» між прибічниками народного депутата Василя Кисельова і групи Гриценка–Мельника–Лукашова прорвало, по суті, відстороненням Кисельова від керівництва кримською організацією. І сталося це саме після порушення перших кримінальних справ за фактами земельних зловживань у Сімферопольській мерії і справи щодо погрози замаху на життя самого Кисельова. Останнє — не єдиний клопіт для впливового депутата Олександра Мельника: він тепер ходить на допити в міліцію й у справі про побиття футбольного арбітра під час матчу.
Слідом за цими подіями 38 депутатів ВР автономії подають заяву про скликання позачергової сесії з наміром відставки спікера А.Гриценка та прем’єра В.Плакиди, і, кажуть, більшість голосів на це у них є. У разі ж, якщо А.Гриценко не призначить сесію, його опоненти оскаржать відмову в прокуратурі і зберуться на засідання самостійно. Протистояння депутатів уже вилилось у вуличну акцію. З вечора четверга під стінами парламенту автономії — цілодобовий пікет «Громадянського активу Криму», з наметами, буржуйкою і красномовними гаслами. Обіцяють щоденні мітинги і художню самодіяльність.
Тим часом, зважаючи на все, опоненти БЮТ — команди, до якої, безперечно, вже входить і Г.Москаль, — у Києві і в Сімферополі докладають усіх зусиль, аби мінімізувати наслідки його активності. В понеділок до прокуратури АРК прибуде чисельна — за 20 чоловік — група перевіряльників із ГПУ на чолі із заступником генпрокурора Віктором Пшонкою. Джерела в ГПУ стверджують, що за результатами перевірки у Криму планується зміна прокурора. На місце Володимира Бойка просувають одного із заступників прокурора Донецької області. Тобто готується противага Москалю.
Однак автори цього плану, схоже, можуть зробити для кримських соратників медвежу послугу. Бо інші джерела в ГПУ кажуть: не виключено, що Віктор Шемчук достроково складе з себе повноваження народного депутата і повернеться, згідно із законом, на свою попередню посаду. І так воно і буде, бо Віктор Шемчук від своїх слів про те, що повернеться до Криму в разі небажаних для інтересів держави кадрових змін у прокуратурі АРК, не відмовлявся.
Що таке синергія дій Шемчука і Москаля (до речі, дуже несхожих людей), Крим уже знає. Щоправда, в часи прокурорства В.Шемчука Г.Москаль обіймав посаду постійного представника президента, тобто був обмежений у своїх діях заявами та зверненнями до прокуратури і суду. Однак повз увагу прокуратури і постпредства не проходило жодне із сумнівних рішень органів влади автономії, і відчувалося зримо: держава в Криму присутня. А потім Віктор Андрійович погодився, що в автономії потрібні компромісні фігури. І на сайті постпредства тепер можна прочитати хіба що привітання з нагоди чергового свята. І ось Москаль повернувся.
— Геннадію Геннадійовичу, на початку я б хотіла з’ясувати деякі моменти вашого призначення. Зважаючи на ситуацію в Криму і передвиборну — в Україні, це має вигляд спецпризначення.
— Ні, спецпризначення тут немає. Річ у тім, що я в команді міністра, i міністр мене взяв у нелегку хвилину, коли я залишився без роботи — грюкнув дверима та пішов з держслужби. Мене взяли в «Народну самооборону». Тому, коли надійшла така пропозиція, — я не вагався. Так, сьогодні у Києві комфортно. У Верховній Раді — надкомфортно. Тим паче, що Верховна Рада до нового року навряд чи працюватиме, бо вже почався виборний процес.
— Чи ставили ви якісь умови? Насамперед — про нескладання депутатських повноважень.
— Ні, я не ставив. Із самого початку було вирішено, що я їх полишу. Але я думав, що, з огляду на таку політичну ситуацію в Криму i останні заяви Медведєва, президент зацікавлений в якійсь стабілізації на Кримському півострові. Проте побачив, що маю справу с політичними наперсточниками, які розробили просту схему. Ви знаєте, що майже всі кадрові постанови Кабміну блокує президент. А щодо мене чомусь не відмінив. Однак я відразу отримую листа голови регламентного комітету Олександра Єфремова, буквально на третій день після призначення. Тим часом є народні депутати, які уже два роки як не складають повноваження. Пан Єфремов пише дуже дивного листа. Посилаючись на закон, який уже втратив чинність за рішенням Конституційного суду — «Про особливості звільнення з посад осіб, які суміщають депутатський мандат з іншими видами діяльності» — він пише про «несумісність депутатського мандата з посадою заступника міністра транспорту і зв’язку України»! Потім, термін на складання мандата має 20 днів i спливає він 8 вересня, а вже 9 вересня засідає регламентний комітет! Тож я 8 вересня до нуль-нуль годин можу письмово із Сімферополя направити цю заяву.
— Що це означає?
— Це означає, що до мене — особлива увага. І схема секретаріату і Партії регіонів полягає в тому, що як тільки мене позбавляють депутатства, то президент відразу зупинить дію постанови про моє призначення заступником міністра — начальником кримського главку МВС. Тому я дотягну до того часу, поки президент втратить змогу скасувати те рішення.
— А доти будете веселити публіку тим, що орендуєте автомобіль у МВС i працюєте на громадських засадах. Послухайте, це ж несерйозно: начальник главку міліції — волонтер.
— Я справді орендую. Я нічого у МВС за свою роботу не отримую. А що, так у законі написано: народний депутат не має права мати іншої оплачуваної роботи. І я її не маю. Я ж не хочу, щоб з того боку будинку (кримський главк МВС ділить будівлю з ГУ СБУ. — Авт.) прийшли i склали на мене протокол про корупцію. А як іще з політичними наперсточниками можна?
— Усе це гра. Але якого дотримання закону ви маєте право вимагати від спікера Гриценка, мера Сімферополя Бабенка чи депутата Мельника, про котрих ви стільки говорите, якщо самі порушуєте закон?
— Я поки що нічого не порушив і норми Конституції дотримаюсь. Восьмого вересня моя заява про складення депутатських повноважень піде у Верховну Раду. Поштою. Але коли вона туди дійде і коли буде розглянута — це вже не мої питання.
— На вашому представленні міністр Юрій Луценко знову згадав про «квиток на війну з криміналітетом», який він видавав вашому попередникові генералу Ільїчову. На яких фронтах?
— Я не зібрався на війну. Я зібрався на роботу. I не моя провина, що міліція не може діяти, не конфронтуючи з тими, хто порушує закон. Нехай хтось це розцінює як війну, але я це розцінюю як службову діяльність. Проведення оперативно-розшукових заходів — це не є війна, це є виконання Закону «Про міліцію».
— Поза тим, здається, що Перший фронт Москаля — це Сімферопольська міськрада і мер Бабенко. В останні два тижні маємо мало не щодня повідомлення про нові кримінальні справи, обшуки і виїмку документів у віце-мера і начальниці земельного управління. Сьогодні — ваше звернення до прокурора АРК про порушення кримінальної справи щодо міського голови.
— Сімферопольська міськрада і виконком мене не цікавить як юридична особа чи орган місцевого самоврядування. Сімферопольський міськвиконком цікавить як основне підґрунтя, звідки кримінальні авторитети беруть гроші. Це основне питання. Якби Бабенко не поклявся у вірності Мельнику i Лукашову (впливові депутати ВР АРК.— Авт.) i не зібрав команду, яка без їхнього дозволу не дає в місті не те що шматка землі, а й кроку ступити i посаду обійняти, цього питання б не було. У Конституції написано, що всі органи місцевого самоврядування та їх посадові особи мають працювати в рамках законів i Конституції України. Якщо вони стали економічним підґрунтям для збагачення i розростання окремих злочинних угруповань, отже, це економічне підґрунтя треба зруйнувати.
— Тобто ви взяли на озброєння досвід кінця 90-х. І що це економічне підґрунтя сьогодні собою являє і наскільки нині ситуація відрізняється від часів десятирічної давнини?
— Ситуація відрізняється тим, що більше стало в Криму злочинності. Вона глибоко проникла в політику, вона заправляє політикою. I, по-друге, тоді кримський криміналітет не мав ніякої підтримки з боку Києва. Київ тільки посилав сюди спецбригади МВС — бити і зачищати. А сьогодні — великі покровителі у кримського криміналітету у високих кабінетах, у великих партіях. Великі боси, які висловлюють невдоволення кадровими призначеннями, бо будуть щемити «поважних людей» в Криму. Але для мене вони — рядові представники криміналітету. А їхнє економічне підґрунтя сьогодні у Сімферополі — це хабарі, які збирають міські чиновники i носять… Я не хочу називати прізвища.
— То назвіть адресу…
— У Верховну Раду Криму. Збирали хабарі за землю, за дозволи на будівництво, відкоти. У нас є дані, хто це робив і кому носив.
— На сьогодні вже порушено три кримінальні справи, але всі — за фактами...
— Ну, це таке. Як у гарних ресторанах, коли тільки чоловік зайшов, його безкоштовно частують чимось від шефа. То ці перші справи — це таке маленьке частування від главку МВС. А далі потягнеться, тому що всі питання у міськвиконкомі вирішувалися за гроші, які передавалися в певні кабінети ВР Криму. Причому рішення видавали та підписували особи, котрі ще не були призначені, тобто задніми числами. Або ставилися печатки, які вже давно мали бути знищені. Надавалися відомствами, яких ще не існувало або вони були ліквідовані. Ми дали оголошення, щоб люди, яким незаконно відмовляли у виділенні землі, подавали заяви. І кожного дня надходить по 200—300 листів і заяв від людей, яким безпідставно відмовляли. I описують, як і до кого вони ходили...
— Цікавий збіг. Саме в ці дні, можна сказати, замкнулося коло у судовій епопеї щодо законності виборів мера Сімферополя. Апеляційний суд АРК залишив у силі обвинувальний вирок голові тервиборчкому, який не виконав рішення суду про проведення нових виборів міського голови, після того, як чергові, на яких переміг Геннадій Бабенко, були визнані недійсними.
— Перелічимо, скільки вже було рішень, які не виконувалися. Ще у 2006 році Залізничний райсуд Сімферополя визнав вибори голови недійсними і скасував рішення територіальної виборчої комісії i результати голосування. Це рішення було підтверджено Апеляційним судом Криму, Вищим адміністративним судом i Верховним судом України. Однак Центральна виборча комісія так і не призначила вибори міського голови Сімферополя — все відкладала, посилаючись на потребу вивчення ситуації. Хоча що там було вивчати — треба було виконувати рішення суду. Тому сьогодні вже є всі підстави не тільки призначати вибори, але й притягувати Бабенка до кримінальної відповідальності за самовільне присвоєння влади і скасовувати всі його рішення. Тому я звернувся до прокуратури АРК, яка має порушити кримінальну справу i винести постанову про відсторонення Г.Бабенка від виконання обов’язків на період слідства. I це буде правильно.
— У 2005—2006 рр. вдалося розкрити низку старих «розстрільних» справ, довести їх до суду. I колишні «башмаки» й «сейлемівці», серед них і депутати, вже отримали вироки. Це вдалося зробити великою мірою завдяки тому, що в Криму працювала спецбригада МВС і ГПУ, причому діяла абсолютно автономно від кримської міліції. Вона повернулася разом із вашим призначенням?
— Вона працює. Буквально перед цим інтерв’ю ми закінчили нараду. I подивилися, що є ще безліч матеріалу, гадаю, ще справ сто реально буде. Є реальні підстави говорити: ми ще можемо багато чого підняти і розслідувати.
— На прес-конференції під час вашого представлення згадувалася справа про вбивство віце-прем’єра Олександра Сафонцева. Чесно кажучи, це вже стало поганою традицією — з кожним новим міністром і начальником главку обіцяти розслідувати цю та інші замовні справи тих часів. Тим часом у Криму вважається, що вони не розслідувались, оскільки серед головних підозрюваних у замовленні були особи, близькі до надто впливових людей в країні.
— Справа Сафонцева набула нового звучання. Справді, тоді грішили на тих, на цих. Але вважаю, ми сьогодні на правильному шляху. Якщо це підтвердиться, я думаю, це буде дуже гучно. Олександр Сафонцев хотів зареєструватися кандидатом на одному з округів, на який претендував теж відомий політик. Тобто є версія, що прибрали сильного конкурента.
— І хто переміг на цьому окрузі?
— Не важить, хто переміг, бо Сафонцева вже не було. Боялися, що він тут матиме великий вплив. Однак розслідування треба довести до кінця. Але головне, що відомо, хто міняв урну, хто запускав пристрій у дію i хто виготовляв вибухівку. (Вибухівка була закладена в урну біля входу до готелю, де мешкав віце-прем’єр. — Авт.)
— Що стосується заяви Василя Кисельова про те, що найбільш рейтинговий політик Криму (за версією одного видання), за інформацією, наданою в главку МВС, шукає кілера для його фізичного усунення. Кримінальну справу порушили. Як іде розслідування?
— Народний депутат і раніше у своїх заявах прямо вказував на особу, яка йому погрожувала розправою. Це депутат кримського парламенту Олександр Мельник.
— Це підтверджується оперативними даними, які у вас є?
— Цілком. Кримінальна справа порушена, і слідство розбереться. Як i в тому, як депутат Мельник зірвав футбольний матч, побив арбітра за те, що той «неправильно» судив матч. Але ми зіткнулися в Криму з тим, що потерпілому спочатку поставили серйозні діагнози, а потім швиденько виписали з лікарні. Тому ми не ризикнули проводити тут судмедекспертизу, бо все «схоплено», а проводили її в іншій області. Сьогодні цю кримінальну справу взяло в провадження головне слідче управління МВС. I ми через Верховний суд, як робили і раніше, спрямуємо її в інший регіон, аби повністю вивести з-під впливу і тиску i судмедекспертизу, і слідство, i суд — усе буде за межами Криму. Ми знайдемо, де є судді, які не бояться кримської влади. Я за час депутатства зустрічався з багатьма суддями, котрі мають i честь, i совість, i розуміння того, що вони живуть в Україні i не хочуть, аби їхні діти чи родичі були колись жертвами криміналу. Ми цю справу доведемо до кінця. Пан Мельник заперечує факт побиття арбітра. Але ми вже допитали близько 80 чоловік, які були на тому стадіоні, і більшість підтверджує заяву арбітра. Сам факт зриву матчу — це є злісне хуліганство. Коли хтось вважає, що то справа дрібна, то помиляється. Чому той, хто в ресторані бешкетував чи побив бармена, отримує п’ять років, а інший, побивши арбітра при дітях, при великій кількості свідків, зірвавши матч, має бути безкарним?
— Зважаючи на все, до пана Мельника стосовно колишніх справ у вас запитань уже немає, з’явилися нові?
— Ми повернемося i до колишніх, i до нових. Але зрозумійте, не стоять питання тільки щодо пана Мельника. Йдеться про те, щоб криміналітет не впливав на політику, а отже, ті, хто скоїв злочини, мають бути покарані. Ви пам’ятаєте, як у 1999 році був вибух в офісі рескому КПУ? Сьогодні приносять матеріали, є свідчення хто зробив, хто замовив і за що. За те, що в той момент Леонід Грач підтримував діяльність Москаля, а Москаль, у свою чергу, дуже сильно «рвав» їхнє угруповання.
— Я здогадуюсь, чиї свідчення ви зараз цитуєте. Зрозуміло, що авторитетні кримські депутати різних рівнів, які заарештовані в останній рік-два, уже не мовчать. Тим більше що деякі, діставши вирок в одній справі, очікують нового…
— Так, Рувім Аронов, тепер уже екс-депутат ВР Криму, дістав вирок за ДТП, але це ще не кінець. Там є ще звинувачення у бандитизмі. Але що цікаво: у справі про ДТП всі шукали-шукали машину, тобто речовий доказ, а машина перебувала… в головному управлінні МВС у Криму, в гаражі. Ну де ж іще можна сховати, щоб не знайшли? Та коли справу направляли в суд, то як можна без речового доказу — не можна. Шукали, а знайшли у гаражі ГУ МВС України. I ніхто не пам’ятає, хто її туди поставив!
— Неймовірно. Цікаво, які ще речдокази у міліцейських гаражах буде знайдено… Але я хочу повернутися до початку розмови, до ситуації в Криму загалом. Вам не здається, що Київ уже втратив тут контроль і вплив?
— Найсерйозніша ситуація для України — це Крим. Це вибухонебезпечна точка. І це має розуміти не тільки міліція, це має розуміти президент, i має розуміти ВР, Кабінет міністрів, Генеральна прокуратура, а насамперед — Служба безпеки України. І я вважаю, президент повинен збільшити кількість співробітників цієї служби i завдання мають бути поставлені більш жорстко. Ну в жодній країні такого немає, як те, що сьогодні відбувається в Криму! Не можуть українці в Росії вийти на День Росії з прапорами українськими, а ще й з УПА i кричати: давайте віддамо Росію Київській Русі, і спалимо чучело Медведєва. Якби українці так поводилися в Росії, вони б уже давно були там, де були їх прадіди. Але якщо три гілки влади в Україні не можуть розібратися між собою нагорі, то в них не доходять руки i до Криму. А як не доходять руки до Криму, то тут — цілковите роздолля. І корумпованість кримської влади — одна із серйозних загроз для національної безпеки. На місці наших верховних вождів, я би не приймав через це керівників кримської влади ні у Верховній Раді, ні в Кабінеті міністрів, ні в секретаріаті президента, проте вони там бажані гості. Хто виступає проти них — дають вказівки стосовно таких людей вжити заходів. Я можу це сказати відкрито. Міністр каже: звернувся секретаріат президента, є скарги, що такі-то поводяться негідно у Криму. Коли почали з’ясовувати, хто ці люди, виявилося — всі ті, хто критикує пана Гриценка.
— А звернення були з проханням організувати якісь перевірки чи вжити заходів щодо цих організацій? Яких саме?
— Так, що називається, поставити їх на місце. Які саме? Ну, приміром, це Сергій Аксьонов, «Громадянський актив Криму», так званий ГАК, що зорганізовує мітинги проти керівництва ВР Криму, так би мовити, заважає їм плідно працювати. Коли я зрозумів, про що йдеться, то викинув той список до кошика.
Можна сто разів запитати у нового начальника главку МВС у Криму Геннадія Москаля і дістати стільки ж категоричних відповідей, що до виборів його призначення не має жодного стосунку, однак ніхто ж не повірить. Власне, як на мене, це не принципово. Головне — чи зможе генерал Москаль повторити свій успіх десятилітньої давнини, коли вдалося відсунути кримський криміналітет від влади, і подавити в самому собі політика-трибуна на користь фахового міліціонера. Бо наприкінці 90-х на боці правоохоронців був Київ і сильний президент, у якого, до того ж, були власні мотиви у цьому сенсі. І сам Геннадій Москаль не мав досвіду публічної політики, не був членом політичної команди, яка йде на вибори, де головний конкурент — господар у Криму.
Важко також не помітити, що повернення Г.Москаля до Сімферополя уже послугувало каталізатором розвитку політичних процесів. Затяжне і хворобливе протиборство у середовищі місцевих «регіоналів» між прибічниками народного депутата Василя Кисельова і групи Гриценка–Мельника–Лукашова прорвало, по суті, відстороненням Кисельова від керівництва кримською організацією. І сталося це саме після порушення перших кримінальних справ за фактами земельних зловживань у Сімферопольській мерії і справи щодо погрози замаху на життя самого Кисельова. Останнє — не єдиний клопіт для впливового депутата Олександра Мельника: він тепер ходить на допити в міліцію й у справі про побиття футбольного арбітра під час матчу.
Слідом за цими подіями 38 депутатів ВР автономії подають заяву про скликання позачергової сесії з наміром відставки спікера А.Гриценка та прем’єра В.Плакиди, і, кажуть, більшість голосів на це у них є. У разі ж, якщо А.Гриценко не призначить сесію, його опоненти оскаржать відмову в прокуратурі і зберуться на засідання самостійно. Протистояння депутатів уже вилилось у вуличну акцію. З вечора четверга під стінами парламенту автономії — цілодобовий пікет «Громадянського активу Криму», з наметами, буржуйкою і красномовними гаслами. Обіцяють щоденні мітинги і художню самодіяльність.
Тим часом, зважаючи на все, опоненти БЮТ — команди, до якої, безперечно, вже входить і Г.Москаль, — у Києві і в Сімферополі докладають усіх зусиль, аби мінімізувати наслідки його активності. В понеділок до прокуратури АРК прибуде чисельна — за 20 чоловік — група перевіряльників із ГПУ на чолі із заступником генпрокурора Віктором Пшонкою. Джерела в ГПУ стверджують, що за результатами перевірки у Криму планується зміна прокурора. На місце Володимира Бойка просувають одного із заступників прокурора Донецької області. Тобто готується противага Москалю.
Однак автори цього плану, схоже, можуть зробити для кримських соратників медвежу послугу. Бо інші джерела в ГПУ кажуть: не виключено, що Віктор Шемчук достроково складе з себе повноваження народного депутата і повернеться, згідно із законом, на свою попередню посаду. І так воно і буде, бо Віктор Шемчук від своїх слів про те, що повернеться до Криму в разі небажаних для інтересів держави кадрових змін у прокуратурі АРК, не відмовлявся.
Що таке синергія дій Шемчука і Москаля (до речі, дуже несхожих людей), Крим уже знає. Щоправда, в часи прокурорства В.Шемчука Г.Москаль обіймав посаду постійного представника президента, тобто був обмежений у своїх діях заявами та зверненнями до прокуратури і суду. Однак повз увагу прокуратури і постпредства не проходило жодне із сумнівних рішень органів влади автономії, і відчувалося зримо: держава в Криму присутня. А потім Віктор Андрійович погодився, що в автономії потрібні компромісні фігури. І на сайті постпредства тепер можна прочитати хіба що привітання з нагоди чергового свята. І ось Москаль повернувся.
— Геннадію Геннадійовичу, на початку я б хотіла з’ясувати деякі моменти вашого призначення. Зважаючи на ситуацію в Криму і передвиборну — в Україні, це має вигляд спецпризначення.
— Ні, спецпризначення тут немає. Річ у тім, що я в команді міністра, i міністр мене взяв у нелегку хвилину, коли я залишився без роботи — грюкнув дверима та пішов з держслужби. Мене взяли в «Народну самооборону». Тому, коли надійшла така пропозиція, — я не вагався. Так, сьогодні у Києві комфортно. У Верховній Раді — надкомфортно. Тим паче, що Верховна Рада до нового року навряд чи працюватиме, бо вже почався виборний процес.
— Чи ставили ви якісь умови? Насамперед — про нескладання депутатських повноважень.
— Ні, я не ставив. Із самого початку було вирішено, що я їх полишу. Але я думав, що, з огляду на таку політичну ситуацію в Криму i останні заяви Медведєва, президент зацікавлений в якійсь стабілізації на Кримському півострові. Проте побачив, що маю справу с політичними наперсточниками, які розробили просту схему. Ви знаєте, що майже всі кадрові постанови Кабміну блокує президент. А щодо мене чомусь не відмінив. Однак я відразу отримую листа голови регламентного комітету Олександра Єфремова, буквально на третій день після призначення. Тим часом є народні депутати, які уже два роки як не складають повноваження. Пан Єфремов пише дуже дивного листа. Посилаючись на закон, який уже втратив чинність за рішенням Конституційного суду — «Про особливості звільнення з посад осіб, які суміщають депутатський мандат з іншими видами діяльності» — він пише про «несумісність депутатського мандата з посадою заступника міністра транспорту і зв’язку України»! Потім, термін на складання мандата має 20 днів i спливає він 8 вересня, а вже 9 вересня засідає регламентний комітет! Тож я 8 вересня до нуль-нуль годин можу письмово із Сімферополя направити цю заяву.
— Що це означає?
— Це означає, що до мене — особлива увага. І схема секретаріату і Партії регіонів полягає в тому, що як тільки мене позбавляють депутатства, то президент відразу зупинить дію постанови про моє призначення заступником міністра — начальником кримського главку МВС. Тому я дотягну до того часу, поки президент втратить змогу скасувати те рішення.
— А доти будете веселити публіку тим, що орендуєте автомобіль у МВС i працюєте на громадських засадах. Послухайте, це ж несерйозно: начальник главку міліції — волонтер.
— Я справді орендую. Я нічого у МВС за свою роботу не отримую. А що, так у законі написано: народний депутат не має права мати іншої оплачуваної роботи. І я її не маю. Я ж не хочу, щоб з того боку будинку (кримський главк МВС ділить будівлю з ГУ СБУ. — Авт.) прийшли i склали на мене протокол про корупцію. А як іще з політичними наперсточниками можна?
— Усе це гра. Але якого дотримання закону ви маєте право вимагати від спікера Гриценка, мера Сімферополя Бабенка чи депутата Мельника, про котрих ви стільки говорите, якщо самі порушуєте закон?
— Я поки що нічого не порушив і норми Конституції дотримаюсь. Восьмого вересня моя заява про складення депутатських повноважень піде у Верховну Раду. Поштою. Але коли вона туди дійде і коли буде розглянута — це вже не мої питання.
— На вашому представленні міністр Юрій Луценко знову згадав про «квиток на війну з криміналітетом», який він видавав вашому попередникові генералу Ільїчову. На яких фронтах?
— Я не зібрався на війну. Я зібрався на роботу. I не моя провина, що міліція не може діяти, не конфронтуючи з тими, хто порушує закон. Нехай хтось це розцінює як війну, але я це розцінюю як службову діяльність. Проведення оперативно-розшукових заходів — це не є війна, це є виконання Закону «Про міліцію».
— Поза тим, здається, що Перший фронт Москаля — це Сімферопольська міськрада і мер Бабенко. В останні два тижні маємо мало не щодня повідомлення про нові кримінальні справи, обшуки і виїмку документів у віце-мера і начальниці земельного управління. Сьогодні — ваше звернення до прокурора АРК про порушення кримінальної справи щодо міського голови.
— Сімферопольська міськрада і виконком мене не цікавить як юридична особа чи орган місцевого самоврядування. Сімферопольський міськвиконком цікавить як основне підґрунтя, звідки кримінальні авторитети беруть гроші. Це основне питання. Якби Бабенко не поклявся у вірності Мельнику i Лукашову (впливові депутати ВР АРК.— Авт.) i не зібрав команду, яка без їхнього дозволу не дає в місті не те що шматка землі, а й кроку ступити i посаду обійняти, цього питання б не було. У Конституції написано, що всі органи місцевого самоврядування та їх посадові особи мають працювати в рамках законів i Конституції України. Якщо вони стали економічним підґрунтям для збагачення i розростання окремих злочинних угруповань, отже, це економічне підґрунтя треба зруйнувати.
— Тобто ви взяли на озброєння досвід кінця 90-х. І що це економічне підґрунтя сьогодні собою являє і наскільки нині ситуація відрізняється від часів десятирічної давнини?
— Ситуація відрізняється тим, що більше стало в Криму злочинності. Вона глибоко проникла в політику, вона заправляє політикою. I, по-друге, тоді кримський криміналітет не мав ніякої підтримки з боку Києва. Київ тільки посилав сюди спецбригади МВС — бити і зачищати. А сьогодні — великі покровителі у кримського криміналітету у високих кабінетах, у великих партіях. Великі боси, які висловлюють невдоволення кадровими призначеннями, бо будуть щемити «поважних людей» в Криму. Але для мене вони — рядові представники криміналітету. А їхнє економічне підґрунтя сьогодні у Сімферополі — це хабарі, які збирають міські чиновники i носять… Я не хочу називати прізвища.
— То назвіть адресу…
— У Верховну Раду Криму. Збирали хабарі за землю, за дозволи на будівництво, відкоти. У нас є дані, хто це робив і кому носив.
— На сьогодні вже порушено три кримінальні справи, але всі — за фактами...
— Ну, це таке. Як у гарних ресторанах, коли тільки чоловік зайшов, його безкоштовно частують чимось від шефа. То ці перші справи — це таке маленьке частування від главку МВС. А далі потягнеться, тому що всі питання у міськвиконкомі вирішувалися за гроші, які передавалися в певні кабінети ВР Криму. Причому рішення видавали та підписували особи, котрі ще не були призначені, тобто задніми числами. Або ставилися печатки, які вже давно мали бути знищені. Надавалися відомствами, яких ще не існувало або вони були ліквідовані. Ми дали оголошення, щоб люди, яким незаконно відмовляли у виділенні землі, подавали заяви. І кожного дня надходить по 200—300 листів і заяв від людей, яким безпідставно відмовляли. I описують, як і до кого вони ходили...
— Цікавий збіг. Саме в ці дні, можна сказати, замкнулося коло у судовій епопеї щодо законності виборів мера Сімферополя. Апеляційний суд АРК залишив у силі обвинувальний вирок голові тервиборчкому, який не виконав рішення суду про проведення нових виборів міського голови, після того, як чергові, на яких переміг Геннадій Бабенко, були визнані недійсними.
— Перелічимо, скільки вже було рішень, які не виконувалися. Ще у 2006 році Залізничний райсуд Сімферополя визнав вибори голови недійсними і скасував рішення територіальної виборчої комісії i результати голосування. Це рішення було підтверджено Апеляційним судом Криму, Вищим адміністративним судом i Верховним судом України. Однак Центральна виборча комісія так і не призначила вибори міського голови Сімферополя — все відкладала, посилаючись на потребу вивчення ситуації. Хоча що там було вивчати — треба було виконувати рішення суду. Тому сьогодні вже є всі підстави не тільки призначати вибори, але й притягувати Бабенка до кримінальної відповідальності за самовільне присвоєння влади і скасовувати всі його рішення. Тому я звернувся до прокуратури АРК, яка має порушити кримінальну справу i винести постанову про відсторонення Г.Бабенка від виконання обов’язків на період слідства. I це буде правильно.
— У 2005—2006 рр. вдалося розкрити низку старих «розстрільних» справ, довести їх до суду. I колишні «башмаки» й «сейлемівці», серед них і депутати, вже отримали вироки. Це вдалося зробити великою мірою завдяки тому, що в Криму працювала спецбригада МВС і ГПУ, причому діяла абсолютно автономно від кримської міліції. Вона повернулася разом із вашим призначенням?
— Вона працює. Буквально перед цим інтерв’ю ми закінчили нараду. I подивилися, що є ще безліч матеріалу, гадаю, ще справ сто реально буде. Є реальні підстави говорити: ми ще можемо багато чого підняти і розслідувати.
— На прес-конференції під час вашого представлення згадувалася справа про вбивство віце-прем’єра Олександра Сафонцева. Чесно кажучи, це вже стало поганою традицією — з кожним новим міністром і начальником главку обіцяти розслідувати цю та інші замовні справи тих часів. Тим часом у Криму вважається, що вони не розслідувались, оскільки серед головних підозрюваних у замовленні були особи, близькі до надто впливових людей в країні.
— Справа Сафонцева набула нового звучання. Справді, тоді грішили на тих, на цих. Але вважаю, ми сьогодні на правильному шляху. Якщо це підтвердиться, я думаю, це буде дуже гучно. Олександр Сафонцев хотів зареєструватися кандидатом на одному з округів, на який претендував теж відомий політик. Тобто є версія, що прибрали сильного конкурента.
— І хто переміг на цьому окрузі?
— Не важить, хто переміг, бо Сафонцева вже не було. Боялися, що він тут матиме великий вплив. Однак розслідування треба довести до кінця. Але головне, що відомо, хто міняв урну, хто запускав пристрій у дію i хто виготовляв вибухівку. (Вибухівка була закладена в урну біля входу до готелю, де мешкав віце-прем’єр. — Авт.)
— Що стосується заяви Василя Кисельова про те, що найбільш рейтинговий політик Криму (за версією одного видання), за інформацією, наданою в главку МВС, шукає кілера для його фізичного усунення. Кримінальну справу порушили. Як іде розслідування?
— Народний депутат і раніше у своїх заявах прямо вказував на особу, яка йому погрожувала розправою. Це депутат кримського парламенту Олександр Мельник.
— Це підтверджується оперативними даними, які у вас є?
— Цілком. Кримінальна справа порушена, і слідство розбереться. Як i в тому, як депутат Мельник зірвав футбольний матч, побив арбітра за те, що той «неправильно» судив матч. Але ми зіткнулися в Криму з тим, що потерпілому спочатку поставили серйозні діагнози, а потім швиденько виписали з лікарні. Тому ми не ризикнули проводити тут судмедекспертизу, бо все «схоплено», а проводили її в іншій області. Сьогодні цю кримінальну справу взяло в провадження головне слідче управління МВС. I ми через Верховний суд, як робили і раніше, спрямуємо її в інший регіон, аби повністю вивести з-під впливу і тиску i судмедекспертизу, і слідство, i суд — усе буде за межами Криму. Ми знайдемо, де є судді, які не бояться кримської влади. Я за час депутатства зустрічався з багатьма суддями, котрі мають i честь, i совість, i розуміння того, що вони живуть в Україні i не хочуть, аби їхні діти чи родичі були колись жертвами криміналу. Ми цю справу доведемо до кінця. Пан Мельник заперечує факт побиття арбітра. Але ми вже допитали близько 80 чоловік, які були на тому стадіоні, і більшість підтверджує заяву арбітра. Сам факт зриву матчу — це є злісне хуліганство. Коли хтось вважає, що то справа дрібна, то помиляється. Чому той, хто в ресторані бешкетував чи побив бармена, отримує п’ять років, а інший, побивши арбітра при дітях, при великій кількості свідків, зірвавши матч, має бути безкарним?
— Зважаючи на все, до пана Мельника стосовно колишніх справ у вас запитань уже немає, з’явилися нові?
— Ми повернемося i до колишніх, i до нових. Але зрозумійте, не стоять питання тільки щодо пана Мельника. Йдеться про те, щоб криміналітет не впливав на політику, а отже, ті, хто скоїв злочини, мають бути покарані. Ви пам’ятаєте, як у 1999 році був вибух в офісі рескому КПУ? Сьогодні приносять матеріали, є свідчення хто зробив, хто замовив і за що. За те, що в той момент Леонід Грач підтримував діяльність Москаля, а Москаль, у свою чергу, дуже сильно «рвав» їхнє угруповання.
— Я здогадуюсь, чиї свідчення ви зараз цитуєте. Зрозуміло, що авторитетні кримські депутати різних рівнів, які заарештовані в останній рік-два, уже не мовчать. Тим більше що деякі, діставши вирок в одній справі, очікують нового…
— Так, Рувім Аронов, тепер уже екс-депутат ВР Криму, дістав вирок за ДТП, але це ще не кінець. Там є ще звинувачення у бандитизмі. Але що цікаво: у справі про ДТП всі шукали-шукали машину, тобто речовий доказ, а машина перебувала… в головному управлінні МВС у Криму, в гаражі. Ну де ж іще можна сховати, щоб не знайшли? Та коли справу направляли в суд, то як можна без речового доказу — не можна. Шукали, а знайшли у гаражі ГУ МВС України. I ніхто не пам’ятає, хто її туди поставив!
— Неймовірно. Цікаво, які ще речдокази у міліцейських гаражах буде знайдено… Але я хочу повернутися до початку розмови, до ситуації в Криму загалом. Вам не здається, що Київ уже втратив тут контроль і вплив?
— Найсерйозніша ситуація для України — це Крим. Це вибухонебезпечна точка. І це має розуміти не тільки міліція, це має розуміти президент, i має розуміти ВР, Кабінет міністрів, Генеральна прокуратура, а насамперед — Служба безпеки України. І я вважаю, президент повинен збільшити кількість співробітників цієї служби i завдання мають бути поставлені більш жорстко. Ну в жодній країні такого немає, як те, що сьогодні відбувається в Криму! Не можуть українці в Росії вийти на День Росії з прапорами українськими, а ще й з УПА i кричати: давайте віддамо Росію Київській Русі, і спалимо чучело Медведєва. Якби українці так поводилися в Росії, вони б уже давно були там, де були їх прадіди. Але якщо три гілки влади в Україні не можуть розібратися між собою нагорі, то в них не доходять руки i до Криму. А як не доходять руки до Криму, то тут — цілковите роздолля. І корумпованість кримської влади — одна із серйозних загроз для національної безпеки. На місці наших верховних вождів, я би не приймав через це керівників кримської влади ні у Верховній Раді, ні в Кабінеті міністрів, ні в секретаріаті президента, проте вони там бажані гості. Хто виступає проти них — дають вказівки стосовно таких людей вжити заходів. Я можу це сказати відкрито. Міністр каже: звернувся секретаріат президента, є скарги, що такі-то поводяться негідно у Криму. Коли почали з’ясовувати, хто ці люди, виявилося — всі ті, хто критикує пана Гриценка.
— А звернення були з проханням організувати якісь перевірки чи вжити заходів щодо цих організацій? Яких саме?
— Так, що називається, поставити їх на місце. Які саме? Ну, приміром, це Сергій Аксьонов, «Громадянський актив Криму», так званий ГАК, що зорганізовує мітинги проти керівництва ВР Криму, так би мовити, заважає їм плідно працювати. Коли я зрозумів, про що йдеться, то викинув той список до кошика.
Відповіді
2009.09.06 | Крымец
Перевод на русский
Геннадий Москаль: «Первые уголовные дела — это маленькое угощение от главка МВД. Дальше потянется»
Автор: Валентина САМАР (Крым)
Можно сто раз спросить у нового начальника главка МВД в Крыму Геннадия Москаля и получить столько же категорических ответов, что к выборам его назначение не имеет никакого отношения, но ведь никто не поверит. Собственно, как по мне, это не принципиально. Главное — сможет ли генерал Москаль повторить свой успех десятилетней давности, когда удалось отстранить крымский криминалитет от власти, и подавить в самому себе политика-трибуна в пользу профессионального милиционера. Поскольку в конце 90-х на стороне правоохранителей был Киев и сильный президент, у которого, вдобавок, были собственные мотивы в этом смысле. И сам Геннадий Москаль не имел опыта публичной политики, не был членом идущей на выборы политической команды, где главный конкурент — хозяин в Крыму.
Сложно также не заметить, что возвращение Г.Москаля в Симферополь уже послужило катализатором развития политических процессов. Затяжное и болезненное противоборство в среде местных «регионалов» между сторонниками народного депутата Василия Киселева и группы Гриценко-Мельника-Лукашова прорвало, в сущности, отстранением Киселева от руководства крымской организацией. И произошло это как раз после возбуждения первых уголовных дел по фактам земельных злоупотреблений в Симферопольской мэрии и дела относительно угрозы покушения на жизнь самого Киселева. Последнее — не единственная забота для влиятельного депутата Александра Мельника: он в данное время ходит на допросы в милицию и по делу об избиении футбольного арбитра во время матча.
Вслед за этими событиями 38 депутатов ВР автономии подают заявление о созыве внеочередной сессии с намерением отставки спикера А.Гриценко и премьера В.Плакиды, и, говорят, большинство голосов для этого у них есть. В случае же, если А.Гриценко не назначит сессию, его оппоненты обжалуют отказ в прокуратуре и соберутся на заседание самостоятельно. Противостояние депутатов уже вылилось в уличную акцию. С вечера четверга под стенами парламента автономии — круглосуточный пикет «Гражданского актива Крыма», с палатками, буржуйкой и красноречивыми лозунгами. Обещают ежедневные митинги и художественную самодеятельность.
Между тем, судя по всему, оппоненты БЮТ — команды, в которую, несомненно, уже входит и Г.Москаль, — в Киеве и в Симферополе прилагают все усилия, чтобы минимизировать последствия его активности. В понедельник в прокуратуру АРК прибудет многочисленная — более 20 человек — группа проверяющих из ГПУ во главе с заместителем генпрокурора Виктором Пшонкой. Источники в ГПУ утверждают, что по результатам проверки в Крыму планируется смена прокурора. На место Владимира Бойко продвигают одного из заместителей прокурора Донецкой области. То есть готовится противовес Москалю.
Однако авторы этого плана, похоже, могут оказать крымским соратникам медвежью услугу. Ведь другие источники в ГПУ говорят: не исключено, что Виктор Шемчук досрочно сложит с себя полномочия народного депутата и вернется, согласно закону, на свою предыдущую должность. И так оно и будет, поскольку Виктор Шемчук от своих слов о том, что вернется в Крым в случае нежелательных для интересов государства кадровых изменений в прокуратуре АРК, не отказывался.
Что такое синергия действий Шемчука и Москаля (кстати, очень непохожих людей), Крым уже знает. Правда, во времена прокурорства В.Шемчука Г.Москаль занимал должность постоянного представителя президента, то есть был ограничен в своих действиях заявлениями и обращениями в прокуратуру и суд. Однако без внимания прокуратуры и постпредства не оставалось ни одно из сомнительных решений органов властей автономии, и ощущалось зримо: государство в Крыму присутствует. А потом Виктор Андреевич согласился, что в автономии нужны компромиссные фигуры. И на сайте постпредства сейчас можно прочитать разве что поздравление по случаю очередного праздника. И вот Москаль вернулся.
— Геннадий Геннадиевич, вначале я бы хотела выяснить некоторые моменты вашего назначения. Учитывая ситуацию в Крыму и предвыборную — в Украине, это выглядит как спецназначение.
— Спецназначения тут нет. Дело в том, что я в команде министра, и министр взял меня в нелегкую минуту, когда я остался без работы — хлопнул дверью и ушел с госслужбы. Меня взяли в «Народную самооборону». Поэтому, когда поступило такое предложение, я не колебался. Да, сегодня в Киеве комфортно. В Верховной Раде — сверхкомфортно. Тем более что Верховная Рада до нового года едва ли будет работать, потому что уже начался предвыборный процесс.
— Ставили ли вы какие-то условия? Прежде всего — о несложении депутатских полномочий.
— Нет, не ставил. Изначально было решено, что я их оставлю. Но я думал, что, учитывая политическую ситуацию в Крыму и последние заявления Медведева, президент заинтересован в стабилизации на Крымском полуострове. Однако увидел, что имею дело с политическими наперсточниками, разработавшими простую схему. Вы знаете, что почти все кадровые постановления Кабмина блокирует президент. А в отношении меня почему-то не отменил. Однако я сразу получаю письмо председателя регламентного комитета Александра Ефремова, буквально на третий день после назначения. Между тем есть народные депутаты, которые уже два года как не слагают полномочия. Г-н Ефремов пишет очень странное письмо. Ссылаясь на закон, который уже утратил действие по решению Конституционного суда — «Об особенностях освобождения от должности лиц, совмещающих депутатский мандат с другими видами деятельности», он пишет о «несовместимости депутатского мандата с должностью заместителя министра транспорта и связи Украины»! Потом, срок на сложение мандата — 20 дней, истекает он 8 сентября, а уже 9 сентября заседает регламентный комитет! Так что я 8 сентября могу письменно из Симферополя направить это заявление.
— Что это значит?
— Это значит, что ко мне — особое внимание. И схема секретариата и Партии регионов заключается в том, что как только меня лишают депутатства, президент сразу приостановит действие постановления о моем назначении заместителем министра — начальником крымского главка МВД. Поэтому я дотяну до того времени, пока президент лишится возможности отменить это решение.
— А до тех пор будете веселить публику тем, что арендуете автомобиль у МВД и работаете на общественных началах. Послушайте, это же несерьезно: начальник главка милиции — волонтер.
— Я в самом деле арендую. Я ничего в МВД за свою работу не получаю. А что, так в законе написано: народный депутат не имеет права на другую оплачиваемую работу. И я ее не имею. Я ведь не хочу, чтобы с той стороны дома (крымский главк МВД делит здание с ГУ СБУ. — Авт.) пришли и составили протокол о коррупции. А как еще с политическими наперсточниками можно?
— Все это игра. Но как вы можете требовать соблюдения закона от спикера Гриценко, мэра Симферополя Бабенко или депутата Мельника, о которых столько говорите, если сами нарушаете закон?
— Я пока что ничего не нарушил. Восьмого сентября мое заявление о сложении депутатских полномочий уйдет в Верховную Раду. По почте. Но когда оно туда дойдет и когда будет рассмотрено — это уже не мои проблемы.
— На вашем представлении министр Юрий Луценко вновь упомянул о «билете на войну с криминалитетом», который он выдавал вашему предшественнику генералу Ильичеву. На каких фронтах?
— Я не собрался на войну. Я собрался на работу. И не моя вина, что милиция не может действовать, без конфронтации с теми, кто нарушает закон. Пусть кто-то это расценивает как войну, но я это расцениваю как служебную деятельность. Проведение оперативно-розыскных мероприятий — это не война, это выполнение Закона «О милиции».
— Тем не менее, кажется, что первый фронт Москаля — это Симферопольский горсовет и мэр Бабенко. В последние два недели едва ли не каждый день мы получаем сообщения о новых уголовных делах, обысках и изъятии документов у вице-мэра и начальника земельного управления. Сегодня — ваше обращение к прокурору АРК о возбуждении уголовного дела в отношении городского головы.
— Симферопольский горсовет и исполком меня не интересует как юридическое лицо или орган местного самоуправления. Симферопольский горисполком — основная «подпочва», откуда криминальные авторитеты берут деньги. Это основной вопрос. Если бы Бабенко не поклялся в верности Мельнику и Лукашову (влиятельные депутаты ВР АРК. — Авт.) и не собрал команду, которая без их разрешения не дает в городе не то что куска земли, но и шагу ступить и должность занять, этого вопроса бы не было. В Конституции написано, что все органы местного самоуправления и их должностные лица должны работать в рамках законов и Конституции Украины. Если они стали экономической основой для обогащения и разрастания отдельных преступных группировок, следовательно, эту экономическую основу нужно разрушить.
— То есть вы взяли на вооружение опыт конца 90-х. И что эта экономическая основа сегодня собой представляет и насколько нынешняя ситуация отличается от той, что была десять лет назад?
— Ситуация отличается тем, что в Крыму стало больше преступности. Она глубоко проникла в политику, она заправляет политикой. И во-вторых, тогда у крымского криминалитета не было никакой поддержки со стороны Киева. Киев только посылал сюда спецбригады МВД — бить и зачищать. А сегодня —у крымского криминалитета покровители в высоких кабинетах, в крупных партиях. Большие боссы, высказывающие недовольство кадровыми назначениями, потому что будут ущемлять «уважаемых людей» в Крыму. Но для меня они — рядовые представители криминалитета. А их экономическая база сегодня в Симферополе — это взятки, которые собирают городские чиновники и носят… Я не хочу называть фамилии.
— Так назовите адрес…
— В Верховную Раду Крыма. Собирали взятки за землю, за разрешения на строительство, откаты. У нас есть данные, кто это делал и кому носил.
— На сегодняшний день уже возбуждены три уголовных дела, но все — по фактам...
— Ну, это так. Как в хороших ресторанах — только человек зашел, его бесплатно потчуют чем-то от шефа. Так эти первые дела — маленькое угощение от главка МВД. А дальше потянется, потому что все вопросы в горисполкоме решались за деньги, которые передавались в определенные кабинеты ВР Крыма. Причем решения принимали и подписывали лица, которые еще не были назначены, то есть задним числом. Или ставились печати, которые уже давно должны быть уничтожены. Предоставлялись ведомствами, которых еще не существовало или они были ликвидированы. Мы дали объявления, чтобы люди, которым незаконно отвечали отказом в выделении земли, подавали заявления. И каждый день поступает по 200—300 писем и заявлений от людей, которым безосновательно отказали. И описывают, как и к кому они ходили...
— Интересное совпадение. Именно в эти дни, можно сказать, замкнулся круг в судебной эпопее по поводу законности выборов мэра Симферополя. Апелляционный суд АРК оставил в силе обвинительный приговор председателю теризбиркома, не выполнившему решение суда о проведении новых выборов городского головы, после того как очередные, на которых победил Геннадий Бабенко, были признаны недействительными.
— Перечислим, сколько уже было решений, которые не выполнялись. Еще в 2006 году Железнодорожный райсуд Симферополя признал выборы головы недействительными и отменил решение территориальной избирательной комиссии и результаты голосования. Это решение было подтверждено Апелляционным судом Крыма, Высшим административным судом и Верховным судом Украины. Однако Центральная избирательная комиссия так и не назначила выборы городского головы Симферополя — все откладывала, ссылаясь на необходимость изучить ситуацию. Хотя что там было изучать — нужно было выполнять решение суда. Поэтому сегодня уже есть все основания не только назначать выборы, но и привлекать Бабенко к уголовной ответственности за самовольное присвоение власти и отменять все его решения. Поэтому я обратился в прокуратуру АРК, которая должна возбудить уголовное дело и вынести постановление об отстранении Г.Бабенко от выполнения обязанностей на период следствия. И это будет правильно.
— В 2005—2006 годах удалось раскрыть ряд старых «расстрельных» дел, довести их до суда. И бывшим «башмакам» и «сейлемовцам», среди них и депутаты, уже вынесены приговоры. Это в значительной степени удалось сделать благодаря тому, что в Крыму работала спецбригада МВД и ГПУ, причем действовала абсолютно автономно от крымской милиции. Она вернулась вместе с вашим назначением?
— Она работает. Буквально перед этим интервью мы закончили совещание. И увидели, что есть еще очень много материала; думаю, еще дел сто реально будет. Есть реальные основания говорить: мы еще можем многое поднять и расследовать.
— На пресс-конференции в ходе вашего представления упоминалось дело об убийстве вице-премьера Александра Сафонцева. Честно говоря, это уже стало плохой традицией — с каждым новым министром и начальником главка обещать расследовать это и другие заказные дела тех времен. Между тем в Крыму считают, что они не расследовались, поскольку среди главных подозреваемых заказчиков были лица, близкие к слишком влиятельным людям в стране.
— Дело Сафонцева приобрело новое звучание. Действительно, тогда грешили на тех, на этих. Но, считаю, мы сегодня на правильном пути. Если это подтвердится, думаю, это будет очень громко. Александр Сафонцев хотел зарегистрироваться кандидатом в одном из округов, на который претендовал другой известный политик. То есть существует версия, что убрали сильного конкурента.
— И кто победил в этом округе?
— Не важно, кто победил, поскольку Сафонцева уже не было. Боялись, что он здесь приобретет большое влияние. Однако расследование нужно довести до конца. Но главное, что известно, кто менял урну, кто привел устройство в действие и кто изготовил взрывчатку. (Взрывчатка была заложена в урну возле входа в отель, где проживал вице-премьер. — Авт.)
— Что касается заявления Василия Киселева о том, что самый рейтинговый политик Крыма (по версии одного издания), по информации, предоставленной в главке МВД, ищет киллера для его физического устранения. Уголовное дело возбуждено. Как идет расследование?
— Народный депутат и ранее в своих заявлениях прямо указывал на лицо, угрожавшее ему расправой. Это депутат крымского парламента Александр Мельник.
— Это подтверждается вашими оперативными данными?
— Полностью. Уголовное дело возбуждено, и следствие разберется. Как и в том, как депутат Мельник сорвал футбольный матч, избил арбитра за то, что тот «неправильно» судил матч. Но мы столкнулись в Крыму с тем, что потерпевшему сначала поставили серьезный диагноз, а потом быстренько выписали из больницы. Поэтому мы не рискнули проводить здесь судмедэкспертизу, поскольку все «схвачено», а проводили ее в другой области. Сегодня это уголовное дело передано в производство главному следственному управлению МВД. И мы через Верховный суд, как делали и раньше, направим его в другой регион, чтобы полностью вывести из-под влияния и давления и судмедэкспертизу, и следствие, и суд — все будет за пределами Крыма. Мы найдем судей, которые не боятся крымских властей. Я за время депутатства встречался со многими судьями, у которых есть и честь, и совесть, и понимание того, что они живут в Украине и не хотят, чтобы их дети или родственники стали когда-нибудь жертвами криминала. Мы это дело доведем до конца. Г-н Мельник отрицает факт избиения арбитра. Но мы уже допросили около 80 человек, присутствовавших на том стадионе, и большинство подтверждает заявление арбитра. Сам факт срыва матча — это злостное хулиганство. Если кто-то считает, что дело мелкое, то ошибается. Почему тот, кто в ресторане бесчинствовал или избил бармена, получает пять лет, а другой, избив арбитра при детях, при большом количестве свидетелей, сорвав матч, остается безнаказанным?
— Судя по всему, к г-ну Мельнику относительно старых дел у вас вопросов уже нет, появились новые?
— Мы вернемся и к старым, и к новым. Но поймите, есть вопросы не только к г-ну Мельнику. Речь идет о том, чтобы криминалитет не влиял на политику, а следовательно, те, кто совершил преступления, должны быть наказаны. Вы помните, как в 1999 году был взрыв в офисе рескома КПУ? Сегодня приносят материалы, есть показания — кто сделал, кто заказал и за что. За то, что в тот момент Леонид Грач поддерживал деятельность Москаля, а Москаль, в свою очередь, очень сильно «рвал» их группировку.
— Я догадываюсь, чьи свидетельские показания вы сейчас цитируете. Понятно, что авторитетные крымские депутаты разных уровней, арестованные в последние год-два, уже не молчат. Тем более что некоторые, получив приговор по одному делу, ждут нового…
—Да, Рувим Аронов, теперь уже экс-депутат ВР Крыма, получил приговор за ДТП, но это еще не конец. Там есть еще обвинение в бандитизме. Но что любопытно: в деле о ДТП все искали-искали машину, то есть вещественное доказательство, а машина находилась... в Главном управлении МВД в Крыму, в гараже. Ну где же еще можно спрятать, чтобы не нашли? И когда дело направляли в суд, то как можно обойтись без вещественного доказательства? Нельзя. Искали, а нашли в гараже ГУ МВД Украины. И никто не помнит, кто ее туда поставил!
— Невероятно. Интересно, какие еще вещдоки будут найдены в милицейских гаражах… Но я хочу вернуться к началу разговора, к ситуации в Крыму, в общих чертах. Вам не кажется, что Киев уже потерял здесь контроль и влияние?
— Самая серьезная ситуация для Украины — это Крым. Это взрывоопасная точка. И это должна понимать не только милиция, это должны понимать президент и ВР, Кабинет министров, Генеральная прокуратура, а прежде всего Служба безопасности Украины. И я считаю, президент должен увеличить количество сотрудников этой службы, и задачи должны быть поставлены более жестко. Ну ни в одной стране нет такого, что сегодня происходит в Крыму! Не могут украинцы в России выйти в День России с флагами украинскими, да еще и с УПА и кричать: давайте отдадим Россию Киевской Руси и сожжем чучело Медведева. Если бы украинцы так вели себя в России, они бы уже давно были там, где были их прадеды. Но если три ветви власти в Украине не могут разобраться между собой наверху, то у них не доходят руки и до Крыма. А раз не доходят руки до Крыма, то здесь — полнейшее раздолье. И коррумпированность крымских властей — одна из серьезнейших угроз для национальной безопасности. На месте наших верховных вождей я бы не принимал из-за этого руководителей крымских властей ни в Верховной Раде, ни в Кабинете министров, ни в секретариате президента, тем не менее они там желанные гости. Кто выступает против них — дают указания таким людям принять меры. Я могу это сказать открыто. Министр говорит: обратился секретариат президента, есть жалобы, что такие-то ведут себя недостойно в Крыму. Когда начали выяснять, кто эти люди, оказалось — все те, кто критикует господина Гриценко.
— А обращения были с просьбой организовать какие-либо проверки или же принять меры относительно этих организаций? Каких именно?
— Да, что называется, поставить их на место. Как именно? Ну, например, это Сергей Аксенов, «Гражданский актив Крыма», так называемый ГАК, который организовывает митинги против руководства ВР Крыма, так сказать, мешает им плодотворно работать. Когда я понял, о чем речь, то выбросил этот список в корзину.
http://www.zn.ua/1000/1550/67098/